См. также в других словарях:
балакучість — чості, ж. Властивість за знач. балакучий … Український тлумачний словник
балакучість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
недискретність — Недискретність: неделікатність [48] неприхованість [49] Балакучість [XX] Надіюсь також, що Ви пришлете мені тепер, по так довгій паузі, хоч двадцять своїх поетичних цвітків, хмарок та соловейків, котрі так очарували старого пророка Танячкевича і… … Толковый украинский словарь
ехо — невідм., ж. 1) У давньогрецькій міфології – німфа, покарана Герою за надмірну балакучість тим, що втратила здатність говорити і лише повторювала закінчення чужих слів. 2) Те саме, що луна 1). 3) муз. Художній прийом, що полягає в повторюванні… … Український тлумачний словник
велемовство — а, с. Балакучість, багатослів я … Український тлумачний словник
мута — и, ж., міф. Італьська німфа, яку боги покарали німотою за надмірну балакучість … Український тлумачний словник
ґадатливіст — вости, ж. Пт. Балакучість … Словник лемківскої говірки