Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

бити

  • 101 бабничать

    см. Бабить.
    * * *
    2) ( быть бабником) бу́ти бабіє́м (ба́бичем, баболю́бом)
    3) бабува́ти, ба́бити

    Русско-украинский словарь > бабничать

  • 102 бодать

    -ся бити (рогом), битися, колоти, -ся, буцати, -ся, буцькати, -ся, штурхати, -ся, бости. [Віл б'є, а коняка хвицає. Рогата скотина всіх коле. Баран буцає. Буцькає, як баран. Бик боде]. Боднуть - кольнути, буцнути, ударити рогом.
    * * *
    несов.; сов. - бодн`уть
    би́ти, уда́рити, бу́цати и бу́цкати, бу́цнути; ( рогами) коло́ти [рога́ми], кольну́ти [рога́ми]

    Русско-украинский словарь > бодать

  • 103 бросаться

    кидатися, (агрессивно) сікатися, пориватися. [Бити сікається. Поривається до мене]. Б. из одной крайности в другую - кидатися з одного краю до другого (Куліш). Б. вперёд - кидатися наперед, вихвачатися, вихвачуватися. [Поперед війська не вихвачайся]. Б. на шею (насмеш.) - чеплятися на шию. Б. в глаза - впадати в око (в очі), (обольстительно) - брати очі, вбирати в себе очі. [Кожух такий, що очі вбирає (Рудан.)].
    * * *
    несов.; сов. - бр`оситься
    1) ки́датися, ки́нутися; ( падать) па́дати, упа́сти; ( накидываться) сі́катися, сі́кнутися
    2) страд. ки́датися, мета́тися; ве́ргатися

    Русско-украинский словарь > бросаться

  • 104 вабить

    охот. вабити, манити, принаджувати.
    * * *
    охотн.
    ва́бити, мани́ти, прина́джувати

    Русско-украинский словарь > вабить

  • 105 вздыбливать

    несов.; сов. - взд`ыбить
    зди́блювати, зди́бити; ( вздыбливаться) зди́блюватися и ди́битися и диби́тися, зди́битися

    Русско-украинский словарь > вздыбливать

  • 106 вид

    1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.
    2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;
    3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];
    4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;
    5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];
    6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];
    7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);
    8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];
    9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.
    * * *
    I
    1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у
    2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у
    3)

    ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів

    4) ( паспорт) вид; по́свідка

    \вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння

    быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх

    в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що

    вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця

    де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти

    для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко

    из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й

    име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися

    име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що

    на виду́ — на видноті́

    на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно

    II биол., лингв.
    и пр. вид, -у

    \вид расте́ний — вид росли́н

    ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння

    Русско-украинский словарь > вид

  • 107 влечь

    1) (тянуть, уносить силою) тягти, волокти, (вульг.) тарганити. Влечь за собою - тягти, вести за собою;
    2) (к чему) вабити, тягти, поривати до чого (личн. и безл.). [Не знаю, що мене до тебе тягне (Франко). Туди мою пориває душу].
    * * *
    I см. влегать II
    1) ( тащить) волокти́, волочи́ти, тягти́, тягну́ти

    \влечь за собо́ю что — перен. спричиня́ти (спричи́нювати) що, спричиня́тися (спричи́нюватися) до чо́го, тягти́ (вести́) за собо́ю що

    2) ( привлекать) тягти́, тягну́ти, притяга́ти, притя́гувати, ва́бити, прива́блювати, порива́ти

    Русско-украинский словарь > влечь

  • 108 возить

    возити кого, що.
    * * *
    1) вози́ти
    2) ( двигать по поверхности) вози́ти; ( волочить) волочи́ти; ( ногами) чо́вгати
    3) ( бить) би́ти (б'ю, б'єш); лупи́ти, лупцюва́ти, духопе́лити, дуба́сити, дубцюва́ти, гати́ти; ( драть за волосы) скубти́, скуба́ти и ску́бати, чу́бити

    Русско-украинский словарь > возить

  • 109 волосянка

    1) см. Власяница;
    2) (ткань из конск. волоса) волосянка;
    3) сільце волосяне;
    4) (игра) скубка. Волосянку дать кому - поскубти за чуба кого, волосянки дати кому;
    5) бот. - тонконіг (р. -ногу).
    * * *
    1) ( ткань) волося́нка
    2) ( трёпка за волосы) волося́нка

    волося́нку зада́ть (дать) кому́ — потаска́ти за воло́сся (за чу́ба, за чупри́ну) кого́, почубе́ньків да́ти кому́, почу́бити кого́

    Русско-украинский словарь > волосянка

  • 110 всклочка

    зада́ть \всклочка ку кому́ — нам'я́ти чу́ба (чупри́ну) кому́, почубе́ньків да́ти кому́, почу́бити кого́, ви́чубити кого́

    Русско-украинский словарь > всклочка

  • 111 вскоробить

    пожоло́бити, -бить

    Русско-украинский словарь > вскоробить

  • 112 вспаривать

    вспарить розпарювати (и парити), запарювати, сов. розпарити, спарити, запарити. -рить лошадь - умилити, утанажити (коня). -вать, -рить спину - спороти (спину), бити (вибити) різками, канчуками, парити, спарити, випарити, одчухрати, одшмагати. Вспаренный -
    1) розпарений;
    2) (о коне) умилений, утанажений;
    3) вибитий різками (канчуками), одшмаганий, одчухраний.
    * * *
    несов.; сов. - всп`арить
    1) розпа́рювати, розпа́рити, сов. спа́рити; ( взмыливать - лошадь) зми́лювати, зми́лити, уми́лювати, уми́лити
    2) (сов.: больно высечь) спа́рити, напа́рити; відшмага́ти

    Русско-украинский словарь > вспаривать

  • 113 вывихивать

    несов.; сов. - в`ывихнуть
    вибива́ти, ви́бити, виверта́ти, ви́вернути сов. звихну́ти

    Русско-украинский словарь > вывихивать

  • 114 выжимать

    выжать витискати, витиснути, вичавлювати, вичавити, вигнічувати, вигнітити, видавлювати, видавити, видушувати, видушити. В. бельё - викручувати, повикручувати, оджимати, пооджимати. В. растит. масло - олію бити, вибити, забивати, забити. [Нехай б'ють - олії не виб'ють].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыжать
    1) вича́влювати, ви́чавити, вижима́ти, ви́жати; ( выдавливать) вида́влювати, ви́давити и мног. повида́влювати, виду́шувати, ви́душити; ( масло из семян) вигні́чувати, ви́гнітити; ( бельё) викру́чувати, ви́крутити и мног. повикру́чувати, віджима́ти, віджа́ти и мног. повіджима́ти
    2) (сжимая, выталкивать, вытеснять) витиска́ти и вити́скувати, ви́тиснути и витискати; випиха́ти, ви́пхати и ви́пхнути и мног. повипиха́ти
    3) спорт. підійма́ти, підійня́ти, підніма́ти, підня́ти

    Русско-украинский словарь > выжимать

  • 115 выклинивать

    выклинить вибивати (вибити) клин, виклинцьовувати, виклинцювати.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыклинить
    1) вибива́ти клин, ви́бити клин, виклинцьо́вувати, ви́клинцювати
    2) геол. викли́нювати, ви́клинити

    Русско-украинский словарь > выклинивать

  • 116 выстреливать

    выстрелить вистрілювати, сов. вистрілити, стрілити (и стрелити), стрільнути, стрельнути. Выстрелить, не видя цели - стрельнути (стрілити) на-осліп.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыстрелить
    1) вистрі́лювати, ви́стрілити и мног. повистрі́лювати, вистре́лювати, ви́стрелити и мног. повистре́лювати; сов. устре́лити, стре́льнути, стрільну́ти, стрі́лити, стре́лити; (птиц, зверей) вибива́ти, ви́бити и мног. повибива́ти
    2) горн. вистрі́лювати, ви́стрілити

    Русско-украинский словарь > выстреливать

  • 117 вытаптывать

    вытоптать витоптувати, витоптати, стоптувати, стоптати, ступцювати (сов.) ступати (сов.), витупувати, витупати, збродити (сов.). [Увесь поміст у хаті ступали діти]; (топая копытами) ґрасувати, зґрасувати. [Татари стояли, копитами землю ґрасували]; (посев, траву) толочити, витолочувати, витолочити, утолочити, збивати, збити, талувати, (сов.) потропити, збродити. [Худоба збродила луку].
    * * *
    несов.; сов. - в`ытоптать
    вито́птувати, ви́топтати и мног. повито́птувати; (затаптывая, уничтожать) стоптувати, стопта́ти и мног. посто́птувати; (посевы, траву) витоло́чувати, ви́толочити и мног. повитоло́чувати, толочи́ти, столочи́ти и потолочи́ти; ( ногами) вибива́ти, ви́бити и мног. повибива́ти, збива́ти, зби́ти

    Русско-украинский словарь > вытаптывать

  • 118 выхлопать

    ви́бити, ви́тріпати

    Русско-украинский словарь > выхлопать

  • 119 вычеканивать

    вычеканить (монету) бити, вибивати, вибити; (слова) одбивати слова.
    * * *
    несов.; сов. - в`ычеканить
    викарбо́вувати, ви́карбувати и мног. повикарбо́вувати и покарбува́ти

    Русско-украинский словарь > вычеканивать

  • 120 вышибать

    вышибить вибивати, вибити, (напором) випирати, виперти. [Вдарив - і випер двері]. Вышибить дух - убити, забити кого на смерть, виперти дух кому. Вышибленный - вибитий, випертий.
    * * *
    несов.; сов. - в`ышибить
    1) ( выбивать) вибива́ти, ви́бити и мног. повибива́ти
    2) ( выгонять) виганя́ти, ви́гнати (ви́жену, ви́женеш) и мног. повиганя́ти; випира́ти, ви́перти; ( выбрасывать) викида́ти, ви́кинути и мног. повикида́ти

    Русско-украинский словарь > вышибать

Страницы

См. также в других словарях:

  • бити — Бить бити (2) 1. Убивать (добычу): О! Далече заиде соколъ, птиць бья, къ морю. 19 20. Аще его (Владимира Игоревича) опутаевѣ красною дѣвицею, ни нама будетъ сокольца, ни нама красны дѣвице, то почнутъ наю птици бити въ полѣ Половецкомъ. 44.… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • битиѥ — БИТИ|Ѥ (1*), ˫А с. ♦ Челъмь битиѥ просьба о чем л., челобитная: челомъ битиѥ ко г҃жи мт҃ри ѡ(т) онсифора. вели нестерю. рубль. скопити. да ити. ки юрию. к сукладнику. молисѩ ем[у] чтобы конь купилъ. ГрБ № 354, 40 70 XIV …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Бити — (м) король северных Египетские имена. Словарь значений …   Словарь личных имен

  • бити — БИ|ТИ (547), Ю, ѤТЬ гл. 1. Бити (что л.), въ (что л.), (чем л.) о (что л.) ударять, колотить, стучать: и мол˫ащас˫а и вельми плачющас˫а и главою часто о землю биюща. ЖФП XII, 45в; да аще не стѩжеши кротости тако ѥси ˫ако коузнець би˫а цатоу… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • бити — б ю, б єш; наказ. сп. бий; недок. 1) неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2) перех., кого. Завдавати ударів кому небудь. || кого, по кому – чому, перен.… …   Український тлумачний словник

  • бити — б ю, б єш, б є, б єме, б єте, б ют, Ол. [1.] Бити, товкти, забивати (цвяхи). [2.] Бити (в знач. рити). Кертиця б є купкы …   Словник лемківскої говірки

  • бити́ния — битиния, и …   Русское словесное ударение

  • Бити, Зелмо — Зелмо Бити Zelmo Beaty Завершил карьеру Центровой Прозвища: Big Z Рост: 206 Сантиметр Вес: 102 …   Википедия

  • Битиё определяет сознание — (от формулировки К.Маркса Бьипиё определяет сознание материальное первично, духовное вторично; битиё от глагола бить ) 1) исходное знач.; 2) если бить кого л. (жену, детей), то это пойдёт ему (ей, им) на пользу, будет определять его поведение …   Живая речь. Словарь разговорных выражений

  • бити — 1) (по чому, об / у що й без додатка стукаючи, робити удари по чому н., об що н.), гамселити, гатити, гепати, гилити, калатати, дубасити, разити, молотити, у[в]даряти, бацати, стукати, тарахкати, бехати, лупати 2) (кого завдавати ударів кому н.) …   Словник синонімів української мови

  • бити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»