безголовий

См. также в других словарях:

• безголовий — а, е. 1) Який не має голови. || Якому відтято голову; обезглавлений. 2) перен. Дурний, дурноголовий …   Український тлумачний словник

• безголовий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• безголовість — вості, ж. Абстр. ім. до безголовий …   Український тлумачний словник

• безголово — Присл. до безголовий …   Український тлумачний словник

• дурний — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… …   Словник синонімів української мови