Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

а)+схопити

  • 101 схапваць

    вхопити
    застукати
    затримати
    затримувати
    зловити
    ловити
    піймати
    спіймати
    схопити

    Білорусько-український словник > схапваць

  • 102 хапаць

    вхопити
    застукати
    затримати
    затримувати
    зловити
    ловити
    піймати
    спіймати
    схопити

    Білорусько-український словник > хапаць

  • 103 хапнуц

    вхопити
    застукати
    затримати
    затримувати
    зловити
    ловити
    піймати
    спіймати
    схопити

    Білорусько-український словник > хапнуц

  • 104 gribe

    вхопити, схопити, ухопити

    Dansk-ukrainsk ordbog > gribe

  • 105 chwycić

     1. схопити; спіймати;
     2. уловити (пе-рен.)

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > chwycić

  • 106 porwać

     1. викрасти; захопити;
     2. схопити;
     3. захопити (перен.);
     4. розірвати;
     5. здерти, зірвати;
     6. охопити (перен.)

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > porwać

  • 107 ująć

     1. взяти;
     2. схопити;
     3. висловити; пояснити;
     4. відняти, зменшити;
     5. привернути, прихилити (перен.);
     6. охопити (перен.)

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > ująć

  • 108 załapać

     1. захопити, схопити;
     2. зрозуміти

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > załapać

  • 109 хах-

    I
    (хағай ВН, СБ, СМ, хахай Б, У, СГ) ударяти, бити, стукати, збивати, розпушувати, ляпати, бити в долоні, трусити, трясти, витрушувати, вибивати, колотити, молотити, coіare, украсти; бир бирне хах — эт'иси бир стукни один об одного — обоє однакові НМ; айахларын хах- дригати ногами У, СГ; хахай айахларын, д'еберий дригає ногами й подихає СГ; йайу хахвибивати верети, доріжки Г, К; йайымларын хахай вибивати серветки (на машинці) У; лезғинканы да хахтым і лезгинку ушкварив Б; хағай алий каранасын хапає й забирає його корону СБ; хағай алый захоплює СМ; хахай алий хапає Б; хахты алды хылычы він схопив шаблю Г, СЛ; хахып ал- схопити К, СГС; хахып алып т'ельлер, т'етирдлер схопили й привезли У; башыма хахай алый у мене в голові стукає У; пор. хағдыр-.
    II
    вставати П, СК; див. халх-.

    Урумско-украинский словарь > хах-

  • 110 холтух

    (-ғу) пахва СБ, НМ, Б, Г, К, СГ, СК, суглоб плеча, плече НМ, Б; холтуғун тӱбӱ пахва Б; холтуғуна сазы сахлады заховав саз під пахву Г; холтуғундан тут- схопити кого під руку СК.

    Урумско-украинский словарь > холтух

  • 111 щось

    ЩОСЬ - поняття класичної онтології, яке вказує на визначеність буття; наявність існування; його самодостатність; виявлення певних якостей сущого. Відтак Щ. розумілось як тотожне буттю, сущому, існуванню і протилежність небуттю, несущому, ніщо. Щ. з'являється у просторі філософського мислення із становленням онтології. У Парменіда воно осмислюється в контексті тотожності мислення і буття, у Демокрита - вчення про атоми, у Платана - вчення про ейдоси, у Аристотеля - в аспекті єдності матерії і форми. У середньовічній схоластиці Щ. розглядається, з одного боку, як те, що є в результаті Божого творення (суще), з другого - як те, що є як Божа сутність. У Кузанського Щ. є тільки те, що може бути. Буття нічого не додає до можливості бути, відтак абсолют стоїть вище буття і небуття і є точкою збігу протилежностей. За Декартом, Щ. народжується в чистому акті самосвідомості, однак як буття характеризує і протяжну, і мислительну субстанції. Бекон постулює протилежний підхід: Щ. як буття не можна схопити абстрактним поняттям. Від Бекона до Берклі (через Гоббса і Локка) проходить лінія, що завершується в концепції Г'юма, згідно з якою Щ. означає бути одиничним фактичним існуванням. У Канта Щ. є предметом поняття, якому відповідає споглядання, тобто є поняттям про присутність предмета, його формальна умова, можливість. Гегель розглядає Щ. як реальність, існування, що безпосередньо співвідноситься із самим собою. Із кризою класичних онтологічних побудов Щ., як і пов'язане з ним поняття ніщо, втрачає своє категоріальне значення, перетворюючись на контекстуально зумовлений термін філософського неметафізичного дискурсу.

    Філософський енциклопедичний словник > щось

См. также в других словарях:

  • схопити — див. схоплювати …   Український тлумачний словник

  • схопити — I (хворобу несподівано й раптово захворіти), підхопити II ▶ див. вдихати, заарештувати, з єднувати I, зрозуміти, ловити I, 1) …   Словник синонімів української мови

  • схопити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • порвать — схопити, досягти …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • піймати — а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Схопити, підхопити те, що летить, кинуте і т. ін. || Витягти кого , що небудь із водойми. 2) Схопити, спіймати те, що віддаляється, того, хто тікає. || Схопити кого небудь за щось. || перен. Зазнати якої… …   Український тлумачний словник

  • уловлювати — (вло/влювати), юю, юєш і рідко уловля/ти (вловля/ти), я/ю, я/єш, недок., улови/ти (влови/ти), уловлю/, уло/виш; мн. уло/влять; док., перех. 1) Сприймати, розпізнавати, помічати що небудь органами чуттів. || Сприймати, осягати розумом або помічати …   Український тлумачний словник

  • схоплювати — юю, юєш, недок., схопи/ти, схоплю/, схо/пиш; мн. схо/плять; док., перех. 1) Брати, хапати кого , що небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін. || Хапати лапами, дзьобом (про тварин, птахів). || за що. Хапаючи за що небудь, тримати, стискати. || за… …   Український тлумачний словник

  • упіймати — (впійма/ти), а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зловити, підхопити що небудь або когось на льоту, під час падіння і т. ін. 2) Наздогнати, зловити того (те), хто (що) рухається, віддаляється. || Схопити щось або кого небудь за щось. 3) Зловити, схопити… …   Український тлумачний словник

  • уняти — Уняти: відібрати [6] схопити, захопити; уняти собі когось: з єднати собі [IV] узяти, схопити [VI] …   Толковый украинский словарь

  • одержати — 1) = одержувати (узяти очікуване, надіслане, належне документи, кореспонденцію, житло, товари тощо), отримати, отримувати, дістати, діставати 2) = одержувати (прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу тощо звання, посаду, нагороду,… …   Словник синонімів української мови

  • ухопити — хоплю, пиш, (вхопити, вхоплю), Пр. Хватати, пійматись за щось руками, швидко і сильно схопити щось; спіймати когось на незаконному вчинку; грубо схопити щось і взяти з собою …   Словник лемківскої говірки

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»