Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

без+кінця

  • 1 учсуз-бучсуз

    без кінця-краю СЛ.

    Урумско-украинский словарь > учсуз-бучсуз

  • 2 конец

    1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;
    2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;
    3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);
    4) швальный -нец (верва) - дратва;
    5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;
    6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;
    7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;
    8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?
    * * *
    кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́ю

    в конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́

    в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою

    в о́ба конца́ — в оби́два кінці

    до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно

    Русско-украинский словарь > конец

  • 3 край

    1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];
    2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;
    3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;
    4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].
    * * *
    I сущ.
    1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нець

    из кра́я в \край, от кра́я [и] до кра́я — від (з) кра́ю [і] до кра́ю, з кра́ю в край, з кінця́ в кіне́ць

    2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́на
    II предл. диал.

    \край доро́ги — край доро́ги (шляху)

    Русско-украинский словарь > край

  • 4 бесконечно

    нескінченно, безконечно, довічно, безлітно, без міри, без краю, без кінця-краю, безмірно, безконечником (М. Вовч.).
    * * *
    нареч.
    1) нескінче́нно, безконе́чно; без кінця́, без кра́ю, без кінця́-кра́ю; ( безмерно) безмі́рно, без мі́ри, незмі́рно
    2) мат. нескінче́нно

    Русско-украинский словарь > бесконечно

  • 5 gusher

    n
    1) геол. потужний нафтовий фонтан
    2) розм. надмірно балакуча людина; той, що без кінця виливає свої почуття
    * * *
    n
    1) той, хто без кінця виливає свої почуття; надто балакуча людина
    2) гeoл. потужний нафтовий фонтан

    English-Ukrainian dictionary > gusher

  • 6 plug

    1. n
    1) пробка; затичка; корок; чіп
    2) кран (звич. на вулиці)
    3) пожежний кран
    4) ел. штепсель
    5) військ. затвор
    6) мед. тампон
    7) пломба
    8) пресований тютюн; жувальний тютюн
    9) розм. удар
    10) поганий працівник
    11) неходова книга
    12) амер. неходовий товар
    13) амер. фальшива монета
    14) амер., розм. реклама; рекламна вставка
    15) рекомендація
    16) розм. ковток
    17) амер., розм. циліндр
    18) амер. шкапа
    19) розм. куля; свинець
    20) розм. шпаргалка
    21) зубрило
    22) канад., розм. затор колод (під час сплаву)

    plug fuseел. пробка

    2. v
    1) затикати, закупорювати; законопачувати
    2) мед. тампонувати
    3) забивати в стіну дерев'яну пробку
    4) пломбувати (зуб)
    5) розм. зірвати плани, перешкодити
    6) ударяти, завдавати ударів
    7) популяризувати; рекламувати; без кінця повторювати
    8) загнати кулю, влучити
    9) розм. длубатися (у чомусьat)
    10) канад., розм. утворювати затор (під час сплаву)
    11) налягати на весла
    * * *
    I n
    1) пробка, заглушка; клин; затичка
    2) кран ( на вулиці); пожежний кран
    3) eл. штепсельна вилка; штиковий контакт

    plug fuse, fuse plug — плавкий запобіжник, пробка; свіча запалювання ( spark plug рознімання)

    4) вiйcьк. поршневий затвор ( гармати)
    5) мeд. тампон; пломба
    6) гeoл. екструзивний бісмаліт
    7) гeoд. репер
    8) штранг, пресований тютюн; жувальний тютюн
    11) cл. циліндр ( капелюх)
    12) cл. загнаний або старий кінь, шкапа; невміла, незграбна людина; поганий працівник; cл. поганий боксер-професіонал; зубрила; неходова книга, книга, що не має збуту; cл. неходовий товар; cл. фальшива монета
    13) cл. плаг, рекламна вставка (включена в теле- або радіопередачу, інтерв'ю, дискусію); рекомендація
    14) куля, свинець
    15) cл.; жapг. шпаргалка
    16) дiaл. затор колод ( при сплаві)
    17) гiдp. перемичка
    18) pиб. штучна принада; блешня
    II v
    1) затикати, закупорювати, законопачувати; вставляти пробку, затичку, заглушку ( plug up)
    3) мeд. вводити тампон, тампонувати; пломбувати ( зуб)
    4) зірвати плани, перешкодити
    5) наносити удари; ударяти
    7) (at) працювати щосили, корпіти, длубатися (над чим-небудь; plug along, plug away); налягати на весла
    9) дiaл. утворювати затор ( про колоди при сплаві)

    English-Ukrainian dictionary > plug

  • 7 vex

    v
    1) надокучати; дратувати, роздратовувати; сердити

    how vexing! — яка шкода!, яка досада!

    2) амер. роздратовуватися; гніватися; засмучуватися
    3) дражнити, дратувати; мучити; виводити з себе
    4) без кінця обговорювати (дебатувати); пережовувати (тему тощо)
    5) засмучувати, турбувати, непокоїти, тривожити
    6) поет. хвилювати (море); здіймати (хвилі)
    * * *
    [veks]
    v.
    1) досаждати, дратувати, сердити; to be /to get/ vex ed at smth. сердитися на щось, дратуватися з якоїсь причини; відчувати прикрість через щось; to be vexed wіth smb. сердитися на кого-н.; he was vexed by the chіldren діти дратували його; how vexіng! яка прикрість!; сл. дратуватися, сердитися; засмучуватися; how foolіsh to vex over such trіvіa як нерозумно хвилюватися через такі дрібниці
    2) дражнити; занапащати; don’t vex the dog не дражни собаку
    3) без кінця обговорювати, дебатувати ( питання); пережовувати ( тему); vexed questіon болюче питання
    4) тривожити, мучити; to vex one s mіnd wіth іnsoluble problems мучити себе /ламати голову над/ нерозв’язними питаннями; мучити ( про хворобу); a headache vexed her all mornіng вона мучилася від головного болю весь ранок
    5) поет. хвилювати ( море), здіймати ( хвилі)

    English-Ukrainian dictionary > vex

  • 8 without

    1. n
    зовнішній бік

    on the without — із зовнішнього боку; на вулиці

    2. adv
    1) зовні; із зовнішнього боку; за межами
    2) на вулиці, на відкритому повітрі, не в приміщенні
    3) на вигляд, з виду, зовні
    4) назовні, надвір
    3. prep
    1) без

    without doubt — без сумніву, безсумнівно

    without end — без кінця, безконечно

    without fear — без страху; безстрашний

    without that — без того, щоб (не)

    2) зовні, за (межами)
    3) крім, без, не рахуючи

    without doors — на вулиці, надворі

    4. conj
    коли не, якщо не, без того щоб (не)

    I shan't go without I get the wire — я не поїду, якщо не одержу телеграми

    * * *
    I n
    простір або місце за межами чого-н.
    II adv
    1) зовні, із зовнішньої сторони

    the house was decent enough without — зовні будинок мав досить достойний вигляд; зовнішньо, на вигляд

    he was at ease without — на вигляд він був спокійний; icт. зовні, за межами

    without fear — без страху; безстрашний

    to go /to do/ without smth — обходитися без чого-н.

    III prep
    1) вказує на відсутність кого-н., чого-н. без

    to do /to go/ without smth — обходитися без чого-н.

    if no lunch comes we must do without — якщо не подадуть сніданок, доведеться обійтися без нього

    2) невиконання дії (без того що не, так щоб не, якщо ні (перед герундієм або віддієслівним імен.))

    he left without a word — він пішов, не сказав ні слова

    a day never passes without his coming to see us — не пройде, дня без того, щоб він не прийшов провідати нас

    she will not come without being invited — вона не прийде, якщо її не запросять

    3) не рахуючи, окрім, без

    you are too many without me — вас, без мене занадто багато

    without regard to — не враховуючи; не беручи до уваги

    without day /date/ — на невизначений термін

    without prejudice (to)без шкоди ( для); не передрішуючи питання (ін. сполучення див. під відповідними словами)

    IV
    cj cл.; дiaл. якщо не; без того щоб (не)

    I shan't go without I get the letter — я не поїду, якщо не отримаю лист

    they never met without they quarelled — вони ніколи не зустрічалися без того, щоб не посваритися

    English-Ukrainian dictionary > without

  • 9 bez

    Słownik polsko-ukraiński > bez

  • 10 нескончаемо

    нрч. нескінченно, без краю, без кінця-краю.
    * * *
    нареч.
    нескінче́нно; без кра́ю

    Русско-украинский словарь > нескончаемо

  • 11 бессолнечный

    несонячний, без сонця.
    * * *
    безсо́нячний, без со́нця

    Русско-украинский словарь > бессолнечный

  • 12 doomsday

    n
    1) рел. судний день, день страшного суду
    2) кінець світу
    3) юр. день суду, день вироку суду

    D. Book — кадастрова книга

    * * *
    n
    1) peл. день страшного суду, судний день; кінець світу
    2) юp. день суду

    English-Ukrainian dictionary > doomsday

  • 13 endlessly

    adv
    нескінченно, безконечно, без кінця-краю
    * * *
    [`endlisli]
    adv
    безкінечно, нескінченно

    English-Ukrainian dictionary > endlessly

  • 14 repetitious

    adj
    нудний, монотонний; весь час повторюваний; з багатьма повторами
    * * *
    a
    нудний; без кінця повторюваний; багатий на повторення; багатослівний

    English-Ukrainian dictionary > repetitious

  • 15 twenty

    1. n
    1) число двадцять
    2) номер двадцять
    3) двадцять років (про вік)
    4) група з двадцяти осіб (предметів)
    5) двадцятифунтовий банкнот
    2. num
    двадцять
    * * *
    I ['twenti] n

    in /by/ twenties no — двадцяти; двадцятий розмір

    to wear a twenty — носити двадцятий розмір; двадцять років ( про вік)

    he must be under [about, over] twenty — йому ще немає [біля, більше]двадцяти

    he is not far off twenty, he is getting on for twenty — йому скоро будет двадцять років

    at twenty — у двадцять років, в двадцятирічному віці

    a girl of twenty — двадцятирічна дівчина; двадцятидоларова банкнота; двадцятифунтовая банкнота

    II ['twenti]
    пит ( число) двадцять

    twenty books [minutes] — двадцять книг [хвилин]

    twenty questions — гра "двадцать питань"

    twenty tens are two hundred — двадцять, помножене на десять - двісті; ( номер) двадцять, ( номер) двадцятий

    Room-кімната ( номер) двадцять

    twenty one, twenty two, etc — двадцять один, двадцять два

    twenty first, twenty second, etc — двадцять перший, двадцять другий, так даліtwenty and twenty times тисячу разів, без кінця

    twenty five — лінія, проведена на майданчику на відстані двадцяти п'яти ярдів від кожних воріт ( регбі)

    English-Ukrainian dictionary > twenty

  • 16 gusher

    n
    1) той, хто без кінця виливає свої почуття; надто балакуча людина
    2) гeoл. потужний нафтовий фонтан

    English-Ukrainian dictionary > gusher

  • 17 plug

    I n
    1) пробка, заглушка; клин; затичка
    2) кран ( на вулиці); пожежний кран
    3) eл. штепсельна вилка; штиковий контакт

    plug fuse, fuse plug — плавкий запобіжник, пробка; свіча запалювання ( spark plug рознімання)

    4) вiйcьк. поршневий затвор ( гармати)
    5) мeд. тампон; пломба
    6) гeoл. екструзивний бісмаліт
    7) гeoд. репер
    8) штранг, пресований тютюн; жувальний тютюн
    11) cл. циліндр ( капелюх)
    12) cл. загнаний або старий кінь, шкапа; невміла, незграбна людина; поганий працівник; cл. поганий боксер-професіонал; зубрила; неходова книга, книга, що не має збуту; cл. неходовий товар; cл. фальшива монета
    13) cл. плаг, рекламна вставка (включена в теле- або радіопередачу, інтерв'ю, дискусію); рекомендація
    14) куля, свинець
    15) cл.; жapг. шпаргалка
    16) дiaл. затор колод ( при сплаві)
    17) гiдp. перемичка
    18) pиб. штучна принада; блешня
    II v
    1) затикати, закупорювати, законопачувати; вставляти пробку, затичку, заглушку ( plug up)
    3) мeд. вводити тампон, тампонувати; пломбувати ( зуб)
    4) зірвати плани, перешкодити
    5) наносити удари; ударяти
    7) (at) працювати щосили, корпіти, длубатися (над чим-небудь; plug along, plug away); налягати на весла
    9) дiaл. утворювати затор ( про колоди при сплаві)

    English-Ukrainian dictionary > plug

  • 18 repetitious

    a
    нудний; без кінця повторюваний; багатий на повторення; багатослівний

    English-Ukrainian dictionary > repetitious

  • 19 twenty

    I ['twenti] n

    in /by/ twenties no — двадцяти; двадцятий розмір

    to wear a twenty — носити двадцятий розмір; двадцять років ( про вік)

    he must be under [about, over] twenty — йому ще немає [біля, більше]двадцяти

    he is not far off twenty, he is getting on for twenty — йому скоро будет двадцять років

    at twenty — у двадцять років, в двадцятирічному віці

    a girl of twenty — двадцятирічна дівчина; двадцятидоларова банкнота; двадцятифунтовая банкнота

    II ['twenti]
    пит ( число) двадцять

    twenty books [minutes] — двадцять книг [хвилин]

    twenty questions — гра "двадцать питань"

    twenty tens are two hundred — двадцять, помножене на десять - двісті; ( номер) двадцять, ( номер) двадцятий

    Room-кімната ( номер) двадцять

    twenty one, twenty two, etc — двадцять один, двадцять два

    twenty first, twenty second, etc — двадцять перший, двадцять другий, так даліtwenty and twenty times тисячу разів, без кінця

    twenty five — лінія, проведена на майданчику на відстані двадцяти п'яти ярдів від кожних воріт ( регбі)

    English-Ukrainian dictionary > twenty

  • 20 vex

    [veks]
    v.
    1) досаждати, дратувати, сердити; to be /to get/ vex ed at smth. сердитися на щось, дратуватися з якоїсь причини; відчувати прикрість через щось; to be vexed wіth smb. сердитися на кого-н.; he was vexed by the chіldren діти дратували його; how vexіng! яка прикрість!; сл. дратуватися, сердитися; засмучуватися; how foolіsh to vex over such trіvіa як нерозумно хвилюватися через такі дрібниці
    2) дражнити; занапащати; don’t vex the dog не дражни собаку
    3) без кінця обговорювати, дебатувати ( питання); пережовувати ( тему); vexed questіon болюче питання
    4) тривожити, мучити; to vex one s mіnd wіth іnsoluble problems мучити себе /ламати голову над/ нерозв’язними питаннями; мучити ( про хворобу); a headache vexed her all mornіng вона мучилася від головного болю весь ранок
    5) поет. хвилювати ( море), здіймати ( хвилі)

    English-Ukrainian dictionary > vex

См. также в других словарях:

  • без кінця — сполука незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • без кінця-краю — сполука незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • кінець — I нця/, ч. 1) Крайній пункт, межа протяглості предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту, межі; прот. початок. || Остання, завершальна частина якогось твору, книжки тощо. •• В оби/два кінці/ туди й назад. Добіга/ти кінця/… …   Український тлумачний словник

  • одинець — нця/, ч. 1) Те саме, що одинак 1 3). 2) мисл. Стара тварина, що веде самотній спосіб життя. 3) у знач. присл. одинце/м. По одному, не гуртом. || Самотою, без інших …   Український тлумачний словник

  • самозванець — нця, ч. 1) Той, хто видає себе за іншу особу, незаконно присвоюючи собі чуже ім я, звання тощо. 2) жарт. Той, хто з власної ініціативи, без уповноваження, береться за певну справу, самочинно приступає до виконання якихось обов язків …   Український тлумачний словник

  • Хмельницкий, Богдан Михайлович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Хмельницкий. Богдан Зиновий Михайлович Хмельницкий укр. Богдан Зиновій Михайлович Хмельницький …   Википедия

  • Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т …   Википедия

  • останки — ків, мн. (одн. оста/нок, нка, ч.). 1) Те, що залишилося від чого небудь; рештки, залишки. •• Без оста/нку а) повністю, остаточно; до кінця; б) нічого не лишаючи після себе; безслідно. До оста/нку а) повністю, до кінця; б) до останньої можливості; …   Український тлумачний словник

  • Свидомые — (укр. свiдомi от польск. świadomi «сознательные») или национально свидомые; иногда свидомиты[1][2][3][4] укоренившееся за постсоветское время прозвище украинских националистов[1], термин[5] …   Википедия

  • Свидомый — Свидомые (укр. свiдомi от польск. świadomi «сознательные») или национально свидомые; иногда свидомиты[1][2][3][4] укоренившееся за постсоветское время прозвище украинских националистов[1], термин[5] …   Википедия

  • Оранжевая революция — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»