-
1 алыҗы
-
2 бағалы
дорогий, коштовний, з високою ціною ВН, СБ; меним кӧпегим сендэн бағалыдыр мій пес є дорожчим за тебе ВН; бағалы йӱзӱк дорога обручка, дорогий перстень СБФ. -
3 пағалы
дорогий, цінний, вартісний СМ, Б, У; пағалы таш коштовне каміння СМ. -
4 пағалыҗа
відносно дорожчий У; азначых пағалыҗа трішки дорожчий У. -
5 йағалы
1. з берегом, краєм К.2. з коміром О. -
6 канҗалы
з гаком, кішкою, багром О, К. -
7 меғалы
великий Г. -
8 тамғалы
-
9 хавғалы
-
10 хоҗалы
заміжня О, К. -
11 ал
I1. стан, становище, стан здоров'я; о алға энди биз ми саме в такому стані Б; не алдасыныз? як ся маєте, як себе почуваєте?; алым бек йаман стан мій дуже поганий Б; не олаҗах меэм алым? що буде зі мною? СК; ичтэ дэ алым йох я зовсім не маю сил НКД; ғарибим алымдан сиз дэ билирсиз в якому я, бідний, стані, й ви знаєте СЛ; наз алын? як твої справи? НКД; недир алын? як ти себе почуваєш? СК; нас алыңыз? як ви себе почуваєте? СБ; дӱньйаан алын кӧр подивися на становище в світі СБ, СЛ, СГ.2. здатність, спромога, спроможність, змога, можливість; т'етирийлер не аллары бар приносять що можуть Б; алы бар сени йаманлама він спроможний тебе ганьбити СМ; оон эр бир шийи дэ алы бар болмаа з ним усе може статися СМ; оларын да мен саа йырламаға алым бар їх я також можу тобі заспівати У; алмаға алы йох узяти він не може ВН, Б; алма алы йох брати не можна К; алым йох сув т'етирмед'е я не спроможна принести води Б; оларға айтмаға алым йох їм я не можу сказати Б; биший этмеэ алым йох я не здатна нічого робити Г; кӧзлерме кӧрме алым йохтур я не можу бачити очима Б; вармаа алым йохтур я не можу піти К; йӱрмеэ дэ алы халмады не лишилося навіть спроможності ходити Г; бахар эдим алыма кӧре я доглядала скільки було моїх сил Б; алымыз ға гӧре згідно з нашими можливостями ВН; ӧзӱ алың болғай мусиш мати власні можливості СМ; хоймадылар бени йенди (д'енди СК) алыма не дали мені досягти того, що було в моїх силах, що мало мені належати Г.3. воля, волевияв Г; йиберийим мен ону ӧзӱ алнаанда стий — онда т'итсин відпущу я його на власну волюкуди хоче — туди нехай і йде Г.4. маєток, майно; ане, бен ӧлӱрсем, неҗолур алым? мамо, якщо я помру, що буде з моїм маєтком, майном? Г; не бу эве алы олсун, не зенд'инник? що за майно є в цій хаті, що за багатство? Г.5. лиха пригода, нещасний випадок, неприємність, нещастя, лихо; не ала хойдун сен бени в які тяжкі умови ти мене поставив СК; бир ал д'ельди башыма мене спіткала біда СГ; сӧйледилер онларын башына келен аллары розповіли про пригоди, що з ними сталися Г; ал баша д'ельсе, беле олур коли трапиться нещастя, то буде отак М.IIяскраво-червоний, червоний, пурпуровий, рум'яний; красний, гарний ВН, СБ, У-СЛ, М, СК; ал алма червоне, рум'яне яблуко Б; ал айах ат кінь із червоними ногами СБ, У, К; ал балых золота рибка СГ; ал д'елин красна наречена ВН, Г, СГ; ал йанахлы бийаз хызлар рум'янонощокі білі дівчата М; бен олурум бир ал д'елин я буду красною нареченою Г; ал гӱль / д'ӱль червона троянда Г, СЛ; ал пери красна фея СЛ; ал пошу яскраво-червона хустка — почесний приз на кінних перегонах Г, К; ал т'ефин яскравочервоний саван Г; ал хан червона кров Г, СЛ; минд'ен атым ал хашха мій верховий кінь із ясно-червоною зіркою на лобі Б; сийа зилифине ал хыналар силинди її чорне волосся натерто червоною хною СК; сен аллар гийсен, бен — хырмызы ти одягнеш пурпурове, а я червоне У; пор. эал II, эвал.IIIал хочу довгі перегони — на 40-50 кілометрів ВН.IVтой, та, те У; бен җирени җаранттым ал шийере чапмайа я підготував гнідого, щоб скакав у тому місті У; пор. ол, див. алар. -
12 ӱс
(ӱсме, ӱсне, ӱсӱндэн) спрощений варіант сл. ім. ӱст верх СМУ, К-СК; ӱсме на мене У; ӱсне на нього, на ньому СМ; калача ӱсне пычағы бар у жмуті волосся в неї на голові є ніж СБсеэн ӱсне дэ алы бар айтма, меэн ӱсне дэ алы бар айтмаға т'ерекмед' ен шийлер він здатний говорити непристойні речі й про тебе, і про мене СМ; йеди йылын толмаан ӱсне халған ӱч кӱн до виповнення семи років лишилося три дні Б; т'ирий, хап (у) ӱсне хойай ао сабан приходять і ставлять у дверях того плуга Б; крават ӱсне на ліжку У; миний ат ӱсне сідає на коня Б, К; сычрай миний ат ӱсне стрибає на коня У; он йылын ӱсне т'елий бу эриф на кінець десятого року приходить той чоловік У; бир ат ӱсне эт'и җан двоє на одному коні СГ; хойай буну ат ӱсне садить його на коня СГ; а шин бир нестэ ӱсне топаться этийлер а тепер тупцюють на якомусь такому місці М; хапуун ӱсне чыхсын хай вийде на ворота СК; алий мых ӱсӱндэн хамчисин знімає з цвяха свого батога СБ; йер ӱсӱндэн від поверхні землі СМ; пор. ӱст. -
13 материал
матеріял (-ду), (з)надіб (р. (з)надобу), (з)надібок (-бку). [Зрубаю три старі дерева, то вистане матеріялу на рік або й на два (на ложки) (Франко). Оповідання служить за ілюстрацію і за матеріял для міркування (Крим.). Куля, набитая знадобом розривним (Л. Укр.). Що маю я робити? Чим? Над чим? Ні знаряду, ні надобу не маю (Л. Укр.). Знадібок знайдеш сам для тонкої пряжі (Дніпр. Ч.)]. -ал лесной - лісовий матеріял, лісоматеріял. -ал отопительный - паливо. -ал смазочный - мастило. -ал строительный - будівельний матеріял. -ал сырой - сировий матеріял, сировина. -алы для словаря украинского языка - матеріяли (знадоби) до словника української мови.* * *Iматеріа́л, -уII текст.; тж. мат`ериямате́рія; ( ткань) ткани́на, крам, -у, матеріа́л, -у -
14 сусала
тж. сус`алымо́рда, пи́ка, пи́сок, -ска -
15 айлих
1. місячний, на місяць СБСМ, Б, Г, К; айлих йолу поїздка на місяць часу Г; бир айлих на один місяць П, Б, К; бир айлих домуз бала одномісячне порося К; ӱч айлих бала тримісячна дитина СБ; бир кӱндэ ӱч айлих йол йӱрмеэ алы йохтур за один день подолати тримісячний шлях неможливо К.2. місячна платня Б, К.2. місячні, менструація СБ-Б, Г, К; пор. айлых. -
16 алычы
покупець СЛ; пор. алыҗы. -
17 арйалы
лиховісний, горевісний, який загрожує напастями Б; арйалы кӱн ризикований день — про день Благовіщення Б; арйалы — хаста олмаа алы бар; чаре бар да, зарар да осун, ишлесең, арйалы олуй "арйалы" — значить можна захворіти; може статися, якщо працюєш, то піде на шкоду, занапаститься Б. -
18 асла
справді, в дійсності Г; беним д'имин хызы олдуғуму сорсан, оғлан, бен асла фухаре харынын хызыйым, ғайыптат'и Ғарибин хардашыйым якщо вже питаєш, парубче, чия я дочка, то я дійсно дочка бідної жінки Г; асла хары малыны йейен дамыйен =адамын алы будур справді, становище чоловіка, котрий живе за рахунок жінки, є саме таким Г; пор. аслы, див. асыл. -
19 йол
1. шлях, дорога, поїздка, подорож; йол ал- виуршати в дорогу У, СЛ; бир йол ал- іти однією дорогою ВН; йол алыҗы подорожній СГ; йол ач- рушати в дорогу СЛ; йол ашыр- долати шлях У; йол болсун щасливо ї подорожі У; йолуң ачых болсунНМ, йолун ачых осун К щасливої тобі дороги; йол вердавати дорогу, пускати СБ, СЛ; йол йағасы узбіччя У; йол йағасна при дорозі СГ; йол олса якщо випаде поїздка П; йол (ун) олсун щасливої подорожі У, СЛ; т'иттлер бир йол даа вони пройшли ще трохи Г; йола в дорозі СЛ; йола тӱш- переслідувати, гнатися СК; йола чых- рушати в дорогу Г, СЛ, СГ; йолға да хазахчас на вулиці також по-російськи У; йолдан дӧн- / хайт- Г / СК повертатися з поїздки; доғуру йолдан чых- збиватися з пуття СБ; мем т'итмеэ йолум да йох, алым да йох мені і йти нікуди, і змоги немає Г; тэк сен йолума т'ель тільки ти погодься зі мною СЛ; йол т'еспереходити дорогу К; аллах йолуну т'есмесин щасливої дороги СЛ; оон йолуна т'ет- робити по його СМ; энди эпчиимиз шайтанын йолуна йӱрӱйӱк тепер ми всі ходимо шляхами сатани Г.2. раз; бир хач йол декілька разів ВН; бир йолу да хасталанмады ні разу не захворів ВН; эт'и йол двічі СБ; ӧбӱр йол іншого разу К; бардым бир йолу — йохту я одного разу ходив туди — його не було СБ; эт'инҗи йол другого разу Б; ӱчӱнҗӱ йол на третій раз У; див. ӱчйол. -
20 нас
як, який, яким чином; нас алай? як так? П; нас аңлай ӧзӱ, алай айтый як сам розуміє, так каже П; нас алыңыз? як ваше самопочуття? як ся маєте? СБ; нас йердэ де О; нас йердэн звідки О; нас т'ечинишин? як твоє життя? Б; нас ший беле? що це ще таке? Г; нас ший бу? що це? СМ, К; нас этип ӧльдӱрмейе? яким чином убити? П; нас алдынҗ ы кӱпчек т'етий, алай артынҗ ы да як піде переднє колесо, так піде й заднє СБФ; пор. наз II.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Алы (значения) — Алы: Алы злые духи в армянской мифологии Алы село, Эвено Бытантайский улус Якутии … Википедия
АЛЫ АФТИД ХУЫНЧЪЫ БЫРЫН — Алы ранмæ хи æппарын, алыран хи тъыссын, хи хæццæ кæнын. Совать всюду нос. Уыдон сты барджындæр, йæ туг чи фæкалдта, йæ сæр нывондæн чи æрхаста, уыцы хъæбулты ныййарджытæй. Сæ сæртæ хæссынц бæрзонд, бырынц алы афтид хуынчъы, сæхи та хъавынц… … Фразеологический словарь иронского диалекта
АЛЫ ХУЫНЧЪЫ БЫРЫН — Алы хъуыддаджы хи хæццæ кæнын. Совать нос. см. АЛЫ АФТИД ХУЫНЧЪЫ БЫРЫН см. АЛЫ ХУЫНЧЪЫ КЪУХ ТЪЫССЫН … Фразеологический словарь иронского диалекта
АЛЫ ХУЫНЧЪЫ КЪУХ ТЪЫССЫН — Алы хъуыддаджы хи хæццæ кæнын. Совать нос. см. АЛЫ АФТИД ХУЫНЧЪЫ БЫРЫН … Фразеологический словарь иронского диалекта
АЛЫ — а л к, в армянской мифологии злые духи, вредящие роженицам и новорождённым. Согласно народной традиции, А. имеют антропозооморфный облик; они мохнаты, с огненными глазами, медными когтями, железными зубами, бывают мужского и женского пола; живут… … Энциклопедия мифологии
Алы — У этого термина существуют и другие значения, см. Алы (значения). Алы (или Алк) (множественное число) в мифах армян злые духи, вредящие роженицам и новорождённым: они нападали на беременных женщин и похищали младенцев. Содержание 1… … Википедия
АЛЫ КЪАХДЗÆФ ДÆР ЗОНЫН — Искæмæн йæ алы фезмæлд, йæ алы архайд æмæ хъуыды дæр æмбарын, хатын, æнæ зындгондæй йын ницы уадзын. Знать каждый шаг … Фразеологический словарь иронского диалекта
қалы кілем — Жүннен тоқылған қалың түкті гүлді, бағалы кілем … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі
ғалы гілем — (Қарақ.: Шым., Хож., Қоң.) кілем, қалы кілем, түкті кілем. ғ а л ы гілемнің бұрындары арқауы да жүн болушы еді, енді арқауын пахтадан да, басқадан да қыла беретін болды (Қарақ.). [Қарақалпақша ғалы (Рус. карак. сл., 1967); түрікм. халы (Рус.… … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
алы ацы афон — з.б.п. (фæлæ: алы ацафон) … Орфографический словарь осетинского языка
алы фидæн ацы афон — з.б.п., (фæлæ: алы фидæн ацафон) … Орфографический словарь осетинского языка
