баха

жаба, ропуха; черепаха О (див. ташбаха) ; гӧль баха О, сув баха СМ водяна жаба; йер баха земляна жаба, ропуха О.

(бағай СБ; бахайым / бағайым ВН)

1. дивитися, стежити, сторожувати, виглядати, очікувати; хана да бағайых ану подивімося СМ; баға-баға болдум баха виглядаючи його, я зовсім втратив глузд — став жабою СБЧ; бағай йалчини очікує наймита СБ; хайна, хазаным, алты ай, бах, хонағым, тохуз ай кипи, мій казане, шість місяців, дожидайся, мій гостю, дев'ять місяців СБА.

2. доглядати, виховувати, дбати; бала бах- доглядати дитину К, СГ; бала бахан хары нянька НКД, СГС; бир кӱн бӱтӱн йыл бағай день рік годує НБЄ; хоранда бахдбати про родину У; торунларым бахтым я доглядала своїх онуків ВН; бахшасы т'етрип сени бахса якщо хтось інший приносить і доглядає тебе П; буканаң сени бахканда не кӧрӱндӱ хадэңе? коли твоя бабуся тебе доглядала, що вона побачила в твоєму кухлі? — так тепер твоє життя і склалося СМ; мал бахдоглядати худобу ВН, Б; о тайлярны бахтым мен тих лошат доглядав я Б; мен энди ӧзӱмЄӧзӱмӱ бахамам тепер я вже сам себе не можу обслуговувати У; жанаварны не ғадар да бахсаң, тавға кӧстий скільки вовка не годуй, він весь час дивиться в ліс СБФ.

3. готувати їжу; ахыз, бах бир парча йемек эрт'енҗе послухай, приготуй що-небудь на сніданок дещо раніше Г.

4. роздивлятися, розглядати, шукати, ськати; бах башыма поськай у мене в голові СМ.

5. звертати увагу, зважати, рахуватися; сирт'еге бағып кӧлекни отха урмайлар зважаючи на блоху, сорочку в вогонь не кидають СБЧ; сениң ахылыңа бахсаң, ӧзӱң дэ дэли-дувана болус якщо слухати твоїх порад, сам здурієш і збожеволієш СБЧ; т'им саңа бахаҗах? хто на тебе зважатиме? Б.

6. куштувати; ағуның дамын бахмаған татлының дамын бильмез хто не куштував смаку гіркого, не розуміє смаку солодкого СБА; йейип бах- куштувати Г; ичсин бахсын хай вип'є, скуштує Г.

-чка патлань (-ня), патлач, патлачка, кудлань, пелех, космач, космачка, косматій, -тійка, коструб, кострубань, -баха; (о курице) шурпа. [Зроду-звіку не оддам своєї Насті за духовного, за якогось патлача та бороданя (Н.-Лев.). Іде до нас якийсь пелех волохатий (Звин.). Бач, яка космачка, - ти хоч-би пальцями пригладила свою голову (Яворн.)].

* * *

(-ғу) кора, шкаралупа, лушпиння, луска, шкіра, шкірка, шкоринка; баха хабуху жаб'яча ікра П; йылан хабуху шкура змії Г; соған хабуғу лушпиння цибулі СБ, СЛ; т'естане хабуу шкаралупа каштана СГ; пор. хабых.

зачинений кришкою, лядою, з кришкою, лядою, панцирем СЛ; хапахлы баха черепаха О.

критий, який має покриття, кришку, панцир; хаплу тон критий кожух ВН; пиріжки зі свіжим сиром СГС; хаплу баха черепаха СЛ.

1. перед, передній ВН-Б, Г, СЛ, М; ӧг кӧпчек переднє колесо Г; ӧглери, йеннери нағышлы перед і рукава в неї вишивані Б; ӧгӱ передній з них П; урбаан ӧгӱ ачых у сукні великий виріз К; хапумузун ӧгӱ оба да тэпе простір у нас перед хатою — гори та пагорби СК; хапунун ӧгӱ НМ, У, хапуун ӧгӱ К двір, подвір'я.

2. сл. ім. перед, простір або час попереду; ӧг (у) ме переді мною К; беним ӧгӱме олду він був переді мною М; ӧгӱмӱзе барйам д'елий попереду на нас чекає свято СГ; дӧгӱштэн ӧгне перед війною СМ, СЛ; ӧг (ӱ) не перед ним СМ, К; ӧгне кӧрей бир баха бачить перед собою жабу СМ; кӧзӱм ӧгӱне перед моїми очима, на моїх очах СМ; отруй маршынаан ӧгӱне стоїть перед машиною Г; бабасыын ӧгӱне варып турду пішов і став перед батьком Г; ардына ташлаан ӧг (ӱ) не чыхай К, арт (ы) на ташлағаны ӧг (ӱ) не чыхай СБ, СМ покинуте позаду виникає попереду; ӧгӱне китэр ардна халыр хто виривається уперед, лишається позаду М; ӧг (ӱ) лерне перед ними Б, К; ӧглер (и) не у них спереду — перед порогом У; бунларын ӧгӱндэ перед ними Кб.; … ӧгӱн алздобути першість у чому Б; ӧгӱне кӧр- передбачати СМ; пор. ӧк.

Швейцер, Альберт (1875, Кайзерсберг, Ельзас - 1965) - нім. філософ, теолог, теоретик філософії культури. Обдарований музикант (виступав з органними концертами), авторитетний знавець творчості Баха. Навчався в ун-ті Страсбурга. У 1905 р. прийняв рішення радикально змінити спосіб життя людини, що здобулася на успішну кар'єру, і цілковито присвятити своє життя служінню знедоленим і стражденним. Наслідком цього рішення стала тяжка й самовіддана праця лікаря й місіонера у Французькій Екваторіальній Африці. Соціально-філософські погляди Ш. характеризуються поєднанням теїстичного світогляду з натуралістичним розумінням сутності і призначення людського життя. За Ш., людина освоює світ не на основі його пізнання, а завдяки переживанню світу, трагічного за своєю суттю. Головна мета філософії - позбавити людину цього страждання, вказати шлях та засоби, які це забезпечують. У дусі ідей Шопенгауера Ш. вважав, що подолання страждань забезпечується вільним і усвідомленим волевиявленням особистості. Благоговіння перед життям - визначальний принцип філософії життя Ш. Таке ставлення людини не є суб'єктивістським проявом, воно природно притаманне мисленню і відповідно постулює безмежну відповідальність за все живе на Землі. III. наголошував на неподільному зв'язку розвитку духовного світу особистості і еволюції культури. Культура, за III., - втілення гуманістичної сутності людини. Критерієм розвитку культури є етика, якій Ш. надає універсального, космічного характеру. Носієм етичних цінностей вважав індивіда, а не суспільство, тому заперечував соціальну етику, мораль, а виправдовував пріоритет суспільства над окремим індивідом. Криза культури зумовлюється поглибленням невідповідності соціальної та індивідуальної етики. Констатуючи "духовний занепад людства", Ш. вважав його причиною відірваність культури від її природних джерел, підпорядкування технічним чинникам, владу соціальних інститутів, домінування інтересу "загального" над особистісним началом. Якщо суспільство впливає на індивіда сильніше, ніж індивід на суспільство, починається деградація культури. Подолання духовної кризи, культурне відродження залежать від творчої активності особистості, яка здатна усвідомити універсальний космічний характер морального панування живого і водночас вбачає сенс свого існування у безперервному самовдосконаленні у відповідності з цим розумінням І. суса Христа вважав історичною постаттю; природу Бога також осмислював в етико-моральних термінах.

[br]

Осн. тв.: "Філософія культури". У 2 т. (1923); "Християнство і світові релігії" (1923); "Цивілізація й етика" (1923); "Шукання історичного Ісуса" (1926); "Індійська філософія" (1936).