-
1 arbitraż
-
2 arbitraż
ч арбітраж -
3 mediacja
ж медіація, посередництво, арбітраж (юрид.) -
4 mediatorstwo
с медіація, посередництво, арбітраж -
5 rozjemstwo
с арбітраж
См. также в других словарях:
арбітраж — 1 іменник чоловічого роду розв язання спорів арбітраж 2 іменник чоловічого роду орган, що розв язує спори розм … Орфографічний словник української мови
арбітраж — у, ч. 1) Спосіб розв язання суперечок, конфліктів між юридичними особами. || юр. Орган, що займається розглядом майнових суперечок між установами та підприємствами. 2) фін. Одночасні купівля і продаж цінних паперів, валюти і т. ін. на різних… … Український тлумачний словник
Арбітраж — різновид третейського суду, в якому суперечка вирішується суддею (арбітром), обраним сторонами за взаємною згодою … Міжнародне комерційне право
арбітраж — ражу, ч. Пр. [1.] Погодження судом. [2.] Спекуляція на грошовій біржі … Словник лемківскої говірки
арбітражний — а, е. Стос. до арбітра/жу. •• Арбітра/жна уго/да угода сторін про передачу в арбітраж усіх чи певних суперечок, які виникли або можуть виникнути між ними в зв язку з якими небудь правовідносинами. Арбітра/жний коміте/т орган, який призначає… … Український тлумачний словник
арбітрування — я, с. Те саме, що арбітраж (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
держарбітраж — у, ч. Державний арбітраж … Український тлумачний словник
претензійний — а, е. 1) Який прагне виявити у чомусь свою оригінальність, підкреслити свою надзвичайність. || В якому виявляється претензія на оригінальність; підкреслено незвичайний. 2) Стос. до претензії (у 1, 4 знач.). Претензійні справи. •• Претензі/йний… … Український тлумачний словник
Газовый конфликт между Россией и Украиной 2008—2009 года — Содержание 1 Роль «Росукрэнерго» 2 Ход конфликта 2.1 1 … Википедия
баланс — у, ч. 1) бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, у якій зафіксовано цей підсумок. || Елемент методу бухгалтерського обліку. || Система показників, згрупованих у зведену таблицю, що… … Український тлумачний словник
юридичний — а, е. 1) Пов язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням. || Пов язаний з вивченням і науковою розробкою правознавства, юриспруденції. || Признач. для підготовки юристів. •• Юриди/чні гара/нтії законодавчо закріплені … Український тлумачний словник