безсторонньо

1) to hear, to listen (to), to give ear (to); ( до кінця) to hear out

2) мед. to auscultate, to sound by auscultation, to examine

1) окремо, осібно

2) безсторонньо

* * *

1) окремо; відособлено

2) неупереджено

1) безсторонньо, неупереджено

2) спокійно, байдуже; холоднокровно

* * *

1) безпристрасно, холоднокровно

2) неупереджено

1) чесно; справедливо; неупереджено, безсторонньо

2) досить; певною мірою; стерпно

3) абсолютно, цілком; явно

4) сприятливо, слушно; відповідним чином

5) ясно, чітко, розбірливо

* * *

1) чесно; справедливо, неупереджено

2) досить; певною мірою; пристойно; зовсім, цілком, явно; досить

3) сприятливо; належним, відповідним чином

4) ясно, чітко, розбірливо

1) байдуже

2) посередньо, поганенько, так собі

3) безсторонньо; неупереджено

* * *

1) байдуже

2) посередньо; заурядно

3) неупереджено

1) об'єктивно, реально

2) безсторонньо; неупереджено

* * *

1) об'єктивно, реально, дійсно

2) неупереджено

1. n

1) чаша (шалька) терезів

2) платформа вагівниці

3) рідк. терези

4) pl ваги, терези (тж a pair of scales)

5) pl (the Scales) поет. Терези (сузір я і знак зодіаку)

6) масштаб (карти тощо), мірило

7) розмір; розмах; охоплення

8) шкала, градуювання (приладу)

9) градація, такса

10) муз. гама

11) гама (барв)

12) рівень, ступінь (розвитку); становище; місце

13) драбина, щаблі драбини

14) масштабна лінійка

15) мат. система числення (тж scale of notation)

16) збірн. луска (у риби)

17) лушпиння, плівка, лусочка

18) накип; осад, осадок

19) тех. окалина

20) камінь на зубах

21) тонка металева платівка

22) pl щічки, накладки (на держаку складаного ножа)

23) хім. неочищений парафін

24) ент. попелиця, червець, щитівка

25) pl перен. поволока

2. v

1) важити, мати вагу

2) зважувати (ся)

3) очищати, чистити

4) лущити (горох тощо)

5) зскрібати, зчищати

6) знімати окалину

7) прочищати гармату (пострілом)

8) облуплюватися, злущуватися

9) утворювати накип (окалину, осадок)

10) покривати шаром (чогось)

11) розм. розкидати, поширювати

12) підніматися, вилазити, видиратися, залізати

13) зображувати у певному масштабі

14) визначати (обчислювати) за масштабом

15) зводити до одного масштабу (до спільних масштабів)

16) мати спільний масштаб; бути порівнянним (сумірним)

17) градуювати; робити поділки

* * *

1) чаш(к)а ваг; платформа ваг

2) pl ваги ( a pair of scales)

3) пoeт. ( the Scales) Ваги ( сузір'я е знак зодіаку)

1) важити, мати вагу

2) зважувати; зважуватися

1) лусочка; луска

2) лушпайка, плівка

3) накип; осад; тex. окалина

4) зубний камінь

5) тонка металева пластинка

6) pl щічки, накладки ( на рукоятці складаного ножа)

7) погон ( з металу)

8) xiм. неочищений парафін

9) eнт. червець, щитівка, попелиця

1) очищати, чистити; знімати ( луску); лущити ( горох)

2) зскрібати, зчищати (накип, наріст, зубний камінь); знімати окалину; прочищати гармату ( пострілом)

3) обколупуватися, лущитися ( scale off)

4) покривати накипом; утворювати осад; утворювати окалину

5) дiaл. розкидати, поширювати, розповсюджувати

1) масштаб (карти, креслення)

2) розмір, охват; розмах

3) шкала, градуювання ( вимірювального інструмента); градація; такса

4) мyз. гама; гама кольорів

5) рівень, ступінь ( розвитку); положення, місце; icт. сходи

6) масштабна лінійка

7) мaт. система числення ( scale of notation)

1) зображувати в масштабі; обчислити за масштабом; зводити до одного масштабу

2) мати спільний масштаб

3) градуювати, наносити поділки

4) обчислювати розмах, охоплення ( чим-небудь); регулювати обсяг ( чого-небудь)

5) підніматися ( по драбині); перелазити (через огорожу, стіну)

безсторонньо, неупереджено; справедливо

нрч. невтрально; (беспристрастно) безсторонньо.

* * *

I n небезсторонність, упередження; упереджене ставлення

- job bias дискримінація у сфері праці

- political bias політична необ'єктивність, політична дискримінація

- racial bias расове упередження

- bias against smbd./ smth. упередження проти кого-небудь/ проти чого-небудь

- bias in favour of/ towards/ as regards smbd./ smth. упереджене ставлення до кого-небудь/ чого-небудь

- lack of bias безстороннє/ неупереджене ставлення

- to have a bias against smth. бути упередженим проти чого-небудь

- to have a bias towards smth. бути упередженим до чого-небудь

- with considerable bias з очевидною пристрастю

- without bias безсторонньо

II v схиляти, настроювати; впливати або здійснювати тиск

- to be biased against smbd. мати упередження проти кого-небудь

- to be biased by interest керуватись власною вигодою

- to bias for the better позитивно впливати

- to bias smbd. favourably мати благотворний вплив

- to bias smbd.'s opinion впливати на чиюсь думку

- to bias smbd. unfavourably мати неблаготворний вплив

- to bias for the worse мати негативний вплив

adv чесно; справедливо; неупереджено, безсторонньо

- to settle disputes fairly справедливо вирішувати спірні питання

- to solve disputes fairly справедливо вирішувати спірні питання

Кроче, Бенедетто (1866, Пескассеролі - 1952) - італ. філософ, історик, літературний критик. Завдяки впливові в інтелігентських колах перш. трет. XX ст. здобувся на прізвисько "світського папи". Наскрізна ідея філософської творчості К. спирається на тезу - "немає іншої реальності, окрім духа, й іншої філософії, крім філософії духа". Самоздійснення світового духа К. характеризує на засадах діалектики, з якої (дистанціюючись від Гегеля) вилучає тріадичність, синтез протилежностей і поступальність руху від нижчого до вищого. К. розумів рух духа як циклічний коловорот теоретичної та практичної форм (за примату останньої), у кожній з яких відбувається перехід від особливого до загального. У царині практики - це рух від економіки (сфера приватних інтересів) до етики (сфера загального інтересу); у теорії - від естетики (втілення духа в одиничному) до логіки (сфера всезагальності). Трактуючи дух як історичний за своєю суттю, К. розглядав філософію як філософію історії; історію - як шлях розуму та свободи; історичну науку - як невіддільну від філософії, позаяк історик завжди осягає минуле не безсторонньо, а крізь призму запитів і цінностей сучасності, виявляючи в окремому найзагальніше. Кожна індивідуальність (найвиразніше - акторська) є втіленням естетичного щаблю розвитку духа, а мова - це засіб естетичного самоздійснення.

[br]

Осн. тв.: "Живе і мертве в філософії Гегеля" (1907); "Філософія духа". У 4 т. (1902 - 1917); "Суть естетики" (1913); "Політика і мораль" (1922); "Моя філософія" (1949).