-
61 увещ(ев)ать
ermahnen; belehren -
62 отрез`ать
saksia -
63 опу?ать
несов. см. опухнуть -
64 hep-two
Conversation vocabulary and slang. English-Russian dictionary > hep-two
-
65 журч
ать несов. шилдиррос шилдир-шилдир кардан; - ат ручьи ҷӯйчаҳо шилдиррос мезананд -
66 отдавать
отдать1) віддавати, віддати, відступати, відступити кому що. -ать назад - повертати, повернути. -вать все свои силы, всё своё время чему - усі сили свої, увесь свій час віддавати чому, усі сили свої обертати (покладати) на що. -дать свою жизнь чему - своє життя віддати, присвятити чому, своє життя покласти на що. -дать богу душу - богу душу віддати. -ать долг, долги - віддати, повернути кому борг, повіддавати, повертати борги. Не - дать (долга) - (шутл.) віддати на жидівське пущення (на жидівського Петра). -вать деньги в долг, взаймы, на проценты - давати гроші в позику, на процент. Срв. Долг. -ать в-наём, в- наймы кому что - наймати, на(й)няти кому що. -дать на хранение, на продержание - дати на перехованку, на передерж(ув)ання. -дать под заклад - дати в (на) заставу, заставити що. - дать в залог (недвижимое имущество) - записати в заставу (нерухоме майно). -дать в дар (пожаловать) кому что - віджалувати, повінити кому що. Он -дал жене половину своего состояния - він віддав (відступив, повінив) жінці половину свого статку. -вать в наследство - поступати в спадок кому. -вать землю в аренду, на откуп - здавати (пускати) землю в посесію, в (на) оренду. -дать рукопись в печать - віддати рукопис до друку, пустити рукопис у друк. -дать приказ, повеление - дати наказ, наказати, звеліти, загадати. -ать поклон - віддавати, віддати поклін кому, (ответно) відклонитися кому. -дать честь, хвалу кому - віддати шану, хвалу кому. -дать долг природе - віддати належне натурі. -дать последний долг кому - останню шану кому віддати. -вать салют - ясу воздавати. -дать кому пальму первенства - віддати (признати) першенство кому. -дать кому справедливость - признати кому справедливість, визнати за ким справедливість. -даю это на вашу волю, на ваше усмотрение, на ваш выбор - даю це вам на волю (на вашу волю). -дать на чей суд - дати на чий суд. Не -вать себе отчёта в чём-л. - не здавати собі справи в чому, не тямити чого. Не -даю себе отчёта, что со мною происходит - сам себе не розбираю, що зо мною робиться (діється). Ни в чём не -вать себе отчёта - нічого не приймати до свідомости. -вать в школу - віддавати, записувати до школи кого. -дать в ученье - (від)дати в науку кого. -ать под суд - ставити, поставити на суд, віддавати, віддати до суду кого. -дать город на разрушение (разграбление) - пустити місто на руїну (на пограбування). -ать кого-л. в жертву, в добычу кому, чему - (по)давати, (по)дати, (по)пускати, (по)пустити кого на поталу кому, чому. -ать на посмеяние, на смех - подавати, подати на глум, на сміх кому кого, що. -ать на попечение кому кого - припоручати, припоручити кому кого, що. -дать руку дочери - заручити дочку. -ать дочь замуж - видавати, видати, (від)давати, (від)дати дочку заміж за кого, дружити, одружити дочку з ким. -дать в солдаты, в лакеи - віддати (завдати) в москалі, в льокаї. -дать в услужение, в наймы - (від)дати в службу, в найми, завдати на послуги кого, на(й)няти кого куди. -дать кого под власть (под иго) кому - піддати кого під кого, піддати кого під ярмо кому, піддати кого під чию кормигу. -дать кого, что во власть кому - віддати, попустити кого, що кому. [Не попустимо рідного краю ляхам];2) (о вкусе, запахе) відгонити, дхнути, душити, безл. відгонитися. Вода -даёт гнилью - вода відгонить (дхне, душить) гнилизною. Его образы -дают чем-то екзотическим - його образи відгонять (дхнуть) чимсь екзотичним;3) відбивати, відбити. Это ружьё сильно -даёт - ця рушниця дуже відбиває. Пушка -даёт (назад) - гармата відбиває (сідає). -дай назад - оступись! поступись!4) (отражать звук) віддавати, віддати, відгукувати, відгукнути. Эхо -вало слова - луна відбивала слова;5) мор. (о снасти) - попускати, попустити. -ать паруса - розпустити, розвинути вітрила. -дать якорь - (за)кинути якір (кітвицю), стати на якір. -дать корму - відвернути корму. -дать причал - віддати кінці, спустити з линов. -дай причал! - віддай кінці! спускай з линов!6) віддавати, віддати, відлиг(ну)ти; полегшати. На дворе -дало немного - надворі трохи віддало, відлигло. Стужа -даёт - мороз меншає. Больному -дало - хорому полегшало. Отданный - відданий и т. д.* * *несов.; сов. - отд`ать1) віддава́ти, відда́ти и повіддава́ти ( давать) дава́ти, да́ти; ( отражать звуки) відбива́ти, відби́ти2) (несов.: иметь какой-л. привкус, припахивать) відго́нити, віддава́ти; тхну́ти3) (об огнестрельном оружии, о механизме) відбива́ти, відби́ти, віддава́ти, відда́ти5) (становиться слабее; отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти, віддава́ти, відда́ти; ( становиться легче) ле́гшати, поле́гшати -
67 питать
живити, поживляти, годувати, харчувати, харчити. [Хазяйське око товар живить. Картина українського відродження живить надії на перемогу одвічньої правди (Єфр.). Він своєю працею усю сім'ю годує]. -ать надежду (мечту, мысль) - держати (мати и живити) надію (мрію, думку). -ать доверие - няти віру кому, діймати кому віри. -ать вражду к кому - ворогувати, враждувати, враждати на кого (Квітка), мати зуб на кого. -ать любовь, склонность к чему - кохатися в чому, (редко) до чого. [Всякий кохається до грошей (Звиног.)]. -ать пристрастие к чему - милуватися в чому. -ать страсть к чему - мати прилюбність до чого. [Маєш прилюбність до карт та гульні (Неч.-Лев.)]. -ать ненависть к кому - плекати зненависть до кого. -ать злобные чувства к кому - (описат.) дихати (лихим) пеклом, злом на кого, лихо, волі бути на кого. -ать отвращение - мати или почувати відразу (огиду). -ать дружбу - почувати приязнь. -ать уважение к кому - мати пошану до кого, мати кого на повазі. [Всі їх на повазі мають (М. Вовч.)]. Десна -ает водой Днепр - Десна подає воду в Дніпро. Питаемый - живлений, годований, харчований.* * *1) харчува́ти; ( кормить) годува́ти; ( прокармливать) прогодо́вувати2) (доставлять необходимое для нормального действия, функционирования; перен.) живи́ти, поживля́ти; ( снабжать) постача́ти3) (перен.: испытывать, ощущать, чувствовать) почува́ти; ( иметь) ма́ти -
68 бежать
1) бігти (біжу), бігати (-гаю, -гаєш), (редко употр.). Не в силах -ать - не підбіжу. -ать быстро, изо всех сил - чухрати, махати, гнати (жену, -неш), гонити, летіти, лупити, чесати, мести, стригти, чкурити, катати; (насм.) - в кошечу, в собачу ристь. Броситься -жать - дременути, лепеснути, герсонути, дати ногам волю; (о многих) - сипнути [Сипнули всі у ліс густий]. -ать врассыпную (о многих) - пороснути в розтіч. -ать без памяти - бігти не своїми ногами, не тямлючи себе. -ать без оглядки - бігти необзир;2) -ать куда, откуда -тікати, утікати, утекти, утеком піти. [Втеком пішли з свого краю]. -ать со света - бігти з світу, з блеску. -ать из тюрьмы со взломом - виламатися з в'язниці.* * *1) несов. бі́гти, біжу́, біжи́ш; ( течь) текти́2) (несов., сов.: убегать, убежать) тіка́ти и утіка́ти, утекти́; (избегать, избежать) уника́ти, уни́кнути; (несов.: чуждаться) цура́тися -
69 зажим
муж.
1) тех. clamp, clutch, clip
2) перен. suppression, clamping downм.
1. (приспособление) clip;
(большой) clamp;
2. (стеснение, подавление) restriction;
~ критики restriction/supression of criticism;
~ать, зажать (вн.)
3. (стискивать) squeeze( smth.) ;
grip (smth.), hold* (smth.) tight;
~ать что-л. в руке clasp smth. tightly in one`s hand;
4. (затыкать) stop (smth.) ;
~ать нос hold* one`s nose;
~ать уши stop one`s ears;
~ать кому-л. рот рукой put* one`s hand over smb.`s mouth;
5. разг. (стеснять, подавлять) restrict (smth.), supress (smth.), hamper (smth.) ;
~ать инициативу restrict initiative;
зажать рот кому-л. silence smb., gag smb. ;
~щик м. разг. supressor. -
70 вставать
встать вставати (встаю, встаєш), сов. встати, (о мног.) повставати. [Ой устану я раненько. Устають над Гуманем дими (Кул.). Всі ще вдосвіта повставали]. В-вать, -ать (с места) - підводитися, підвестися, вставати, встати, зводитися, звестися, зніматися, знятися, звестися на ноги, стати на рівні ноги. -вать с трудом - зволікатися, зволоктися. Встать поспешно - схопитися. -ать с лошади - зсідати, зсісти з коня. -ать на стул, на колени - ставати, стати на стілець, навколішки. -вать, -ать на собственные ноги - спинатися (сп'ястися) на власні ноги; (являться, возникать) ставати, стати, повставати, повстати, виникати, виникнути. [Стає перед очима давнина наша. В голові повставав цілий рій відповідних спогадів (Крим.). Спомини виникали в його голові (Крим.)]. -вать, -ать против кого - повставати (повстати) проти кого, на кого, підніматися (піднятися) на кого. -вать, -ать на защиту - обставати, обстати за ким, за чим, вступатися, вступитися за кого, за що.* * *несов.; сов. - встать1) устава́ти, уста́ти и мног. повстава́ти; ( подниматься на ноги) підво́дитися, підве́стися; (об утре, зареве) здійма́тися, здійня́тися и зня́тися2) (за кого-что - подниматься на защиту чего-л.) става́ти, ста́ти, устава́ти, уста́ти (за кого-що); обста́вати, обста́ти (за ким-чим, за кого-що); ( восставать) повстава́ти, повстати, постава́ти, поста́ти3) ( возникать) постава́ти, поста́ти, става́ти, стати, виника́ти, ви́никнути4) (становиться на что-л.; приступа́ть к какой-л. работе) става́ти, ста́ти5) ( останавливаться) ставати, ста́ти -
71 ехать
їхати. [Їхати кіньми, машиною, морем], (быстро) бігти; (медленно) тюпати, плуганитися, теліжитися. -ать верхом - їхати верхи, бігти верхи, бігти конем. [Татарин біжить конем]. -ать галопом - бігти з копита, учвал, чвалем, чвалувати. [Їздець чвалує (М. Вовч.)]. -ать рысью - їхати тюпки, в-клус, клусом, труськом. -ать шагом - їхати ходою, ступою. -ать цугом - витягом, упростяж їхати. -ать в направлении к чему - прямувати до чого.* * *ї́хати (ї́ду, ї́деш) -
72 оспаривать
оспорить кого, что змагатися, сперечатися з ким, з чим и проти кого, проти чого, заперечувати, заперечити що, збивати, збити що, перепирати кого. -ать у кого что - змагатися, сперечатися з ким за що. Его -вает другой учёный, говоря… - з ним (проти нього) змагається другий учений, кажучи… -ать какое-л. мнение, взгляд - змагатися, сперечатися з якоюсь думкою, з поглядом, заперечувати, заперечити якусь думку, погляд. -ать законность акта - заперечувати правність (законність) акту. -ать правдивость данных сведений - заперечувати справедливість поданих відомостей. -ать чьё-либо право (не в свою пользу) - заперечувати, заперечити чиє (и кому) право. -ать у кого-л. право (для себя) - сперечатися (змагатися) з ким за право. Он -вает у меня это право - він змагається (сперечається) зо мною за це право. Он -вает (отрицает) это моё право - він заперечує мені це право. Сосед -вает у меня эту землю - сусід змагається (сперечається) зо мною за цю, землю. Они -вают друг у друга что-л. - вони змагаються один з одним за що. Оспоренный - заперечений.* * *несов.; сов. - осп`орить1) (выражать несогласие, отрицать) запере́чувати, запере́чити, оспо́рювати, оспо́рити2) ( спорить) спереча́тися; ( состязаться) змага́тися -
73 бегать
1) бігати, ганяти, га(й)сати. -ать скачками, в припрыжку - га[е]рцювати. -ать суетливо - мотатися. -ать в перегонку, в запуски - перебігатися, бігати наввипередки. -ать туда и сюда - снуватися. Бегающий (о глазах) - верткий, бігучий;2) -ать кого - уникати.* * *1) бі́гати; ганя́ти, гаса́ти3) (неотступно следовать; ухаживать) бі́гати, уганя́ти, уганя́тися, волочи́тися, упада́ти -
74 основывать
основать1) засновувати, заснувати, закладати, закласти и заложити, споруджати, спорудити, фундувати, зафундувати, (поселение) осаджувати, осадити, (о многих) позасновувати, позакладати, пофундувати. -ать общество, школу - заснувати, (закласти) товариство, школу. -ать своё жилище в каком-л. месте - осаджуватися (осадитися, осістися) житлом на якомусь місці;2) (обосновывать чем) засновувати, заснувати, покладати, покласти, ставити, поставити на чому, ґрунтувати, уґрунтовувати, уґрунтувати чим и на чому, спирати, сперти на чому и на що. На чём -вываете вы это предположение? - на чому ви цю гадку ставите? -ать свои заключения на непроверенных фактах - спирати свої висновки на неперевірені факти (и на неперевірених фактах). -ать своё счастье на несчастьи ближнего - будувати (ставити) своє щастя на нещасті ближнього;3) (пряжу) снувати, засновувати, заснувати. Основанный -1) заснований, закладений, заложений, зафундований, (о поселении) осаджений;2) оснований, заснований на чому, уґрунтований чим и на чому, опертий, спертий на чому. -ный на праве - правний. См. Правовой. Ни на чём не -ное предположение - безпідставний здогад (-на гадка).* * *несов.; сов. - основ`ать1) (класть начало, учреждать) засно́вувати, заснува́ти и позасно́вувати, осно́вувати, оснува́ти2) ( строить) будува́ти, збудува́ти и побудува́ти; ( обосновывать) обґрунто́вувати, обґрунтува́ти; (несов.: базировать) ґрунтува́ти, базува́ти -
75 воздать
= воздава́тьto render, to repay, to reward, to recompenseвозд(ав)ать благодарение Богу — to give [return] thanks to God
возд(ав)ать должное кому-л. — to give smb. his due
воздать кому-л. по делам его библ. — to reward [render to] smb. according to his works
возд(ав)ать кому-л. по заслугам — to reward smb. according to his deserts
я [аз] воздам — I shall repay
-
76 засыпать
засы́пать1. (яму и т. п.) plenŝuti;2. (покрыть) superŝuti, kovri;♦ \засыпать вопро́сами superŝuti per demandoj.--------засыпа́ть Iсм. засну́ть.--------засыпа́ть IIсм. засы́пать.* * *I засып`атьнесов.см. заснутьII засып`атьнесов.см. засыпатьIII зас`ыпатьсов., вин. п.1) (яму и т.п.) llenar vt, rellenar vt; cegar (непр.) vt; cubrir (непр.) vt (покрыть слоем и т.п.)глаза́ засы́пало песко́м — los ojos se llenaron de arena
2) перен. ( забросать чем-либо) llenar vt, colmar vtзасы́пать пода́рками — colmar de regalos
засы́пать цвета́ми — cubrir de flores
засы́пать вопро́сами — asediar (atosigar, asaetear) a preguntas
засы́пать овса́ ло́шади — dar (echar) avena al caballo
засы́пать суп ри́сом — echar arroz a la sopa
4) перен. прост. ( на экзамене) dar calabazas, catear vt* * *I засып`атьнесов.см. заснутьII засып`атьнесов.см. засыпать IIIIII зас`ыпатьсов., вин. п.1) (яму и т.п.) llenar vt, rellenar vt; cegar (непр.) vt; cubrir (непр.) vt (покрыть слоем и т.п.)глаза́ засы́пало песко́м — los ojos se llenaron de arena
2) перен. ( забросать чем-либо) llenar vt, colmar vtзасы́пать пода́рками — colmar de regalos
засы́пать цвета́ми — cubrir de flores
засы́пать вопро́сами — asediar (atosigar, asaetear) a preguntas
засы́пать овса́ ло́шади — dar (echar) avena al caballo
засы́пать суп ри́сом — echar arroz a la sopa
4) перен. прост. ( на экзамене) dar calabazas, catear vt* * *v1) gener. (àìó è á. ï.) llenar, cegar (колодец), coger el sueño, cubrir (покрыть слоем и т. п.), dormirse, rellenar, adormecerse, terraplenar2) colloq. (ñàñúïàáü) echar, verter3) liter. (çàáðîñàáü ÷åì-ë.) llenar, (ñà éêçàìåñå) dar calabazas, catear, colmar4) eng. cebar5) simpl. (î ðúáå) morirse (por asfixia) -
77 просыпать
просы́пать(dis)ŝuti, (tra)ŝuti;\просыпаться ŝutiĝi.--------просыпа́тьсм. проспа́ть;\просыпаться см. просну́ться.* * *I просып`атьнесов.см. проспатьII просып`атьнесов.см. просыпать IIIIII прос`ыпатьсов., вин. п.verter (непр.) vt, esparcir vt ( sin querer)* * *I просып`атьнесов.см. проспатьII просып`атьнесов.см. просыпать IIIIII прос`ыпатьсов., вин. п.verter (непр.) vt, esparcir vt ( sin querer)* * *v1) gener. dormir, esparcir (sin querer), estar durmiendo (un tiempo), verter2) colloq. (не проснуться вовремя, пропустить) dormirse -
78 возбуждать
возбудить1) збуджувати, будити кого, збудити. См. Пробуждать;2) зворушувати кого, що, зворушити, розворушувати, розворушити [Вино розворушило обох (Неч.-Лев.)], дратувати, роздратувати кого, що [Уся природа, пишна й зелена, дратувала мрії в молодої дівчини (Неч.-Лев.)], збуджувати, будити, сов. збудити [Будить правий гнів (Сам.). Збуджує солодкі почуття], розбурхувати, розбурхати, збаламучувати, збаламутити, викликати, викликати. [Викликати ненависть] дражнити, здіймати, сов. зрушити кого, на що [Зрушив їх на боротьбу (Єфр.)], підганяти (підгонити), підігнати (кого до праці). -ждать, -дить кого против кого - бурити [Бурити народ], обурювати, сов. обурити [Дуже вже проти себе обурювала слухачів (Грінч.)], збурювати, збурити [Кого не збурював він проти себе (Грінч.)], підбурювати кого проти кого, чого і кого на кого, підбуряти, сов. підбурити [Підбурює людей проти школи (Грінч.). Вони його підбуряли на Турчина (Куліш). Хтіли підбурити народ та перерізати дворян (Доман.)], наструнчувати, наструнчити, настренчити кого проти кого [Не наструнчуй других проти мене (Мирн.)], дратувати, піднімати кого на кого, на що [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)], піді[о]грівати кого на кого [Ченці та попи людей на ляхів іще більше підогрівали (Куліш)]; (о полов. возбуждении) збуджувати жагу, жадобу, дрочити, роздрочити, ятрити, роз'ятрити, дратувати, роздратувати. Возбуждать, -будить охоту, желание в ком - заохочувати кого до чого, заохотити, підохочувати, підохотити. -ать отвращение, омерзение - викликати огиду, мерзити (безл.). -ать гнев - гнівити кого, будити в кім гнів. -ать негодование в ком - обурювати, обурити кого. -ать чью-либо жизнен. энергию - підживляти, підживити кого. Возбуждать, возбудить вопрос, речь - піднімати (знімати, порушувати) питання, річ, сов. підняти (зняти, порушити) питання, річ. -дать, -дить дело - порушувати (розпочинати, заводити) справу, діло, сов. порушити (розпочати, завести) справу, діло. Возбуждать, -дить сомнение, подозрение, удивление - викликати (сов. викликати) сумнів, підозріння, здивування.* * *несов.; сов. - возбуд`ить1) (пробуждать мысль, чувство) збу́джувати, збуди́ти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати; ( распалять) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти; (служить причиной чего-л.) поро́джувати, породи́ти2) (предлагать что-л. на обсуждение) пору́шувати, пору́шити3) ( волновать) хвилюва́ти, схвилюва́ти, звору́шувати, зворуши́ти; збу́джувати, збуди́ти4) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, збу́рювати, збу́рити, під'ю́джувати, під'ю́дити; настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити -
79 вынимать
вынуть виймати, вийняти, (доставать из ножен, кармана, кошелька) добувати, добути, видобувати, видобути. [Видобув годинника з кешені. Хапає його за груди, добуваючи шаблю]; (хлеб из печи) вибирати, вибрати; (из узла, мешка, развязав его) вив'язувати, вив'язати; (покопавшись) видлубувати, видлубати. -ать дно (из бочки) - роздинати (діжку), оддинати, одіднути, розіднити, (мног.) пооддинати. -ать деньги из банка - брати, забирати (сов. забрати, вибрати) гроші з банку. -ать двойные рамы - виставляти, повиставляти вікна. -ать жребий - витягати жеребок, жереб; (сделать выемку в крае) вирізувати, вирізати, викочувати, викотити. [Викоти лиш дужче на рукава].* * *несов.; сов. - в`ынутьвийма́ти, вийняти и мног. повийма́ти -
80 дрожать
дрогнуть, задрожать тремтіти, затремтіти, дрижати, задрижати, труситися, затруситися, колотитися, заколотитися; (о слёзах, струнах) бреніти, забреніти; (сотрясаться) дриготіти (гал. дриголіти), задриготіти, движіти, задвижіти, двигтіти, задвигтіти, тіпатися, затіпатися, тіпнутися; (о свете) миг(о)тіти. [Тремтить душа моя і тіло (Самійл.). Сльози бреніли на очах (Грінч.). Губи в його почали нервово тіпатися (Грінч.). Аж земля двигтить. І движить земля, і стогне]. -ать подобно студенистому веществу - драгліти, дрягтіти. [Сало на їх так і дрягтить. Підборіддя м'яко драгліло за кожним словом]. -ать как в лихорадке - труситися, як на ножі, як в пропасниці. -ать так, что зуб на зуб не попадёт - зубами сікти (клацати, цокотіти), (вульг.) третяка вибивати. -ать от холода - тремтіти (труситися) з холоду, (шутл.) дрижаки їсти. Он дрожит от холода - дрожі (шутл. дрижаки) беруть його. См. Дрогнуть, Дрожь.* * *
См. также в других словарях:
ать — (83) част. В модальн. знач. Да, пусть (с личн. формой): Тако аже роускии гость биѥть сѩ. оу ризѣ. или на гочкомь березе. латине то не надъбѣ. ате промьжю събою оурѩдѩте сѩ. Гр 1229, сп. А (смол.); или немѣчьскыи гость иметь сѩ бити межю собою… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Атьє — іменник середнього роду кол. князівство; регіон в Індонезії … Орфографічний словник української мови
ать-два — ать дв а, неизм … Русский орфографический словарь
ать — пусть, пускай , часто в др. русск. предложениях с оптативным значением; ср. также др. польск. ac, др. чеш. at ; см. Ягич, AfslPh 6, 285; Шахматов, AfslPh 7, 65. Из с. а и част. ti; первонач. dat. ethicus ti тебе , рано сокращенный в tь. Ср. также … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
не˫атьѥ — НЕ˫АТЬ|Ѥ (1*), ˫А с. ♦= Не˫атьѥ вѣры – недоверие: а ему же [злодею] начнуть не ˫ати вѣры. да не кленетьтсѧ [так!] часть та. иже ищеть не˫атью вѣры. ЛИ ок. 1425, 13 об. (912) … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
наказ(ыв)ать — указ(ыв)ать, предпис(ыв)ать … Cловарь архаизмов русского языка
вороч`ать с дороги — См … Словарь синонимов
вьсепри˫атьѥ — ВЬСЕПРИ˫АТЬ|Ѥ (1*), ˫А с. Принятие всех: неч(с)тыи… д҃хъ аще ли пометено и ѹкрашено мѣсто в тобѣ обрѩще(т). тще и без дѣла ѹготовано на всепри˫атье. или сему или оному варившю. въскочивъ вселисѩ со множаиши(м) приготованье(м). (ἐπίσης πρὸς… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
шленд(р)ать — нарк. заниматься проституцией для добычи наркотиков. Может значить и просто кутить или бездельничать … Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого
шленд(р)ать — нарк. заниматься проституцией для добычи наркотиков. Может значить и просто кутить или бездельничать … Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого
востяз(ов)ать — исследовать; испытывать; интересоваться … Cловарь архаизмов русского языка