благочестя

благочестя, побожність, набожність.

* * *

набожність, побожність; благочестя

* * *

1) святість

2) благочестя, побожність

3) (H.) церк. святість (титулування папи)

* * *

1) святість, священність

2) благочестя

3) цepк. ( Holiness) святість ( титулування Папи)

1) безбожність; невіра в бога; відсутність благочестя; нечестивість

2) непоштивість, нешанобливість, неповага

* * *

1) невіра в бога, відсутність благочестя, побожності; нечестивість

2) нешанобливість, неповага

1) (P.) рел. пієтизм

2) облудна побожність; святенництво

* * *

1) peл. ( Pietism) пієтизм

2) благочестя, побожність

3) показне, удаване благочестя; святенництво

1) peл. ( Pietism) пієтизм

2) благочестя, побожність

3) показне, удаване благочестя; святенництво

ПІЄТИЗМ ( від лат. pietas - благочестя) - 1) Течія в лютеранстві XVII ст. Актуалізувала ідеї "Нового благочестя" і протестантської містики, пошуки Живого Бога і безпосереднього зв'язку з ним, повернення до апостольського братерства і суспільних перетворень у дусі Євангелія П. ов'язана з діяльністю Шпенера, котрий заснував домашні біблійні гуртки, і Франке, який на засадах П. організував ун-т у Галле. 2) Рух оновлення в протестантизмі XVII - XVIII ст. Стимулював піднесення культури, освіти, науки В. плинув на Гете, Гердера, Лессинга, Шляєрмахера, Канта, сприяв розвитку нім. романтизму, персоналізму, екзистенціалізму. Рецепції П. відчутні у квієтизмі, вченні Сведенборга. Активізував радикальний протестантизм, утворення нових течій (штундизм).

1) відданість; прихильність; щире служіння; вірність

2) любов, щира прихильність

3) присвята, посвячення

4) побожність; благочестя

5) pl релігійні обряди; молитви

6) захоплення (чимсь)

* * *

1) (to) відданість, прихильність; ревне служіння; ( for) глибока прихильність, любов

2) присвячення ( декількох сторінок якій-небудь темі)

3) побожність

4) pl релігійні обряди; молитви

n ж. ім'я

Пайєті

* * *

1) благочестя, побожність

2) шанобливе ставлення до батьків, старших

3) доброчесний, богоугодний вчинок, відповідь, т. п.

1) святість, священність

2) благочестя

3) цepк. ( Holiness) святість ( титулування Папи)

1) невіра в бога, відсутність благочестя, побожності; нечестивість

2) нешанобливість, неповага

1) благочестя, побожність

2) шанобливе ставлення до батьків, старших

3) доброчесний, богоугодний вчинок, відповідь, т. п.

перейти

1) переходити, переходжати, перейти що и через що. [Довелось переходити йому через засіяні поля. Той блукає за морями, світ перехожає (Шевч.). Перейшов ліс і вийшов до річки. Перейшов по кладці (по каміннях) на той бік річки. Військо перейшло кордон. Він перейшов до нас жити. Кухоль переходив з рук до рук. І рабство їх на діти переходить (Грінч.). Ця хороба не заразна, на инших не переходить. Перейшов з медичного відділу на правничий. Перейти на четвертий курс. Перейшов (переступив) у п'яту класу. З благочестя на унію перейшов]. -ть (через улицу, площадь) - переходити, перейти вулицю, площу, через вулицю, через площу. -дить, -ти на новую квартиру - переходити, перейти, перебиратися, перебратися у (на) нову квартиру, (у нове помешкання). -дить, -ти дорогу кому - переходити, перейти кого, переходити, перейти дорогу кому. Войска -шли в наступление - військо перейшло до наступу, військо почало наступати. -ти в католичество, в ислам - перейти на(в) католицтво, на(в) іслям;

2) -дить к кому (передаваться) - переходити, перейти, перекидатися, перекинутися, (приставать) приставати, пристати, (о мног.) попереходити, поперекидатися, поприставати до кого. [Перейшов до ворога];

3) (доставаться) переходити, перейти від кого до кого, припадати, припасти, спадати, спасти, діставатися, дістатися від кого кому. -дить по наследству - переходити спадщиною;

4) -дить от чего, к чему - переходити, перейти від чого до чого. -дить от одной темы к другой - переходити від одної теми до иншої. -дёмте к следующему пункту устава - перейдімо до наступного (дальшого) пункту в статуті;

5) (изменяться) переходити, перейти в що, зіходити, зійти, переводитися, перевестися на що, (прев(об)ращаться) обертатися, обернутися в що, на що, чим. Срв. Изменяться, Превращаться, Обращаться. [Одна хороба переходить в иншу. Сварка перейшла (перевелася) на бійку]. Чёрнозем за этим лесом -дит в суглинок - чорнозем за цим лісом переходить (сходить) на суглинок. Известняк -дит (обращается) в мел - вапняк обертається у крейду;

6) (миновать, проходить) переходити, перейти, минати, минути, минутися. [Перейшло місяців два (М. Вовч.)];

7) -дить (исходить повсюду) виходити, обійти, обходити що. [Виходив усі вулиці, а його будинку не знайшов]. Пока сам не -хожу все улицы, Киева не узнаю - поки сам усі вулиці не виходжу, Київа не взнаю. По всем дворам -дил - усі двори виходив (обійшов);

8) -живать (ходить лишку) - переходжувати, переходити. Перехоженный - переходжений. Хожено и -но - ходжено й переходжено. -тся, безл. - переходиться. [Якось переходиться і в латаній свитині].

* * *

православність (-ности), православна віра, благочестя (-тя), (церк.) православиє. Поборник, приверженец -вия - православник. Принять -вие - пристати на православну віру.

* * *