-
1 powwow
I n1) знахар, чаклун, жрець ( у північноамериканських індіанців)3) рада, зустріч або збори ( у північноамериканських індіанців або разом з ними)4) cл. ( гучна) нарада, збори, конференція; обговорення; зустріч; вечіркаII v3) проводити раду, зустріч або збори ( у північноамериканських індіанців або разом з ними) -
2 powwow
I n1) знахар, чаклун, жрець ( у північноамериканських індіанців)3) рада, зустріч або збори ( у північноамериканських індіанців або разом з ними)4) cл. ( гучна) нарада, збори, конференція; обговорення; зустріч; вечіркаII v3) проводити раду, зустріч або збори ( у північноамериканських індіанців або разом з ними) -
3 lodge
1. n1) будиночок; сторожка (біля воріт); будка; приміщення воротаря2) мисливський будиночок3) тимчасове житло4) намет індіанців, вігвам5) масонська ложа6) члени масонської ложі7) ложа (в театрі)8) квартира ректора коледжу (в Кембриджі)10) гірн. рудний двір2. v1) дати притулок; надати приміщення; поселити; розмістити2) тимчасово поселитися; тимчасово проживати3) наймати кімнату (у когось)4) здавати кімнати; брати пожильців5) засісти, застряти (про кулю тощо)8) залишати9) покласти, прибити (вітром, зливою)10) вилягати (про посіви, хліб)11) наділяти (правами тощо)lodge out — ночувати не вдома (на вокзалі, у гуртожитку)
* * *I n1) будиночок; сторожка (біля воріт парку, маєтку); будка; мисливський будиночок; тимчасове житло; притулок; aмep. літній котедж2) швейцарська ( у готелі); прохідна ( на підприємстві)3) житло індіанців; вігвам, хоган; родина індіанців5) масонська ложа; члени масонської ложі8) гipн. рудний двірII v1) розмістити; ( тимчасово) оселити; надати приміщення, дати притулок; влаштувати на постій; ( тимчасово) оселитися; ( тимчасово) жити2) наймати кімнату; здавати кімнати; брати квартирантів4) (in, with) поміщати, класти ( у банк)5) прибити (про вітер, зливу); вилягати, полягати (про хліб, посіви)6) наділяти (правами, повноваженнями)7) юp. подавати ( скаргу); пред'являти ( звинувачення) -
4 bonnet
1. n1) жіночий капелюшок; капор2) дитячий чепчик3) чоловічий берет4) головний убір з пір'я (у американських індіанців)5) тех. капот; кожух; щит; ковпак; покришка6) розм. спільник (співучасник) шахрая; пособник крутіяto fill smb.'s bonnet — зайняти чиєсь місце
2. v1) надівати капелюх2) насунути капелюх на очі (комусь)3) захищати, загороджувати, затуляти (вогонь від вітру, від протягу)4) гасити вогонь* * *I n1) дамський капелюх без крис; капор; дитячий чепчик2) чоловіча шотландська шапочка, берет4) пособник шулера; спільник шахрая (особл. той, хто набиває ціну на аукціоні)5) жінка6) тex. капот ( двигуна автомобіля); кожух, ковпак; щит7) вiйcьк.; icт. бонетII v1) надягти капелюх; насунути ( кому-небудь) капелюх на очі2) захищати, загороджувати вогонь (від вітру, протягу) -
5 calumet
nлюлька миру (у північноамериканських індіанців)* * *['kʒljumet]n1) калюмет, люлька для паління ( у північноамериканських індіанців); люлька миру (тж. calumet of peace)2) бoт. плід у формі трубки -
6 Carthusian
I n1) чернець ордена картезіанців, картезіанецьII aкартезіанський, який відноситься до чернечого ордена картезіанців -
7 chicha
n* * *n -
8 Indian
1. n1) індієць; індіанкаthe Indians — збірн. індійці
2) індіанець, індіанка2. adjіндійський; індіанськийIndian club — спорт. булава
Indian corn — розм. маїс, кукурудза
Indian gift — подарунок, в обмін за який треба дати рівноцінний
Indian hemp — бот. кендир
Indian ocean — геогр. н. Індійський океан
Indian summer — золота осінь, бабине літо
Indian weed — розм. тютюн
* * *I n1) індієць; індіанка2) індіанець; індіанкаII a1) індійський; який відноситься до Індії2) індійський, який відноситься до американських індіанців -
9 Iroquois
-
10 papoose
-
11 red
1. n1) червоний колір2) річ червоного кольору3) (R.) червоний, революціонерthe Reds — революційні елементи, комуністи, червоні
to be in the red — бути в боргу, мати заборгованість
6) розм. червоне вино7) розм. грошіthe red, white and blue — англійський флот і армія (за кольорами прапора)
2. adj1) червоний; багровий; багрянийthe R. Rose — іст. Червона троянда
2) рум'яний3) почервонілий, зашарілий4) рудий5) гнідий6) закривавлений, обагрений кров'ю; кривавий; кровопролитнийred battle — поет. кривавий (кровопролитний) бій
7) (часто R.) червоний, революційний; комуністичний8) червоношкірий9) північний (про полюс магніту)red admiral — зоол. метелик-адмірал
red alert — військ. повітряна тривога «червона»
red algae — бот. червоні водорості
red ant — ент. руда лісова мурашка
red antimony — мін. сурм'яна обманка
R. Army — іст. Червона армія
R. Armyman — іст. червоноармієць
red ash — бот. пенсільванський ясен
red bass — іхт. червоний окунь
red beast — мисл. червоний звір
red beech — бот. звичайний бук
red biddy — розм. червоне вино із спиртом
red bilberry — бот. брусниця
red birch — бот. а) червона береза; б) чорна береза
red bird — орн. іволга
6) родовідна книга; в) список осіб, які перебувають на державній службіred brass — мет. томпак
red bug — ент. бавовняний червоноклоп
red cap — розм. а) червонокашкетник; б) амер. носильник; в) розм. військовий поліцейський; г) кардинал
red cedar — бот. олівцеве дерево, віргінський ялівець
red cent — амер. а) монета в один цент; б) знев. мідний шеляг
red coat — іст. червоний мундир (прізвисько англійського солдата)
red copper (ore) — мін. куприт, червона мідна руда
red coral — зоол. червоний корал
red corpuscle — фізл. червонокрівець, еритроцит
red cowberry — бот. брусниця
red crab — зоол. лангуст
R. Crescent — Червоний Півмісяць
R. Cross — а) Червоний Хрест (товариство); б) хрест св. Георгія (національна емблема Англії); в) червоний хрест хрестоносців; г) збірн. хрестоносці
red currant — бот. червоні порічки
red deer — зоол. благородний олень, марал
R. Duster — знев. червона ганчірка (прапор англійського торгового флоту)
R. Ensign — прапор торгового флоту Великої Британії
red fir — бот. дугласова ялиця
red gum — мед. дитяча кропив'янка
red gold — поет. чисте золото
red heat — мет. червоне гартування
red herring — а) копчений оселедець; б) хибний слід; в) військ. відволікаючий маневр
red huckleberry — бот. брусниця
red ink position — ек. збитковість операцій
red lamp — червоний ліхтар (біля будинку лікаря, біля аптеки, біля будинку розпусти)
red lattice — пивниця, корчма, шинок
red laver — бот. порфіра, червона водорість
red light — а) сигнал небезпеки; червоне світло (на транспорті); б) червоний ліхтар (біля будинку розпусти)
red maple — бот. червоний клен
red meat — а) сире м'ясо; б) кул. яловичина
red ochre — червона вохра, гематит
red osier — бот. пурпурова кошикова лоза
red pepper — бот. червоний (стручковий) перець
red perch — іхт. морський окунь
red softening — мед. розм'якшення головного і спинного мозку після крововиливу
red spider — ент. червоний кліщик
red spruce — бот. червона смерека
R. Squadron — іст. червона ескадра (одна з трьох ескадр англійського флоту)
red sturgeon — іхт. сахалінський осетер
red valerian — бот. центрантус
red ware — бот. бура водорість
to see red — знавісніти, ошаліти, збожеволіти
* * *I [red] n2) червоний предмет; червона куля ( у більярді); "червоний" ( у рулетці); руда тварина ( собака)3) політ. ( Red) "червоний", революціонер5) eк.; cпeц. ( the red) заборгованість, борг; дефіцит, збиток ( який записується червоним чорнилом)6) червоне вино7) cл. грошіII [red] a1) червоний; багряний2) рум'яний; почервонілий; зашарілий3) ( часто Red) червоний, революційний, радянський; комуністичний4) рудий; гнідий5) закривавлений, обагрений кров'ю ( про руки)6) ( Red) червоношкірий ( про американського індіанця)7) північний ( про полюс магніту) -
12 sambo
-
13 Shoshone
n; (pl без змін) -
14 sweat-house
n1) приміщення для ферментації тютюну2) парильня (у північноамериканських індіанців)* * *n1) приміщення для ферментації (листя тютюну, чаю) -
15 Carthusian
I n1) чернець ордена картезіанців, картезіанецьII aкартезіанський, який відноситься до чернечого ордена картезіанців -
16 Indian
I n1) індієць; індіанка2) індіанець; індіанкаII a1) індійський; який відноситься до Індії2) індійський, який відноситься до американських індіанців -
17 lodge
I n1) будиночок; сторожка (біля воріт парку, маєтку); будка; мисливський будиночок; тимчасове житло; притулок; aмep. літній котедж2) швейцарська ( у готелі); прохідна ( на підприємстві)3) житло індіанців; вігвам, хоган; родина індіанців5) масонська ложа; члени масонської ложі8) гipн. рудний двірII v1) розмістити; ( тимчасово) оселити; надати приміщення, дати притулок; влаштувати на постій; ( тимчасово) оселитися; ( тимчасово) жити2) наймати кімнату; здавати кімнати; брати квартирантів4) (in, with) поміщати, класти ( у банк)5) прибити (про вітер, зливу); вилягати, полягати (про хліб, посіви)6) наділяти (правами, повноваженнями)7) юp. подавати ( скаргу); пред'являти ( звинувачення) -
18 Shoshone
n; (pl без змін) -
19 виробництво суспільне
ВИРОБНИЦТВО СУСПІЛЬНЕ - процес, за допомогою якого люди (суспільство), використовуючи речовини і сили природи, суспільні відносини і соціальні сили, духовні багатства, індивідів та їхні здібності, відтворюють власне і суспільне життя. Це відтворення здійснюється шляхом створення необхідних продуктів у вигляді матеріальних засобів виробництва і предметів споживання, нових форм суспільних відносин, духовних продуктів та інформації, нових індивідів та їх суспільних якостей. В.с. існує на всіх щаблях розвитку людського суспільства, властиве всім історичним епохам, завжди і в усіх своїх проявах є суспільним. Люди, які створюють матеріальні блага і духовні продукти та нові форми суспільних відносин, неминуче вступають у певні зв'язки і відносини для здійснення спільної діяльності. В.с. є системою, утвореною чотирма видами виробництва: матеріальним виробництвом, виробництвом форм спілкування (виробництвом суспільного життя), духовним виробництвом, виробництвом людини (виробництвом власного життя). Вказані види В.с. знаходяться в постійній взаємодії, перебіг якої визначається законом суспільно-історичної виробничої домінанти. Із розвитком людства переважного значення набуває то один, то інший вид В.с., який надає іншим видам виробництва відтінку, властивого тільки йому. Це позначається не лише на особливостях В.с. певної історичної епохи, а й на формах його теоретичного пізнання. Під впливом досягнень європейського мануфактурного виробництва XVI - XVIII ст., індустріального виробництва кін. XVIII - пер. пол. XX ст. у філософії історії, соціології, історіографії набуло поширення ототожнення В.с. з матеріальним виробництвом. Це властиво насамперед марксизму, який потрактовує В.с. переважно як процес створення матеріальних благ, необхідних для існування і розвитку суспільства, і як основну рушійну силу історії. Матеріальні виробничі відносини розглядаються ним як об'єктивний критерій для відмежування однієї історичної епохи від іншої, нижчого ступеня суспільного розвитку від вищого, для вирізнення загального, як такого, що повторюється в історії різних країн і народів, які знаходяться на одному ступені суспільного розвитку, тобто для вирізнення конкретно-історичних типів суспільства, або суспільно-економічних формацій. Не менш сильною є абсолютизація матеріального виробництва в історіософських, соціологічних та історичних поглядах, притаманних теоріям "технологічного детермінізму" та "індустріального суспільства" (Веблен, Берл, Голбрейт, Белл та ін.). В історіографічній методології даній абсолютизації відповідає поширена методологія реконструкції й оцінки минулого, періодизації історії, з'ясування її рушійних сил і законів розвитку за рівнем одного лише матеріального виробництва, матеріально-виробничих технологій та матеріальної культури. Визнання провідного історичного значення духовно-виробничої домінанти В.с. відбилося на абсолютизації філософсько-історичною та історичною думкою духу, духовної активності, духовного життя. Ця лінія бере початок у Стародавній Греції та Юдеї, зміцнюється схоластикою Середньовіччя, розвивається у філософських вченнях Гегеля і Канта, гегельянців, неогегельянців, кантіанців, неокантіанців, набуває сучасного оформлення в теоріях "абсолютного історизму" (Холдейн, Коллінгвуд), "етико-політичної школи" в історіографії (Кроче), працях Віндельбанда, Рикерта, Дильтея, Вебера, Парсонса та ін. На сучасне розуміння сутності і ролі В.с. в історичному процесі переважно впливають теорії "інформаційного суспільства". Визнання провідної історичної ролі особистості і виробництва власного життя тісно пов'язане з аналізом матеріального і духовного життя сучасного людства. Реакцією на абсолютизацію матеріально-виробничого аспекту В.с. і відповідного йому позитивістського еволюціонізму та історизму стало вчення Бергсона і Тойнбі про "творчу меншину" суспільства як рушійну силу історичного процесу. Ще більш глибокого гуманістичного бачення історії та її закономірностей досягає екзистенціалізм (Шестов, Бердяєв, Гайдеггер, Бубер, Сартр, Ясперс, Марсель, Мерло-Понті, Камку та ін.). Сучасна науково-виважена і більш плідна методологія періодизації історичного процесу, з'ясування рушійних сил і законів історії, сенсу і перспектив історичного розвитку ґрунтується на врахуванні всіх чотирьох аспектів В.с Б. агатоаспектне бачення природи В.с. дозволяє подолати крайнощі вульгарноекономічних та технократичних, об'єктивно-ідеалістичних уявлень про історію.Філософський енциклопедичний словник > виробництво суспільне
-
20 Морган, Льюїс Генрі
Морган, Льюїс Генрі (1818, Нью-Йорк - 1881) - амер. вчений, етнолог, історик первісного суспільства. В 1840 р. М. вступив до коледжу, де протягом чотирьох років вивчав право. У цьому ж, 1840 р., М. заснував літературне тов-во "Великий орден ірокезів", що ставило за мету вивчення історії і культури індіанців, а також надання їм матеріальної і гуманітарної допомоги. Результати досліджень М. у цій галузі були покладені в основу його першої фундаментальної праці "Ліга ірокезів" (1851). Вивчаючи побут амер. індіанців, М. зібрав великий фактичний матеріал з історії первісного суспільства, який узагальнив у своїй основній праці "Стародавнє суспільство, або дослідження ліній людського прогресу від дикості через варварство до цивілізації" (1877), в якій обґрунтовує історичні щаблі й форми розвитку сім'ї. Написання Енгельсом однієї із своїх чільних праць "Походження сім'ї, приватної власності і держави" багато в чому завдячує науковим здобуткам М. Ядром вчення М. є обґрунтована ним теорія про єдиний шлях розвитку людського суспільства та про роль родової організації як універсальної історичної основи первісного суспільства. М. одним із перших в науці довів, що сім'я є історичним явищем, яке змінюється разом з розвитком суспільства.[br]Осн. тв.: "Лігаірокезів"(1851); "Стародавнє суспільство" (1877).
См. также в других словарях:
АНЦ — Аккредитационный независимый центр РФ АНЦ агрегат насосный цементировочный в маркировке … Словарь сокращений и аббревиатур
Анц, Илья — издатель и сочинитель повести "Правосудие Божие" 1841 г. Дополнение: Анц, Илья, автор повести 1841 г. {Половцов} … Большая биографическая энциклопедия
АНЦ ДВО РАН — АмурНЦ ДВО РАН АНЦ ДВО РАН Амурский научный центр Дальневосточного отделения Российской академии наук образование и наука, РФ … Словарь сокращений и аббревиатур
АНЦ — Аккредитационный независимый центр (РФ) … Словарь сокращений русского языка
денунціанцій — Донощик [XX] Та й впрочім (окрім зізнань жидів денунціанців) не було нічого цікавого: всі перечили,що нічого не знають, не видали й не чували [XX] … Толковый украинский словарь
аліанція — аліанс, аліанція спілка, союз, договір … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Вульф, Анц — лекарь 1649 г. в Москве. {Половцов} … Большая биографическая энциклопедия
венеціанці — ів, мн. (одн. венеціа/нець, нця, ч.; венеціа/нка, и, ж.). Мешканці Венеції … Український тлумачний словник
гвіанці — ів, мн. (одн. гвіа/нець, нця, ч.; гвіа/нка, и, ж.). Населення Гвіани; представники цього населення … Український тлумачний словник
індіанці — ів, мн. (одн. індіа/нець, нця, ч.; індіа/нка, и, ж.). Загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів) … Український тлумачний словник
картузіанці — ів, мн. Чернечий орден, заснований в 11 ст. у Франції … Український тлумачний словник