-
41 reckon
v1) рахувати (особл. про себе), підраховувати ( reckon up); нараховувати; обчислювати; підраховувати, підбивати підсумок ( reckon up)2) ( часто as) розглядати, вважати; ( among) числити ( де-небудь), зараховувати (до кого-небудь, чого-небудь)3) aмep. думати, вважати; дотримуватися думки; мати на увазі4) (on, upon) покладатися, розраховувати (на кого-небудь, що-небудь)5) ( with) брати до уваги, рахуватися (з ким-небудь, чим-небудь); (with, without) взяти до уваги; враховувати6) ( with) розраховуватися, розплачуватися; розквитатися7) ( with) справлятися; стикатися, мати справу (з чим-небудь, ким-небудь)8) ( часто for) розраховувати ( на що-небудь); передбачати ( що-небудь)9) (in) включати, зараховувати10) вважатися істотним; бути важливим; мати цінність11) прост. мати звичку -
42 settle
I [`setl] n2) помістII ['setl] v1) вирішувати, приймати рішення2) домовлятися, визначатиto settle a bargain — укласти угоду; дійти згоди; з'ясовувати, улагоджувати; вирішувати; юp. вирішувати, урегулювати
3) оселятися, поселятися ( settle down); поселяти, заселяти; колонізувати4) влаштовуватися, всідатися, укладатися ( settle down); влаштовувати, саджати, посадити, укладати, укласти; влаштовувати, пристроювати ( до справи)5) опускатися, осідати, сідати ( settle down); осаджуватися, відстоюватися; давати осад; давати відстоятися, очищати від каламуті6) приводити в порядок, давати лад, заспокоювати; заспокоюватися7) надягати; всовувати; поміщати8) платити, оплачувати, сплачувати; розплачуватися ( settle up)9) усувати, розсіювати (сумніви, побоювання)10) сідати (про птахів, комах)11) нависати ( про темряву); запановувати ( про тишу)12) осідати, зміщатися вниз, зсуватися (про фундамент, дорогу; settle down)13) занурюватися, тонути (про корабель; settle down)14) встановлюватися, запанувати (про погоду, вітер)15) ущухати (про бурю; settle down)16) улягтися, утихомиритися (про хвилювання, гнів; settle down)17) to settle for smth розм піти, погодитися на що-небудь; задовольнятися чим-небудь18) to settle into smth приймати яку-небудь форму, набувати якої-небудь якості19) to settle (up) on smth зупинитися на чому-небудь, зробити який-небудь вибір, прийняти яке-небудь рішення; зупинятися, затримуватися на чому-небудь20) to settle smth on smb; юp. заповісти, відмовляти що-небудь кому-небудь, закріплювати що-небудь за ким-небудь21) to settle (down) on smb; smth охоплювати, заволодівати ким-небудь, чим-небудь22) to settle (down) to smth, to settle (down) to do smth взятися за яку-небудь справу; зайнятися якою-небудь роботою23) to settle (down) to / for / smth приготуватися до чого-небудь; збиратися робити що-небудь24) to settle down to /at / smth звикати до чого-небудь, втягуватися у що-небудь, освоюватися з чим-небудь, призвичаюватися до чого-небудь25) to settle (smth) with smb розквитатися з ким-небудь; помститися кому-небудь -
43 settle up
-
44 stump up
-
45 whistle
I n1) свист2) свистокpenny /tin/ whistle — свистулька
a factory whistle — фабричний /заводський/ гудок
3) розг. горло, глоткаto wet one's whistle — промочити горло, випити
whistle bait — cл.; cл. красуня
as clean /as clear, as dry/ as a whistle — відмінний, першокласний
at smb 's whistle — за першим покликом /наказом/; варто тільки свиснути
not worth a whistle — нічого не вартий, не вартий зусиль
II vto pay (too dear) for one's whistle — розплачуватися /дорого поплатитися/ за свою забаганку
1) свистіти2) свиснути, підізвати свистком ( whistle up)to whistle to a dog, to whistle one's dog back — свиснути собаці
the bullets [the arrows] whistled past our ears — пулі [стріли]свистіли навколо нас
to whistle at a girl — присвиснути ( від захоплення), побачивши дівчину
the audience whistled — глядачі свистом виражали своє схвалення; ( for) cл. марно добиватися (чого-н.)
he did a sloppy job so he can whistle for his money — робота зроблена халтурно, нехай він не розраховує отримати за неї гроші
to whistle in the dark — підбадьорювати себе свистінням в темноті; бадьоритися, маскувати страх /зневіру/; проявляти показний оптимізм
to bid /to tell, to let/ smb go whistle — грубо відмовити кому-н.
to blow the whistle on smb — cл. донести на кого-н.; накапати, настукати на кого-н.
-
46 rozliczać się
[розлічачь шіĕ]v.ndkрозплачуватися, розраховуватися -
47 rozliczać się
1. розраховуватися, розплачуватися;2. звітуватися -
48 ахлан-
бути сплаченим, розплачуватися СЛ. -
49 хаклаштыр-
змушувати розплачуватися М.
См. также в других словарях:
розплачуватися — уюся, уєшся, недок., розплати/тися, ачу/ся, а/тишся, док. 1) Повністю розраховуватися з ким небудь, віддавати плату за щось (перев. грошима). 2) рідко. Віддячувати за послугу, добре ставлення і т. ін. 3) перен. Зводити рахунки з ким небудь;… … Український тлумачний словник
розплачуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відплачуватися — уюся, уєшся, недок., відплати/тися, ачу/ся, а/тишся, док. 1) рідко. Те саме, що віддячувати. 2) діал. Повертати борг; розплачуватися … Український тлумачний словник
платитися — плачу/ся, пла/тишся, недок. 1) Втрачати що небудь, позбуватися чогось у відплату за що небудь; розплачуватися. 2) розм. Те саме, що коштувати 1). || Дорого, високо цінитися. 3) Пас. до платити 1 3) … Український тлумачний словник
розплатитися — див. розплачуватися … Український тлумачний словник
себе — наз. в. нема, одн. і мн., займ. зворотний. Вказує на спрямованість дії на самого виконавця дії, заміняючи за змістом особові займенники. •• Від се/бе від свого імені. У се/бе у своїй кімнаті, квартирі, у своєму будинку і т. ін. Бра/ти на се/бе що … Український тлумачний словник
спокутувати — ую, уєш, недок. і док., рідко споку/тати, аю, аєш, док., перех. і без додатка. Заслуговувати чим небудь прощення за щось. || Нести покарання за злочин, провину; розплачуватися. •• Споку/тувати гріх (гріхи/) а) молячись, дотримуючись посту і т. ін … Український тлумачний словник
віддячувати — віддячити (на чийсь добрий учинок, подарунок тощо відповідати тим самим), віддякувати, віддячуватися, віддячитися, віддякуватися, відплачувати, відплатити, відплачуватися, відплатитися, нагороджувати, нагородити, платити, розплачуватися,… … Словник синонімів української мови
мститися — (здійснювати помсту над кимось), мстити (кому й без додатка), помщатися, помститися, помстити, відо[і]мщати, відо[і]мстити, відплачувати, відплатити, віддячувати, віддячити (кому); розплачуватися, розплатитися (з ким); платити (кому зводити… … Словник синонімів української мови
платити — I (кому віддавати гроші / що н. цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо), сплачувати, сплатити, оплачувати, оплатити, винагороджувати, винагородити (кого); доплачувати, доплатити, приплачувати, приплатити (додатково); розплачуватися,… … Словник синонімів української мови
спокутувати — (що нести покарання за провину, учинений злочин тощо), покутувати, каратися, розплачуватися, розплатитися … Словник синонімів української мови