Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

боком

  • 1 боком

    нар. боком, бока, бокаса. [Стоїть коло лавки бока. На диби спиниться та гривою мотає, то піде бокаса, то б'ється і кусає (Греб.)].
    * * *
    нареч.
    бо́ком; бокаса́

    Русско-украинский словарь > боком

  • 2 обок

    обік[ч], побік[ч], субіч кого, чого; (под боком) під боком. [Обіч мене. Ліс побік (обіч, субіч) поля. Наше поле під боком]. См. ещё Возле.
    * * *
    1) нареч. о́біч; о́бік, по́бік, по́біч
    2) предл. с род. п. о́біч; о́бік, по́бік, по́біч

    Русско-украинский словарь > обок

  • 3 косвенно

    1) (о направлении) скісно, навкося, нав(с)коси, нав(с)кіс, (наклонно) зукоса, похилом. [Уранці проміння сонячне іде скісно (М. Грінч.). Пускайте бо сторч, а не похилом! (Звин.)]. Солнце движется по небу -но - сонце посувається небом навскоси;
    2) (непрямо) боком, стороною, (непрямым образом) посередньо. [Він не озивається, боком визнаючи може всеньку резонність цієї уваги (Корол.). Посередньо потрібен він (закон) і для всіх, хто з друкованого слова користується (Н. Рада)]. -но указал на некоторые ошибки - стороною закинув деякі помилки. -но действовал на его нервы - діяв на його нерви посередньо.
    * * *
    нареч.
    1) скі́сно
    2) посере́дньо; побі́чно
    3) побі́чно

    Русско-украинский словарь > косвенно

  • 4 лежать

    1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;
    2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];
    3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];
    4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;
    5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;
    6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;
    7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;
    8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].
    * * *
    лежа́ти

    \лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти

    Русско-украинский словарь > лежать

  • 5 бок

    бік (р. боку, мн. боки), Бок-о-бок с кем, обок - попліч кого-чого, побіч кого-ч., обік кого-чого, поруч кого-чого, з ким-чим. [Попліч його сідає. Побіч неї жиють люди. Поруч історичного студіювання українського письменства йшов і перегляд поточної літератури (Єфр.). Укр. література може йти тільки поруч з народнім життям (Єфр.)]. Бок-о-бок - бік- у-бік [Бік-у-бік труться]. Расположенный обок - узбічний. [Ширив свої займища що-року по узбічних пустинях (Куліш)]. Побоку - геть на-бік, пріч. Отдуваться боками - платити своїми боками. Бока отбить, отвалять - бебехи (-хів) кому надсадити. Намять бока, взять кого за бока - облатати (полатати) боки, дати наминачки. Сидеть боком - бокувати. [Не бокуй, сядь прямо]. Лечь на бок - збочитися, лягти (покластися) на бік. Лежать на боку (ленясь) - лежні справляти. С боку припёка - приший кобилі хвіст, п'яте колесо до воза.
    * * *
    бік, род. п. бо́ку

    Русско-украинский словарь > бок

  • 6 бочком

    см. Боком.
    * * *
    нареч.
    бочко́м

    Русско-украинский словарь > бочком

  • 7 вполоборота

    обернувшись на половину, трошки боком, півповоротом.
    * * *
    нареч.
    впіво́берта

    Русско-украинский словарь > вполоборота

  • 8 доглядывать

    доглядеть доглядати, догля[е]діти, доглянути, дозирати, дозирнути, допильновувати, допильнувати. [Хто-ж мене буде при старощах моїх доглядати, хто-ж моєї смерти догляне? Не допильнуєш оком, то вилізе боком].
    * * *
    несов.; сов. - догляд`еть
    1) (до конца, до какого-л. предела) додивля́тися, додиви́тися, сов. догляді́ти
    2) (за кем-чем) догляда́ти, догля́нути и догляді́ти (кого-що, чого, за ким-чим), пильнува́ти (кого-що), пантрува́ти и па́нтрити
    3) вихо́вувати, ви́ховати

    Русско-украинский словарь > доглядывать

  • 9 навзничь

    нрч. навзнак, навзнаки, наознак, горілиць, (диал.) горізнач, (вверх животом) горічерева, догори-черева. Упасть -ничь - упасти навзнак (навзнаки, наознак, горізнач). [Він так і впав навзнак (ЗОЮР I). Упала наознак, - тепер лежить (Проскур.)]. Лежать -ничь - лежати навзнак (навзнаки, наознак, горілиць, горічерева, догори-черева). [Нерухомая, навзнак лежала вона (Л. Укр.). Івась лежав навзнаки (М. Лев.). Лежить горілиць (Кам'янеч.). Тільки і можна животом лежати, а горічерева або боком і не думай (Квітка). Крутнувсь догори-черева (Номис)].
    * * *
    нареч.
    на́взнак, навзнаки́, горі́лиць и горіли́ць; догориче́рева

    Русско-украинский словарь > навзничь

  • 10 наизворот

    нрч.
    1) (на изнанку) навиворі[о]т, виворотом, на другий бік, другим боком;
    2) (наоборот) навпаки, нав(с)пак.
    * * *

    Русско-украинский словарь > наизворот

  • 11 обёртывать

    обернуть
    1) см. Обвёртывать, обвернуть. -нуть книгу в бумагу - обгорнути (несов. обгортати) книгу (книжку) в папір, папером;
    2) (перевёртывать) обертати, обернути, повертати, повернути, перегортати, перегорнути. [Треба обернути тоншим боком]. См. ещё Оборачивать. -нуть страницу в книге - перегорнути (несов. перегортати) лист(ок) у книзі;
    3) (о пути: сходить или съездить туда и обратно без отдыха) обертати, -ся, обернути, -ся. [Тричі обернувся з снопами до обід];
    4) (поворачивать, заворачивать на лошадях) обертати, обернути. [Тут не обернеш воза з кіньми, бо тісно]; (возвращать) повертати, повернути що кому;
    5) (превращать) обертати, обернути кого, що ким, чим, на кого, на що, перекидати, перекинути кого ким, чим, в кого, в що. См. ещё Превращать. Обёрнутый - обернутий, обернений, повернутий, повернений, перегорнутий, -нений.
    * * *
    несов.; сов. - оберн`уть
    1) обгорта́ти, обгорну́ти и пообгорта́ти; ( завёртывать) загорта́ти, загорну́ти и позагорта́ти; ( обкручивать) обкру́чувати, обкрути́ти и пообкру́чувати; ( обматывать) обмо́тувати, обмота́ти и пообмо́тувати
    2) (поворачивать в какую-л. сторону) оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти, поверта́ти, поверну́ти и поповерта́ти
    3) (перевёртывать, опрокидывать) переверта́ти, переверну́ти и попереверта́ти
    4) (пустив в оборот, возвращать - о капитале) оберта́ти, оберну́ти
    5) ( проделывать путь туда и обратно) оберта́тися, оберну́тися
    6) (справляться с чем-л.) справля́тися, спра́витися, несов. упо́ратися, упо́рати

    Русско-украинский словарь > обёртывать

  • 12 пирование

    бенькетування, погуляння. [Він любить тільки втіхи, пустоти світові й бенькетування (Куліш). А тепер пан лежить слабий - вилізли йому боком оті нічні погуляння (Звин.)].
    * * *
    фольк.; тж. пиров`анье
    бенкетува́ння

    Русско-украинский словарь > пирование

  • 13 плавать

    плавати, пливати. [Плава, як сир у маслі. Качки пливають та купаються]. -ть, вытягивая руки поверх воды - плавати са[я]жнями, наввимашки. -ть на спине - плавати горілиць, горічерева. -ть по-лягушечьи - по-жаб'ячому (жабки) плавати. -ть по-бабьи - по- собачому плавати. -ть боком - плавати з вигребом. -ть на лодке, на корабле - плавати човном, кораблем. -ть возле берега - плавати по-під берегом, держатися берега. Плавающий - пливучий. Хорошо -щий - плавкий. Не -щий - непливущий. Медленно -щий - тихоплав (-ва).
    * * *
    пла́вати; диал. пли́вати

    Русско-украинский словарь > плавать

  • 14 подпрыгивать

    подпрыгнуть підстрибувати, підстрибнути, підплигувати, підплигнути, підскакувати, підскочити, (о мног.) попідстрибувати, попідплигувати, попідскакувати. [Хлопчик підстрибуючи проскакав боком через усю хату (Грінч.). З радощів аж підстрибнув (Мирн.)]. -нуть до потолка - підстрибнути (аж) до стелі. Подпрыгивая - вистрибом, виплигом, вискоком, підскоком. -вая и лягаясь - вибриком.
    * * *
    несов.; сов. - подпр`ыгнуть
    підстри́бувати, підстрибну́ти, підпли́гувати, підплигну́ти, підска́кувати, підско́чити и попідска́кувати

    Русско-украинский словарь > подпрыгивать

  • 15 прыжок

    стриб (р. стрибу), стрибок (-бка), плиг (р. плигу), скік (р. скоку), (вверх) підскік, (назад) відскік, (при перепрыгивании) перескік (-рескоку). [То скоком то боком (Ном.). Досить хитаннів, досить скоків у недовідому будучину (Н. Рада). Од Львова до Київа зовсім не такий гігантський стрибок, як йому здається (Єфр.)]. -ком - стрибом, плигом, скоком. -ками - стрибом, плигом, скоком, стрибами, скоками, вистрибом, вискоком, вистрибом- вискоком. [Дика коза біжить плигом (Борз. п.). Кіт, укравши сало, втіка стрибами на стріху (Б.-Нос.)].
    * * *
    стрибо́к, -бка́

    Русско-украинский словарь > прыжок

  • 16 На-бок

    нрч. на бік, у бік, боком; см. ещё Набекрень. [Хата в бік похилилася (Чигиринщ.)].

    Русско-украинский словарь > На-бок

  • 17 Плос(ц)ка

    (в игре, положение бабки боком) свиня (в противопол. стоячей - піп).

    Русско-украинский словарь > Плос(ц)ка

  • 18 Плос(ц)ка

    (в игре, положение бабки боком) свиня (в противопол. стоячей - піп).

    Русско-украинский словарь > Плос(ц)ка

См. также в других словарях:

  • БОКОМ — БОКОМ, нареч. 1. Повернув плечо вперед. Протиснуться боком в дверь. 2. Стороной, не прямо (разг.). Ты не ходи прямо по дороге, а обойди боком. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • БОКОМ — БОКОМ, нареч. Плечом вперёд. Пройти в дверь б. • Боком вышло (прост.) неудачно, не так, как хотелось бы. | уменьш. бочком. Сесть б. (боком и неглубоко, на краешек). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • боком — неудачно, вполоборота, вполуоборот, бочком Словарь русских синонимов. боком / о человеке: вполоборота; вполуоборот (разг.) ) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …   Словарь синонимов

  • боком — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • боком — I нареч. см. тж. боком 1) Плечом вперёд; вполоборота. Пройти в дверь бо/ком. Сидеть, развернуться бо/ком. 2) разг. Не прямо. Поглядывать, смотреть бо/ком. (искоса) • выйти боком II см …   Словарь многих выражений

  • БОКОМ — Вали боком! Жарг. мол. Груб. Уходи, убирайся отсюда! Вахитов 2003, 25; Максимов, 54 …   Большой словарь русских поговорок

  • боком — см.: прыгай боком …   Словарь русского арго

  • боком —   бо/ком   Тебе это боком выйдет …   Правописание трудных наречий

  • Боком вышло — БОКОМ, нареч. Плечом вперёд. Пройти в дверь б. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Боком — нареч. качеств. обстоят. 1. Плечом вперёд. отт. Правой или левой стороной; не прямо. 2. Употребляется как несогласованное определение. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • боком — б оком, нареч …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»