Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

благ

  • 1 брать

    1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];
    2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];
    3) забирати. [Він мене з собою забірає];
    4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];
    5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];
    6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);
    7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];
    8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];
    9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];
    10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;
    11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];
    12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:
    13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;
    14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;
    15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];
    16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];
    17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;
    18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];
    19) (б. в свидетели) брати за свідка;
    20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];
    22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;
    23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].
    * * *
    1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти
    2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти
    3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти

    Русско-украинский словарь > брать

  • 2 доброта

    I. добрість, (мягкость) лагідність, (слабовольная) благість (р. -ости). [Я з добрости своєї даю тобі. Усі ми на собі зазнали її лагідности, усім вона була як рідна сестра]. Проявить доброту - показати (свою) добрість, явити милість, здобритися. [Підпроси, щоб не дуже бив, може здобриться].
    II. Доброта, добротность, добротный - см. Доброкачественность, Доброкачественный.
    * * *
    доброта́, до́брість, -рості

    Русско-украинский словарь > доброта

  • 3 зачерствелый

    зачерствілий, зчерствілий, черствий, (о человеке) запеклий, запеклуватий. [І пайзапекліші спізнали благії сльози спочуття (Самійл.). Стельмах був чолов'яга запеклий (Г. Барв.)].
    * * *
    заче́рствілий и зачерстві́лий; ( бездушный - о характере) запе́клий

    Русско-украинский словарь > зачерствелый

  • 4 изветшалый

    1) (об одежде) зношений, виношений, благий, ветхий. [До чого не кинься з одежі, то все таке зношене, а нове шити нема за що (М. Грінч.). Оці благі сорочки подеру на пелюшки (Харківщ.). Ветхий уже кожух - ще материн (Харківщ.)]. Очень -лое бельё, одежда - старесеньке шмаття, тенетка. [К Різдву сорочка хоч сирова, аби нова, а к Великодню хоч тенетка, аби біленька (Приказка)]
    2) (переносно) постарілий, вистарілий, перестарілий.
    * * *

    Русско-украинский словарь > изветшалый

  • 5 обветшалость

    ветхість, старість, занепалість, благість, тряхлість (-ости).
    * * *
    1) ста́рість, -рості, постарі́лість, -лості и поста́рілість; занепа́лість, підупа́лість; зруйно́ваність, -ності; ве́тхість, -хості
    2) застарі́лість

    Русско-украинский словарь > обветшалость

  • 6 пить

    1) пити, (уменьш.-ласкат.) питки, питоньки, питочки, (детск.) питусі, питусеньки. Пьёт не напьётся (не оторвётся от воды) - п'є - у не відіп'ється. Ничего не ел и не пил - і ріски в роті не було. Пей на здоровье! - (будь) здоров пивши. Как пить дать - саме, як-раз, як стій, як стань; (пьянствовать, употр. спиртное) пити, запивати, спивати, кружати, (вульг.) смалити, чарку хилити и т. п. -ть с жадностью - дудлити, жлу[о]кта[и]ти, тягти, цмулити, смоктати, лигати. -ть глотками - ковтати, ґольґати. -ть рюмками - чаркувати. -ть, наклоняя сосуду без рюмок - пити нахилки, навхильки, нахильці, нахильцем. -ть круговую - кружати, круж[г]ляти, пити ручкової. [Могоричі кружає. Кружав сивуху. Кругляє горілку]. - ть за что - пити на що; на чиє щастя, на чиє здоров'я. -ть за кого (обращаясь к нему), за чьё здоровье - пити до кого, припивати до кого. -ть здравицу - здоровкатися. [Бере чарку горілки та й здоровкається: «дай, боже, здоров'я!»]. -ть (горькую) чашу - бідувати, пити гірку. -ть сильно - запивати. -ть горькую, мертвецки, без просыпу - пити без просипу. Начинать -ть - запивати, запиватися. Пьёт за счёт будущих благ - п'є на те, що буде, п'є на вовчу шкуру. Пей, да дело разумей - пий, та розуму не пропивай. Пьющий - питущий, срв. Питух, Пьяница;
    3) (всасывать влагу) пити, брати, тягнути воду.
    * * *
    пи́ти; дет. пи́тки, пи́тоньки; ( выпивать) спива́ти; ( спиртные напитки) хили́ти, кружля́ти, черка́ти, ( употреблять) ужива́ти [спиртне́, горі́лку]

    Русско-украинский словарь > пить

  • 7 податель

    давець (-вця), подавець (-вця), подавця (-вці). -тель всяких благ - давець усякого добра. -тель письма - листоподавець, подавець листа. Отвечайте с -лем сего письма - відповідайте подавцем цього листа.
    * * *
    подаве́ць, -вця́, пода́тель, -ля; (тот, кто жертвует, преподносит) даве́ць

    Русско-украинский словарь > податель

  • 8 постольку

    (о)стільки. -ку - поскольку - (о)стільки - (о)скільки. [Се було правдою стільки, скільки робітники не могли користуватися з тих матеріяльних та духовних благ (Грінч.)].
    * * *
    союз
    ості́льки

    \постольку, поско́льку — ості́льки, оскі́льки; сті́льки, скі́льки

    Русско-украинский словарь > постольку

  • 9 преклонный

    1) чему - схильний до чого; см. Склонный, Наклонный (к чему);
    2) (о возрасте) похилий. -ный возраст лета, годы - похилий вік, похилі (благі) літа. В -ных летах - у похилих літах, (на склоне лет) на схилі віку, на старости-літях, в старих віках.
    * * *
    похи́лий

    Русско-украинский словарь > преклонный

  • 10 худее

    I прил. сравн. ст.
    худі́ший; мізе́рніший
    II прил. сравн. ст.
    благі́ший, плохі́ший; погані́ший, зіпсо́ваніший

    Русско-украинский словарь > худее

  • 11 Плохость

    плохота
    1) поганість (-ности), лихість, ледачість, недобрість; благість, плохість, мізерність, нужденність и т. д. - см. Плохой;
    2) см. Оплошность.

    Русско-украинский словарь > Плохость

См. также в других словарях:

  • благ — * В том значении, в каком мы чаще всего употребляем слово анекдот , французы употребляют слово blague ( шутка ) или histoire drôle ( смешная история ). Береговская 2001 26. См. след. статью …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • благёр — а, м. blagueur m. Враль, лгун, хвастун. Я в глазах тех, кому я пересказал его ложь, такой же благер, как и он. Герц. // 8 5 617. Знаменитый благер имеет некоторые особенности, которым многое выкупается. Дост. 30 19 322. Пресловутый вальдгорнист… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Благ и праведен — Устар. Высок. Форма клятвенного обещания. [Борис:] Да правлю я во славе свой народ, Да буду благ и праведен, как ты (Пушкин. Борис Годунов) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • благ — прил. добър, добродушен, благодушен, кротък, скромен, тих, простодушен, наивен, незлобив, мил, милостив, нежен, снизходителен, човечен, мек, любезен прил. сладък, вкусен, приятен на вкус прил. доброжелателен, великодушен прил. приятен прил.… …   Български синонимен речник

  • благість — гості, ж. Абстр. ім. до благий …   Український тлумачний словник

  • Благівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • благівський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • яко наг, яко благ, яко нет ничего — (опричь простоты) Ср. Без уплаты в долгах, как в шелку молодец, Что из фатов ли фат, фатовства образец, A надежд то надежд и не счесть у него... Яко наг, яко благ, яко нет ничего! *** Яко наг, яко благ . Ср. Акулина! Раба Божия, подь сюда!… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Способ производства материальных благ — Эта статья должна быть полностью переписана. На странице обсуждения могут быть пояснения. Возможно, эта статья содержит ор …   Википедия

  • ПОТРЕБЛЕНИЕ МАТЕРИАЛЬНЫХ БЛАГ, КОНЕЧНОЕ — стоимость материальных благ, использованных для удовлетворения индивидуальных и общественных потребностей. В составе К.п.м.б. выделяют: а) личное потребление материальных благ б) потребление материальных благ в организациях культурно бытового и… …   Большой экономический словарь

  • Общий объем потребления материальных благ и услуг — показатель уровня жизни населения; включает полную стоимость потребляемых материальных благ и услуг (платных, льготных и бесплатных), полученных населением за счет доходов по труду, от собственности, предпринимательских доходов, социальных… …   Финансовый словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»