благати

См. также в других словарях:

• благати — (пильно, невідступно, пристрасно просити), заклинати (Богом), молити, вимолювати, падати в ноги [на коліна]; молитися, проситися (благати про милосердя); у[в]прошувати, у[в]просити, у[в]прохувати, у[в]прохати (тривалий час просити) …   Словник синонімів української мови

• благати — а/ю, а/єш, недок., кого про що, чого і без додатка; часто з інфін., також спол. щоб. Наполегливо, невідступно, ласкаво просити …   Український тлумачний словник

• благати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• благати — прасіць прабачэння, упрошваць, супакойваць …   Старабеларускі лексікон

• заклинати — а/ю, а/єш, недок., закля/сти/, яну/, яне/ш, док. 1) перех. Промовляючи магічні заклинання, діяти на кого , що небудь, підкоряти своїй волі або чаклунській силі; заворожувати, зачаровувати. 2) перех. Те саме, що проклинати. 3) тільки недок., перех …   Український тлумачний словник

• благаний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до благати …   Український тлумачний словник

• благання — я, с. Дія за знач. благати. || Прохання …   Український тлумачний словник

• благаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до благати. || у знач. прикм. Який виражає благання …   Український тлумачний словник

• вимовляти — я/ю, я/єш, недок., ви/мовити, влю, виш; мн. ви/мовлять; док., перех. 1) Передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином. 2) Говорити що небудь, промовляти. || Висловлювати думку, враження, почуття. 3) розм. Благати,… …   Український тлумачний словник

• заблагати — а/ю, а/єш, док. Почати благати …   Український тлумачний словник

• залебедіти — джу/, ди/ш, док., діал. 1) Залепетати. 2) Почати слізно благати, просити …   Український тлумачний словник