-
41 кӧше
1. кут, ріг; кӧше баш (ы) ріг, перехрестя вулиць СМ, Б, К; кӧшеэн башы эви туруй його хата стоїть на розі К; кӧше баша НКД, кӧше башха Б на розі; кӧше таш наріжний камінь О.2. куток, квартал, вулиця.3. наріжний, кутовий; кӧше таш наріжний камінь О, К; кӧше эв будинок, що стоїть на розі СК; … дӱнйаның бир кӧшеси дэ бош халмасын дэп, аллах буну да йаратхан щоб жоден куток світу не виявився порожнім, бог створив і його — про хворого, нікчему СБА; дӧрт кӧше чотири сторони світу; див. дӧрткӧше. -
42 кӱнайлан
О, кӱнайлен СБ, кӱнайлян Г, СЛ, кӱнальйан Г соняшник; кӱнайлен баш кошик соняшника СБ; кӱнайлян йағы соняшникова олія Г; кӱнайлян сапу стебло, стовбур соняшника СЛ; пор. гвалян, гувалян, гӱлейлен, гӱлеэн, гӱлялян, гӱнайлен, кувален, кувалян, кӱльвайлян. -
43 кӱт-
(кӱтий)1. пасти СБ, Б, Г.2. берегти, зберігати, оберігати, дотримуватися, очікувати, виконувати, справляти СБФ, О, Б, К; … барйамны даан кӱтийлер великдень іще справляють Б; баш кӱт- морочити голову К; харға йухусна кӧргенин кӱтий ворона очікує того, що бачила уві сні СБФ; ни кӧри, аны кӱти що бачить, за тим і ходить СБ; саңа ӧке / харез кӱтийлер вони тримають на тебе зло П. -
44 меме
жіноча грудь, цицька, сосок, дійка; меме баш сосок К; меме бер- П, меме вер- К давати грудь; ушағы мемедэн кесвідлучати дитину від грудей Г; меме хаптыр- давати грудь К. -
45 мых
цвях; кілочок (у грі в паці) ; бот. гвоздика степова БК; мых сне доғру, мығын баш сне ахчаларны хойайляр гроші складають зверху на кілочок, на голівку СМ; нал мых ухналь — цвях кувати коней СБ, Б, К. -
46 пармах
(-ғы) палець, ріжок вил, палець грат, перегородка в віконній рамі, зубець борони, граблів, виделки СМ-СГ, Кб.; баш пармах великий палець НМ, Б, У, К, СГ; бӱйӱк пармах вказівний палець НМ, Б, К; кичик пармах мізинець К; орта пармах середній палець НМ, Б, К; т'еличе, т'ельче пармах СМ, чельче пармах мізинець НМ, Б, У; чет пармах безіменний палець К; ӱч пармах ағач сенек дерев'яні вила з трьома ріжками СМ, К; пенҗереси беш пармах вікно з рамою на п'ять перегородок М; пронун пармағы зубець виделки К. -
47 сӱйек
(-ги) кістка ВН, СБ, СМ, Б, СЛ; арха сӱйек хребет СБ; баш сӱйек череп НМ; бойун сӱйеклер шийні хребці О; җан сӱйек грудна кістка К. -
48 т'емик
кістка СБ-У, К, СГ; череп У; скелет СБ; хрящ О; т'емик майы / йағы кістковий мозок, жир НМ / К; т'емик тиш костяний зуб СК; баш т'емик череп НМ, таз К; бель т'емик хребет НМ; пор. кемик. -
49 тить
прямий, прямовисний, прямостоячий У, К, СГС; тить баш з високим лобом К; тить бурун кирпатий ніс К; тить җап крута, прямовисна гора К; тить йаха прямий, стоячий комір У; тить ӧзен йағасы крутий, прямовисний берег річки К; пор. тик. -
50 тэпе
1. гора, пагорб, курган, узвишшя, вершина, верхівка, вершечок СБ, Б, Г-СК; хапумузун ӧгӱ дэ оба да тэпе простір у нас перед хатою — гори та пагорби СК; дағын тэпеси Г, җап тэпеси СЛ вершина гори.2. верх; верхній, угорі СБ, Б, Г-СК; ӱч хат тэпе сне угорі на третьому поверсі СГ; тэпедэ угорі СК; тэпедэн зверху СГ; тэпедэн учлетіти вгорі; турналар учту чыхты тэпеэ журавлі піднялися вгору й полетіли Г; тэпейе т'ит- здійматися вгору, рости К; чевирди тэпеэ кӧзлерини він задрав очі вгору Г; тэпеэ т'итий іде вгору СГ; исан тэпеэ дэ чыхай, ашаға да тӱший людина й угору піднімається, й донизу опускається СК; тэпе тишим мої верхні зуби Я; бабам-ненем тэпе йолларға йӱрмеген мої батьки не ходили шляхами для обраних — горніми шляхами СБЧ.3. тім'я, маківка СБ, Б, Г-СК; баш тэпеси маківка Г; аллах (йашын, таныр) ураҗах тэпендэн щоб тебе бог (блискавка, бог) уразив у тім'я СЛ, К.4. дах, покрівля СБ, Б, Г-СК; эв тэпесне отруйду бир хач тэне торғай на даху сиділо кілька горобців СГС; эвин тэпесиндэн ахай ым? чи з даху не тече? М; тэпеси т'ирамит дах у нього з черепиці СЛ.5. сл. ім. верх СБ, Б, Г-СК; узаный дэвеэн тэпесиндэн тягнеться з верблюда СГ; атай миний бунун тэпесне, т'есий бунун башларын заскакує на нього, відрубує йому голови СГ; пор. тӧбе I, тӧпе. -
51 тӧбе
I1. гора, пагорб, курган, узвишшя, вершина, верхівка, вершечок; тӧбе тӧбеге бармай гора до гори не йде СБ; тӧбед'е минди він піднявся на гору СМ.2. верх, верхній, угорі; кӧзет тӧбед'е подивися вгору СМ; т'етий тӧбеэ іде вгору СМ; тӧбейе кель- а) підніматися Кб., б) виправдовуватися Г; тӧбеэ мин- підніматися вгору П; тӧбеэ турмай о, тишлери бле блай хойайляр догори зубцями вони не стоять, їх кладуть зубцями вниз П; сандухнуң тӧбе сне отруй сидить зверху на скрині СБ.3. тім'я, маківка СБ, СМ; баш тӧбеси тім'я, маківка голови СБ; буну алғанда кӧзлериң тӧбеге эди ни йохсам? коли ти цю річ купував, твої очі були на тім'ї чи як? СБЧ.IIрозкаяння, покаяння, зарок; тӧбе босун хай буде зароком, щоб більше такого не було Б; авлах кӧйд'е хыз вермек тӧбе осун хай заречуться віддавати дівчину в далеке село ВН; тӧбе эт- змусити заріктися, провчити Б; пор. тӧвбе, тэмбе, тэмбех, тэмбеһ, тэнбех. -
52 тӱш-
(тӱший; / / тӱшей П-Б, СК)1. падати, спадати, потрапляти; атэш тӱшкен йерне йанай вогонь горить там, де влучить СГ; тӧшеклере тӱш- злягти в ліжко, тяжко захворіти Г.2. спускатися, приземлятися, злазити, вставати з воза, виходити з транспорту; тӱшмеэ йардым эт- допомагати злазити К; тӱший ашаға спускається донизу СМ; мердвендэн тӱший злазить з драбини П; дӱнйа — мердвенбири тӱшей, бири миней світ — драбинаодин залазить, другий злазить СМ; тӱштӱ аттан зліз з коня ВН; марышнадан тӱш- виходити з машини Г; пӧрӱпчеэ тӱш- спускатися в погріб Г; о сычрай тӱший атындан він зістрибує з коня Б.3. влазити, залазити, приходити, потрапляти, входити, заходити; дэве тӱший заре чине верблюд зайшов на лан СМ; тувар тӱшйен сон після того, як зайде худобаП; т'ирмий, тӱшмий дэрйаче атлар коні в річку не заходять Б; кӧйе тӱш- приїхати до села К; ӧзене тӱш- заходити в річку К; барийляр су т'енарына, ӧзен т'енарына, тӱший бу хызлар, башлай йувунмаа ідуть ці дівчата на берег річки, залазять, починають купатися СБ; тӱшӱп хал- потрапляти, зупинятися О; тӱшӱп т'ель- приходити, прибувати СЛ, К.4. спадати (на думку) ; ахылна тӱший спадає на думку, йому доходить, він згадуєП; тӱшмей хатирме не можу згадати ВН; тӱшир хатирме спаде мені на думку СБ.5. діставатися, припадати, випадати; ахыллы баш дэлиге тӱшкен розумна голова дісталася дурневі СБЧ; йол тӱший вармаа доведеться їхати К.6. упадати за ким, переслідувати; тӱшийлер бунун ардына мал алмаа починають його переслідувати, щоб забрати худобу СЛ; ардындан тӱш- упадати за ним СК; тӱший бу җаду хары оон ардындан кидається ця відьма услід за ним К.7. подаватися, вирушати, кидатися, починати; тӱштӱ йола, хыдырый подалася в дорогу, шукає Г; тӱший йар хурбетлиги чекмейе починає тужити за коханим СБ; о т'елий тӱший анда він приходить туди Б; … черен тӱштӱ / хойулду — кӱз т'ельди складено скирти — надійшла осінь СБЧ; пор. дӱш-. -
53 халдыр-
Iзалишати, лишати, покидати, відкладати, затримувати, відривати, не давати змоги; приховувати; о бизни ач халдырмаз він нас голодними не залишить Б; коп иштэн сени халдырдым я надовго відірвала тебе від роботи ВН.IIпіднімати, підіймати, підводити, здіймати, підносити ВН, У, Г, СГС, М, СК, Кб.; халдырдығы хадар скільки міг підняти Г; халдырып аттым ӧлӱсӱнӱ я підняв і викинув його мертве тіло Г; баш халдырповставати, підіймати голови Г; эль халдырып дува этсем якщо здійму руки й помолюся У. -
54 хой
Iвівця; хой аран кошара, вівчарня СБ; хой баш одна вівця Б; хой йӱн овеча вовна П; хой тэри овеча шкура, овчина У.IIхой вер- дозволяти Г, пускати Г, СК; мени хой вермийор не пускає мене Г; пор. хой вер-. -
55 хуру
1. сухий, сухорлявий; сухе місце К; хуру билен йаш та йанай із сухим горить і зелене СБЧ; хуру йемиш сушена садовина, сухофрукти К.2. сушена садовина, сухофрукти Г, СГ.3. самотній ВН, П, СМ, Б, Г; хуру җаным самотня моя душа СБ; бен бир хуру баш оландырым я лишився сам-один Г; хуру башыма на мою самотню голову СЛ; … хуру хал- позбутися, втратити СБ, СМ; хурудан йанған згорів дощенту У. ЙалыХуру Йалы річка Сухі Яли У, К. -
56 хырх-
(хырхай) стригти; баш хырх- підстригати голову СЛ; бал хырх- качати мед СМ; пор. кырк. -
57 чал
-
58 чоплах
лисий, голий, пустельний Б, К; чоплах баш лисоголовий СБ, Б; чоплах йер голе місце К; пор. чуплах, чыплах. -
59 эт-
(этэр, этий; этэй СМ, эдэр М) робити, чинити, здійснювати; этмеэ — т'ерек баш робити — треба голова П. -
60 эң-
згинатися, нахилятися О; баш эң- нахиляти голову О; див. эг-.
См. также в других словарях:
баш на — баш на … Орфографический словарь-справочник
баш — [тюрк. bas – голова]. Только в выражении: баш на баш (арго торговцев) – 1) ровно столько же. Взять баш на баш. 2) вещь за вещь, без придачи. Менять баш на баш. Большой словарь иностранных слов. Издательство «ИДДК», 2007. баш ( … Словарь иностранных слов русского языка
БАШ — (тюрк. bas голова). Только в выражении: баш на баш (арго торговцев) 1) ровно столько же. Взять баш на баш. 2) вещь за вещь, без придачи. Менять баш на баш. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
баш — (тюрк. bas голова). Только в выражении: баш на баш (арго торговцев) 1) ровно столько же. Взять баш на баш. 2) вещь за вещь, без придачи. Менять баш на баш. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
БАШ — (тюрк. bas голова). Только в выражении: баш на баш (арго торговцев) 1) ровно столько же. Взять баш на баш. 2) вещь за вещь, без придачи. Менять баш на баш. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
баш — (тюрк. bas голова). Только в выражении: баш на баш (арго торговцев) 1) ровно столько же. Взять баш на баш. 2) вещь за вещь, без придачи. Менять баш на баш. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
БАШ — на баш. 1. Разг. В равном количестве, без придачи (менять, обменять и т. п.). ДП, 528, 535; СДГ 1, 19; ПОС 1, 135; Ф 1, 18; ШЗФ 2001, 17; СФС, 20, 104; СРНГ 2, 162. 2. Разг. Устар. Ровно столько же, сколько затрачено; рубль на рубль (получать о… … Большой словарь русских поговорок
баш — ◊ баш на баш прост. без придачи, одно взамен другого (при обмене). [От тюрк. баш голова] … Малый академический словарь
баш… — (неол.). Сокращение, употр. в новых сложных словах в знач. башкирский, напр. Башреспублика (Башкирская республика). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
БАШ — БАШ, см. башка. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
баш... — баш... башк. башкирский Башкирия баш... Пример использования Башреспублика башк. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
