-
1 фIыцIэ
I 1. чёрный ( о цвете)/ КIэгъуасэм, фIамыщIым и фэ зиIэ, къарэ.Вагъэ фIыцIэ. Пшэ фIыцIэ. ГъэщIэгъуэнщ, ахэр {фызхэр} гуащэ зэрыхъуу щхьэфIэпхыкI фIыцIэкIэ я щхьэр фIапхыкIыу щIадзэ. Хь. Хь.2. смуглый/ Къамылыфэ.ЩIалэ фIыцIэ.3. переносное ненавистный/ Жагъуэ.* ДищI илъ сщIэжыныр къалэн сщIауэ Изох бий фIыцIэм удын гуащIэ. Къэб. Шэ фIыцIэжьыр къыщытехуэм, Уи гыбзафэри сигу къэкIат. фольк.Дзэ фIыцIэ см. дзэ II.Щай фIыцIэу къимыдзэн см. щай.II добрая слава/ Щытхъу зыпылъ.{И} ФIыцIэ Iун распространяться ( о славе). ЩIалэм и фIыцIэ Iуащ. -
2 нэ
1. глаз/ Зэрыплъэу, зэрилъагъуу цIыхум, псэущхьэм иIэрщ.* Гур мыплъэмэ, нэм илъагъукъым. (погов.) Нэм илъагъур щхьэм и уасэщ. (погов.)2. переносное отверстие, ячейка в чем-л./ Шыбзэ, чымчыр сыт хуэдэхэм я гъуанэ цIыкIухэр, безым иIэ кумбыгъэ цIыкIухэр.Шыбзэм и нэ. Бжьэм хьэкIуэм иIэ нэ цIыкIухэм фо иракIэри и щхьэр безкIэ яуэжыр.3. переносное ушко ( иголки)/ Iуданэр ираууэ мастэ дакъэм иIэ гъуанэр.Мастэм и нэ.Нэ гъэцIуун засиять, заблестеть - о глазах.Нэ джабэкIэ еплъын коситься на кого-л.Нэ жан 1) хорошее зрение.* {Анэм:} - Уэ уи нэ цIыкIухэр нэ жанщи Зыгуэрхэр плъагъумэ къызжыIэ. Акъ. З. 2) острый, проницательный взгляд.{И} нэ жей къекIуэн глаза слипаются у кого-л. ; клонит ко сну.{И} нэ ирегъэщIыжын вызвать зависть у кого-л. чем-л.* Мэремкъаныр нысашэ жиIэу хэмытыххэнкIи хъунт и жэгъуэгъум я нэр ирыригъэщIыжыну имымурадатэмэ. КI. А.Нэ ищын заприметить, облюбовать кого-что-л. Бостейм нэ ищын.Нэ ищIын выколоть глаз.* Пэжым нэ ирещI. (погов.){И} нэ къикIын (къыхуикIын) страстно желать, хотеть что-л.* Псоми я нэ къикIырт Матхъэнхэ я щIапIэжьыр къаплъыхьыну. Iуащхь.{И} нэ къимыхьын не понравиться кому-л.{И} нэ къитIэтIу пренебреж. сл. вылупив глаза, выпятив глаза.Нэ лейкIэ еплъын с особым вниманием, уважением относиться к кому-л.* Музыкауэ цIыкIухэм а фызыжьыр Инал и анэу къыщащIэм, нэхъ нэ лейкIэ см. хъуащ. КI. А.И нэ и псэу илъагъун любить искренне, от всей души.* Фаризэти и нэ и псэу илъагъуу щытащ Хъаничэ тхьэмыщкIэр. Щ. Ам.Нэ техуэн (къытехуэн) сглазили. Сабийм нэ техуащ.Нэ утхъуа мутные глаза.* Бэрокъуэр къыдэплъейри и нэ утхъуар абы триубыдащ. Т. Хь.Нэ фыгъуэ зытрамыгъаплъэм хуэдэщ очень красивый, великолепный.Нэ IейкIэ еплъын 1) сурово, злобно посмотреть на кого-л. ЛIыр абы нэ IейкIэ еплъащ. 2) неприязненно относиться к кому-л.* Нобэ цIыхубз къытхыхьэри.. нэхъыжьыр игъэпэжу, нэхъыщIэм нэ IейкIэ емыплъу.. хъун нысэ тхьэм тхуищI. фольк.НэкIэ зегъэкIуэн наблюдать, пристально следить за кем-л. *НэкIэ пыджэн (епыджын) злобно, гневно смотреть на кого-л.НэкIэ уэн (еуэн) = нэкIэ пыджэн (епыджын).* ЛIыгъэм зезгъэхьу Унэм ныщесхулIэкIэ НэкIэ укъызоуэ. Къэб. п. и ант.НэкIэ шхын 1) есть, пожирать взглядом, глазами кого-л. 2) со злостью смотреть на кого-л.НэкIэ щIэн определить на глаз что-л.{И} нэм бжэгъуу (бжэгъукIэ) (къы)щIэуэн стать поперек горла кому-л. ; быть как бельмо на глазу. ХьэтIэкъущокъуэр лIакъуэлIэшхэм я нэм бжэгъуу щIэуэрт, ауэ тхьэмыщкIэхэр иригушхуэрт. Къэр. Хь.Нэм къегъэжыхьын глазки бегают.* Тыкъыр гужьеяуэ и нитIым адэкIэ-мыдэкIэ кърегъэжыхь. Iуащхь.Нэм къиубыдым нэс насколько хватает глаз.Нэм къиубыдын охватывать взглядом, взором.Нэм къищтэн = нэм къиубыдын.* ЗыхуэмышыIэр Iэбжьанэм доплъэ, И лъэр щыувыр и нэм къимыщтэ, Iуэхуу къытехъуэм гъунэ имыIэ. Къэб. п. и ант.Нэм къищтэр (къиубыдыр, къиплъысыр, къиплъыхьыр) все вокруг; все, что охватывает глаз.{И} нэм къыфIэнэн приглянуться, понравиться кому-л. (букв. зацепиться за глаза).* Зэрылэ нэм къыфIэнэу хъуар дурэшплIэрэшым дигъапщкIуэу щIидзащ. Къ. Хь.{И} нэм къыфIэщIын показаться, померещиться кому-л.{И} нэм къыщипхъуэн = нэм къыщхьэрипхъуэн.* И занщIэр и гъуэгуу шур мажэ, мажэ и нэм къыщипхъуауэ. Щ. I.Нэм къыщхьэрипхъуэн ничего не видеть перед собой (напр. от гнева).Нэм къыщIэуэн быть очевидным (букв. колоть глаза).Нэм (къы)щIэIэбэр мылъагъун хоть глаза выколи, ни зги не видать.* Нэм къыщIэIэбэр умылъагъуу жэщыр кIыфIт.Нэм къыIуидзэн 1)открываться взору 2)бросаться в глаза.* Тафэщ, тафэщ нэм къыIуидзэр. Е. К.Нэм къыIуимыхьэн = {и} нэ къимыхьын.Нэм лыбод трищIэн надоесть, осточертеть, быть как бельмо на глазу.{И} нэм лъы къытелъэдэн (телъэдэн) глаза кровью налились. ЩIалэм и нэм лъыр къытелъэдауэ зешхыж.{И} нэм лъы щIэгъэупIэн сильно, жестоко избить кого-л.Нэм пшагъуэ къытрихьэн помутилось в глазах у кого-л.* Сэри си нэм пшагъуэр къытрихьащи, щIыIэ техьэгъуэм сызэщIиубыда хуэдэщ. Лъэб.Нэм пшагъуэ къыщIихьэн хмуриться, сердиться.Нэм пшатхъуэ къытрихуэн = нэм пшагъуэ къытрихуэн.Нэм хуэдэ желанный, любимый, дорогой (букв.: подобный своим глазам).* - Ди нэм ухуэдэщ, ди псэм ухуэдэщ! - жаIэри Гъудэберд жьантIэм дагъэтIысхьащ. Къэр. Хь.Нэм хуэмылъагъун питать к кому-чему-л. неприязнь.Нэм хуэхьын нежно, ласково относиться к кому-л.{И} нэм хъуаскIэ къыщIихын метать громы и молнии.{И} нэм цIу-цIу къы(ху)щIегъэхын устроить кому-л. взбучку, нагоняй.{И} нэм цIу-цIу щIэгъэIукIын кубано-зеленчукские = {и} нэм цIу-цIу къы(ху)щIегъэхын.Нэм щызу лъагъун насмотреться вдоволь на кого-что-л.Нэм щыщIэн (кIэричын) ухудшиться - о зрении.* Ей, Адемыр, бдэркъым нэху, уи нэм хуабжьу кIэричащ. Зы. б. з.Нэм щIэбзеен удалить языком из чьего-л. глаза ( соринку).{И} нэм щIэгъуэнлыхьын кубано-зеленчукские сделать нагоняй кому-л.Нэм щIэджэгуэн бросаться в глаза (о чем-л. ярком, пестром).* Хъыджэбзым дыщэкIэ дауэ къэдабэ бостей дахэ щыгъти нэм щIэджагуэрт. Черк. фольк.Нэм щIэлыдэн = нэм щIэджэгуэн.Нэм щIэIэбэу прямо в глаза, откровенно.* ПащIэ Бэчмырзэ.. нэм щIэIэбэу мыхъумыщIагъэр игъэлъагъуэу ныкъуэкъуащ. Къэб. п. и ант.{И} нэм щIэIун тыкать в глаза кому-л.{И} нэм щIы имылъагъу(жы)н 1) быть страшно разгневанным.* Къурыкъуэ лъэбышэр Хьэмид сымэ щаубыдам, Назыч гуфIэгъуэшхуэ иIащ, ауэ ар псэууэ къазэрыIэщIэкIыжар гухэщIышхуэ хуэхъуауэ и нэм щIы илъагъужтэкъым. Д. М. 2) не чуять под собой ног.* Апхуэдэу, си нэм щIы имылъагъуу, сыжэурэ, хьэхэм гу къыслъатэри сяужь къихьащ. Япэу лъ. з.Нэр гъэджэгун играть глазами.Нэр гъэжанын пристально смотреть, всматриваться.Нэр гъэплъэн раскрыть глаза, посмотреть.Нэр гъэупIэрэпIэн моргать.{И} нэр зэIыхьэн ухудшиться - о зрении.И нэр ису и псэр хэгъуэн страшно исхудать, остались кожа да кости.{И} нэр къэлыдын глаза загорелись.{И} нэр къэплъэжын 1) прийти в себя 2) вздохнуть свободнее.* Абы {жылэм} я псыр благъуэм къиутIыпщыжащ, цIыхухэм я нэри къэплъэжащ. Нарт.{И} нэр къэпщIын открыться, раскрыться - о глазах (напр. у щенка).{И} нэр къижын вытаращить глаза.* Бажэм и нитIыр къижу зиплъыхьащ. Дыщэ кI.{И} нэр къилэлын осоловеть - о глазах, взгляде.Нэр къилыдыкIын сверкать, сиять - о глазах.{И} нэр къитIэтIын гуем выпучиться - о глазах.{И} нэр къихун выбить глаз.* Джэгу пэтрэ нэ къраху. (погов.){И} нэр къипхуу честно, прямо, в глаза.{И} нэр къицIуукIын блестеть, сверкать - о глазах.{И} нэр къицIыщхъукIын = {и} нэр къицIуукIын.{И} нэр къыщипхъуэн впасть в панику.{И} нэр къыщихун глаза вылезли из орбит (напр. от смеха, боли, испуга и т. п.).* Шамхьун и нэр къыщихуауэ дыхьэшхырт. Къэб.{И} нэр къыщыпкIын = и нэр къыщихун.Нэр къыщIэгъэбырдыкIын смотреть исподлобья.Нэр къыщIэгъэплъын = нэр къыщIэгъэбырдыкIын.{И} нэр мупIэрэпIэн и глазом не моргнуть.{И} нэр мыгъэплъэн держать кого-л. в черном теле.{И} нэр плъэн 1) видеть 2) развлечься, приятно провести время.Нэр плъызын уставиться, уткнуться в одну точку.Нэр пIэпихын очаровываться кем-чем-л.* Розэ зэмыфэгъухэм я къэгъэгъэгъуэщ - узэплъыныр умыщIэу нэр пIэпах. Iуащхь.Нэр тедиен остановиться взглядом на ком-чем-л.* НапэIэлъэщIым кIуэцIылъу абы {Хьэцацэ} иIыгъым ефэндым и нэр занщIэу тедиящ. Ж. Б.Нэр текIылэн рябит в глазах.Нэр темыгъэкIын не спускать глаз с кого-чего-л.Нэр темыпыIэу в мгновение ока.{И} нэр тенэн впиться глазами в кого-что-л., не сводить глаз с кого-чего-л.* Бабыху хъыджэбзым и натIэм телъ щхьэц топым и нэр тенащ. Iуащхь.Нэр теплъызэн уставиться на кого-что-л.* Мусэбий и нэр хъыджэбзым теплъызат. Iуащхь.Нэр тепщIыпщIэн = нэр текIылэн.* Хьэсанш щауэм и джатэм нэр топщIыпщIэ. Къэб. фольк.Нэр теубыдэн вперить глаза, взгляд, взор в кого-что-л.Нэр тIууэ хуэгъэплъэн дать кому-л. нагоняй; навести страх на кого-л.Нэр уфIыцIын зажмурить глаза.Нэр хуэгъэIеин кубано-зеленчукские зло, неприязненно смотреть на кого-л.Нэр хуэуфIыцIын закрыть глаза, смотреть сквозь пальцы на что-л.* Абы жиIэр уэ лэжь, ИщIэр умыщIэ, Уи нэр хуэуфIыцI. П. Б.Нэр хъуэпскIын сверкнуть - о глазах.Нэр щыджылын рябить в глазах (от яркого пламени, от света).* Дыхьэрэну мэплъ и нэкIур, Нэр щоджылыр уIуплъамэ. Къэб. п. и ант.Нэр щысыкIын слепить глаза.{И} нэр щыункIыфIыкIын потемнело в глазах, стало дурно.* А напIэзыпIэм Таусэ Трам и нэхэр щыункIыфIыкIащ.. пхырыху къыфIэщIащ. Iуащхь.Нэр щIэплъызэн = нэр теплъызэн.* Хъусин и нэхэр мэз щIагъым щIэплъызэурэ зыкъомрэ щыта нэужьым ежьэри зиплъыхьащ. Лъэб.Нэр щIэукъуэнцIэн прищурить глаза.Нэр щIэIуэтыкIын протереть глаза.Нэр щIегъэлъэфэн закатывать глаза.* Динэ зэхиуфа и набдзэхэм и нэ фIыцIэ лыдхэр щIригъэлъафэрт. Зы б. з.{И} нэр щIым етауэ потупив глаза, взор.* {КIукIуэ} хогупсысыхь, и нэр щIым етами, зытеувэр имылъагъу хуэдэщ. Iуащхь.Нэрэ напIэрэ я зэхуакум (бзэхын) мгновенно, в один миг.* {Фызыжьым:} - Мастэ сIыгъар нэрэ напIэрэ я зэхуакум кIуэдащ. фольк.Нэрэ напIэрэ зэхуэмыхьын = напIэ зэтемылъхьэн.* Анусэ цIыкIу мыгъуэм жэщ псом нэрэ напIэрэ зэхуихьакъым.. Хь. А.Нэрэ нэпсрэ зэщIимыхын не переставая, долго плакать.* Фызыжьым и къуиблри иныжьым IэщIэкIуэдауэ, абы ялъ зыщIэжын зэрыщымыIэр игъейуэ, нэрэ нэпсрэ зэщIимыхыу жьэгум дэст. фольк.Нэрэ Iэрэ я зэхуакум = нэрэ напIэрэ я зэхуакум.Нэри пэри хьын все сносить, сметать на своем пути ( о бурном потоке).* Нэри пэри зыхь псышхуэм къыхыхьэну зызыгъэхьэзыр щIалэр.. {Мыхьэмэт и фызымрэ и шыпхъумрэ} ягъэщIагъуэу уващ. Къэр. Хь.Нэхэр зэблэгъэплъын косить глаза, взгляд.* Хьэ банэ макъыр зэрызэхихыу, тхьэкIумэкIыхь анэжьым и гур къилъэтащ, и напIэхэр тригъауэри и нэхэр зэблигъэплъащ. Дыщэ кI.{И} нэхэр зэблэжын глаза разбежались.* Зыхуэмыубыдыжу абы {Марусхъан} и нэхэр зэблож, гуфIэу и гур къолъэт. Iуащхь.{Я} нэхэр зэтедиен уставиться друг на друга.{И} нэхэр илэлыхьын = {и} нэр къилэлын.Нэхэр къиджэгукIын играть глазами.нэ закъуэ 1. одноглазый ( о великане в адыгских сказках)/ Зы нэ фIэкIа зимыIэ (адыгэ таурыхъхэм хэт Иныжьым хужаIэ).Иныжь нэ закъуэ.2. см. нэ лъэныкъуэ.* Ди унэшхуэр тIошхэ-щэшхэщ, ди лэгъунэр шхэгъуэ закъуэщ, ди нэ закъуэр пIэм къыхоплъ. фольк.нэ зэв узкоглазый/ Зи нэр зэв.нэ кIуэцI нашэ косоглазый.нэ лъэныкъуэ одноглазый/ Зи нэ лъэныкъуэр нэф.нэ фIыцIэ черноглазый/ Зи нэр фIыцIэ.нэ хъурей {человек} с круглыми глазами/ Зи нэхэр хъурейуэ щыт (цIыху). -
3 бзу
воробей/ ЦIыхухэм я псэупIэм и гъунэгъуу щыпсэу, зи фэр морэ=гъуабжафэу щыт къуалэбзу цIыкIу.* Пщэдеирей ныбгъуэ нэхърэ, нобэрей бзу. (погов.) Бзум ил и лэпсщ. (погов.) Уэсукхъуэр бзу цIыкIум къегъэхъей. (погов.) Зи хущхьэ хъум и бзу. (погов.)Бзу кхъуей птичье молоко.Бзум худрапхъей имыIэн не иметь ни крошки.* ЦIыхум дахыхьэн дыукIытэу хьэджафэ шыру, унэм дыкъыщIыхьэжмэ, бзум худрапхъей димыIэу дыкъэбгъэнащ. Къ. Хь.Уазэрэ бзууэ гъун см. уазэ.бзу дамэху название птицы/ Губгъуэ къуалэбзу лъэпкъ.бзу кIэзэгуэх зоол. каменка/ Къуалэбзу лъэпкъ; мывэкIэпыс.Бзу кIэзэгуэхи, бзу кIэплъи, бзуупцIи къэкIуат зэIущIэм. Ад. фольк.бзу кIэплъ зоол. горихвостка/ КIэ гъуэжь-плъыжьыфэ зыпыт къуалэбзу лъэпкъ.бзу кIэплъ фIыцIэ зоол. горихвостка-чернушка/ КIэ гъуэжь-плъыжьыфэ зыпыт къуалэбзу фIыцIэ лъэпкъ.бзу пэ гъум зоол. дубонос/ Къуалэбзу лъэпкъ.бзу пэ кIыхь зоол. бекас/ Шэдылъэхэм щыпсэу къуалэбзу лъэпкъщ. -
4 бырыб
пушистый (о волосах, пухе)/ Къэушэрыба, къэпща.* И щхьэц фIыцIэ бырыб дэжьеяр сатин джанэ фIыцIэ пщампIэ лъагэм къытеуэрт. Къэб. -
5 вындыржьыч
совершенно черный/ ФIыцIэ дыдэ.Вындыржьычу щIакIуэ фIыцIэ. -
6 къыу
I лебедь/ Псым есхэм ящыщ къуалэбзу ин, и пщэр кIыхьу икIи къарэкъэшу, езыр къазым ещхьу.Къыухэр псым тесщ.къыу натIапцIэ лебедь-шипун/ Къыу лъэпкъхэм ящыщу зи пщэр къарэкъэш, зи пэр фIыцIэ къуалэбзу.къыу фIыцIэ лебедь черный/ ЩIыпIэ хуабэ лъэтэж, къэлъэтэжу къуалэбзу лъакъуэ псыгъуэ кIыхь.къыу хужь лебедь белый/ ЩIыпIэ хуабэхэм лъэтэжу, къэлъэтэжу къуалэбзу хужь лъакъуэ псыгъуэ кIыхь.II междом. звукоподражание лебединому крику/ Къыум къыжьэдэкI, къыур зэрыджэ макъыр къегъэлъагъуэ. -
7 лэнкI
бот. бирючина обыкновенная ( Ligustum vulgare)/ Гъурц лIэужьыгъуэ, пхъэщхьэмыщхьэ къыпыкIэхэр хъурейрэ, фIыцIэ. -
8 лIы
1. мужчина/ ЦIыхухъу.* ЛIы цIэрыIуэ. ЛIым и лIыгъэр зауэм къыщацIыху. (погов.) ЛIы и махуэрэ шы и махуэрэ зэхуэдэкъым. (погов.)2. муж, супруг/ ЦIыхубзым и щхьэгъусэ.Мы дэжэун.ЛIы дэкIуэн выйти замуж.ЛIы етын выдать кого-л. замуж.* Сэ сыщымыIэу, Аминатыр лIы иратат. Къу. Хь.ЛIы жагъуэ хуашэ хуэдэ быть в плохом настроении (букв. словно выдают замуж за нелюбимого человека).ЛIы и жэщ темная, пасмурная ночь.ЛIы икъугъэ (икъущ) настоящий мужчина.* Хьэхьей, Нартхэ ди Бэдынокъуэ! Нартхэ ди лIы икъугъэ, Бэлэрыгъ зекIуэкIэ, Уи шыфэлIыфэр сфIэдахэщ. Нарт.ЛIы и лIыж = лIым я лей.* ГуфIэгъуэ мыухыжыр зыгъуэта нартхэм лъэIукIэ ирагъэблэгъащ лIы и лIыж Батрэзыр. Нарт.ЛIы фIыцIэ гъущIынэ храбрый мужчина.* Сосрыкъуэу си напщIэ, лIы фIыцIэ гъущIынэ. Нарт.ЛIы хъун = лIыпIэ иувэн.ЛIы цIыкIу къамэшхуэ мужчина с амбициями.ЛIы щIын сделать, воспитать кого-л. мужчиной.ЛIым я лей храбрейший из храбрых. ЛIым я лейуэ щхьэ хъыжьэ, зауэ хъумэ, лIы хахуэ. Ад. фольк.ЛIыуэ анэм къилъхуа настоящий мужчина. *ЛIыуэ пащIэ тетын быть настоящим мужчиной.* УлIу пащIэ птетмэ си пащхьэм къиувэ. Щ. Ам.ЛIыфI натIэ ухъу хорошего мужа тебе ( пожелание девушке).* Пщащэм, гушыIэ хуэдэу: - НасыпыфIэ, лIыфI натIэ ухъу! - жраIэ. Ад. фольк.лIы дакъэ крепкий, сбитый мужчина/ ЛIы быдэ, Iэчлъэч.лIы дэкIуэгъуэ брачный возраст девушки, пора замужества/ Бзылъхугъэм и балигъыпIэ, ар унагъуэ щихьэ хъуну ныбжь.Пщащэм и лIы дэкIуэгъуэ хъуащ.лIы закъуэ бобыль/ Щхьэгъусэ, унагъуэ зимыIэ (зимыIэж) цIыхухъу.лIы закъуэ унэ семья мужчины без братьев и сыновей/ Къуэш, къуэ зимыIэ цIыхухъум и унагъуэ.лIы къуапцIэ стройный высокий мужчина/ ЦIыхухъу уардэ.* Сосрыкъуэу лIы къуапцIэ, сэркIэ укъэмыпцIэ. Нарт.лIы пцIанэ безоружный мужчина/ Iэщэ зымыIыгъ цIыхухъу.* Атаманым Бадым и псалъэр и фIэщ хъуащ, лIы пцIанэм сыт ищIэн, Iэрыубыд хъуащ жыхуиIэ хьисэпкIэ къепсыхащ. Iуащхь. -
9 набдзапцIэ
черные густые брови ¦ с черными густыми бровями, черновровый/ Набдзэ фIыцIэ Iув; набдзэ фIыцIэ Iув зытет.ЩIалэ набдзапцIэ. -
10 алътес
атлас ¦ атласный/ Данэ щэкI пIащIэ лъэпкъщ, и фIыпIэмкIэ тецIуукIыу.Алътес шхыIэнтебзэ. Алътес джанэ.* ХьэсаншкIэ зэджэр лIы фIыцIэ есщ, жыг щхьэгурысти, алътес къэпталыр зигъэкIэрахъуэурэ елажьэ. Къэб. п. и ант. -
11 афэху
устар. кольчуга, покрытая серебром/ ДыжьынкIэ ла, щIэгъэна афэ.* Дэ дымыделэтэмэ, Уей, ди СосрыкъуапцIэр, Ди лIы фIыцIэ гъущIынэр, Ди емынэ шужьейр, Зи лъэужьыр тхуэмахуэр, Зи афэхур тхуэпашэр къыздетшэжьэнт. Нарт. -
12 бадзапцIэ
1. мошкара/ Бадзэ жьгъей цIыкIу Iэрамэу къэзылъэтыхьхэр (нэхъыбэу шы вей, вэнвейхэм йопщI).2. зоол. зелёная падальница обыкновенная/ Бадзэ фIыцIэ пIащэшхуэ, удзыфафэ къыщIэлъадэу. -
13 бгырылъын
(бгырылъщ) неперех. гл. быть привязанным, прикрепленным к поясу/ Бгым кIэрылъу, кIэрыщIауэ щытын.* Мэжид къамэ фIыцIэ бгырылът. Сов. Къэб. ифольк. -
14 бгъантIэу
нареч. нараспашку, с открытой грудью/ Бгъэ тIэтауэ.* ХьэмкIутIей къуагъым цIыху къыкъуэкIащ хъурыфэ пыIэ фIыцIэ щхьэрыгъыу, шынел цейм къыхэщIыкIа кIагуэ хуабэ бгъантIэу щыгъыу. Iуащхь. -
15 бзыхьэхуэ
лоскут/ Зыгуэр щабзкIэ, къыпыкI щэкI кIапэлъапэ цIыкIуфэкIу.* ХьэIишэт.. гупсысэ фIэкIуэдар къигъуэтыж хуэдэу, гузавэу щэкI фIыцIэ бзыхьэхуэр иIуэту щысщ. КI. Т.Бзыхьэхуэ емыгъэщIын сделать что-л. хорошо, аккуратно. -
16 блэ
= глагольная приставка выражает значения «рядом, сбоку; мимо»/ Глагол префикс (лэжьыгъэр зыгуэрым ибгъукIэ блэкIыу къызэрыхъур къегъэлъагъуэ).Унэм блэкIын. Абы ар блэплъащ.I змея/ Хьэпщхупщ лъэпкъ (и пкъыр хъурей псыгъуэ кIыхьщ,, мэпщ).* Блэ зэуар аркъэным щощтэ. (погов.)Блэ зэраукIа баш злой, вредный ( о человеке).Блэ уэным хуэдэу словно ядовитая змея.блэ фIыцIэ см. блащхъуэ.II предплечье/ Iэблэ.III семь раз/ Блэрэ, хым зы и гъусэу апхуэдизрэ. -
17 бурш
-
18 вагъэ
пашня/ Гъавэ трасэн папщIэ, къызэрагъэдзэкIа щIы.* ЩIакIуэ фIыцIэ убгъуа хуэдэ, вагъэр ди пащхьэм щигъуэлъыкIат. Iуащхь. Къуалэжьхэр гуп Iуву зэхэту вагъэм и ужьым щызэрызохьэ. Щ. I. -
19 вэдыщхьэфIыцIэ
славка-черноголовка (птица)/ Бзу щхьэ фIыцIэ цIыкIу лъэпкъ.ВэдыщхьэфIыцIэм мэзым зэран хуэхъу хьэпщхупщ зэмылIэужьыгъуэхэр къищыпурэ ешх. -
20 вэщхъун
а) (евэщхъу) перех. гл. при пахоте сделать огрех/ ЩывэкIэ, пхъэIэщэр лъэмыгъэIэсу щIы Iыхьэ къыдэнэн.* ЗыщIыпIэ закъуикI {Хьэсин} ивэщхъуакъым, вабдзэхэм куууэ къыщIагъалъэурэ щIы фIыцIэ щабэр къызэрагъэдзэкIырт. Ахъ. М.б) (мэвэщхъу) неперех. гл. занимаясь пахотой, допустить огрех/ ЩывэкIэ, лъэмыIэсу пхъэIэщэм щIы Iыхьэ къыдинэн.* Тракторыр вэщхъуркъым.
Перевод: c черкесского на русский
с русского на черкесский- С русского на:
- Черкесский
- C черкесского на:
- Русский