арена

1) ряд, лінія ( будинків); ланцюг, низка; серія, ряд; стрій, шеренга (людей, тварин)

2) лінія; напрямок

3) сфера, зона; область, коло; поле, арена

4) межі, границі (особл. коливань, змін); eк. зміна, коливання, рух (курсів, цін); розмах; фiз. розмах коливань

5) простір; межі; cпeц. радіус дії; межа застосування; досяжність

6) дальність; відстань, дистанція

7) перехід з місця на місце; блукання

8) відкрита місцевість, степ; мисливське угіддя; c-г. необгороджене пасовище

9) асортимент, сортамент; номенклатура

10) гeoл. гірський кряж, гірська система

11) cпeц. шкала

12) бioл. ареал; район проживання ( тварини); область поширення ( рослини); період існування на Землі (рослини, тварини)

13) клас, верства ( суспільства)

14) фiз. довжина пробігу, пробіг ( частинок)

15) cпeц. ступінь

16) cпopт. напрямок атаки ( у боксі)

17) мop. ряд портів, порти

18) мop. стулка

19) вiйcьк. полігон, стрільбище ( range area); тир

20) вiйcьк. віднесення ( бомби)

21) aмep.; гeoд. меридіанний ряд населених пунктів

22) aмep. двосторонній стелаж ( у бібліотеці)

1) вишиковувати в ряд; ставити, розташовувати по порядку; refl вишиковуватися, шикуватися в ряд(и); ставати, розташовуватися по порядку

2) ( along) простягатися; тягтися уздовж ( чого-небудь); ( with) іти паралельно ( чому-небудь)

3) ( with) стояти на одній лінії ( з чим-небудь); (with, among) бути на одному рівні, стояти нарівні; відноситися до числа (кого-небудь, чого-небудь)

4) pass займати певну позицію; refl (with, against) стати на чий-небудь бік; залучати (в групу, на чий-небудь бік)

5) (from, between) коливатися в певних межах (нaпp., про ціни)

6) пoeт. (over, through) блукати; мандрувати; бродити ( про думки); блукати ( про погляд); охоплювати ( про думку)

7) класифікувати; систематизувати; розподіляти по категоріях; відносити до класу, розряду

8) прибирати, наводити лад

9) наводити, націлювати

10) мop., вiйcьк. ( over) пересуватися, переміщатися; вiйcьк. рухатися попереду, у першому ешелоні ( range ahead); мop. проходити, обганяти ( range by)

11) проявляти несталість, мінливість ( почуттів)

12) бioл. водитися, зустрічатися ( у якому-небудь ареалі або в яку-небудь епоху)

13) c-г. випасати худобу на необгородженому пасовищі

14) пoлiгp. вирівнювати ( рядок)

15) мop. (along, about) іти паралельно ( берегу); проходити повз, уздовж

16) мop. відпускати канат якоря

17) вiйcьк. визначати відстань до цілі; пристрілювати ціль по дальності; пристрілюватися ( range in)

1) кухонна плита ( kitchen range)

2) тex. агрегат, установка

1) кільце; каблучка

2) круг; коло; кружок, коло; вiйcьк. оточення, кільце ( оточення)

3) циркова арена; ринг; майданчик ( для боротьби)

4) pl ( the rings) професійні гравці на перегонах, букмекери

5) об'єднання спекулянтів, торговців, фабрикантів (створене для захоплення контролю над ринком, штучного підвищення цін); кліка, зграя, банда

6) cпopт. ( the ring) бокс

7) річне кільце деревини

8) тex. фланець, обойма, хомут

9) apxiт. архівольт ( арки)

10) мop. рим

11) тex. обичайка, ланка ( труби)

12) мaт. кільце

1) оточувати ( кільцем) (ring about або (a)round); обводити кружком; окреслити коло; ставити в кружок

2) надягати кільце

3) просмикувати кільце в ніс ( тварині)

4) робити кільцевий надріз ( на корі дерева)

5) підніматися або літати кругами ( про яструба), кружляти

6) різати кружечками, кільцями

1) тк.; sing дзвін, дзенькіт; брязкіт

2) дзвінок ( телефонний)

3) тк.; sing звук, звучання; (of) відзвук; відгомін; натяк на

4) підбір дзвонів ( у церкві); благовіст

1) дзвеніти, дзенькати; звучати; дзвонити; звучати, здаватися

2) дзвонити; подзвонити; ( for) викликати дзвінком (кого-небудь, що-небудь); кидати із дзенькотом

3) телефонувати

4) лунати

5) подавати сигнал ( дзвінком)

6) ( with) наповнюватися (сміхом, голосами)

7) розноситися, поширитися ( про славу)

8) дзвеніти ( у вухах); звучати набридливо

1) ковзанка, скетинг-ринк

2) спортивна арена

1) риштовання, поміст

2) ешафот; плаха; шибениця; ( the scaffold) страта, смерть від руки ката

3) підмостки, трибуна; трибуни ( для глядачів); icт. арена, відкрита сцена

4) метал. охолодь

5) aнaт. скелет, кістяк

1) забудовувати риштованням

2) поміщати ( продукти) на високі підмостки (для в'ялення, сушіння)

1) сцена, театральні підмостки, естрада

2) ( the stage) театр, сцена; театральна діяльність; драматичне мистецтво

3) кінознімальний ( студійний) павільйон

4) арена, поприще, місце дії, поле діяльності

5) платформа; підмостки, поміст, риштовання

6) предметний столик ( мікроскопа)

7) гeoл. ярус, поверх

1) сценічний, театральний

2) традиційно зображуваний на сцені, стереотипний

1) ставити (п'єсу, оперу); ставитися ( про п'єсу); організувати показ чого-небудь

2) організовувати, здійснювати

3) інсценувати ( роман); інсценувати, підстроїти

1) фаза, період, стадія, щабель, етап

2) станція, зупинка; перегін

3) пристань ( landing stage)

4) = stagecoach

5) cл. автобус

6) елк. каскад

7) фаза припливу ( tidal stage)

1) ( арена) аре́на; ( ипподром) іподро́м, -у

2) см. ристание

n місце дії

- arena of politics політична арена

- in the world arena на світовій арені

1. політичний, пов'язаний з політикою

2. політичний, державний

3. амер. пов'язаний з політикою певної партії

- political allegiance політична приналежність

- political ambassador посол не з числа професійних дипломатів; посол, призначений в нагороду за підтримку партії на виборах

- political appointment призначений з політичних міркувань

- political arena політична арена

- political brawl політичний скандал

- political dialogue політичний діалог

- political domination політичне панування

- political entity політична реальність

- political foresight політична далекоглядність

- political liberties політичні свободи

- political party політична партія

- political ploy політичний хід

- political prisoner політичний в'язень

- political reality політична реальність

- political rights політичні права

- P. Committee Політичний комітет (Генеральної Асамблеї ООН)

- political department виконавча та законодавча влада (США)

- political executive глава уряду (не держави, США)

 ж арена

Ніцше, Фридрих Вільгельм (1844, Рекен, Пруссія - 1900) - нім. філософ. Закінчив Ляйпцизький ун-т; проф. класичної філології у Базельському ун-ті (1869 - 1879). Погіршення стану здоров'я спричинилося до того, що Н., залишивши посаду проф., переїхав до Італії і Швейцарії, де протягом 10 років жив самітником, займаючись творчою працею. Через різке загострення психічної хвороби у 1889 р. його було допроваджено до психіатричної лікарні, де він і помер. Ранні захоплення романтизмом приводять Н. до музики Вагнера та філософії Шопенгауера. В часи романтичних пошуків генія - як виразника трагічно-художнього творення культури - Н. виходить з Античності як вузла, яким пов'язана й сучасна культура. Геній уявляється йому "центром" входження у буття, здатним створювати естетично виправдані його феномени. В першій праці Н. "Народження трагедії" (1872) феномен античної культури постає у двоїстості аполлонівського та діонісійського начал. Аполлон очолює царину довершених образів: світла, розумності та краси, а Діоніс - несталих: хаосу, шаленства й руйнації Г. рецька культура постає як арена боротьби цих принципів, являючи історичну зміну епох. Кардинальна зміна аполлонівсько-діонісійського взаємовідношення в культурі відбувається завдяки переорієнтації принципу індивідуації з художньої інтуїції на морально-логічний дискурс. Означені філософські інтенції Н. знаходить у Сократа, називаючи його першим декадентом в західній історії С. воє головне завдання Н. вбачає у з'ясуванні причин переваги раціональних чинників життя над інстинктивними, здійснюючи філософський задум "переоцінки цінностей". Для розуму основу єдності світу являє собою Абсолют - як умова існування цінностей. Саме Бог перетворює цінності на вічні інстанції. Ідея "смерті Бога" звільняє людину з полону цієї хибної свідомості ("Весела наука", 1882). Історичний процес втрати влади надчуттєвого над сущим (християнство, мораль, філософська істина) Н. називає нігілізмом, підсумовуючи це ємкою фразою: "Бог помер". Під поняттям "Бог" розуміються всі номінації надчуттєвого: ідеали, норми, принципи, цілі, цінності тощо, за допомогою яких суще набуває сенсу. Воля людини побачити "знецінений" світ дає їй змогу поєднати прагнення власної та світової волі. Якщо історична форма декадансу, за Н., починається з Сократа, то Платон продовжив творення ідеї "істинного світу", за якою стоять "примари" добра, справедливості, краси, що вже не причетні до життя. "Істинний світ" християнства розкривається перед людиною тільки в результаті каяття, яке виражається в аскезі й провині за прояв людських життєвих імпульсів. Шлях трансформації "істинного світу" продовжує філософія Канта, де постулюється поняття "ноуменального світу", підтверджуючи належність морального імперативу. Моральний дискурс породжує нові форми утопізму (соціалізм, анархія), які поширюють ентропію власного безсилля, а за проголошенням ідеалів свободи ховається воля до заперечення життя. Ключовим поняттям рушійної сили в структуруванні цінностей моралі є Ressentiment (франц. злопам'ятство). Воно характеризує атмосферу ворожості, ненависті та почуття безсилля, що виникають внаслідок невідповідності між внутрішніми домаганнями і фактичним становищем людини в суспільстві. Згідно з Н., сучасна людина - це "перехід і загибель", тому образ "надлюдини" розглядається як символ довершеності культури та породження нових людських перспектив. "Надлюдина" - це представник нової аристократії духу, що протистоїть не злій людині, а ницій та кволій. Вона формується в результаті вдосконалення, розвитку й відбору сильної породи. Цей відбір відбувається на підставі здатності до самозречення та самотворення, сприйняття трагедійності буття у коловороті "вічного повернення" й бажання сягнути недозволеного. "Надлюдина" - результат культурно-духовного вдосконалення; біологічний тип, що перевершує сучасну людину з її інтелектуально-моральними якостями, які спричиняють появу песимізму й нігілізму. Мораль сама була зброєю проти самої себе, породивши самонедовіру й песимізм як реакцію на занепад життєвих інстинктів. Утворивши два способи світосприйняття (покірливе скніння в тенетах моралі та агресивне подолання негативних оцінок), песимізм переходить у фазу нігілізму. Нігілізм - це патологічний проміжний стан, який бачить цінність там, де їй не відповідає жодна реальність. За Н., сучасність просякнута неповними формами нігілізму - це декаданс без переосмислення цінностей; подолання цього стану вбачається в інтегральному принципі сущого - "волі до влади", що втілює постійне самоуповноваження природних сил до зростання усіх форм життя. Н. як філософ створив нову парадигму культурно-філософської орієнтації й заклав основи філософії життя.

[br]

Осн. тв.: "Народження трагедії з духу музики" (1872); "Людське, надто людське" (1878); "Весела наука" (1882); "По той бік добра і зла" (1886); "Генеалогія моралі" (1887); "Так казав Заратустра" (1883 - 1891); "Жадання влади: досвід переоцінки всіх цінностей" (1887); "Антихристиянин" (1888).