-
1 ату
межд. а-тю!, (г)ату!, гата! тю-гу! кус!, гиджа! гуджа!* * *межд. охотн.ату́, тю, бери́, кусь; фас -
2 разбор
1) ( действие) розбі́р, -бо́ру и ро́збір, (неоконч.) розбира́ння; упорядкува́ння, (неоконч.) упорядко́вування; ро́згляд, -у, ро́збі́р, (неоконч.) розгляда́ння, розбира́ння; ана́ліз, -у, ( неоконч). аналізува́нняграмма́тический \разбор р — грамати́чний розбі́р (ана́ліз)
2) (критическая статья, отзыв) ро́згляд, ро́збі́р3) ( разборчивое отношение) ро́збі́рбез \разбор ру (\разбор ра) — не перебира́ючи, без розбо́ру; ( не разбираясь) не розбираю́чись
с \разбор ром — з розбо́ром; ( разбираясь) розбира́ючись
4) (сорт, разряд) ґату́нок, -нку, ро́збі́рмука́ второ́го \разбор ра — бо́рошно (мука́) дру́гого ґату́нку
лю́ди ино́го \разбор ра — лю́ди і́ншого ґату́нку (розбо́ру)
5) тип. розбо́р, -у -
3 Лукач, Дьордь
Лукач, Дьордь (1885, Будапешт - 1971) - угорськ. філософ, інтерпретатор марксизму; естетик. У 1900-ті рр. зазнав впливу неокантіанства, Зиммеля та Вебера, дещо згодом - гегелівської філософії, з якою пов'язане звернення Л. до соціальної проблематики, його протест проти буржуазного суспільства. Погляди Л. радикалізуються в міру ознайомлення з працями Маркса та теоретика анархізму Сореля, чия інтерпретація марксизму справила на нього сильне враження. В 1918 р. Л. вступає до Угорської комуністичної партії, бере участь у створенні Угорської Радянської республіки, після придушення якої живе у Відні. У цей час у центрі його уваги знаходиться проблематика формування класової свідомості пролетаріату та її впливу на історичний процес. На думку Л., істинне осягнення історичного процесу доступне лише пролетаріатові, через що останній є головною потугою суспільного прогресу. Вважаючи, що адекватним втіленням пролетарської свідомості є марксизм, Л. відрізняє "актуальну", "психологічну", а тому неістинну свідомість пролетаріату від справжньої, "очищеної", теоретично артикульованої класової свідомості, яка досягається марксистськими мислителями (інтелектуалами). Саме у пролетарській свідомості, згідно з Л., відбувається звільнення від капіталістичного "відчуження". У зрілий період своєї творчості Л. піддав послідовній критиці свої ранні твори, зазначивши небезпеку "месіанського" розуміння ролі пролетаріату й есхатологічного уявлення про соціальну революцію. Корінь цих принципових помилок він вбачав у неправомірному ототожненні "відчуження" і "реїфікації" (оречевлення), що призводить, зрештою, до збігу онтологічного і соціального аспектів реальності, загального і особливого. У 1956 р. Л. був активним учасником відомих подій в Угорщині, входив до складу уряду Імре Надя, за що був звинувачений у ревізії марксизму. В останні роки життя працював над загальними проблемами естетики і філософії. В естетиці був прихильником соціального реалізму. Остання, незавершена праця Л. - "До онтології суспільного буття" - присвячена систематичному історико-філософському викладу основних категорій суспільного буття і дослідженню активної ролі свідомості.[br]Осн. тв.: "Душа і форми" (1911); "Теорія роману" (1916); "Історія і класова свідомість" (1923); "Молодий Гегель: про відношення між діалектикою і економікою" (1948); "Руйнація розуму; Шлях ірраціоналізму від Шеллінга до Гітлера" (1954); "Проблеми естетики" (1969). -
4 halloo
-
5 hoicks
-
6 soho
n* * *1) миcл. ату!, ату його!; ого!, е-ге-ге! (виражає подив при несподіваному відкритті, служить для привернення уваги)2) тихіше!, ну, ну! (вигук, яким заспокоюють норовистого коня) -
7 tally-ho
1. n1) велика карета, запряжена четвериком2) іст. диліжанс, що ходив між Лондоном і Бірмінгемом2. int мисл.ату!, бери!* * *Iint охот. ату!II n1) icт. диліжанс, що ходив між Лондоном, Бирмингемом2) aмep. велика карета, запряжена четвіркою -
8 soho
1) миcл. ату!, ату його!; ого!, е-ге-ге! (виражає подив при несподіваному відкритті, служить для привернення уваги)2) тихіше!, ну, ну! (вигук, яким заспокоюють норовистого коня) -
9 атукать
атукнуть тюгукати, цькувати.* * *охотн.; несов.; сов. - ат`укнутьату́кати, ату́кнути, тю́кати, тю́кнути -
10 род
1) рід, род. п. ро́ду; ( поколение) поколі́ння; (происхождение, племя) поро́да, порі́ддя, диал. бран. ко́дло; (ряд поколений, происходящих от одного предка, фамилия) фамі́ліяпатриарха́льный \род д — этногр. патріарха́льний рід
\род д людско́й (челове́ческий) — рід людськи́й, лю́ди, лю́дство
\род дом ру́сский — ро́дом (похо́дженням, з похо́дження) росія́нин
зна́тного \род да — зна́тного ро́ду (порі́ддя)
из \род да в \род д — з ро́ду в рід, з поколі́ння в (до) поколі́ння
пяти́ лет о́т \род ду — [ві́ком] п'яти́ ро́ків
на \род ду́ напи́сано — [так] суди́лося, на роду́ напи́сано
же́нский \род д — жінки́; жіно́цтво, жіно́та
без \род ду — и пле́мени без ро́ду і [без] пле́мені
ни \род ду, ни пле́мени — ні ро́ду, ні пло́ду (ні припло́ду); оди́н як па́лець
2) (вид, тип, разновидность) рід, вид, -у, ґату́нок, -нку\род д войск (ору́жия) — воен. рід ві́йськ (збро́ї)
в не́котором \род де — до пе́вної мі́ри, пе́вною мі́рою
своего́ \род да — таки́й со́бі; (своеобразный) своєрі́дний; (в известной степени) до пе́вної мі́ри, пе́вною мі́рою
в своём \род де — з пе́вного по́гляду
вся́кого \род да лю́ди — вся́кого ро́ду (вся́кого ґату́нку) лю́ди, вся́кі лю́ди
де́ло э́то тако́го \род да — ця спра́ва така́ (отака)
что-то в э́том \род де — щось поді́бне (таке́)
3) (способ, образ действия) рід; (жанр) жа́нр, -у\родд заня́тий — рід заня́ть
4) ( в научной классификации) рід\род д — и
вид расте́ния — бот. рід і вид росли́ни
\род д предме́тов — рід предме́тів
5) грам. рідсре́дний \род д — сере́дній рід
-
11 сорт
1) сорт, -у; ( товара) ґату́нок, -нкупе́рвый \сортт — в знач. сказ. пе́рший сорт
2) (разряд, род, категория) ґату́нок -
12 goods
[gʊdz]n (вжив. як sg, так і pl)1) това́р, това́ри; крамconsumer goods — спожи́вчі това́ри
dry goods — тексти́льні това́ри
home-made goods — вітчизня́ні това́ри
household goods — господа́рчі това́ри
inferior goods — това́ри низько́го ґату́нку
large-scale goods — това́ри ма́сового вжи́тку
luxury goods — предме́ти ро́зкоші
Manchester goods — баво́вня́ні това́ри
nondurable goods — това́ри короткоча́сного користува́ння
nonstrategic goods — нестратегі́чні това́ри
perishable goods — швидкопсу́вні това́ри
quality goods — това́ри висо́кого ґату́нку
scarce goods — дефіци́тні това́ри
second-hand goods — ужи́вані (прино́шені) това́ри
smuggled goods — контраба́ндні това́ри, контраба́нда
spoiled goods — брако́вані това́ри
white goods — полотня́ні това́ри
2) ре́чі, майно́goods and chattels — особи́сте майно́
3) бага́ж, ванта́жwet goods — рідки́й ванта́ж ( фарби тощо)
4) інформа́ція, до́кази5) attr. това́рний, ванта́жний; бага́жнийgoods lift — ванта́жний ліфт
goods line — ванта́жно-розванта́жувальна ко́лія
goods station — това́рна ста́нція (при́стань)
goods train — това́рний по́їзд (по́тяг)
-
13 orient
1. ['ɔːrɪənt] n1) ( the Orient) Схід; краї́ни Схо́ду2) найви́щий ґату́нок пе́рлів2. ['ɔːrɪənt] adj1) поет. схі́дний2) заст. яскра́вий, блиску́чий3) найви́щого ґату́нку ( про перли)4) заст. що схо́дить (підніма́ється)3. ['ɔːrɪent] vорієнтува́ти; визнача́ти місцеперебува́нняto orient oneself — орієнтува́тися
-
14 quality
['kwɒlɪtɪ]n1) я́кість (тж. філос.); сорт, ґату́нокof good quality — високосо́ртний, висо́кого ґату́нку
2) власти́вість; особли́вість; характе́рна ри́саto give a taste of one's quality — показа́ти себе́ (свої́ зді́бності тощо)
3) висо́ка я́кість; позити́вна ри́са4) заст. стано́вище в суспі́льствіpeople of quality, the quality — ви́щі кла́си суспі́льства, знать, па́нство (протил. the common people)
a lady of quality — зна́тна да́ма
5) тембрthe quality of a voice — тембр го́лосу
-
15 tap
[tæp] I 1. n1) вту́лка2) кран (водопровідний, газовий тощо)3) при́стрій для підслухо́вування ( телефону)4) ґату́нок; ма́рка (вина, пива)beer of the first tap — пи́во найви́щого ґату́нку
5) тех. мі́тчик6) ел. відві́д, відгалу́ження2. v1) вийма́ти чіп, відкрива́ти бари́ло2) налива́ти пи́во (вино́ тощо)3) мед. роби́ти проко́л, вика́чувати ( рідину)4) роби́ти надрі́з на де́реві5) перехо́плювати ( повідомлення)to tap the wire — перехо́плювати телегра́фні повідо́млення
to tap the line — підслухо́вувати телефо́нну розмо́ву
6) випро́шувати гро́ші7) тех. нарі́зувати вну́трішню різьбу́8) мет. пробива́ти о́твір; випуска́ти розпла́влений мета́л ( з печі)••II 1. vto tap the house — вчини́ти краді́жку із зло́мом
1) сту́кати, висту́кувати, обсту́куватиto tap at the door — тихе́нько посту́кати в две́рі
to tap on the shoulder — поплеска́ти по плечу́
2) наби́ти набі́йку ( на підбор)2. n1) легки́й сту́кіт (уда́р)2) pl амер. військ. сигна́л гаси́ти вогні́ ( в казармах); відбі́й3) набі́йка ( на підборі) -
16 більшовизм
БІЛЬШОВИЗМ - рос. різновид комуністичної політичної філософії та політичної практики, що був втілений у діяльності Рос. соціал-демократичної партії (більшовиків) (див. комунізм). Провідну роль у формуванні та реалізації Б. відіграв Ленін. Особливості рос. комунізму значною мірою були визначені саме Б., хоча термінологічно він визначає лише перший період в його еволюції. Наступними були сталінізм, період Хрущова - Брежнєва та період Горбачова. Кожний із цих періодів, попри спільне між ними, має свої ідеологічні особливості та особливості політичної практики. Термін "Б." не є синонімом терміна "марксизм-ленінізм". Останній почав застосовуватись і набув свого специфічного значення тільки в часи сталінізму і, на думку багатьох дослідників, позначає певну ідеологічну доктрину. Ленін сформулював основні засади своєї політичної концепції в останнє десятиліття XIX ст. Вона включала певне пристосування політичної філософії Маркса до умов Росії, а саме: особливе тлумачення імперіалізму як вищої стадії в розвитку капіталізму, тезу про нерівномірність розвитку та про можливість перемоги комуністичної революції в економічно відсталій країні (Росії), вчення про партію як авангард робітничого класу та концепцію побудови партії на засадах централізму. Питання про принципи побудови партії стало предметом суперечки між рос. соціал-демократами, що призвело до розколу між ними на другому з'їзді РСДРП у 1903 р. (де за ленінську концепцію проголосувала більшість, звідки і походить назва "більшовики"). Принцип "демократичного централізму", який було взято за основу побудови партії, Ленін витлумачив у суто централістському дусі, що призвело до впровадження гегемонії партійної верхівки і навіть культу однієї особи. У поєднанні з тезою про "диктатуру пролетаріату" та тезою про партію як авангард цього пролетаріату ленінська політична філософія є варіантом обґрунтування диктаторської форми правління. Розкол 1903 р. призвів до виокремлення більшовиків в окрему партію (1912). Втім, у політичній концепції Леніна багато питань залишалося без відповідей. Деякі принципи та гасла він свідомо залишав невизначеними з метою маніпулювання ними залежно від ситуації (напр., про право націй на самовизначення). Після збройного захоплення влади більшовики постали перед фактом відсутності чіткої економічної політики, що невдовзі виявилось у введенні політики "воєнного комунізму" з наступною його заміною на т. зв. "нову економічну політику" ("неп"). Після збройного захоплення влади і в період громадянської війни дедалі зміцнювалась тенденція застосовувати силу влади і безпосередні репресії у дискусіях з політичними опонентами. Терор став вирішальним засобом розв'язання всіх політичних конфліктів Ш. лях до встановлення терористичної диктатури було остаточно визначено З. окрема, право надій на самовизначення одержало в ленінській інтерпретації тлумачення, з допомогою якого можна було виправдати (в ім'я "класової солідарності" чи "інтернаціоналізму") рос. агресію проти щойно сформованих незалежних національних держав. У Польщі більшовики зазнали поразки і змушені були відступити, чого не сталося в Україні, бо українці через брак національної свідомості, єдності та організованості не змогли протистояти агресії. Б. як політична ідеологія і практика зводиться до мінімального набору спрощено сформульованих принципів та прагматичної технології утримання влади. Що саме потрібно відносити до "серцевини" Б., а що є другорядним чи не принциповим, породжувало численні суперечки (часто в принципі нерозв'язні!). Адже відповідь на це питання значною мірою залежала від того, що вважали (чи не вважали) принциповим у Б. самі більшовики. З'ясування питання про те, хто є "справжнім більшовиком", завершувалось, зазвичай, "оргвисновками" і репресіями стосовно тих, кого оголошували "несправжніми більшовиками". Невизначеність, обман, груба сила - чільні риси Б.В. Лісовий -
17 Ленін, Володимир Ілліч
Ленін, Володимир Ілліч (справжнє прізв. Ульянов) (1870, Симбірськ, нині Ульяновськ - 1924) - рос. марксист, один із теоретиків і практиків ідеології більшовизму. Навчався в Казанському та Петербурзькому ун-тах. У 1893 р. став співзасновником Петербурзької "Спілки боротьби за визволення робітничого класу" (1895). Від цього часу розпочинається його професійна революційна діяльність, що ідеологічно базувалася на радикальній версії марксизму (більшовизм) і стала, зрештою, одним із вирішальних чинників жовтневого перевороту в Росії у 1917 р. У своїх засадничих філософських підходах Л. стояв на позиції діалектичного матеріалізму. Він поєднував певну концепцію метафізики (онтології), яку позначав терміном "матеріалізм", та діалектичний метод. Л. розумів матеріалізм в його, як на той час, дуже наївній формі, ґрунтуючись на понятті "відображення" (нехтуючи критикою наївного реалізму в попередній філософії, зокрема Кантом). Л. вважав, що поняття матерії нічого іншого, крім "об'єктивної реальності", даної нам у відчутті, не позначає. Такого ж наївного реалізму дотримувався в розумінні діалектичного методу, логіки і теорії пізнання, оскільки виходив з передумови, що основою діалектичного методу є "об'єктивна логіка" (логіка самої реальності). Наївність, спрощеність загальних філософських підходів зумовили нерозуміння і неприйняття Л. зростаючої ролі концептуалізму в новітній науці, ускладнення її понятійного апарату (про що свідчить передусім книга "Матеріалізм та емпіріокритицизм"). Це значною мірою наперед визначило драматичний конфлікт між "марксистсько-ленінською філософією" та новими напрямами в науці XX ст. Діалектичний матеріалізм задовольняв Л. можливістю поєднати догматизм з релятивізмом, що було корисним під кутом зору політичної практики. В своїй суспільно-політичній філософії Л. був прихильником історичного матеріалізму (економічного редукціонізму); дотримувався погляду, що економічний базис (субструктура) визначає політичну сферу та ідеологію (надструктура). Але при цьому він (як і Маркс) прагнув поєднати віру в історичну необхідність (закономірність) з активізмом (люди є творцями своєї історії) З. агалом його суспільно-політична філософія була підпорядкована політичній практиці - установленню "диктатури пролетаріату", тобто диктатури більшовицької партії, яку Л. апріорно вважав виразником інтересів пролетаріату. Саме з цією метою Л. почасти видозмінив суспільно-політичну філософію Маркса, а почасти доповнив її тезами про перемогу соціалізму у відносно відсталій і початково одній країні (Росії), про партію як авангард робітничого класу та принципом демократичного централізму в побудові партії (витлумаченого ним в бюрократично-централістському сенсі). Зрештою Л. обґрунтував політичну ідеологію більшовизму (рос. комунізму), який став зразком та основою поширення комунізму і поза межами Росії. Це була політична доктрина, що виправдовувала ліквідацію демократії та утвердження диктатури партійної бюрократії - "нового класу" (за висловом Джиласа). Тема "Ленін і Україна" стосується передусім розуміння Л. нації та міжнаціональних взаємин і оцінки керованої ним практичної політики в міжнаціональних взаєминах. І в цій ділянці, яків інших, Л. використовував діалектичну софістичну риторику, змінюючи при потребі гасла, але послідовно домагаючись збереження рос. імперії в оновленій формі.[br]Осн. тв.: "Матеріалізм і емпіріокритицизм" (1909); "Три джерела і три складові частини марксизму" (1913); "Філософські зошити" (1914 - 1916); "Імперіалізм як вища стадія капіталізму" (1916); "Держава і революція" (1917).В. ЛісовийФілософський енциклопедичний словник > Ленін, Володимир Ілліч
-
18 западание клавиатуры
запада́ння клавіату́риРусско-украинский политехнический словарь > западание клавиатуры
-
19 клавиатура
-
20 клавиатурный
техн.клавіату́рний
См. также в других словарях:
АТУ — аэродромная аварийная тормозная установка авиа Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. АТУ антенна телевизионная унифицированная… … Словарь сокращений и аббревиатур
АТУ — АТУ, ату его, межд. усь, бери, крик травли; псовые охотники травят только зайца окриком ату, по красному ж зверю кричат улюлю. Атукать, атукнуть, атукивать, кричать ату, травить зайца. Бывало и мы атукивали, травливали. Я не успел атукнуть, как… … Толковый словарь Даля
АТУ — (ату) многозначный термин. АТУ аварийно тормозное устройство устройство на ВПП. Ату (карты) в игральных картах козырь и игра в свои козыри[1]. Ату тропический циклон, сформировавшийся к востоку от Вануату в Тихом океане 18 февраля 2011 года.… … Википедия
ату — межд., клич к охотничьим собакам, откуда атукать, атукнуть травить, гнать (Гоголь). По Преобр. (1,10) звукоподражательное. Скорее, из франц. à tout … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
АТУ — АТУ, межд., отдельно или в сочетании: ату его (ее, их)! (охот., преим. при псовой охоте на зайца) крик собакам в знач.: бери, лови, хватай! Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
АТУ — АТУ, межд. Побуждающая команда собаке: лови, хватай. Ату его! Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
АТУ — 1) A tout (фр.) (на все) козырь в карточной игре; 2) А. восклицание охотников, натравливающее собак: «ату его» Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Павленков Ф., 1907. ату междом. (фр. àtout). Крик собакам на охоте, имеющий … Словарь иностранных слов русского языка
ату — лови, хватай Словарь русских синонимов. ату предл, кол во синонимов: 8 • бери (10) • взять (20) … Словарь синонимов
ату́ — ату, межд … Русское словесное ударение
Ату — I предик. 1. Произнесение команды отданной собаке и соответствующей по значению сл.: бери! лови! хватай! как действие. 2. перен. разг. Произнесение призыва извести кого либо преследованиями, клеветой как действие. II межд. разг. 1. Команда… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Ату — I предик. 1. Произнесение команды отданной собаке и соответствующей по значению сл.: бери! лови! хватай! как действие. 2. перен. разг. Произнесение призыва извести кого либо преследованиями, клеветой как действие. II межд. разг. 1. Команда… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой