Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

беспокойство+it

  • 1 беспокойство

    нев[с]покій, несупокій, турбота, турбація, турбування, турбанина, тривога, стурбованість, клопіт, клопоти, клопота, клопітня. [Прохав вибачити за турбування]. Причинять кому -ство - клопотати, заклопочувати кого, заздавати клопоту кому.
    * * *
    1) (тревожное состояние, волнение) неспо́кій, -спо́кою и -споко́ю, занепоко́єння, непоко́єння, триво́га, триво́жність, -ності, побива́ння, хвилюва́ння, турбо́та, турбува́ння, стурбо́ваність; невпо́кій, кою
    2) (заботы, хлопоты) турбо́та, турбува́ння, кло́піт, -поту

    Русско-украинский словарь > беспокойство

  • 2 забота

    клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до церкви підеш (Грінч.). Троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітей (Наш). Сім'я велика, клопотання багато: за всіх думати треба. Зсушило мене турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мене, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на себе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами - повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).
    * * *
    1) (беспокойство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л.) клопота́ння; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; (печаль, кручина) журба

    без \забота т, без \забота ты — без турбо́т, без кло́поту; ( беззаботно) безтурбо́тно

    \забота ты ма́ло кому́ — ба́йду́же кому́

    2) (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дба́ння и дбання́

    окружённый \заботатой (\заботатами) — ото́чений піклува́нням

    проявля́ть \забота ту о ком-чём — піклуватися про ко́го-що (за ко́го-що, ким-чим)

    Русско-украинский словарь > забота

  • 3 возмущать

    -ся, возмутить, -ся
    1) (о жидкости) каламутити, -ся, скаламутити, -ся, перекаламутити, -ся, закаламучувати, -ся, закаламутити, -ся, баламутити, -ся, збаламутити, - ся, забаламутити, -ся, мутити, -ся, змутити, -ся, замутити, -ся, колотити, -ся, сколотити, -ся, (во многих местах - поколотити, -ся, посколочувати, -ся), збивати, -ся, збити, -ся, збуряти, - ся, збурити, -ся, збантурити, -ся;
    2) (приводить в беспокойство, нарушать спок. состояние) баламутити, -ся, забаламутити, -ся [Забаламутив кров дівоцьку (Кул.)], збаламутити, -ся, каламутити, -ся, скаламутити, -ся [Скаламутила щастя], колотити, -ся, сколотити, -ся [Сколотила мій спокій], заколочувати, -ся [Заколочувати спокій], ґвалтувати, заґвалтувати [Немов дика орда ґвалтувала тишу стуком (Коц.)], турбувати, стурбувати [Не турбуй мого спокою!];
    3) (приводить в негодование) обурювати кого, обурюватися на кого, проти кого, обурити, -ся. [Кого такі вчинки не обурять!]. Возмущённый - обурений;
    4) (побуждать к мятежу, бунтовать) бунтувати кого проти кого, бунтуватися, збунтувати, -ся, підбурювати, підбурити, бурити, -ся, збурити, -ся, баламутити, -ся, збаламутити, -ся, каламутити, -ся, скаламутити, -ся, колотити (кого, ким), -ся, сколотити, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся на кого, зривати бунт, бунт бунтувати, бунт забунтувати, ворохобити, зворохобити, (восставать) повставати (сов. повстати). [Гуща отой не крав, а народ бунтував (Коц.). Чого се так бунтуються народи? Каламутиться народ. Народ бурився, хотів повбивати польських комісарів. Хотіли підбурити народ та перерізати дворян].
    * * *
    несов.; сов. - возмут`ить
    1) (вызывать негодование, гнев) обу́рювати, обу́рити
    2) (подстрекать к мятежу, восстанию) підбу́рювати, підбу́рити; ( выводить из состояния покоя) збу́рювати, збу́рити; ( баламутить) баламу́тити, збаламу́тити, бунтува́ти, збунтува́ти и побунтува́ти, колоти́ти, сколоти́ти, мути́ти, помути́ти
    3) ( водную поверхность) збу́рювати, збу́рити; ( мутить) каламу́тити, скаламу́тити, мути́ти, помути́ти, баламу́тити, збаламу́тити, колоти́ти и сколо́чувати, сколоти́ти

    Русско-украинский словарь > возмущать

  • 4 волнение

    1) (воды) хвилювання, збурення;
    2) (душевное) зворушення, хвилювання, схвилювання, неспокій (р. -кою);
    3) (возмущение) заколот, колот, каламуття, розрух, ворохобня, невпокій (р. -кою).
    * * *
    1) ( движение волн) хвилюва́ння
    2) (возбуждение, беспокойство) хвилюва́ння, збенте́ження; ( тревога) триво́га
    3)

    волне́ния — (мн.: массовое выражение недовольства) завору́шення, -шень

    Русско-украинский словарь > волнение

  • 5 докука

    см. Докучание.
    * * *
    1) ( надоедливая просьба) докуча́ння, надокуча́ння, набрида́ння
    2) (забота, беспокойство) турбота, кло́піт, -поту; ( скука) доку́ка

    Русско-украинский словарь > докука

  • 6 заботливый

    дбайливий, дбайний, дбалий, клопотливий, клопіткий; (старательный) старанний, упадливий, запопадливий, (сущ.) дбаха (общ. р.), (пров.) кукібник, кукібниця. Не -вый - недбалиця (общ. р.), недбаха (общ. р.), негляд (ж. р. неглядка), недбайливий и т. д.
    * * *
    дбайли́вий, дба́лий; ( проявляющий беспокойство о ком-чём) турбо́тливий; ( старательный) стара́нний; ( хлопотливый) клопітли́вий, кло́пітний

    Русско-украинский словарь > заботливый

  • 7 маета

    нудьга; см. Маята.
    * * *
    му́ка; (хлопоты, беспокойство) кло́піт, -поту, моро́ка; ( изнурение) уто́ма; ( хлопотливый труд) тяжка́ (моро́члива, клопітли́ва, клопітна́, клопітка́) пра́ця; ( от тоски) нудьгува́ння, нудьга́

    Русско-украинский словарь > маета

  • 8 мутить

    мучивать
    1) (делать мутным) каламутити, колотити, с[за]каламучувати, сколочувати, мутити, бовтати; срв. Замутить 3, Помутить. [Що це ти тут каламутиш берег мій? (Глібів). Два голуби воду пили, а два колотили (Пісня). Дітвора бовтає воду (Луб.)];
    2) (возмущать, бунтовать) хвилювати, баламутити, колотити, каламутити, мутити, ворохобити, бунтувати. [По селах людей баламутять (Кониськ.). Так колотить усіма, як вир водою (Приказка). Колотила Пилипиха в нас у хаті (М. Вовч.). Мутив, як на селі москаль (Котл.)]. -тить общество (народ) - баламутити громаду (народ), колотити громадою (миром), каламутити в громаді, народ бунтувати. [Не вспів у село війти, вже й каламутить миром (Тобіл.). Почне каламутити в громаді (Грінч.). Отой Гуща народ бунтував (Коцюб.)];
    3) (тошнить) нудити, вадити, млоїти, (диал.) канудити. [Правда ваша: наїдались, а вам тепер вадить (Шевч.)]. Меня -тит - мені нудно (млосно, вадить), мене нудить (млоїть, канудить). На душе, на сердце -тит - на душі, на серці млосно (нудно).
    * * *
    1) ( жидкость) каламу́тити, колоти́ти
    2) (перен.: вызывать беспокойство; подстрекать) баламу́тити, збу́рювати, мути́ти; каламу́тити, колоти́ти
    3) (безл.: тошнить) нуди́ти и ну́дити

    Русско-украинский словарь > мутить

  • 9 намутить

    1) намути́ти, -мучу́, -му́тиш; ( жидкость) накаламу́тити, -мучу́, -му́тиш, наколоти́ти, -лочу́, -ло́тиш
    2) (перен.: вызывать сумятицу, беспокойство) набаламу́тити, намути́ти, накаламу́тити, наколоти́ти

    Русско-украинский словарь > намутить

  • 10 печаль

    журба, жура, смуток (редко смута), сум, туга, жаль (-лю), жалощі, скорбота, гризота, гриза, грижа, печаль (-ли), сумування, журіння, печалування, смутість (-ости). -чаль-тоска - жаль-туга, печаль-журба. [Мене жаль-туга обійма (Л. Укр.)]. -чаль берёт, охватывает (взяла, охватила) - сум (смуток и т. д.) бере, обіймає, повиває, посідає (узяв, обняв, поняв, повив, посів). Предаваться -ли - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу. Причинять, -нить -чаль кому - завдавати, завдати, наробити смутку (суму и т. д.) кому. Рассеять -чаль - розвести (розвіяти) тугу (журбу и т. д.) кому, розважити кого. Отуманиться -чалью - понятися сумом (смутком). [Очі йому понялися сумом]. -чаль сушит - журба сушить (в'ялить, журить). Извела меня -чаль - зжурила (звялила) мене журба. Известись -лью, умереть с -ли - зжуритися, умерти з журби (з туги, з жалю и т. п.). [Лягла в труну, зжурившись за дочкою]. Не было -ли, да черти накачали - не було клопоту - так чорт надав. Склонный к -ли - жур(б)ливий.
    * * *
    1) сум, -у, сму́ток, -тку, печа́ль, -лі; (грусть, сокрушение) журба́, сму́тність, -ності; зажу́ра, диал. жура́, журбо́та, жур, -у; ( тоска) ту́га, диал. гри́жа; ( скорбь) жа́лощі, -щів; ( горевание) побива́ння
    2) (забота, беспокойство) кло́піт, -поту, журба́, диал. жура́, журбо́та, жур

    Русско-украинский словарь > печаль

  • 11 прочитывать

    прочитать и прочесть
    1) прочитувати, прочитати, перечитувати, перечитати, (во множ.) попрочитувати, поперечитувати що; (проходить чтением) начитувати, начитати, читати, вичитати що. [На тобі книжку, щоб ти прочитав (Рудч.), Перечитайте та розпишіться, що читали (Кониськ.). Він уже багато книжок попрочитував (Грінч.). Нечипір десь книжок багато начитав (Боров.). Що мені Марко скаже, як побачить на ній (на книжці) півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав ніж ти (Коцюб.). Вичитавши усього Квітку, вони кілька день почували себе не на землі, а на небі (Яворн.)]. Я ещё не -тал этой книги - я ще не прочитав цієї книги. Я -чёл об этом в газете - я прочитав про це (вичитав це) в газеті. Я не -чту, что здесь написано (не могу, не в состоянии прочесть) - я не вчитаю, що тут написано. [Роман сан дивується, що він, бувши таким бідовим хлопцем, не вчитає букваря (Васильч.)]. На лице легко -честь что-л. (напр. волнение, смущение, беспокойство) - на лиці, на обличчі вичитується щось (напр. хвилювання, збентеження, турбота). [Не промовлять нічого устонька рожеві, та й без мови вичитуються на дівочому личеньку усі дівочі мислоньки й думоньки (М. Вовч.)];
    2) -честь (разобрать, восстановить чтение чего-л. напр. старинного памятника и т. п.) - відчитати що. [«Слово» дійшло до нас у дуже несправній редакції досить пізнього списка, зробленого десь певне на півночі, в свій час зле відчитаного (Єфр.)];
    3) (известное время, напр. весь вечер, всю ночь) прочитати (який час, напр. цілий вечір, цілу ніч);
    4) (громко, вслух) вичитувати, вичитати, читати, прочитати (голосно, вголос), виголосити що; (пересказывая наизусть или повторяя за кем- л.) проказувати, проказати що. [Ми говоримо, а той списує. Усе списав і вичитав нам (Кониськ.)]. -вать, -честь молитву (молитвы), заповеди и т. п. - проказувати, проказати, вичитувати, вичитати молитву (молитви), заповіді, і т. ин., вимолити (молитви). [Батюшка своїм звичайним голосом проказував молитви, дячок поважно й швидко вичитував книжок (Васильч.). - А вичитай молитву Господню! - Гриць вичитав добре (Яворн.). Проказала ще заповіді (Грінч.). Почала з «Вірую» проказувати знову все - аж до краю. Вимолила всі, які знала (Грінч.)]. -честь реферат, доклад - прочитати, виголосити реферат, доповідь. -честь невнятно - проха(ра)маркати, переха(ра)маркати, (с трудом, по складам) прослебезувати, вислебезувати що. [Піп та дяк так сяк перехарамаркали службу (Гр.). Було молюся уранці і ввечері, то з молитвами і письмо прохамаркую (Стор.)]. -честь кому наставление за что-л. - прочитати, вичитати молитву (отченаша) кому за що; срв. Отчитывать 2. Прочитанный и прочтённый - прочитаний, перечитаний; відчитаний; вичитаний, проказаний.
    * * *
    несов.; сов. - прочит`ать
    1) прочи́тувати, прочита́ти и попрочи́тувати
    2) (несов.: читать в течение определённого времени) чита́ти [ці́лий день], прочита́ти

    Русско-украинский словарь > прочитывать

  • 12 стеснение

    1) ( сжатие) сти́снення; сти́скування, стиска́ння; ( сдавливание) зда́влювання, зду́шування

    ние в груди́ — мед. сти́снення в гру́дях

    2) ( затруднение) утру́днення; ( помеха) перешко́да; ( неудобство) незру́чність, -ності; (беспокойство, хлопоты) кло́піт, -поту

    причини́ть \стеснение ния — завдава́ти кло́поту; ( затруднять) утрудня́ти, утру́днювати, -нюю, -нюєш; ( беспокоить) турбува́ти, -бу́ю, -бу́єш

    3) ( ограничение) обме́ження; обме́жування
    4) ( притеснение) у́тиск, -у, ути́снення, утиска́ння, ути́скування
    5) ( смущение) со́ром -у, засоро́млення; ( неловкость) ні́яковість, -вості и нія́ковість

    де́йствовать без \стеснение ния — ді́яти не церемо́нячись

    без вся́ких \стеснение ний — без бу́дь-яких церемо́ній

    6) ( смыкание) зі́мкнення, змика́ння

    Русско-украинский словарь > стеснение

  • 13 стеснять

    несов.; сов. - стесн`ить
    1) ( сжимать) сти́скувати, -кую, -куєш и стиска́ти, сти́снути и мног. пости́скувати и постиска́ти; ( сдавливать) зда́влювати, -люю, -люєш, здави́ти, -влю́, -виш и мног. позда́влювати, зду́шувати, -шую, -шуєш, здуши́ти, -шу́, -шиш; ( спирать) спира́ти, спе́рти, (зіпру́, зіпре́ш)

    моро́з \стеснять ня́ет дыха́ние — моро́з спира́є дух

    2) ( кого-что - затруднять) утрудня́ти и утру́днювати, -нюю, -нюєш, утрудни́ти (кого-що, кому що); ( мешать) заважа́ти, зава́дити, -джу, -диш, перешкоджа́ти, перешко́дити (кому-чому); ( быть помехой) става́ти (стаю́, стає́ш) на перешко́ді (на зава́ді), ста́ти (ста́ну, ста́неш) на перешко́ді (на зава́ді) (кому-чому); ( беспокоить) турбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, потурбува́ти (кого-що); ( причинять беспокойство) завдава́ти (-даю́, -дає́ш) кло́поту, завда́ти (-да́м, -даси́) кло́поту (кому), несов. клопота́ти, -почу́, -по́чеш (кого); ( связывать) зв'я́зувати, -зую, -зуєш, зв'яза́ти (зв'яжу́, зв'я́жеш)

    я не хочу́ вас \стеснять ня́ть — я не хочу вам заважа́ти (вас турбува́ти, вам завдава́ти кло́поту)

    3) ( ограничивать) обме́жувати, -жую, -жуєш, обме́жити, -жу, -жиш; ( задерживать) затри́мувати, -мую, -муєш, затри́мати

    \стеснять ня́ть себя́ — обме́жувати себе́

    4) ( притеснять) ути́скувати, -кую, -куєш и утиска́ти, ути́снути
    5) ( подавлять) гніти́ти (гнічу́, гніти́ш) и пригні́чувати, -чую, -чуєш и пригніта́ти, пригніти́ти
    6) (тесно сводить, смыкать) змика́ти, зімкну́ти

    Русско-украинский словарь > стеснять

  • 14 сухота

    1) су́хість, -хості
    2) см. сушь 1)
    3) ( болезнь) диал. сухі́тка
    4) (грусть, тоска, беспокойство) фольк. сухо́та

    Русско-украинский словарь > сухота

  • 15 тревога

    1) триво́га; ( беспокойство) неспо́кій, -спо́кою, занепоко́єння, непокі́й, -ко́ю, триво́жність, -ності; ( взволнованность) стриво́женість, збенте́ження; ( волнение) хвилюва́ння
    2) ( переполох) триво́га; ( суматоха) трусани́на, трус, -у
    3) воен. и пр. триво́га

    возду́шная \тревога — пові́тря́на триво́га

    бить трево́гу — би́ти (дзвони́ти) на спо́лох, би́ти триво́гу (на ґвалт)

    Русско-украинский словарь > тревога

  • 16 треволнение

    1) ( волнение) хвилюва́ння
    2) (беспокойство, хлопоты) турбо́ти, -бо́т, турбо́та, турбува́ння

    Русско-украинский словарь > треволнение

См. также в других словарях:

  • беспокойство — Беспокойство …   Словарь синонимов русского языка

  • беспокойство — См. забота …   Словарь синонимов

  • беспокойство — вызывать • действие, каузация вызвать беспокойство • действие, каузация овладело беспокойство • действие, субъект …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • БЕСПОКОЙСТВО — БЕСПОКОЙСТВО, беспокойства, ср. 1. Волнение, неприятность, вызываемая нарушением покоя. Причинять беспокойство. 2. только ед. Тревожное состояние. Он с беспокойством ждал решения своей участи. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • беспокойство — жгучее (Некрасов); святое (Некрасов); смутное (Серафимович) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913. беспокойство Безотчетное, беспредельное,… …   Словарь эпитетов

  • беспокойство —     БЕСПОКОЙСТВО, волнение, смятение, тревога     БЕСПОКОЙНЫЙ, бурный, нервный, нервозный, неспокойный, неугомонный, тревожный, смутный, чуткий, устар. непокойный, книжн. смятенный, книжн. суетный, разг. неуемный, разг. сниж. тормошливый, разг.… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Беспокойство —  Беспокойство  ♦ Inquietude    Отношение настоящего к будущему в той мере, в какой будущее способно внести разлад в настоящее. Беспокойство колеблется между заботой («Что делать?») и страхом («Как этого избежать?»). Вот почему избавиться от… …   Философский словарь Спонвиля

  • беспокойство — БЕСПОКОЙСТВО, а, ср. 1. Нарушение покоя. Причинять б. Простите за б. 2. Тревожное состояние. С беспокойством ждать. Испытывать б. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • беспокойство — • безустанное беспокойство • большое беспокойство • великое беспокойство • жгучее беспокойство • крайнее беспокойство • мучительное беспокойство • огромное беспокойство • серьезное беспокойство • сильное беспокойство • страшное беспокойство …   Словарь русской идиоматики

  • беспокойство — сущ., с., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? беспокойства, чему? беспокойству, (вижу) что? беспокойство, чем? беспокойством, о чём? о беспокойстве 1. Беспокойством называют состояние тревоги, волнения. Душевное беспокойство. | Его… …   Толковый словарь Дмитриева

  • БЕСПОКОЙСТВО — или тревога (Anxiety; Angst) эмоциональное состояние, возникающее как реакция на какой то еще не известный фактор либо в окружающей среде, либо в самом индивиде; иррациональный страх, вызванный изменениями в окружении или движением вытесненных… …   Словарь по аналитической психологии

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»