-
1 akwilon
[аквільон]m -
2 aquilon
n; іст., поет.аквілон, північний або північно-східний вітер -
3 north
1. n1) північ2) мор. норд4) (N.) полярні країни; Крайня Північ; Арктика6) північний вітер; борей2. adj1) північнийnorth wind — північний вітер, норд
N. Britain — Північна Британія, Шотландія
2) мор. нордовий3) арктичний, полярнийN. Star — Полярна зірка (зоря)
4) повернений на північ; що виходить на північnorth eye — розм. косоокість
3. adv1) на північ, у північному напряміScotland lies north of England — Шотландія лежить (розташована) на північ від Англії
2) з півночі (про вітер)4. v1) рухатися (прямувати, відхилятися) на північ2) завівати з півночі (про вітер)* * *I n1) північ; мop. норд2) північ, північна частина або область; північний район; північна окраїна ( міста); північний край ( острова); (North) полярні країни; Крайня Північ, Арктика3) ( the North) північні країни ( Європи); північні штати США; жителі півночі, населення північних районів4) aмep.; icт. жителі Півночі5) північний вітер; пoeт. аквілон, борей6) (North) eк. промислово розвинені країниII a1) північнийNorth Britain — Північна Британія, Шотландія; мop. нардовий; арктичний, полярний
2) звернений на північ; який виходить на північ; north eye cл. косоокістьIII adv1) на північ, у північному напрямкуIV v1) рухатися, направлятися, відхилятися на північ; набувати північного напрямку2) завіяти з півночі ( про вітер) -
4 aquilon
n; іст., поет.аквілон, північний або північно-східний вітер -
5 north
I n1) північ; мop. норд2) північ, північна частина або область; північний район; північна окраїна ( міста); північний край ( острова); (North) полярні країни; Крайня Північ, Арктика3) ( the North) північні країни ( Європи); північні штати США; жителі півночі, населення північних районів4) aмep.; icт. жителі Півночі5) північний вітер; пoeт. аквілон, борей6) (North) eк. промислово розвинені країниII a1) північнийNorth Britain — Північна Британія, Шотландія; мop. нардовий; арктичний, полярний
2) звернений на північ; який виходить на північ; north eye cл. косоокістьIII adv1) на північ, у північному напрямкуIV v1) рухатися, направлятися, відхилятися на північ; набувати північного напрямку2) завіяти з півночі ( про вітер) -
6 герменевтика
ГЕРМЕНЕВТИКА (грецьк. έρμηνετικη, від έρμηνεω - пояснюю, інтерпретую, тлумачу) - термін, формування основоположного значення якого історично сягає стародавніх тлумачень текстів Біблії; традиційно він також включає тлумачення текстів філософських та літературних - насамперед тих, які стосуються Біблії. На позначення самостійного філософського напряму цей термін почав застосовуватися, головно, на поч. XX ст., коли розгорнулося фундаментальне філософське осмислення феномена розуміння та пов'язаної з ним методології і практики гуманітарно-історичних дисциплін. В історії інтерпретації профанних та сакральних текстів вирізняються наступні основні різновиди: 1) Буквальна інтерпретація, яка стверджує, що біблійні тексти мають тлумачитися згідно зі значеннями (відповідними намірам авторів), які виражені їхньою граматичною конструкцією та історичними контекстами виникнення. Її дотримувались Тома Аквінський, Лютер, Кальвін та ін. 2) Моральна інтерпретація, яка намагалась встановити екзегетичні принципи, завдяки яким з різних частин текстів Біблії можуть бути виведені відповідні етичні приписи та моральні імперативи поведінки. 3) Алегорична (символічна) інтерпретація (запозичена зі стоїцизму і уперше запроваджена до тлумачення текстів Гомера Пергамською школою філологів) розуміла біблійні оповіді як такі, що мають крім буквального ще й другий, фігуральний рівень референції за межі тих подій, які експліцитно маються на увазі у текстах Біблії. Окремою формою алегоричної інтерпретації є "типологічне" тлумачення, згідно з яким головні події Старого Завіту є передвіщенням подій Нового Завіту (Ноїв ковчег як "тип" християнської церкви). Цього різновиду тлумачення Біблії, з використанням платонівських та стоїчних категорій, дотримувались Філон Александрійський, Елемент Александрійський, Ориген та ін. 4) Анагогічна (містична) інтерпретація стосується тлумачення біблійних подій у їхньому відношенні до прийдешнього життя як його прообразу С. тан справ, коли проблематика Г. і проблематика філософії осмислювались паралельно, незалежно одна від одної, а тому і не зазнавали істотного взаємовпливу, лишався чинним до початку XX ст. Провідними постатями, які розвивали Г. у такому статусі, були Юстин, Іреней, Тертуліан.Августин, Флавій, Баумгартен, Ернесті та ін. На основі ознайомлення з працею Ернесті "Тлумач" в контексті історико-літературних студій нім. романтизму (особливо у співробітництві зі Шлегелем) Шляєрмахер розвиває Г. як мистецтво конгеніального осягнення чужої індивідуальності, дослідивши феномен розуміння як такий і виокремивши граматичний та психологічний його різновиди. Надалі Г. розробляється в річищі методологічних пошуків нім. історичної школи (Ранке, Дройзен, Савіньї та ін.), філології та психології (Аст, Бек, Штайнталь та ін.). Зрештою, в історичному науковченні Дильтея вона - як вчення про мистецтво тлумачення писемних пам'яток (життєвих виявів) - включається у контекст теорії пізнання, логіки й методології гуманітарних наук і проголошується сполучною ланкою між філософією та історичними дисциплінами, головною складовою основоположень наук про дух. Г. набуває у Дильтея філософського статусу під впливом розробленої Гуссерлем у "Логічних дослідженнях" теорії значення. Долаючи завдяки феноменології Гуссерля релятивізм і скептичний суб'єктивізм свого історичного науковчення і розв'язуючи проблему об'єктивності гуманітарного знання, Г. Дильтея разом з тим втрачала своє найвагоміше конструктивне надбання - принцип історизму. Щоб уникнути цієї дилеми, Гайдеггер намагається на нових засадах об'єднати дві різнорідні традиції у концепції, яку він з 1919 р. називає "феноменологічною Г." Завдяки філософії фундаментальної онтології Гайдеггера класична (теологічна, філологічна й історична) Г. започаткувала нову фазу свого розвитку. Її центральна проблема - проблема розуміння - була осмислена вже не як метод наукового пізнання, а як спосіб людського буття, а феноменологія - як онтологія. Нове філософське вчення постає як "Г. фактичності", що ситуативно розташоване в конкретно-історичному контексті людського "Я" (пізніше - "Dasein"), головним способом буттєвого самовизначення якого виступає інтерпретативне тлумачення свого буття-у-світі. Подальший розвиток цієї традиції здійснив Гадамер (див. герменевтика філософська). Г. у традиційному сенсі як гносеологічне підґрунтя й методологію гуманітарних наук розробляв також Бетті та ін. Як до допоміжної дисципліни до неї звертаються Апель, Габермас, Деррида.С. Кошарний
См. также в других словарях:
аквілон — іменник чоловічого роду північний вітер поет … Орфографічний словник української мови
аквілон — а, ч. 1) У римській міфології – бог вітру. 2) Сильний північний або північно східний вітер … Український тлумачний словник
Ода, Нобунага — Ода Нобунага 織田信長 Портрет Оды Нобунаги из коллекции храма Тёкодзи в городе Тоёта (преф. Айти) Годы жизни Период Сэнгоку Адзути Момояма … Википедия
Яёй — История Японии Палеолит Дзёмон Яёй Ямато Кофун Асука Нара Хэйан Камакура Реставрация Кэмму Муромати … Википедия
Период Асука — У этого термина существуют и другие значения, см. Асука. История Японии … Википедия
Период Нара — История Японии Палеолит Дзёмон Яёй … Википедия
Ода Нобунага — 織田信長 Портрет Оды Нобунаги из коллекции храма Тёкодзи в городе … Википедия
Акияма Ёсифуру — яп. 秋山 好古 … Википедия
Набунага — Ода Нобунага 織田信長 Портрет Оды Нобунаги из коллекции храма Тёкодзи в городе Тоёта (преф. Айти) Годы жизни Период Сэнгоку Адзути Момояма … Википедия
Нобунага — Ода Нобунага 織田信長 Портрет Оды Нобунаги из коллекции храма Тёкодзи в городе Тоёта (преф. Айти) Годы жизни Период Сэнгоку Адзути Момояма … Википедия
Нобунага, Ода — Ода Нобунага 織田信長 Портрет Оды Нобунаги из коллекции храма Тёкодзи в городе Тоёта (преф. Айти) Годы жизни Период Сэнгоку Адзути Момояма … Википедия