-
1 блискуче
не блискуче — not too good, so-so
-
2 блискуче хромування
ru\ \ блестящее хромированиеen\ \ bright chrome platingde\ \ Glanzverchromungfr\ \ \ chromage brillantгальванічне хромування, що забезпечує підвищену відбивну здатність поверхні виробу, в основному, за рахунок зменшення розміру зерна хрому і шорсткості поверхні покриття -
3 яскраво
-
4 декоративне покриття
ru\ \ декоративное покрытиеen\ \ decorative coatingde\ \ dekorativer Überzogfr\ \ \ revêtement décoratifпокриття, що прикрашає поверхню виробу: блискуче, матове, райдужне, суцільне чи таке, що утворює змістовий малюнок; одержують фарбуванням, гальванічним, хімічним, іонноплазмовим та іншими методами
См. также в других словарях:
блискуче — присл. Дуже добре, чудово, успішно і т. ін … Український тлумачний словник
блискуче — [блиеску/чеи] присл … Орфоепічний словник української мови
блискуче — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
Савченко-Бельский — Савченко Бельский, Владимир Александрович Владимир Александрович Савченко Бельский укр. Володимир Олександрович Савченко Більський 14 июня 1867(18670614) 21 сентября 1955 … Википедия
Савченко-Бельский, Владимир Александрович — Владимир Александрович Савченко Бельский укр. Володимир Олександрович Савченко Більський … Википедия
глянсований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до глянсувати. 2) прикм. Те саме, що глянсовий. 3) прикм., перен.Вишукано, блискуче одягнений … Український тлумачний словник
лелітка — и, ж. 1) Блискуче кружальце для прикрас. || Блискучі цяточки на чому небудь. 2) діал. Назва квітки … Український тлумачний словник
ондатра — и, ж. 1) Невеликий гризун родини полівкових, що веде напівводяний спосіб життя і має цінне блискуче густе хутро бурого кольору; мускусний пацюк. 2) Хутро цього гризуна … Український тлумачний словник
сліпити — сліплю/, слі/пиш; мн. слі/плять; недок., перех. і без додатка. 1) Позбавляти зору, робити сліпим кого небудь; осліплювати. || Псувати очі, працюючи при поганому освітленні або надто напружуючи зір. 2) тільки 3 ос. Засліплюючи, заважати добре… … Український тлумачний словник
рустовка — русто/вка (рустува/ння) (лат. < італ. простий, грубий) 1. Спосіб виконання поверхні стіни з кам яних квадрів, облицювання стіни рустом. 2. Штучна обробка тинькованої стіни рустом. За характером вирішення рустувань вирізняються: рустовка… … Архітектура і монументальне мистецтво
рустування — русто/вка (рустува/ння) (лат. < італ. простий, грубий) 1. Спосіб виконання поверхні стіни з кам яних квадрів, облицювання стіни рустом. 2. Штучна обробка тинькованої стіни рустом. За характером вирішення рустувань вирізняються: рустовка… … Архітектура і монументальне мистецтво
