Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

баталёр

  • 1 баталёр

    техн.
    батале́р

    Русско-украинский политехнический словарь > баталёр

  • 2 баталёр

    техн.
    батале́р

    Русско-украинский политехнический словарь > баталёр

  • 3 баталёр

    мор.
    батале́р

    Русско-украинский словарь > баталёр

  • 4 баталист

    баталіст.
    * * *
    жив.
    баталі́ст

    Русско-украинский словарь > баталист

  • 5 баталия

    баталія.
    * * *
    бата́лія; бій, род. п. бо́ю

    Русско-украинский словарь > баталия

  • 6 битва

    бій, битва, баталія, січа (р. -чі), побій (р. -бою), побиванка, (драка) - бійка. В битве, во время битвы - в бою, під баталію. Вступить в битву - до бою, до побою стати, звести бій.
    * * *
    би́тва; ( бой) бій, род. п. бо́ю, бойови́ще бойови́сько

    Русско-украинский словарь > битва

  • 7 баталер

    техн. баталёр

    Українсько-російський політехнічний словник > баталер

  • 8 натягивать

    натянуть
    1) (напрягать) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, напружувати, напружити, (натуживать) натужувати, натужити, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати и т. п. що. [Не натягай так віжок! (Сл. Гр.). Як не натягнете свого лука, то становіться на баталію (ЗОЮР I). Увесь свій вік я лука напинав (Грінч.). Як напне стрілець тятивочку (Рудч.)]. -ть струну - натягати (напинати), натяг(ну)ти (напнути), (подкручивать) накручувати, накрутити струну;
    2) что над кем, чем, поверх чего, между чем - натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати що над ким, над чим, поверх чого, (по)між чим. [А павук собі швиденько від верха до споду входу нитку натягав (Франко). Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв (Чуб. V)];
    3) (надевать с усилием) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о тесной одежде, обуви ещё) нацуплювати, нацупити, (о мног.) понатягати и понатягувати и т. п. що на кого, на що. [Шину натягти на колесо (Сл. Гр.). Земля напнула буденну одежу (Коцюб.). Соня соромливо напинала щось на голі плечі (Васильч.). Нацупив на себе сорочку (Кониськ.). Постоли як-же позсихались!.. насилу нацупив (Основа 1862)];
    4) (изв. время, сов.) натяг(ну)ти, попотяг(ну)ти (досхочу) кого, що и т. п.; срв. Тянуть;
    5) (перен.) -вать дело - навертати справу, повертати справу на чию користь, по-сторонничому (не по правді, небезсторонно) судити, сприятельствувати (приязнити, догоджати) кому в справі. -вать на чью сторону - тяг(ну)ти за ким, (реже) за кого. [Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом (Куліш)]. - нуть кому нос - а) (осадить) утерти носа кому, наставити (довгого) носа кому; б) (отказать) дати відкоша кому, вдарити по носі кого. Как-нибудь да -нем (изворотимся) - якось викрутимося. Натянутый -
    1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, напружений, натужений, понатяг(ув)аний, понапинаний и т. п.; накручений. [Мов стріли з нап'ятого лука - летіть! (Франко). Нерви йому аж тріпотять, наче накручені струни (Крим.)]. -тые нервы - напружені нерви;
    2) натягнутий и натягнений и т. п.;
    3) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, нацуплений, понатяг(ув)аний и т. п.;
    4) прлг. - см. отдельно. -ться -
    1) натягатися и натягуватися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п. [Струни ослабли, пошарпані грубими пучками, а тепер натягуються знову (Коцюб.). Струна напинається (Сл. Гр.)];
    2) насмоктуватися, насмоктатися, набиратися, набратися; см. Напиваться 2;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (тянучи) натяг(ну)тися, попотяг(ну)ти (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися; б) (тянучись) натяг(ну)тися, попотяг(ну)тися (досхочу), (о мног.) понатягатися и понатягуватися и т. п.; срв. Тянуть, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - натян`уть
    натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну, -тягнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати; (одежду, струну, верёвку) напина́ти, напну́ти и мног. понапина́ти

    Русско-украинский словарь > натягивать

  • 9 неудачный

    невдалий, невдатний, (редко) невдачний; специальнее: (несчастливый) нещасливий, (зап.) нефортунний; (нескладный) недоладни[і]й; (неметкий) невлучний, (неостроумный) недотепний. [З його терорист вийшов-би поганенький, невдалий (Крим.). Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жінка (Номис). Невдала баталія (Л. Укр.). Невдалі булочки (Сл. Ум.). Невдатний був хан з Магомета Оглі (Леонт.). Невдатна зустріч (Крим.). Ся поема - невдатне наслідування Шевченка (Грінч.). Напечу хліба - невдачний, наварю борщу - несмачний (Харк. Збірн.). Нещасливий добір п'єс на першу виставу (Грінч.). Той роман видався мені дуже недоладнім (Крим.)]. -ный исход - невдалий (нещасливий) кінець. -ное сравнение - невдале (невлучне) порівняння. -ная шутка - невдалий (недотепний, невлучний) жарт.
    * * *
    невда́лий, невда́тний; ( неметкий) невлу́чний; ( несчастливый) нещасли́вий

    Русско-украинский словарь > неудачный

  • 10 приготовляться

    приготовиться готуватися, наготуватися, приготуватися, лаштуватися, злаштуватися, налаштуватися, лагодитися, злагоджуватися, злагодитися, налагоджуватися, налагодитися, прилагоджуватися, прилагодитися, ладнатися, зладнатися, ладитися, зладитися, споряджатися, спорядитися, наряджатися, нарядитися, строїтися, настроюватися, настроїтися. [Всі наготувалися слухати (Грінч.). Налаштувавсь писати (Крим.). Налагодились пити чай (Неч.-Лев.). Злагодився їхати в місто. Прилагоджується на ярмарок (Кам. п.). Настроїтись на баталію]. См. Готовиться.
    * * *
    несов.; сов. - пригот`овиться
    1) готува́тися, приготува́тися, приготовля́тися, пригото́витися; (несов.: настроиться) наготува́тися, нагото́витися
    2) страд. (несов.) готува́тися, приготовля́тися; нагото́влюватися, наготовля́тися

    Русско-украинский словарь > приготовляться

  • 11 проигрывать

    проиграть
    1) (известное время) програвати, грати, програти. Они -грали всю ночь в карты - вони програли всю ніч у карти;
    2) (исполнять на музыкальном инструменте, на сцене) програвати, програти, перегравати, переграти. Не -грав наперёд раз-другой, не сыграю этого - не програвши (не перегравши) наперед разів зо два, не заграю цього. -грать концерт на скрипке - програти, переграти концерт на скрипку;
    3) (деньги, имущество и пр.) програвати, програти, (о мног.) попрогравати. [Програвав тисячу за тисячею і з багатого пана зробивсь убогим панком (Куліш). Або виграв, або програв (Номис)]. -грать пари, заклад - програти заклад. -грать дело, тяжбу - програти справу. -грать сражение - програти бій, баталію, утратити поле;
    4) (терпеть в оборотах, во мнении людей) програвати, програти, тратити, стратити, втрачати, втратити, прогадувати, прогадати. [Він на цьому багато втратив. Робітники побачили, що вони прогадали (Азб. Ком.). Він добра людина, але через свою гострість багато втрачає в людських очах]. -вать, - грать в чём - тратити, утратити на чому. [Багато на своїй принадності тратили (Єфр.)]. Проигрываемый - програваний. Проигранный -
    1) програний, переграний;
    2) програний, утрачений на чому, у чому.
    * * *
    несов.; сов. - проигр`ать
    1) програва́ти, програ́ти и попрограва́ти; (терять, быть в убытке) втрача́ти, втра́тити; ( прогадывать) прога́дувати, прогада́ти
    2) (несов.: играть в течение определённого времени) гра́ти [ці́лий день], програ́ти

    Русско-украинский словарь > проигрывать

  • 12 Нехватать

    нехватить неставати, нестати, невистачати, невистачити, бракувати, забракнути, забракувати, (гал.) хибувати, хибнути (несов.); срв. Недоставать. [Дві копійки до карбованця нестає (невистачає) (Київщ.). В степовому селі дерев бракує (Кониськ.). Часу все бракує (Кониськ.). Бракувало тільки хати переночувати (Рудан.). Під час баталії забракло набоїв (Н. Громада). Забракувало мені грошей, а нема де роздобути (Липовеч.)]. -тать чего кому - неставати, бракувати чого кому. [Йому бракувало відваги (Грінч.)]. Только этого и -тало - тільки цього (того) (й) неставало (бракувало).

    Русско-украинский словарь > Нехватать

См. также в других словарях:

  • баталёр — баталёр …   Русское словесное ударение

  • баталёр — баталёр, а …   Русский орфографический словарь

  • баталёр — баталёр …   Словарь употребления буквы Ё

  • баталёр — батал/ёр/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • баталёр — баталёр, баталёры, баталёра, баталёров, баталёру, баталёрам, баталёра, баталёров, баталёром, баталёрами, баталёре, баталёрах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • баталёр — а; м. [франц. batailleur вояка]. В морском флоте: лицо младшего командного состава, ведающее на корабле или в части продовольственным и вещевым снабжением. * * * баталёр (франц. batailleur), лицо, ведающее на кораблях и базах продовольствие,… …   Энциклопедический словарь

  • Баталёр — (фр. batailleur)  русское воинское звание, введённое в начале XVIII столетия Петром I в военно морском флоте. Предназначалось для нестроевых унтер офицеров флота, заведовавших продовольственным и вещевым снабжением экипажей кораблей и… …   Википедия

  • баталёр — м. Лицо младшего командного состава, ведающее на корабле или в части продовольственным и вещевым снабжением (в морском флоте). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • баталіст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • баталёр-камера — сущ., кол во синонимов: 1 • баталер камера (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Баталёр — (от франц. batailler сражаться)         лицо, ведающее на корабле продовольственным и вещевым снабжением личного состава; назначается обычно из старшин …   Большая советская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»