бахіли

(бағай СБ; бахайым / бағайым ВН)

1. дивитися, стежити, сторожувати, виглядати, очікувати; хана да бағайых ану подивімося СМ; баға-баға болдум баха виглядаючи його, я зовсім втратив глузд — став жабою СБЧ; бағай йалчини очікує наймита СБ; хайна, хазаным, алты ай, бах, хонағым, тохуз ай кипи, мій казане, шість місяців, дожидайся, мій гостю, дев'ять місяців СБА.

2. доглядати, виховувати, дбати; бала бах- доглядати дитину К, СГ; бала бахан хары нянька НКД, СГС; бир кӱн бӱтӱн йыл бағай день рік годує НБЄ; хоранда бахдбати про родину У; торунларым бахтым я доглядала своїх онуків ВН; бахшасы т'етрип сени бахса якщо хтось інший приносить і доглядає тебе П; буканаң сени бахканда не кӧрӱндӱ хадэңе? коли твоя бабуся тебе доглядала, що вона побачила в твоєму кухлі? — так тепер твоє життя і склалося СМ; мал бахдоглядати худобу ВН, Б; о тайлярны бахтым мен тих лошат доглядав я Б; мен энди ӧзӱмЄӧзӱмӱ бахамам тепер я вже сам себе не можу обслуговувати У; жанаварны не ғадар да бахсаң, тавға кӧстий скільки вовка не годуй, він весь час дивиться в ліс СБФ.

3. готувати їжу; ахыз, бах бир парча йемек эрт'енҗе послухай, приготуй що-небудь на сніданок дещо раніше Г.

4. роздивлятися, розглядати, шукати, ськати; бах башыма поськай у мене в голові СМ.

5. звертати увагу, зважати, рахуватися; сирт'еге бағып кӧлекни отха урмайлар зважаючи на блоху, сорочку в вогонь не кидають СБЧ; сениң ахылыңа бахсаң, ӧзӱң дэ дэли-дувана болус якщо слухати твоїх порад, сам здурієш і збожеволієш СБЧ; т'им саңа бахаҗах? хто на тебе зважатиме? Б.

6. куштувати; ағуның дамын бахмаған татлының дамын бильмез хто не куштував смаку гіркого, не розуміє смаку солодкого СБА; йейип бах- куштувати Г; ичсин бахсын хай вип'є, скуштує Г.

пробувати, випробовувати СК; проба эт- випробовувати Б.

амыша бах, мыша бах, кӱшкӱнӱн ӱстӱндэн йахшы бах..? дивися, дивися зі свого балкона СК.

1. n

1) сильний удар

2) вибух; постріл; бах, бац

3) pl рад. тріскіт

4) розм. стрімкість, навальність, натиск; енергія

5) розм. задоволення, насолода; приємне збудження; введення наркотика

6) pl чубок

7) гашиш

2. adv розм.

1) саме, просто, прямо

2) раптом, несподівано

3) дуже, здорово

4) гучно, шумно

3. v

1) ударити (ся); стукнути (ся)

2) грюкати; зачиняти (ся) (про двері тощо)

3) гуркотіти, гриміти

4) розм. бити, лупцювати, дубасити

5) розм. перевершувати

6) розм. вводити собі наркотики; бути наркоманом

7) підстригати волосся чубчиком

* * *

1) сильний удар

2) раптовий шум, вибух, постріл; pl радіо тріск; бах!, бац!

3) стрімкість; напір; енергія

4) пoлiгp. знак оклику

5) aмep.; cл. задоволення, насолода; приємне збудження; упорскування наркотику; статеві зносини

1) саме, прямо, точно

2) раптом, раптово

3) емоц.- посил. здорово, дуже

4) голосно, галасливо

5)

1) ударити, стукнути; ударитися, стукнутися (тж. bang oneself)

2) ляскати, хлопати; закрити, зачинити ( часто bang to)

3) гуркотіти, грюкати

4) бити, лупцювати, дубасити

5) cл. побивати, перевершувати

6) cл. впорскувати собі наркотики (особл. героїн); бути наркоманом

7) трахнути

1) підстригати волосся чубчиком

2) коротко підстригати хвіст коня або собаці

1) (dens) зуб (-ба), (шутл.) рубак, їдак (-ка), макоїд (-да); мн. (у челов., животн.) зубы (dentes) - зуби (-бів). [Добрі зуби і камінь перегризуть (Номис)]. Передний зуб - передній зуб. Коренной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка), (у жив.) жвач (-ча). Коренной задний зуб, зуб мудрости - череній зуб, череняк, зуб мудрости. Молочный зуб - молочний зуб, телячий зуб, мн. телячки (-ків). Глазной зуб - очний зуб. Волчий зуб - вовчий зуб. Зуб резец - сміюнець (- нця), (у жив.) різак (-ка), сікач (-ча). Зуб клык - ікло и кло, кливак, мн. ікла, кла (р. клів), кливаки (-ків). Вставной зуб - вставний зуб. Искусственный зуб - штучний зуб, роблений зуб. Мелкие -бы - дрібні зуби. -бы выпали - зуби повипадали, випали, посходили. Рвать -бы - рвати зуби, тягти, тягнути зуби, брати зуби. -бы прорезываются - зуби ріжуться. -бы шатаются - зуби хитаються. -бы болят у кого - зуби болять кого. У меня болят -бы - мене болять зуби. Лишить -бов кого (обеззубить) - збеззубити кого, (перен.) підрізати кому зуби. Лишиться -бов - позбутися зубів, збеззубіти. Проесть, съесть -бы на чём - з'їсти зуби на чому. Положить -бы на полку (голодать) - покласти зуби на полицю. Ударить по -бам - дати в зуби кому, загилити по зубах кому. Посчитать кому -бы - повибивати, порахувати зуби кому. Оскаливать, -лить -бы - вищиряти, вищирити зуби, вишкіряти (и шкірити), вишкірити зуби, (диал.) зашкірюватися до кого (Стеф.), (огрызаться) відз(в)ірятися. [Лежить собака, та й відзіряється (Полт.)]. -бы скалить (насмехаться) - скалозубити, смішкуватися з кого, брати на глум кого, глузувати з кого; см. Насмехаться. Полно -бы скалить - годі тих смішків, годі зуби яснити, досить глузувати. Что -бы скалишь (кажешь)? - по чім зуби продаєш? Ему на зуб не попадайся - йому на зуб не давайсь! Точить, острить скалить -бы на кого - гострити зуби на кого. Острить -бы на что - ласитися на що. -бы чесать (болтать вздор) - теревені правити; см. Вздор. Говорить сквозь -бы - цідити (сов. процідити) крізь зуби. [Стрепенувся і крізь зуби процідив (Кониськ.)]. Щёлкать, щёлкнуть -бами - клацати, клацнути зубами. [Вовк як клацне зубами (Рудч.). Зубами клацав, мов-би пес (Котл.)]. Скрежетать -ми - зубами скрегота[і ]ти, скрипіти, скрипотіти. Стучать -бами (от дрожи) - зубами цокотіти, зубами дзвонити. [Дрижить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче (Греб.)]. Зуб на зуб не попадает у кого - зуб(а) з зубом не зведе хто, зуби цокочуть у кого, зубами цокоче хто. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка)]. Око за око, зуб за зуб - око за око, зуб за зуб. Сжать -бы - зціпити зуби. [А вона тільки зуби зціпила (М. В.)]. Разжать -бы - розняти, розціпити зуби. Хватить -ми - гризнути кого. [А як гризне його собака (Звин.)]. Крошить -ми - трощити що. Заговаривать -бы кому - замовляти зуби кому. [Зубів ви не замовляйте (Мирн.)]. В -бах навязнуть у кого (надоесть) - в зубах нав'язнути кому. В -бах завязнуть - в зуби зав'язнути, у зубах застря(г)нути. [Взяла та в зуби і зав'язла (лушпина) (Звин.)]. С густыми -ми - густозубий. С редкими -ми - рідкозубий. С гнилыми -ми - гнилозубий. С волчьим -бом - вовкозубий. Без одного или неск. -бов - несповназубий, щербатий. [Мене в москалі не візьмуть, бо я несповназубий (Звин.). Щербатий рот]. Вооружённый до -бов - озброєний (геть, аж) до зубів;

2) (часть снаряда) зуб, зубок (-бка); мн. зубья - зуб'я (-б'я, ср. р.), зубки; см. Зубец 1;

3) (злоба) храп (-пу). Иметь на (против) кого зуб - мати храп на кого.

* * *

1) зуб

2) техн. зуб

межд. бах! бабах! баф! бук!

* * *

ТАЛАНТ ( від грецьк. τάλαντον - терези) - яскраво виявлені здібності людини у певній сфері діяльності, міра актуалізації її особистості. Показниками таланту є продукти творчості - цивілізаційно-технічної чи духовно-культурної, які вирізняються оригінальністю та новизною. Особливості Т. вияскравлюються при зіставленні його з феноменом геніальності. Т., як правило, обмежений однією сферою діяльності, геній тяжіє до універсальності. За Гегелем, "талант є специфічною, а геній - загальною здатністю". Вейнінгер зазначає, що талановитість є спадкоємною, іноді родовою особливістю (музично обдарована сім'я Бахів), геній - це суто індивідуальний феномен (Йоганн Себастьян Бах). В залежності від своєї соціальної та моральної спрямованості Т. може мати як конструктивні, так і деструктивні вияви.

1) розм. бренді

2) бінго (гра)

* * *

int cл. бах! ( виражає раптовість або сильний удар)

a; амер.

1) вигодуваний кукурудзою ( про худобу)

2) вирослий на сільських хлібах; простодушний, простуватий; наївний

1. n

дальший, наступний; той, що йде за (про людину або предмет)

2. adj

1) наступний

2) найближчий, сусідній

3) майбутній, наступний (у часі)

3. adv

1) потім, після

2) іншим разом, знову

3) ще

4. prep

1) поруч з, біля (тж next to)

2):

next to — (вказує на слідування за величиною, значущістю тощо) після

* * *

1) наступний

2) найближчий, сусідній

3) наступний ( за часом); майбутній; icт. який безпосередньо передував

4) iм. наступна, найближча людина або предмет

1) потім, після; безпосередньо після; на другому місці

2) наступного разу, знову

3) ще

указує на знаходження в безпосередній близькості до кого-небудь, чого-небудь поруч з, біля

1. n

свист; тріск

2. adv

3. int

трах!, бах!

* * *

1) трах, бух

2) пpиcл. крахом

n розм.

1. енергія; життєва сила

2. конфронтація

* * *

1) енергия; життєва сила

2) сутичка, зіткнення, конфронтація

1) застрілити, вбити, укокошить; розбити, завдати поразки; приставати, прив'язуватися; задівати, паплюжити

2) швидко рушити, повідомити швидкість; мчатися, летіти; швидко змайструвати

3) оглушити, приголомшити

int бац!, бах!, трах!; раз-два

1) тріснути, дати по голові

2) приголомшити

3) (за) ( out) дурманити ( наркотиком); напитися, наклюкатися

int бах!, трах! ( при ударі по голові)

1) сильний удар

2) раптовий шум, вибух, постріл; pl радіо тріск; бах!, бац!

3) стрімкість; напір; енергія

4) пoлiгp. знак оклику

5) aмep.; cл. задоволення, насолода; приємне збудження; упорскування наркотику; статеві зносини

1) саме, прямо, точно

2) раптом, раптово

3) емоц.- посил. здорово, дуже

4) голосно, галасливо

5)

1) ударити, стукнути; ударитися, стукнутися (тж. bang oneself)

2) ляскати, хлопати; закрити, зачинити ( часто bang to)

3) гуркотіти, грюкати

4) бити, лупцювати, дубасити

5) cл. побивати, перевершувати

6) cл. впорскувати собі наркотики (особл. героїн); бути наркоманом

7) трахнути

1) підстригати волосся чубчиком

2) коротко підстригати хвіст коня або собаці

int cл. бах! ( виражає раптовість або сильний удар)

a; амер.

1) вигодуваний кукурудзою ( про худобу)

2) вирослий на сільських хлібах; простодушний, простуватий; наївний