-
1 antagonistic
-
2 antagonistic
adj1) антагоністичний; ворожий2) протидіючий* * *= antagonistical; a1) ворожий; протидіючий, протиборчий -
3 adversary
nпротивник, супротивник, ворог; суперник; супостатthe old A. — диявол, сатана
* * *I n1) супротивник; ворог; суперник2) опонент; юp. протилежна сторонаII a1) антагоністичний; ворожий2) юp. змагальний ( процес) -
4 adverse
adj1) ворожий2) несприятливий, шкідливий; протилежнийadverse winds — супротивні (лобові) вітри
3) розташований навпроти, протилежний* * *a1) ворожий; антагоністичний2) несприятливий; шкідливий; суперечний ( чиїм-небудь) інтересам, бажанням3) який лежить, розташований навпроти; протилежний4) бoт. обернений -
5 antagonistical
-
6 antipathic
мед. -
7 oppugnant
aпротидіючий; антагоністичний; протиборчий; суперечний -
8 adversary
I n1) супротивник; ворог; суперник2) опонент; юp. протилежна сторонаII a1) антагоністичний; ворожий2) юp. змагальний ( процес) -
9 adverse
a1) ворожий; антагоністичний2) несприятливий; шкідливий; суперечний ( чиїм-небудь) інтересам, бажанням3) який лежить, розташований навпроти; протилежний4) бoт. обернений -
10 antagonistic
-
11 antipathic
мед. -
12 oppugnant
aпротидіючий; антагоністичний; протиборчий; суперечний -
13 antagonistic
adj антагоністичний
См. также в других словарях:
антагоністичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
антагоністичний — а, е. Пройнятий антагонізмом; непримиренно ворожий. || Пов язаний з боротьбою між тваринами, рослинами, мікроорганізмами … Український тлумачний словник
неантагоністичний — а, е. Позбавлений антагонізму … Український тлумачний словник
непримиренний — 1) (про людей, суспільні угруповання тощо й стосунки між ними яких не можна примирити); антагоністичний (перев. у соціяльно політичному плані); безкомпромісний (про стосунки, дії які виключають можливість примирення, проходять без компромісів);… … Словник синонімів української мови
