-
1 bezrolny
безземельний -
2 йерсиз
безземельний О, К. -
3 топрахсыз
безземельний О. -
4 безземельный
безземельний, безґрунтий; (крестьянин, живущий в чужой избе) підсусідок, соб. - підсусіддя.* * *безземе́льний -
5 lackland
-
6 landless
adj1) безземельний2) безбережний, безкраїй (про море)* * *[`lʒndlis]a1) безземельний2) безбережний ( про море) -
7 unlanded
adj2) ав. що не приземлився3) безземельний; який не має землі* * *I [en`lʒndid] a1) що не висадився ( на берег); що не пристав ( до берега)2) aв. що не приземливсяII [en`lʒndid] aщо не має землі, безземельний -
8 lackland
-
9 landless
-
10 unlanded
I [en`lʒndid] a1) що не висадився ( на берег); що не пристав ( до берега)2) aв. що не приземливсяII [en`lʒndid] aщо не має землі, безземельний
См. также в других словарях:
безземельний — а, е. Який не має землі для господарювання. || у знач. ім. безземе/льний, ного, ч. Те саме, що безземельник … Український тлумачний словник
безземельний — прикметник … Орфографічний словник української мови
подсусидок — безземельний селянин, хто будувався на чужій землі … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
безґрунтовий — а, е. 1) Те саме, що безземельний. 2) Який здійснюється не в ґрунті (про вирощування рослин) … Український тлумачний словник
бобиль — я/, ч. 1) заст. Бідний, безземельний селянин; бідар. 2) розм. Безпритульна, одинока людина; вдовець … Український тлумачний словник
жилляр — а/, ч., зах. Безземельний селянин, одинак … Український тлумачний словник
неґрунтовий — а, е, заст. Безземельний … Український тлумачний словник
підсусідок — дка, ч. У дореволюційній Росії та в Україні – безземельний селянин, що проживав у чужому будинку … Український тлумачний словник
халупник — а, ч., іст. Безземельний селянин, бідняк, який мав тільки халупу … Український тлумачний словник
загродник — Загродник: однодворець; малоземельний або безземельний селянин [44 2] … Толковый украинский словарь
