-
1 баш
баш на баш — в знач. нареч. так на так (про о́бмін)
-
2 баш
1. голова; баш (ын) арты задня частина голови; потилиця СБ; баш тӧбеси / тӧпеси верхня частина голови, тім'я СБ / БТ; башы айляный голова крутиться ВН; башым энди авара шлей голова в мене тепер діє погано СБ; баш ас- вішати голову, журитися СГ; асай башын він повісив голову Б; астых башларымызны ми звісили голови Б; баш беласы нещастя на голову СБ; башыны тизине дэгнизько кланятися Г; баш йасты ға д'ельмей не спиться й не лежиться СК; баш йазы (сы) О, БТ, Г, К, СК, баш йазых О доля, рок, фатум; эпчии дэ башым йазысы, бу да не мараз? усе, що сталося,— від долі, а це що за хвороба? Г; баш йез- морочити голову СБ; баш сағлығы співчуття К; баш ур- бити чолом, звертатися з клопотанням К; баш хойған йер узголів'я П; баш хондур- прихиляти голову, знаходити притулок СЛ; баш хош- з'єднуватися, єднатися; маңа баш хошсун о? чи він зі мною з'єднається? У; баш чевирповертати голову Г; башма да д'ирмей тӱркӱлер пісні не йдуть мені в голову М; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; баштан айах з голови до ніг; т'ийий баштан айах сийа урбалар одягає з голови до ніг чорний одяг Б; баштан айах сийалери / харелери д'иймишсин ти одяглася в чорне з голови до ніг Г, СЛ, СК; баштан айах хумаш д'иймиш алхы Тиблизи народ Тифліса з голови до ніг одягнений у шовки СК; баштан аткидати через голову Г; баш-тэпен ат- кидати сторч головою Г.2. розум, глузд; хайа баш? де розум? Б.3. волосся на голові; ама ӧст'ен падышах сахалы, башы — хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек але в царя відросла борода, волосся на голові, треба підстригатися, голитися Г.4. вершина; тӧбениң башы вершина гори СБФ; баш эниш крутий спуск О.5. головний, старший, голова, отаман; баш чобан головний чабан СБ; бӱйӱгӱ баш эт'ен старший з них був за головного СЛ; базирд' ан башы отаман купців СЛ, СК; йӱз башы сотник К; баш эт- призначати за головногоМ, брати гору, долати О; баш бармах / пармах СБ / НМ, У, СГ великий палець.6. початок, край, зачин; кӧше башы ріг вулиці; башын тапсам якщо знайду початок СБ; масалын башы зачин казки СК; авғустун башы бле олар т'елеҗеклер мында на початку серпня вони приїдуть СМ; башында спершу СБ; башындан спочатку, починаючи з чого О, СГ; о сана башындан алып чах сонунаҗаз тӱркӱ ӧгретир він навчить тебе пісень від самого початку до самого кінця СК; баштан перше, спочатку, раніше, спершу П, У, СЛ, СГ-СК, Кб.; баштан йалан айтхан спершу він збрехав П; баштан хоншуға чабайым спершу побіжу до сусідів П; баштан бек сайайлярмыш раніше його дуже шанували СК; баштан т'елен ат кінь, що прибіг першим СЛ; баштан баша від краю до краю, поголівно Б, К; җыхты аст'ер баштан баша знищив військо до пня, розбив на голову ВН.7. колос, волоть, качалка; башлай заре баш хусмаға пшениця починає випускати колос П; хамуш башлары памухлу волоть в очерету пухнаста СЛ; боғдай башы пшеничний колос У.8. головна, головоподібна частина знаряддя; балта башы обух СБ; тырнавучун башы, сабу власне граблі (без держака) і держак граблів, грабильно П; т'имене башы голівка грифа ВН, НМ; шишеэн башын ач- відкорковувати пляшку О.9. повід, налигач; атын башы віжка Б; баву бир башха на одному поводі вузол СБ;10. штука, раз; бир баш мал, хой одна голова худоби, одна вівця П; баша баш так на так, раз на раз, один на один О; адам башна да бир сазҗы осун на кожного хай буде по музиканту Г; бин баш хойуну вармыш о ғарибин у того чужинця була тисяча голів овець СК; эт'и бин баш хойун дві тисячі голів овець СЛ; бир тувар баш одна голова худоби СБ.11. особа, сам; баш баша т'итрозійтися поодинці, кожен сам по собі СК; йаш башыма мені молодому ВН; йӱзлев болуй йаш башыма будуть дорікати мені молодому Б; бағрыйляр башма кричать на мене М; бу дэртлер башма д'ельди оці нещастя звалилися на мене СК; ни аллах башыма йазған, кӧзлерим дэ аны кӧреҗек що мені записав бог, те побачать мої очі СБЧ; башыма т'етирдим бела я накликав нещастя на свою голову СК; хара кӱнлер башымыза т'ельди на наші голови звалилися нещастя СЛ; алдым башым, чыхтым-т'еттим / т'иттим ғурбет элине я зібрався й подався на чужину Б / Г; алып башымы чыхып йитэйим / башымы алып д'идэйим зберуся й піду світ за очі СБ / СК; башыңдан айлянайым я люблю тебе У; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; башларына келен ишлери їхні пригоди Кб.; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧз башна чечиниш эт- жити самостійно СЛ; ӧзӱ башларна вони самі по собі СГ; ӧзӱ башна айт- казати про себе У; ӧзӱ башна сам собою, своєю волею, сам по собі П, Б; аллахтан ӧзӱ башна т'ельмей від бога само собою нічого не приходить СМ.13. сл. ім. початок, край, до, біля, коло; башына бардых ми сходили до нього (на могилу) Б; бардым чохрах башына СБ, вардым чохрах башына СК я пішов до криниці; зан башына на краю поля СБ; софра башна отур- К; стол башна отур- П сідати до столу; суфра башына за столом, при столі СБЧ; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом відкрий очі, будь уважним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; див. ӧгӱзбашы, сыйырбашы. -
3 баш-сач
волосся на голові Б; сачын да башын йулхарым сенин обскубу тобі всю голову Б. -
4 йӱннӱбаш
з кошлатою, кудлатою головою К. -
5 basik
[башік]m -
6 гагалаан
баш дзьобнутий у голову, бовдур, йолоп, бевзь СЛ. -
7 тӧбен
баш тӧбен сторчма, головою вниз, догори дном СБ. -
8 ӧке
гнів, образа, гнів, лють, зло, злість, обізленість, образа; ӧке бе бағар дивиться гнівно, сердито ВН; ӧке бле айт- говорити з образою П, СМ; бек ӧке блен т'ельдиң ти прийшов із великим злом СБФ; ӧкесиндэн этт'ен зробив згарячу СМ; ӧке ал- мстити СК; ӧкесин ал- мститися СБ; ӧкесин алма стий ондан хоче відповісти йому на образу СМ; ӧке кӱт- пам'ятати образу, тримати зло ВН, П, мститися НБЄ; ӧкеси бол- сердитися СБ; ӧке т'еч- СМ, ӧке хайтСМ, ӧке хал- заспокоюватися ВН, П, СМ, Б; ӧкеси халды він заспокоївся СБ; чыхты ӧке — т'етти баш, халды ӧке — хайда баш? СБА, ӧкеси чыхты — т'итти баш, ӧкеси йатты — анда баш? СК розгнівався — злетіла голова, заспокоївся — а де голова?; ӧке халдыр- стримувати гнів, заспокоюватися СБ; ӧке хыз- гарячкувати, лютувати Г; ӧке чых- гніватися, обурюватися; ӧкем чыхай я гніваюся Г; ӧкеси чығай ВН, ӧкеси чыхай СМ він обурюється, гнівається; ӧке чыхар- злити, викликати гнів, сердити У. -
9 дэли
дурень, дурний, буйний, навіжений, божевільний, шалений; дэли баш дурноголовий, шалений, гарячий, запальний СБ, О; дэли башха бола айахлар ға да рағатлых йох за дурною головою ногам немає спокою СБЧ (див. дэлибаш) ; дэли йӱрек гарячий, запальний, буйний, скажений СБ; ахыллы баш дэлиге тӱшкен розумна голова дісталася дурневі СБЧ; дэли олвтрачати глузд, божеволіти, чманіти, очманіти — від кохання, з горя ВН; дэли хал- карт. лишитися в дурнях, програти в дурня СМ, К; Т'ӧроғлунун аты дэли д'еректир кінь Тьороглу, напевно, знавіснів, сказився СК; шараб ичкен соң болий коп дэлиси багато з тих, хто п'є вино, дуріють, буянять ВН; дэлиге"халпағың ал",— дэсең, башын да алыр якщо дурневі сказати"зніми свою шапку",— він зніме й голову СБФ. -
10 йӱрек
(-ги; -д'и ВН) серце; бетэр ағыр йӱрегиме мені дуже тяжко на серці Г; йӱреги авурий душа болить ВН; йӱреиң авруй у тебе болить серце П; йӱрек авурусу хвороба серця, біль у серці НМ; ич дурмаз, ойнар йӱрек серце хвилюється, не може заспоко їтися СК; йӱрек дэрди сердечний біль СК; йӱрек йағым эриди я зажурився Б; ана дэдигин йӱрек йағыдыр твоя мати — це суцільне вболівання Г; анеси йӱрек йағыны йиритир — эвладынын йолуна бахар мати тужить, виглядаючи сина БК; ана эпс чӱ да йӱрек йиритий, йӱреклер йирип битий мати за всіх журиться, виснажується душею К; йӱрегими йахма не допікай, не дошкуляй мені Б; йӱреим кӧчтӱ я розгнівався, розсердився, розхвилювався К; йӱрегиңиз ӧсмесин не надійтеся У; йӱреги патлай у нього розривається серце П; севдадан йӱреги патлай серце в нього розривається від кохання П; йӱреим санчай у мене шпигає серце Г; сине толду — йӱрек солду виповнилися роки — людина померла, серце зів'яло СБЧ; йӱреим сыхылый у мене серце стискається К; турду йӱрек — т'ести баш, хайтты йӱрек — хана баш? розгнівався — відрубав голову, заспоко ївся — а де ж голова? СБФ; т'итти йӱрек — халды бӧрек серце відболіло — лишилася порожнеча СЛ; йӱрегим хайтты а) мене занудило ВН, вирвало СМ; б) я заспокоївся К; йӱред'им халтрай серце в мене теліпається ВН; йурегим хар (ы) шлый мене вадить Г, К; йӱрегин хыркривдити Б, СК; йӱрек хырылды туга впала на серце СК; йӱреги чых- сердитися СК; йӱрек эрит- засмучувати, змушувати журитися Б, У; йӱрек эт- переживати Г; йӱрегне санчты мыхы вона вбила цвяшок (сумнів) у серце Г; йӱректэн кӧтэр- діставати до глибини душі Г; йӱректэн сев- кохати всім серцем Г, СК; пор. д'ӱрек. -
11 хал-
(халый; / / халий СБ, СЛ; хайий СЛ)1. лишатися, залишатися, відставати, втрачати; заспокоюватися; халаҗах тӱбӱне буде переможеним ВН; халған ишке хар йавай на полишену роботу падає сніг СБЧ; халий маңа залишиться мені ВН; чыхты ӧке — т'етти баш, халды ӧке — хайда баш? розгнівався — злетіла голова, заспокоївся — де голова? СБА; а штэ ондан халды да уланын хасталығы і відтоді хвороба облишила хлопця У; саңа мы халды мы бени йаманнама ға? чи ж тобі мене ганити? У; кӧз (лер) индэн халды вона втратила очі Г; ардына хал- лишатися позаду СГ; ардындан хал- відставати від кого СК; халанлары решта з них Кб..2. допом. дієсл., передає завершену дію; бала байылды халды дитина знепритомніла К; бузлаған халған він замерз У; гӧрмейен халды не помітив СБ; дарылған халған порозповзалися Б; д'еберип халыныз щоб ви повиздихали СГ; җыйылып хал- зібратися Б; йайылған халған він розлігся Г; йиберильд' ен халған він розбестився СМ; йухлады халды він заснув Г; йухлай халый остаточно засинає, зовсім помирає П, СМ; йыхылды халды йердэ вони попадали на землю У; кӧрмейип халды він не побачив ВН; ташланып халған покинутий СМ; чӱрӱп халсын андаче нехай він там згниє Б; пор. кал-. -
12 хурйух
(-ғу)1. хвіст, курдюк, гузир волока, хвостовик скрипки, струнотримач; хурйух баш анат. копчик СБ; хурйух баш т'ельфінішувати впритул один за другим К; хурйух йағы курдючний жир О; сабан хурйух чепіга, чепіги Б, Г.2. прихвостень; ид'ит ид'итэ бӱйурған, ид'ит тэ хурйуғна бӱйурған хлопець наказав хлопчині, а хлопчина — прихвостневі СГ. -
13 хус-
(хусай) ригати, блювати СБ, СМ, Г, К; баш хус- випускати колос, колоситися П, Б, К; боғдай баш хусай пшениця викидає колос Б; поркус-. -
14 многоречивый
великомовний, широкомовний, багатомовний, велемовний, (наивно) просторікуватий, (церковносл.) велерічивий. См. ещё Болтливий и Пустословный. [Не великомовна була, - усе мовчки (М. Вовч.). Іде султан, покинувши в дивані башів та везірів широкомовних (Куліш). Просторікувате оповідання (Г. Барв.). Язик отой велерічивий (Шевч.)].* * *багатомо́вний, велемо́вний; просторі́куватий; велеречи́вий -
15 шабаш
I шаб`аш1) шаба́ш, -у2) в знач. сказ. шаба́ш; го́ді; иII ш`абаш(да и) \шабаш — і (та й) край, та й го́ді
рел., миф.ша́баш, -у -
16 Sabbath
['sæbəθ]n1) свяще́нний день відпочи́нку (субота - у євреїв, неділя - у християн, п'ятниця - у мусульман)2) відпочи́нок, спо́кій, час відпочи́нку3) ша́баш ( відьом) -
17 -а
1. прот. енкл. а; ӧзекйе минд'ен сон-а башлай баш хусмаға а як піде в стрілку, починає випускати колос П; кӧзет-а сон а потім дивися У;2. посил. енкл. -но, а, ж; тэк-а тільки-но, тільки-тільки ВН; не отурмас-а? чому ж не сідаєш? СМ; бошат-а маа абу кашолкайы звільни-но мені цього кошика СГС. -
18 Барабаш
прізв.; див. барах, баш. -
19 авур
1. важкий, тяжкий, важко, тяжко ВН-У; авур адам важка людина О, БТ; авур вахт тяжкий час СБ; авур иш важка робота У; авур йӱк важкий вантаж О; авур киши важка людина СМ; авур эт- робити важким О; бек авур дуже важкий ВН; бек авур йыллар эди роки були дуже тяжкі Б.2. повільний, плавний ВН-У; авур ава повільний танець ВН, СМ.3. низький — про голос, звук ВН-У.4. вагітна СБФ. -
20 авурув
См. также в других словарях:
баш на — баш на … Орфографический словарь-справочник
баш — [тюрк. bas – голова]. Только в выражении: баш на баш (арго торговцев) – 1) ровно столько же. Взять баш на баш. 2) вещь за вещь, без придачи. Менять баш на баш. Большой словарь иностранных слов. Издательство «ИДДК», 2007. баш ( … Словарь иностранных слов русского языка
БАШ — (тюрк. bas голова). Только в выражении: баш на баш (арго торговцев) 1) ровно столько же. Взять баш на баш. 2) вещь за вещь, без придачи. Менять баш на баш. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
баш — (тюрк. bas голова). Только в выражении: баш на баш (арго торговцев) 1) ровно столько же. Взять баш на баш. 2) вещь за вещь, без придачи. Менять баш на баш. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
БАШ — (тюрк. bas голова). Только в выражении: баш на баш (арго торговцев) 1) ровно столько же. Взять баш на баш. 2) вещь за вещь, без придачи. Менять баш на баш. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
баш — (тюрк. bas голова). Только в выражении: баш на баш (арго торговцев) 1) ровно столько же. Взять баш на баш. 2) вещь за вещь, без придачи. Менять баш на баш. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
БАШ — на баш. 1. Разг. В равном количестве, без придачи (менять, обменять и т. п.). ДП, 528, 535; СДГ 1, 19; ПОС 1, 135; Ф 1, 18; ШЗФ 2001, 17; СФС, 20, 104; СРНГ 2, 162. 2. Разг. Устар. Ровно столько же, сколько затрачено; рубль на рубль (получать о… … Большой словарь русских поговорок
баш — ◊ баш на баш прост. без придачи, одно взамен другого (при обмене). [От тюрк. баш голова] … Малый академический словарь
баш… — (неол.). Сокращение, употр. в новых сложных словах в знач. башкирский, напр. Башреспублика (Башкирская республика). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
БАШ — БАШ, см. башка. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
баш... — баш... башк. башкирский Башкирия баш... Пример использования Башреспублика башк. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
