-
1 богатый
бага́тий -
2 богатый
бага́тий -
3 богатый
1) багатий на що, грошовитий, (состоятельный) - заможний, можний. [Він багатий на воли: шість пар має];2) (великолепный, пышный, напр., одежда) багатий, пишний, розкішний. Чрезвычайно -тый - багатющий, багатенний. Богатая фантазия - буйна уява.* * *1) бага́тий; ( состоятельный) замо́жний, мо́жний, має́тний2) в знач. сущ. бага́тий, -ого, замо́жний3) (пышный, роскошный) бага́тий, пи́шний, розкі́шний; диал. ша́тний; ( великолепный) чудо́вий, прекра́сний -
4 богатый газ
-
5 богатый газ
-
6 Зверистый
богатый зверем) звірний. -
7 Кошелястый
богатый) товстосум, грошовитий (-того). [Черевань був тяжко грошовитий (Куліш)]. -
8 вода
вода. [Нап'юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая - літепло. В. кипящая - окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья - купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна - мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней - змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся - шум. В. тинистая, болотная - мохова. В. чистая, свежая - погожа. В. несвежая - непогожа. В. неосвежающая - млява. В. мягкая - милка. В. твёрдая, жесткая - різка. В. дождевая - дощова, дощівка. В. проточная - текуча, вода що збігає. В. стоячая - нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз - гноївка. В. из под точильного камня - брусини, бруслина. В. сыченая мёдом - сита. В. грунтовая - жильна. В. подпочвенная - зашкурня, позашкурня. В. ключевая - кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная - зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) - сильна, безсильна. В. мёртвая, живая - мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд - зоряна вода. В. сверх льда - полій. В. полая, прибылая - повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая - дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке - гривиця. Много -ды - велика вода. В. сплошь - одним лицем вода. В., затопившая землю - затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается - топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды - дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная - мінеральна. В. святая, освященная - свячена. В. освященная в день Богоявления - явлена, йорданська; осв. 1-го августа - маковіївська. Богатый -дой - водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти - по воду піти. Под -ду пойти - нирця (нурка) дати. Как в -ду канул - як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы - був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды - поїхати на (теплі) води.* * *вода́во́ды — мн. во́ди, род. п. вод
-
9 зверь
звір (-ра), звірина, ув. звірюка, звіряка, собират. звір (-ру), звір'я (ср. р.), звірина. Дикий зверь - дикий звір, дика звірина, звірюка. Домашний зверь - свійська звірина. Красный зверь - польова звірина. Плотоядный зверь - м'ясожерний звір, м'ясожер (-ра). Пушный зверь - смухатий, хутровий звір. Богатый -рем - звірний. Много -рей - звірно (у лісі). Держать себя -рем - звірювати.* * *2) (перен.: о человеке) звір; ( изверг) недо́людок, -дка, недо́люд, не́люд -
10 известковый
(из извести) вапняний, вапенний, (относящ. к изв.) вапновий; (богатый известью) вапни[я]стий. -вая почва - вапни[я]стий ґрунт. -вая копь - вапнище, вапнякова копальня. -вая печь - вапнярка, вапельня (-ні). -вое творило - вапнякова яма.* * *1) ( относящийся к извести) вапня́ний2) ( содержащий известь) вапни́стий\известковыйый исто́чник — вапни́сте джерело́
\известковыйый шпат — мин. вапни́стий шпат
3) ( известняковый) вапняко́вий -
11 известь
I. см. Изводить.II. Извёстка, минер. вапна (-ни), вапно. Гасить -весть - вапно люсувати, гасити, (неточно) розпускати. -весть гашеная - вапно люсоване, гашене, попелу[ю]ха, попілнуха. - весть (раствор с песком) - залива, чамур (-ру). Богатый -тью - вапни[я]стий.* * *вапно́, ва́пна -
12 источник
1) (ключ, родник) джерело, (обычно более или менее устроенный) криниця, кирниця, (пров.) живець (-вця), (самое устье) нора; ум. джерельце, криничка, кирничка, криниченька; срвн. Ключ 3. [Сілоамське джерело, водонька зцілюща (Крим.). В славнім нафтовими джерелами Бориславі (Єфр.). Вода там на все гарна; живець хороший (Київщ.). Що під тою ялицею (елью) б'є нора, видно було здалека (Франко). Дві там криниці: одна розтікається по всьому саду (Потебня). Сьогодні коло кирничок пастимемо - там холодок та й вода свіженька (Звин.)]. Богатый -ками - джерелястий; криничастий. Целебный -ник - цілюще джерело. Минеральные -ки - мінеральні джерела;2) в перен. знач.: а) (материалы, пособия и т. п.) джерело. [Історичні джерела (Грінч.). Джерело прибутку (Куліш)]; б) (начало, корень) джерело чого и чому; см. Начало. [Ти джерело пісень (Самійл.). Джерело втіхи (Коцюб.). Вони єдине є джерело всім стражданням моїх (Грінч.)]. -ник жизни, света, тепла - джерело життя, світла, тепла. -ник милостей - джерело ласки. Узнать из верного, достоверного -ка, -ков - довідатися, дізнатися з певного джерела, з певних джерел.* * *джерело́; ( в виде колодца) крини́ця, уменьш.-ласк. крини́ченька, крини́чка -
13 кулак
1) кулак (-ка), (соб.) кулаччя, (фамил.) кулачина, (гал.) п'ястук (-ка). [Давай місити кулаками по спині (Н.-Лев.). Вони - мечем та кулаччям, а ми пером та лагодою (Куліш). Постелю сірячину, а в головах кулачину (Чуб.). Стиснутим п'ястуком що-сили зацідив капраля межи очі (Франко)]. Удар -ком - (кулачний) (с)тусан (-на). Свистать в -лак - свистіти (трубити) в кулак. Смеяться в -лак - сміятися в кулак, сміятися в бороду;2) молот; см. Кувалда 1; (деревянный) довбня;3) (техн.) кулак; (зубец мельн., машин. колеса) палець (-льця), пальок (-лька). Колесо с -ками - палечне колесо;4) (свая для причалки судов) паля;5) (зажиточный крестьянин) куркуль (-ля), (соб.) куркульство; (мироед) глитай (-тая), жмикрут, дерилюд, доюн (-на), павук (-ка), (пренебр.-усилит.) куркуляка. [Куркулям нема місця в сільраді (Пр. Правда). «Глитай або Павук» (Кропивницьк.). В громаді верховодили жмикрути, дбали тільки за свої бариші (Грінч.). Дерилюде! всіх проглинути хочеш! (Грінч.). Люди з голоду пухнуть, а доюни з людського лиха руки гріють (Кониськ.). Брешеш, куркуляко! (Епік)];6) баришник; (перекупщик) перекупець (-пця), перекупень (- пня), перекупник; (маклак) фактор (-ра).* * *I1) (руки, перен.) кула́к, -а; кулачи́на; диал. п'ясту́к, -адава́ть, да́ть во́лю кулака́м — дава́ти, да́ти во́лю кулака́м
2) техн. кула́кII ист.(богатый крестьянин-собственник; стяжатель) курку́ль, -ля́ -
14 наряд
1) (действие) - см. Наряжание и Наряжение;2) (приказ о посылке людей на работу) загад (-ду), наказ (-зу), наряд и (рус.) наряд, виряд (-ду), нарядження, відрядження. [Цими днями Союзхліб дасть перші наряди Наркомзему на відвантаження насіння (Пр. Правда). Київські підприємства приймають екскурсійні групи за нашими нарядами (Пр. Правда). Коні розіслані в наряд (Івч.)]. По -ду - з наказу, за нарядом, за на[від]рядженням;3) (отряд) наряд (-ду). -ряд гарнизонный - залоговий наряд. -ряд полицейский - наряд (загін) поліції. - ряд рабочих - наряд робітників. -ряд суточный - наряд добовий;4) (роспись, список) реєстр (-ру), спис (-су), список (-ску). -ряд приданому - реєстр (спис) посагу (віна);5) (одеяние) убрання, убір (р. убору), (редко) прибір (-бору), (зап.) стрій (р. строю), (роскошный) шати (р. шат). [Знов фіялочка на себе синє вбрання надіва (Крим.). І пишно так горить нове твоє убрання, немов ти під вінець весільний одяглась (Філян.). Витрусила до дна кешені свого чоловіка на убори (Н.-Лев.). Жінота закрашала святними строями сіре тло голого села (Коцюб.)]. В полном -де - в усьому (в повному) уборі (строї);6) (у птиц) убрання;7) (избы) опорядження; (украшение) оздоблення, оздоба;8) (инструментов) справилля (-лля); срв. Набор 3.* * *I( одежда) убрання́ и убра́ння, убір, род. п. убо́ру, наря́д, -у; диал. стрі́й, род. п. стро́ю; (богатый, роскошный) ша́ти, род. п. шатII(распоряжение, предписание; отряд) наря́д, -убыть в \нарядде — воен. бу́ти в наря́ді
-
15 несметно
нрч. незліченно, незчисленно, без ліку, безліч, (фам.) до чорта, до біса. -но богатый - без ліку (без вигребу, фам. до біса) багатий. [Він був без вигребу багатий чоловік (Яворн.)].* * *нареч.незліче́нно, незчисле́нно, без лі́ку -
16 пока
поки, покіль, доки, докіль, заки, заким, закіль, нім, нім поки, аж, аж поки, допоки. Пил -ка не пропил всё добро - пив, аж поки все майно пропив. -ка буду жив, не забуду - поки живий буду (поки живу), не забуду. -ка дойду, и вечер настанет - заки(м) дійду, то й вечір (на)стане. -ка солнце взойдёт, роса глаза выест - доки сонце зійде, роса очі виїсть. Пообедаешь, -ка кризом обойдёшь - бублика з'їси, поки кругом обійдеш. -ка богатый обеднеет, бедный поколеет - поки багатий стухне, то вбогий опухне. Подожду, -ка вы окончите свою работу - почекаю, поки ви скінчите, свою працю (заким ви своє доробите). Не уйду, -ка всё не будет готово - не піду, аж поки все не буде готове. Он долго разглядывал меня, -ка узнал - він довго доглядавсь до мене, закіль упізнав. -ка не поздно - поки не пізно; поки час є; до лиха. -ка светло - завидна. -ка тепло - затепла. -ка у меня в памяти - доки держу в пам'яті. -ка что - поки-що, тим часом. С меня -ка (-ка-что) довольно этого - мені поки-що досить і цього, буде з мене й цього. -ка-что дайте немного, остальное потом - дайте тим часом трохи, решту потім. До тех пор, -ка - доти, доки. [Доти лях мутив, доки не наївся. Працює доти, доки не впаде знеможена (Крим.)]. -ка - до тех пор - доки, доти; поки, поти. [Поки діда, поти й хліба]. -ка ещё это будет - доки ще до цього дійдеться.* * *1) нареч. (сейчас, в течение некоторого времени) по́ки що, по́ки; ( тем временем) тим ча́сом2) нареч. (до сих пор, всё ещё) по́ки що, по́ки3) союз (в то время как, в течение того времени как) по́ки4) союз ( до того времени как) по́ки, до́ки; диал. за́ки -
17 превращаться
превратиться1) обертатися, обернутися в кого, в що, на кого, на що и ким, чим, повертатися, повернутися в кого, в що и на кого, на що, перевертатися, перевернутися в кого, в що, на кого, на що и ким, чим, перетворюватися и перетворятися, перетворитися, перероблятися, переробитися, змінятися, змінитися, перемінятися, перемінитися в кого, в що и на кого, на що, ставатися, статися ким, чим; (вырождаясь, приходя в упадок) переводитися, перевестися, зводитися, звестися на що, зіходити, зійти на що. [В сумне стогнання обертались речі (Куліш). Плач повернувся на радощі (О. Лев.). Хай те дитяче товариство повернеться тепер у побратимство (Мирн.). Народ наш міцно державсь своєї предківської віри і не хотів на поляків перевертатися (Єфр.). Австрія має перетворитися на демократичну державу - спілку національностей (Грінч.). Молоко за одну ніч переробилося в сир (Звин.). Скажи каменеві сьому, щоб стався хлібом (Єв.)]. Многолюдный и богатый край -тился в пустыню - великолюдна й багата країна обернулася (повернулася, перетворилася) в (на) пустиню, звелася на пустиню. Мечта -тилась в действительность - мрія перетворилася в (на) дійсність. -ться в камень - обертатися (обернутися) в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти. [Бодай не вернулось, в камінь обернулось (Рудан.)]. Вода -тилась в пар - вода обернулася в пару. [Вода може дати велику користь і не обертаючись в пару (Кониськ.)]. Снег -щается в воду - сніг обертається в воду. Личинка -щается в мотылька - лялечка обертається в метелика, перетворюється, переміняється в (на) метелика. -титься в силу (переносно) - вирости в силу. [В Єгипті вони, множачись серед муки, могли вирости в силу й забрать увесь край в свої руки (Франко)];2) (оборачиваться) перекидатися, перекинутися, перевертатися, перевернутися, обертатися, обернутися ким, чим и в кого, в що, на кого, на що, скидатися, скинутися ким, чим, перемітуватися, переметнутися в кого, в що и ким, чим, перемінятися, перемінитися, злицьовуватися, злицюватися в кого, в що, (во множ.) поперекидатися, поперевертатися, пообертатися и т. д. ким, чим и в кого, в що. [Чорт перекинувсь чоловіком (Манж.). От відьма знов перевернулась у сороку (на сороку) (Звин.). Обернися порося на карася (Номис)]. Оборотень, упырь -тился в волка - перевертень, упир перекинувсь (перевернувся, обернувся, скинувся, переметнувся) вовком (у вовка, на вовка), перемінився (змінився) в вовка.* * *несов.; сов. - преврат`иться(в кого-что) перетво́рюватися, перетвори́тися (в кого-що, на кого-що), оберта́тися, оберну́тися и пооберта́тися (на кого-що, в кого-що, ким-чим); ( переходить) перехо́дити, перейти́ (у що); (в сказках, суеверных представлениях фольк.) перекида́тися, переки́нутися и поперекида́тися, переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися (на кого-що, в кого-що, ким-чим) -
18 пышный
1) (великолепный, торжественный) пишний, бучний, бундю[я]чний; розкішний. [Пишними рядами виступають отамани, сотники з панами і гетьмани, - всі в золоті (Шевч.). Що з того, що замкнули мене у сей холодний льох, коли ввесь пишний світ, всі барви, увесь рух життя отут у мені, в голові, в серці (Коцюб.). Мов панський дім - будинок пишний твій (Грінч.)]. -ное празднество, -ная свадьба - пишне, бучне, бундю[я]чне свято, весілля. [Наш возний… на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне, що ну! (Котл.)]. -ный обед - пишний, розкішний обід. -ная одежда, -ное убранство - пишні, розкішні шати, пишне, розкішне убрання. [Являється мій світ у пишних шатах (Куліш)];2) (роскошный, обильный) пишний, буйний, розкішний. -ные волосы - пишне, розкішне, буйне волосся; (только у женшин) пишні, розкішні, буйні коси. [Хвилі шовкові пишного волосся спадали на плечі (Грінч.). Розкішне чорне волосся хвилею впало на плечі (Коцюб.). Поет поправив своє буйне волосся (Л. Укр.)]. -ная борода - пишна борода. [Увійшов піп, погладжуючи свою пишну бороду (М. Вовч.)]. -ный цвет, -ная зелень - пишний, буйний цвіт, пишна, буйна зелень. -ные колосья - пишне, розкішне, буйне колосся, пишні, розкішні, буйні колоски (и пишний колос). [Як їдем сіяти, то раз-у-раз добре пообідаєм, - то тоді будуть розкішні колоски на всякому хлібові (Звин.)];3) (раздутый, полный) пишний, пухнатий. -ное праздничное платье - пишне святне убрання;4) (спесивый, чванный) пишний, пихатий, бундючний, пиндючний. [І в багатих санках пан пихатий (Грінч.)].* * *пи́шний; ( роскошный) розкі́шний; (богатый, шумный) бучни́й, диал. бучли́вий; (о растительности) буйний; (мягкий: о хлебных изделиях) пухки́й; ( напыщенный) бундю́чний -
19 роскошный
розкі́шний; (пышный, богатый, цветущий) пи́шний; (превосходный, отличный) чудо́вий; диал. го́йний -
20 состоятельный
1) ( зажиточный) замо́жний; має́тний, ма́ючий; ( богатый) бага́тий2) ( убедительный) переко́нливий, слу́шний; ( обоснованный) обґрунто́ваний3) ( платёжеспособный) спромо́жний [плати́ти]
- 1
- 2
См. также в других словарях:
БОГАТЫЙ — БОГАТЫЙ, богатая, богатое; богат, богата, богато. 1. Обладающий большим имуществом, преим. денежным. Богатый человек. Богатый город. 2. чем. Обильный. Богатая хлебом страна. Книга, богатая мыслями. 3. Изобильный, содержащий что нибудь во… … Толковый словарь Ушакова
Богатый — топоним: Белгородская область Богатый хутор, Новооскольский район Ставропольский край Богатый хутор, Шпаковский район Тульская область Богатый посёлок, Чернский район См. также Богатый Ключ деревня, Бавлинский район,… … Википедия
богатый — Состоятельный, денежный; обильный, изобилующий чем; богач, богатей, капиталист, миллионер, толстосум, туз, крез, Ротшильд. Человек денежный, с достатком; денежная аристократия. Смотри, ты крезом стал . Крыл. Он теперь при деньгах. У него денег и… … Словарь синонимов
БОГАТЫЙ — БОГАТЫЙ, ая, ое; ат; богаче. 1. Обладающий большим имуществом, деньгами, очень зажиточный. Б. фермер. 2. полн. Дорого стоящий, роскошный. Богатая обстановка. 3. То же, что обильный ; содержащий в себе много чего н. ценного. Б. урожай. Край, б.… … Толковый словарь Ожегова
богатый — • богатый, состоятельный, обеспеченный, зажиточный Стр. 0047 Стр. 0048 Стр. 0049 Стр. 0050 Стр. 0051 … Новый объяснительный словарь синонимов русского языка
богатый — обильный плодородный — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы обильныйплодородный EN prolific … Справочник технического переводчика
богатый — 1 • баснословно богатый • безумно богатый • жутко богатый • исключительно богатый • колоссально богатый • невероятно богатый • невообразимо богатый • неимоверно богатый • необыкновенно богатый • несказанно богатый • неслыханно богатый • несметно… … Словарь русской идиоматики
богатый — прил., употр. часто Морфология: богат, богата, богато, богаты; богаче 1. Богатым называют человека, у которого много денег и собственности. Богатое общество. | Наши богатые соседи каждый год отдыхают в Монако. | Он достаточно богат, чтобы… … Толковый словарь Дмитриева
богатый — укр. багатий (из *богатий), ст. слав. богатъ, болг. богат, сербохорв. бо̀гат, словен. bogàt, чеш. bohaty, польск. bogaty, в. луж. bohaty, н. луж. bogaty. От *bogъ бог или *bogъ достояние, доля в *sъbožьje хлеб в зерне , укр. збiжжя, польск.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
богатый — I см. богатый; ого; м. II ая, ое; га/т, а, о; бога/че; богате/йший см. тж. богато, богатенький, богатый, богатая 1) а) Обладающий большим состоянием; очень зажиточный (противоп.: бе/дный) … Словарь многих выражений
богатый — (обладающий чем л. в большом количестве) чем и на что. Богатая полезными ископаемыми страна. Пахло таяньем снега... отошедшими от стужи деревьями, запахами, которыми богата в эту пору тайга (Лидин). Тур, богатый на голы (из газет) … Словарь управления
