Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

ақмарқа+kk

  • 1 Мар

    см. I. Марь.
    II. Мар -
    I. горб (-ба), бурта, (насыпь) насип (-пу), (курган) могила.

    Русско-украинский словарь > Мар

  • 2 Марі Жан Антуан Нікола Кондорсе

    Філософський енциклопедичний словник > Марі Жан Антуан Нікола Кондорсе

  • 3 Марія Василівна Кашуба

    Філософський енциклопедичний словник > Марія Василівна Кашуба

  • 4 Марія Дмитрівна Култаєва

    Філософський енциклопедичний словник > Марія Дмитрівна Култаєва

  • 5 Марія Іванівна Сундирева

    Філософський енциклопедичний словник > Марія Іванівна Сундирева

  • 6 Марія Львівна Злотіна

    Філософський енциклопедичний словник > Марія Львівна Злотіна

  • 7 марґіналія

    техн. маргина́лия

    Українсько-російський політехнічний словник > марґіналія

  • 8 марґінальний

    матем.; техн. маргина́льный

    Українсько-російський політехнічний словник > марґінальний

  • 9 Марҗа

    прізв.

    Урумско-украинский словарь > Марҗа

  • 10 Нарьян-Мар

    Нар'я́н-Мар

    Русско-украинский словарь > Нарьян-Мар

  • 11 Бохеньський, Юзеф Марія

    Бохеньський, Юзеф Марія (1902, Чушув, Польща - 1995) - швейцарськ. філософ польськ. походження. Освіту отримав у Львові та Познані. Член ордену домініканців (від 1927 р.). Викладав філософію у Римі, Кракові, Фрибурзькому ун-ті (Швейцарія), директор Ін-ту східноєвропейських досліджень при цьому ж ун-ті (1952 - 1972). Коло його зацікавлень охоплює історію філософії, логіку, філософію релігії. Б. - одна з найпомітніших постатей серед критиків догматизму та антигуманізму марксистської ідеології у XX ст. Як відомий представник філософії неотомізму прагнув до розвитку його світоглядних принципів на засадах органічного поєднання окремих положень феноменології, неопозитивізму та лінгвістичної філософії.
    [br]
    Осн. тв.: "Європейська філософія сучасності" (1947); "Діамант" (1950); "Логіка релігії" та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Бохеньський, Юзеф Марія

  • 12 Вольтер, Франсуа Марі Аруе

    Вольтер, Франсуа Марі Аруе (1694, Париж - 1778) - франц. філософ, публіцист, драматург, історик. Одна з головних постатей Просвітництва. Член Французької академії (од 1764 р.). Через конфлікт із владою двічі був ув'язнений і тривалий час жив за межами Франції, зокрема в Англії (1726 - 1729). Зазнав значного впливу з боку англ. філософського емпіризму та лібералізму. У "Філософських листах" пропагував англ. філософію, науку і політичну систему. Найбільша його праця "Філософський словник" репрезентує погляди філософа на метафізику, релігію, політику та етику С. віт, за В., створений Богом, який є першопричиною універсуму, контрольованого законами. В. був радше деїстом, ніж атеїстом, хоча такі його праці, як "Бог і люди" (1769) та "Історія встановлення християнства" (1777), давали підстави для офіційних звинувачень в антиклерикалізмі та різкій позиції щодо релігії О. снову соціальної філософії В. становить концепція "просвіченого правління", спрямована на мирне перетворення суспільства засобами просвіти. Історію рухають ідеї, саме вони змінюють світ. Виступаючи проти тиранії в усіх її формах, В. сформулював головні політичні вимоги, що були спрямовані на впровадження свободи для всіх громадян і рівності перед законом, секуляризацію церковних земель, підпорядкування церкви державі. Хоч воля людини визначається законами універсуму та конкретними причинами, які впливають на її поведінку, вона спроможна здійснювати свободу вибору, спираючись при цьому на розум. У сатиричній повісті "Кандид" В. піддав критиці філософський оптимізм Ляйбніца, опертий на його концепцію "найкращого із світів", показавши, що світ сповнений зла. Причина цього в тому, що людина або винна від народження, і Бог її за це карає, або Бог байдужий до своїх творінь. В. вважав більш вірогідною другу причину панування зла.
    [br]
    Осн. тв.: "Філософські листи" (1734); "Нарис про звичаї та дух націй" (1756); "Кандид" (1759); "Філософський словник" (1764); "Філософія історії" (1766) та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Вольтер, Франсуа Марі Аруе

  • 13 Злотіна, Марія Львівна

    Злотіна, Марія Львівна (1921, Новозибків Брянської обл. - 2000) - укр. філософ. Закінчила філософський ф-т МДУ їм. М. Ломоносова. Од 1947 р. професійна діяльність була пов'язана з КНУ ім. Т. Шевченка. Захистила канд. дис. (1952), докт. дис. (1969). Опублікувала понад 100 наукових праць. їх тематика пов'язана з проблемами діалектики, теорії пізнання, логіки, методикою викладання філософії.
    [br]
    Осн. тв.: "Про логіку курсу діалектичного матеріалізму" (1978); "Актуальні проблеми діалектики сучасного суспільного розвитку" (1982); серія публікацій з курсу діалектичного матеріалізму: "Закон переходу кількісних змін в якісні" (1957); "Закон заперечення заперечення" (1957); "Чому і як розвиваються яеища дійсності" (1961) та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Злотіна, Марія Львівна

  • 14 Кашуба, Марія Василівна

    Кашуба, Марія Василівна (1941, с. Деревно Львівської обл.) - укр. філософ. Докт. філософських наук (1990). Зав. кафедрою теорії та історії культури ЛНУ ім. І. Франка, зав. відділом філософії культури Ін-ту українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ. Працює в галузі історії укр. духовної культури та укр. філософії.
    [br]
    Осн. тв.: "З історії боротьби проти унії (XVII - XVIII ст.)" (1976); "Георгій Кониський" (1979); "Георгій Кониський - світогляд та віхи життя" (1999). Відп. редактор та співавтор колект. праць: "Філософія Відродження на Україні" (1990); "Проблема людини в українській філософії XVI - XVIII ст." (1998). Перекладач філософських текстів з лат. та старослов. мов: "Кониський Г. Філософські твори". У 2 т. (1990); розділи етики професорів Києво-Могилянської академії: "Пам'ятки етичної думки в Україні XVII - першої половини XVIII ст." (1987); філософського курсу Т. Прокоповича (у 2 т.). Переклад у співавт. "Сковорода Григорій. Твори". У 2 т. (1994)та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Кашуба, Марія Василівна

  • 15 Кондорсе, Марі Жан Антуан Нікола

    Кондорсе, Марі Жан Антуан Нікола (1743, Рибелон - 1794) - франц. філософ, політичний діяч. Освіту отримав у колежі Наварри. Од 1785 р. секретар Академії наук. Співробітничав в "Енциклопедії" Дидро. В 1791 р. обраний до Законодавчих зборів. Урядом Робесп'єра був звинувачений у змові, у 1794 р. заарештований, у в'язниці покінчив життя самогубством. У філософських поглядах К. був деїстом і сенсуалістом, стверджував, що в природі і суспільстві діють вічні і незмінні закони, які людина пізнає за допомогою відчуттів та ідей. К. розглядав закони розвитку історії, її основні етапи і тенденції, приділяючи велику увагу культурі та звичаям народів. В основі історичного розвитку, за К., лежить удосконалення знань, розумових і моральних здатностей людей. При поясненні якісно різних етапів цього розвитку слід враховувати також господарські та політичні чинники. К. - один із основоположників ідеї прогресу як поступу розуму. Основною перешкодою для прогресу К. вважав невігластво, забобони, релігію та деспотизм. Основою усунення перешкод на шляху суспільного поступу К. оголосив розум і природу, на яких базуються "природні закони" та "природне право" - право на власність, майнова нерівність, але рівність усіх перед законом. Суспільне благополуччя К. пов'язував зі зведенням нерівності до мінімуму шляхом відміни будь-яких обмежень у розвитку торгівлі і промисловості та виділення надлишків капіталу для благодійних справ. Подальший прогрес людства К. вбачав у пануванні в суспільстві свободи і розуму. Ідеї К. сприяли розвитку концепції історичного прогресу просвітників та франц. істориків епохи Реставрації.
    [br]
    Осн. тв.: "Досліди аналізу" (1768); "Життя Тюрго" (1786); "Життя Вольтера" (1787); "Ескіз історичної картини поступу людського розуму" (1795).

    Філософський енциклопедичний словник > Кондорсе, Марі Жан Антуан Нікола

  • 16 Култаєва, Марія Дмитрівна

    Култаєва, Марія Дмитрівна (1947, Харків) - укр. філософ. Закінчила ф-т романо-германської філології ХДУ (1970). Докт. філософських наук (1991). Проф. (1993). Зав. кафедрою філософії у Харківському педагогічному ун-ті. Працювала на посадах проф. у Магдебурзькій вищій педагогічній школі (Німеччина) та Гданському ун-ті (Польща). Коло наукових інтересів: сучасна західна філософія, філософія освіти і виховання, філософія політики. Автор понад 80 наукових праць, займається перекладацькою та літературно-філософською діяльністю.
    [br]
    Осн. тв.: "Філософсько-педагогічні тенденції в сучасному ідеалізмі" (1988); "Інтерпретації проблем молоді: Західні концепції і варіанти", у співавт. (1989); "Про політичну антропологію посткомуністичного світу" (2000).

    Філософський енциклопедичний словник > Култаєва, Марія Дмитрівна

  • 17 Сундирева, Марія Іванівна

    Сундирева, Марія Іванівна (1919, м. Уржум) - укр. філософ. Закінчила Чуваський педагогічний ін-т (1942), аспірантуру при КНУ ім. Т. Шевченка (кафедра історії філософії). Захистила канд. дис. (1953). В 1949 - 1964 рр. - викладач історії філософії КНУ ім. Т. Шевченка. У 1964 - 1975 рр. - ст. наук. співр. Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. Сфера наукових досліджень: питання історії філософії і природознавства, деякі світоглядні аспекти вчених України і Росії.
    [br]
    Осн. тв.: "З історії боротьби матеріалізму з ідеалізмом у вітчизняному природознавстві XIX ст." (1964); "Діалектико-матеріалістичні ідеї у біології. Розвиток філософії в Українській РСР" (1968).

    Філософський енциклопедичний словник > Сундирева, Марія Іванівна

  • 18 Франсуа Марі Аруе Вольтер

    Філософський енциклопедичний словник > Франсуа Марі Аруе Вольтер

  • 19 Франсуа Шарль Марі Фур'є

    Філософський енциклопедичний словник > Франсуа Шарль Марі Фур'є

  • 20 Фур'є, Франсуа Шарль Марі

    Фур'є, Франсуа Шарль Марі (1772, Безансон - 1837) - франц. утопічний соціаліст. Суспільство, згідно з Ф., послідовно проходить чотири щаблі розвитку: дикунство, патріархат, варварство, цивілізацію. Ф. вважав, що лад цивілізації повинен заступити досконаліший суспільний лад - універсальної єдності, або гармонії. Провідним осередком цього ладу є фаланга; у фаланзі відсутній вузький професіоналізм, що досягається шляхом зміни видів діяльності; подолана протилежність між міським і сільським способом життя, розумовою і фізичною працею. Праця перетворюється на першочергову життєву необхідність, дає насолоду, сприяє всебічному розвитку особистості. Ф. підтримував боротьбу за емансипацію жінки: в кожному суспільстві ступінь свободи жінки є природним мірилом будь-якого соціального визволення. Згідно з Ф., природні пристрасті, що пригнічуються та спотворюються за умов ладу цивілізації, мають бути спрямовані на творчу працю, сповнену різноманітності та радісного почуття змагальності і творчої наснаги. В правильно організованому суспільному житті людина природно прагне узгодити своє щастя із щастям усього людства. Упродовж свого життя Ф. докладав значних зусиль, щоб втілити свій соціальний проект у життя. В результаті кілька фаланг було організовано в Європі; а в період 1840 - 1850 рр. 41 фаланга була заснована у США.
    [br]
    Осн. тв.: "Теорія чотирьох рухів і загальних доль" (1808); "Теорія універсальної єдності". У 2 т. (1822); "Новий індустріальний світ" (1829).

    Філософський енциклопедичний словник > Фур'є, Франсуа Шарль Марі

См. также в других словарях:

  • Мар Зутра II — (Мар = Господин) был эксилархом, прибывающим в области «Вавилония» (современный Ирак), во времена Персидской империи Сасанидов, в конце периода Амораев, в начале периода Савораев. Единственный отпрыск из рода эксиларха, восходящего к царю Давиду …   Википедия

  • Марёвский район — Марёвский муниципальный район Герб …   Википедия

  • Марёвский муниципальный район — Герб Страна …   Википедия

  • Марёвский район Новгородской области — Марёвский муниципальный район Герб Страна Россия Статус Муниципальный район Входит в Новгородскую область Включает 6 сельских поселений …   Википедия

  • Мар Ябалаха III — (мирское имя  Маркос; 1245, Кошанг  ноябрь 1317, Мераге)  католикос патриарх Ассирийской церкви Востока с 1281 по 1317 год. Содержание 1 Происхождение 2 …   Википедия

  • Мар Яб-Алаха III — Мар Ябалаха III (мирское имя  Маркос; 1245, Кошанг  ноябрь 1317, Мераге)  католикос патриарх Ассирийской церкви Востока с 1281 по 1317 год. Содержание 1 Происхождение 2 Путешествие на запад …   Википедия

  • МАР — Международная ассоциация развития организация Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. мар март Мар маркет. маркетинг образование и наука …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Мар-Чикита — исп. Mar Chiquita Координаты: Координаты …   Википедия

  • Мар — Мар  фамилия. Известные носители: Мар, Билл (1956)  американский актёр, телеведущий, автор книг, социальный критик и политический комментатор. Мар, Аллан (1950)  австралийский футболист, вратарь, участник чемпионата мира 1974 года …   Википедия

  • Мар-дель-Плата — город в Аргентине на берегу Атлантического океана, находится в восточной части страны, в провинции Буэнос Айрес. Не является… …   Города мира

  • Мар Абас Катина — автор труда, снабдившего Мовсеса Хоренаци основ­ным материалом почти для всей первой книги и 9 глав второй книги его «Истории». Жил, скорее всего, в конце III начале IV вв. Некоторые исследователи сомнева­лись в его существовании вообще,… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»