-
1 безвинно
нареч.безневи́нно, безви́нно, непови́нно -
2 невинно
нрч.1) (без вины, напрасно) невинно, безвинно, безневинно. [Страждаєш ти невинно (Л. Укр.). Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв (Ант.-Драг.)];2) (непорочно, простодушно) невинно, безвинно, безневинно. [Юнак невинно поцілував панночці руку (Кандід)];3) (безобидно) невинно, (скромно) скромно. [Грали невинно в карти (Коцюб.)];4) (в сложении) невинно-, безвинно-, безневинно-.* * *нареч.неви́нно; безви́нно, безневи́нно; цнотли́во -
3 напрасно
нрч.1) (тщетно, бесполезно) даремно[е], марно[е], надаремно[е], дарма, дурно, задурно, даром, задаром, по[за]даремно[е], дармо, надармо; срв. Понапрасну. [Даремно Драгоманов так нападав на сервілізм у Костомарова (Грінч.). Отак я сидів і даремне крутив мозком (Крим.). Літа мої молодії марно пропадають (Шевч.). Марно від мене ти думи ховаєш, - бачу всю душу твою (Крим.). Ой, плачу я, плачу, свої літа марне трачу (Метл.). Не марне говорять люди: до щасливого всяк лине (Кониськ.). Надаремно намагавсь я розважити себе (Коцюб.). Надаремне бідні люди плугом землю рили (Руданськ.). Дарма що- ніч дівчинонька його виглядає (Шевч.). Я вірив, що жив не дарма (Черняв.). Дурно ждала, а він не приходив (Н.-Лев.). Та й не дурно старий плаче: його дружина у холодній ямі (Грінч.). Я тільки громадський хліб дурно заїдатиму (М. Вовч.). Позирнула на його і відразу вгадала, що дурно він ходив (Грінч.). Вже не даром Левко каже (Квітка). Нехай таки я не даром житиму на світі (Квітка). Лихо, згину я задаром! (Самійл.). Але дармо стара ненька сватам відмовляла (Рудан.). Твоєю дивною красою надармо всіх маниш ти к собі (Франко)]. Совершенно -но - даремнісінько, марнісінько, дурнісінько. [Даремнісінько ви, панночко, боялися (К. Старина). Дяки дурнісінько їздитимуть до мене (Н.-Лев.)]. -но тратить что - марнувати, гайнувати що. [Тільки час вона гайнує (Крим.)]. -но утруждать себя - завдавати собі даремної праці (роботи), (беспокоить) марно (дурно) турбувати себе, (фамил.) завдавати собі праці на вітер;2) несправедливо, безвинно, безневинно, даремно[е], марно[е], дарма, дармо. [Покривдити сильнішого, хоча й безвинно, то буде знак самостійности (Крим.). Здаватиметься мені, ніби я його марне скривдив (Крим.). Тоді-б не сердився дарма (Комар.). Зненавиділи мене дармо (Куліш)]. Совершенно -но - даремнісінько, дурнісінько (фамил.) гарма-дарма. [Так дурнісінько вилаяла мене (Харківщ.). Ти дурнісінько на мене сердишся (Н.-Лев.). Гарма-дарма заарештували (Липовеч.). Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна (Пісня)].* * *нареч.1) (тщетно, бесполезно) даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне; ду́рно, заду́рно, задаре́мно, надаре́мно, надаре́мне, нада́рмо; ( зря) да́ром; (в знач. сказ.) да́рма, шкода́, шко́да за́ходу2) ( несправедливо) несправедли́во, даре́мно, даре́мне; надаре́мно, надаре́мне -
4 неповинно
нрч. невинно, безвинно, безневинно. [Безвинно гнали мене дуки (Куліш)].* * *нареч.непови́нно; неви́нно; безви́нно, безневи́нно -
5 безвинный
безневинний, безвинний, неповинний; -но - безневинно, безвинно, неповинно.* * *безневи́нний, безви́нний, непови́нний -
6 вина
вина (малоупотр.), провина, провинність (р. -ности), (ум.) провинонька, проступок (р. -пку), причина. [Прощайте людям провини їх. За провинності карають]. Взводить, взвести на кого-л. вину - звертати, звернути на кого. Вменять, вменить (ставить, поставить) кому-л. в вину что - привиняти, привинити кому що, ставити, поставити за провину кому що. Искупать вину - покутувати, спокутувати (свою провину). Сознаться в вине - повинитися, признатися до вини. [Коли нашкодила, то й повинися]. Чувствовать за собою вину перед кем-л. - почуватися до вини супроти кого. Без вины - безвинно, безневинно. [Безневинно в'їлися в мене (Кониськ.)];2) причина. По чьей вине - з чиєї причини. По моей вине это произошло - з моєї причини це сталося. По своей вине - самохіть. [Самохіть поїзд утеряли - що-б було поспішитися]. Быть, послужить виною чего - спричинятися, спричинитися чому и до чого, привинитися до чого. [Сама спричинилася своїй смерті].* * *1) ( проступок) прови́на, вина́2) (причина) вина́, причи́напо вине́ чего — ( вследствие чего) че́рез що
-
7 запугивать
запугать залякувати, залякати кого чим, (о мног.) позалякувати, (страшить) страхати, за[на]страхати, страшити, за[на]страшити кого чим, страху завдавати, завдати кому. [Так инший б'є безвинно свого собаку, щоб залякати величнього лева (Куліш). Страхають тогосвітньою карою (Наш). Настрахали його, то він і додому не приходив (Звин.) Позалякував дітей так, що й духу його бояться (Харк. п.)]. -гать криком - загримати, затюкати кого. [Загримали дитину (Звин.)]. -гать битьём - забити кого. [Так забили бідну дитину, що вона вже всього боїться (Харк.)]. Запуганный - заляканий, застраханий, застрашений.* * *несов.; сов. - запуг`атьзаля́кувати, заляка́ти и мног. позаля́кувати, ляка́ти, наляка́ти и мног. поналя́кувати; см. застращивать -
8 мот
1) марнотрат, марнотрат[в]ець (-т[в]ця), марнотрав, тринькало, ц(в)индра; срв. Расточитель. [І ми тепер, як діти марнотравця, покутуєм безвинно батьків довг (Л. Укр.)];2) см. Моток.* * *марнотра́т, марнотра́тник, марнотра́тець, -тця, три́нькало, розтри́нькувач, переві́дник -
9 основание
1) (действие) заснування, закладення. -ние (закладка) здания - закладини. -ние села, города - осадження села, міста. -ние Киевского государства - початок Київської держави. От -ния этой империи - від початку цієї імперії. Срв. Основывание;2) основа, основина, підвалина, закладчина, (каменное) підмурок, підмурівок, фундамент, (подножие) підстава, під (р. поду), спід (р. споду), підошва. Дом поставлен на прочном -нии - будинок збудовано на міцних підвалинах, основинах (на міцному підмурівку). -ние горы - спід гори. -ние стога, печи - під стогу, під (дно) печи. -ние треугольника - під (підстава) трикутника. Правосудие есть -ние всякой власти - правий суд становить підвалину всякої влади. Разрушить до -ния - зруйнувати до щенту, до ґрунту, до цури, до пня, у пень, до тла;3) основа, основина, підвалина, засада, постанова, засновок, принцип. [Основи морали]. Вся жизнь должна быть пересоздана на иных -ниях - все життя повинно бути перетворене на инших підвалинах (основинах, засадах, постановах);4) (опора, причина) підстава, ґрунт, рація, резон, (повод) привід (-воду). Не иметь твердого -ния - не мати твердого ґрунту (твердих підстав). Вы не имеете -ний так думать, говорить - ви не маєте підстав так думати, говорити. Этот слух лишён всякого -ния, не имеет ни малейшего -ния - ця чутка (поголоска) не має жадного під собою ґрунту, не має жадних підстав. Я не давал ни малейшего -ния для этого - я не давав жадного на це приводу. -ние для предположения - ґрунт до гадання, підстава думати. Первое -ние - первопідстава. Иметь -ние (быть правым) - мати рацію. У меня есть -ние - я маю рацію. Нет -ний - нема рації. Насилие не ищет -ний - насильство не шукає підстав (резонів). Без -ния - безпідставно, (без вины) безвинно, безневинно. Без всяких -ний (ни с того, ни с сего) - ні сіло, ні впало. [Ні сіло, ні впало - давай йому грошей]. На каком -нии? - з якої рації? з якої причини? після чого? На - нии закона - на підставі закону. На этом -нии - на цій підставі. Признать -ние за кем - признати (визнати) рацію кому;5) бот. - насада, основа (напр. листка).* * *1) осно́ва; (перен.) підва́лини, -лин, підва́лина; ( начала) заса́ди, -са́д, заса́да2) (начало существования, момент возникновения) заснува́ння3) (причина, повод, мотив) підста́ва4) строит. підва́лини, підму́рок, -рка, підмурі́вок, -вка, підму́р'я, пі́дмур, -у; диал. осно́вина; ( фундамент) фунда́мент, -у5) мат. осно́ва\основание треуго́льника — осно́ва трику́тника
6) хим. осно́ва
См. также в других словарях:
безвинно — См … Словарь синонимов
безвинно — безви/нно Безвинно пострадавший./ … Правописание трудных наречий
безвинно пострадавший — безвинно пострадавший … Орфографический словарь-справочник
Безвинно — I нареч. качеств. 1. Не имея за собою никакой вины. 2. Не будучи виновным в чём либо. II предик. Об отсутствии вины за кем либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
безвинно — безв инно, нареч … Русский орфографический словарь
безвинно — Присл. до безвинний … Український тлумачний словник
безвинно — см. безвинный; нареч. Безви/нно пострадавший … Словарь многих выражений
безвинно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
безвинно пострадавший — безв инно пострад авший … Русский орфографический словарь
невинно — спроста, в простоте сердца, в простоте душевной, без всякой задней мысли, в простоте души, наивно, по простоте душевной, простодушно, без задней мысли, чистосердечно, простосердечно, честно, целомудренно, неиспорченно, безвинно, неповинно, по… … Словарь синонимов
беспричинно — Безвинно, ни с того, ни с сего, даром, (за) здорово живешь, независимо, самостоятельно, спроста, самопроизвольно, с бухты барахты, так, не говоря худого слова; без всякой причины, без всякого повода, основания; ни дай, ни вынеси за что; ни за что … Словарь синонимов