Перевод: c черкесского на русский

с русского на черкесский

ФIыцIэ

  • 1 фIыцIэ

    I 1. чёрный ( о цвете)
    / КIэгъуасэм, фIамыщIым и фэ зиIэ, къарэ.
    Вагъэ фIыцIэ. Пшэ фIыцIэ. ГъэщIэгъуэнщ, ахэр {фызхэр} гуащэ зэрыхъуу щхьэфIэпхыкI фIыцIэкIэ я щхьэр фIапхыкIыу щIадзэ. Хь. Хь.
    2. смуглый
    / Къамылыфэ.
    ЩIалэ фIыцIэ.
    3. переносное ненавистный
    / Жагъуэ.
    * ДищI илъ сщIэжыныр къалэн сщIауэ Изох бий фIыцIэм удын гуащIэ. Къэб. Шэ фIыцIэжьыр къыщытехуэм, Уи гыбзафэри сигу къэкIат. фольк.
    II добрая слава
    / Щытхъу зыпылъ.
    {И} ФIыцIэ Iун распространяться ( о славе). ЩIалэм и фIыцIэ Iуащ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > фIыцIэ

  • 2 нэ

    1. глаз
    / Зэрыплъэу, зэрилъагъуу цIыхум, псэущхьэм иIэрщ.
    * Гур мыплъэмэ, нэм илъагъукъым. (погов.) Нэм илъагъур щхьэм и уасэщ. (погов.)
    2. переносное отверстие, ячейка в чем-л.
    / Шыбзэ, чымчыр сыт хуэдэхэм я гъуанэ цIыкIухэр, безым иIэ кумбыгъэ цIыкIухэр.
    Шыбзэм и нэ. Бжьэм хьэкIуэм иIэ нэ цIыкIухэм фо иракIэри и щхьэр безкIэ яуэжыр.
    / Iуданэр ираууэ мастэ дакъэм иIэ гъуанэр.
    Мастэм и нэ.
    Нэ гъэцIуун засиять, заблестеть - о глазах.
    Нэ дазэкIэ темыгъэплъэн ( емыгъэлъагъун) не видать как своих ушей кого-чего-л.
    Нэ джабэкIэ еплъын коситься на кого-л.
    Нэ жан 1) хорошее зрение.
    * {Анэм:} - Уэ уи нэ цIыкIухэр нэ жанщи Зыгуэрхэр плъагъумэ къызжыIэ. Акъ. З. 2) острый, проницательный взгляд.
    {И} нэ жей къекIуэн глаза слипаются у кого-л. ; клонит ко сну.
    {И} нэ ирегъэщIыжын вызвать зависть у кого-л. чем-л.
    * Мэремкъаныр нысашэ жиIэу хэмытыххэнкIи хъунт и жэгъуэгъум я нэр ирыригъэщIыжыну имымурадатэмэ. КI. А.
    Нэ ищын заприметить, облюбовать кого-что-л. Бостейм нэ ищын.
    Нэ ищIын выколоть глаз.
    * Пэжым нэ ирещI. (погов.)
    {И} нэ къикIын (къыхуикIын) страстно желать, хотеть что-л.
    * Псоми я нэ къикIырт Матхъэнхэ я щIапIэжьыр къаплъыхьыну. Iуащхь.
    {И} нэ къимыхьын не понравиться кому-л.
    {И} нэ къитIэтIу пренебреж. сл. вылупив глаза, выпятив глаза.
    Нэ лейкIэ еплъын с особым вниманием, уважением относиться к кому-л.
    * Музыкауэ цIыкIухэм а фызыжьыр Инал и анэу къыщащIэм, нэхъ нэ лейкIэ см. хъуащ. КI. А.
    И нэ и псэу илъагъун любить искренне, от всей души.
    * Фаризэти и нэ и псэу илъагъуу щытащ Хъаничэ тхьэмыщкIэр. Щ. Ам.
    Нэ техуэн (къытехуэн) сглазили. Сабийм нэ техуащ.
    Нэ утхъуа мутные глаза.
    * Бэрокъуэр къыдэплъейри и нэ утхъуар абы триубыдащ. Т. Хь.
    Нэ фыгъуэ зытрамыгъаплъэм хуэдэщ очень красивый, великолепный.
    Нэ IейкIэ еплъын 1) сурово, злобно посмотреть на кого-л. ЛIыр абы нэ IейкIэ еплъащ. 2) неприязненно относиться к кому-л.
    * Нобэ цIыхубз къытхыхьэри.. нэхъыжьыр игъэпэжу, нэхъыщIэм нэ IейкIэ емыплъу.. хъун нысэ тхьэм тхуищI. фольк.
    НэкIэ зегъэкIуэн наблюдать, пристально следить за кем-л. *
    НэкIэ пыджэн (епыджын) злобно, гневно смотреть на кого-л.
    НэкIэ уэн (еуэн) = нэкIэ пыджэн (епыджын).
    * ЛIыгъэм зезгъэхьу Унэм ныщесхулIэкIэ НэкIэ укъызоуэ. Къэб. п. и ант.
    НэкIэ шхын 1) есть, пожирать взглядом, глазами кого-л. 2) со злостью смотреть на кого-л.
    НэкIэ щIэн определить на глаз что-л.
    {И} нэм бжэгъуу (бжэгъукIэ) (къы)щIэуэн стать поперек горла кому-л. ; быть как бельмо на глазу. ХьэтIэкъущокъуэр лIакъуэлIэшхэм я нэм бжэгъуу щIэуэрт, ауэ тхьэмыщкIэхэр иригушхуэрт. Къэр. Хь.
    Нэм къегъэжыхьын глазки бегают.
    * Тыкъыр гужьеяуэ и нитIым адэкIэ-мыдэкIэ кърегъэжыхь. Iуащхь.
    Нэм къиубыдым нэс насколько хватает глаз.
    Нэм къиубыдын охватывать взглядом, взором.
    Нэм къищтэн = нэм къиубыдын.
    * ЗыхуэмышыIэр Iэбжьанэм доплъэ, И лъэр щыувыр и нэм къимыщтэ, Iуэхуу къытехъуэм гъунэ имыIэ. Къэб. п. и ант.
    Нэм къищтэр (къиубыдыр, къиплъысыр, къиплъыхьыр) все вокруг; все, что охватывает глаз.
    {И} нэм къыфIэнэн приглянуться, понравиться кому-л. (букв. зацепиться за глаза).
    * Зэрылэ нэм къыфIэнэу хъуар дурэшплIэрэшым дигъапщкIуэу щIидзащ. Къ. Хь.
    {И} нэм къыфIэщIын показаться, померещиться кому-л.
    {И} нэм къыщипхъуэн = нэм къыщхьэрипхъуэн.
    * И занщIэр и гъуэгуу шур мажэ, мажэ и нэм къыщипхъуауэ. Щ. I.
    Нэм къыщхьэрипхъуэн ничего не видеть перед собой (напр. от гнева).
    Нэм къыщIэуэн быть очевидным (букв. колоть глаза).
    Нэм (къы)щIэIэбэр мылъагъун хоть глаза выколи, ни зги не видать.
    * Нэм къыщIэIэбэр умылъагъуу жэщыр кIыфIт.
    Нэм къыIуидзэн 1)открываться взору 2)бросаться в глаза.
    * Тафэщ, тафэщ нэм къыIуидзэр. Е. К.
    Нэм къыIуимыхьэн = {и} нэ къимыхьын.
    Нэм лыбод трищIэн надоесть, осточертеть, быть как бельмо на глазу.
    {И} нэм лъы къытелъэдэн (телъэдэн) глаза кровью налились. ЩIалэм и нэм лъыр къытелъэдауэ зешхыж.
    {И} нэм лъы щIэгъэупIэн сильно, жестоко избить кого-л.
    Нэм пшагъуэ къытрихьэн помутилось в глазах у кого-л.
    * Сэри си нэм пшагъуэр къытрихьащи, щIыIэ техьэгъуэм сызэщIиубыда хуэдэщ. Лъэб.
    Нэм пшагъуэ къыщIихьэн хмуриться, сердиться.
    Нэм пшатхъуэ къытрихуэн = нэм пшагъуэ къытрихуэн.
    Нэм хуэдэ желанный, любимый, дорогой (букв.: подобный своим глазам).
    * - Ди нэм ухуэдэщ, ди псэм ухуэдэщ! - жаIэри Гъудэберд жьантIэм дагъэтIысхьащ. Къэр. Хь.
    Нэм хуэмылъагъун питать к кому-чему-л. неприязнь.
    Нэм хуэхьын нежно, ласково относиться к кому-л.
    {И} нэм хъуаскIэ къыщIихын метать громы и молнии.
    {И} нэм цIу-цIу къы(ху)щIегъэхын устроить кому-л. взбучку, нагоняй.
    {И} нэм цIу-цIу щIэгъэIукIын кубано-зеленчукские = {и} нэм цIу-цIу къы(ху)щIегъэхын.
    Нэм щызу лъагъун насмотреться вдоволь на кого-что-л.
    Нэм щыщIэн (кIэричын) ухудшиться - о зрении.
    * Ей, Адемыр, бдэркъым нэху, уи нэм хуабжьу кIэричащ. Зы. б. з.
    Нэм щIэбзеен удалить языком из чьего-л. глаза ( соринку).
    {И} нэм щIэгъуэнлыхьын кубано-зеленчукские сделать нагоняй кому-л.
    Нэм щIэджэгуэн бросаться в глаза (о чем-л. ярком, пестром).
    * Хъыджэбзым дыщэкIэ дауэ къэдабэ бостей дахэ щыгъти нэм щIэджагуэрт. Черк. фольк.
    Нэм щIэлыдэн = нэм щIэджэгуэн.
    Нэм щIэIэбэу прямо в глаза, откровенно.
    * ПащIэ Бэчмырзэ.. нэм щIэIэбэу мыхъумыщIагъэр игъэлъагъуэу ныкъуэкъуащ. Къэб. п. и ант.
    {И} нэм щIэIун тыкать в глаза кому-л.
    {И} нэм щIы имылъагъу(жы)н 1) быть страшно разгневанным.
    * Къурыкъуэ лъэбышэр Хьэмид сымэ щаубыдам, Назыч гуфIэгъуэшхуэ иIащ, ауэ ар псэууэ къазэрыIэщIэкIыжар гухэщIышхуэ хуэхъуауэ и нэм щIы илъагъужтэкъым. Д. М. 2) не чуять под собой ног.
    * Апхуэдэу, си нэм щIы имылъагъуу, сыжэурэ, хьэхэм гу къыслъатэри сяужь къихьащ. Япэу лъ. з.
    Нэр гъэджэгун играть глазами.
    Нэр гъэжанын пристально смотреть, всматриваться.
    Нэр гъэплъэн раскрыть глаза, посмотреть.
    {И} нэр зэIыхьэн ухудшиться - о зрении.
    И нэр ису и псэр хэгъуэн страшно исхудать, остались кожа да кости.
    {И} нэр къэлыдын глаза загорелись.
    {И} нэр къэплъэжын 1) прийти в себя 2) вздохнуть свободнее.
    * Абы {жылэм} я псыр благъуэм къиутIыпщыжащ, цIыхухэм я нэри къэплъэжащ. Нарт.
    {И} нэр къэпщIын открыться, раскрыться - о глазах (напр. у щенка).
    {И} нэр къижын вытаращить глаза.
    * Бажэм и нитIыр къижу зиплъыхьащ. Дыщэ кI.
    {И} нэр къилэлын осоловеть - о глазах, взгляде.
    Нэр къилыдыкIын сверкать, сиять - о глазах.
    {И} нэр къитIэтIын гуем выпучиться - о глазах.
    {И} нэр къихун выбить глаз.
    * Джэгу пэтрэ нэ къраху. (погов.)
    {И} нэр къипхуу честно, прямо, в глаза.
    {И} нэр къицIуукIын блестеть, сверкать - о глазах.
    {И} нэр къицIыщхъукIын = {и} нэр къицIуукIын.
    {И} нэр къыщипхъуэн впасть в панику.
    {И} нэр къыщихун глаза вылезли из орбит (напр. от смеха, боли, испуга и т. п.).
    * Шамхьун и нэр къыщихуауэ дыхьэшхырт. Къэб.
    {И} нэр къыщыпкIын = и нэр къыщихун.
    Нэр къыщIэгъэбырдыкIын смотреть исподлобья.
    Нэр къыщIэгъэплъын = нэр къыщIэгъэбырдыкIын.
    {И} нэр мупIэрэпIэн и глазом не моргнуть.
    {И} нэр мыгъэплъэн держать кого-л. в черном теле.
    {И} нэр плъэн 1) видеть 2) развлечься, приятно провести время.
    Нэр плъызын уставиться, уткнуться в одну точку.
    Нэр пIэпихын очаровываться кем-чем-л.
    * Розэ зэмыфэгъухэм я къэгъэгъэгъуэщ - узэплъыныр умыщIэу нэр пIэпах. Iуащхь.
    Нэр тедиен остановиться взглядом на ком-чем-л.
    * НапэIэлъэщIым кIуэцIылъу абы {Хьэцацэ} иIыгъым ефэндым и нэр занщIэу тедиящ. Ж. Б.
    Нэр текIылэн рябит в глазах.
    Нэр темыгъэкIын не спускать глаз с кого-чего-л.
    Нэр темыпыIэу в мгновение ока.
    {И} нэр тенэн впиться глазами в кого-что-л., не сводить глаз с кого-чего-л.
    * Бабыху хъыджэбзым и натIэм телъ щхьэц топым и нэр тенащ. Iуащхь.
    Нэр теплъызэн уставиться на кого-что-л.
    * Мусэбий и нэр хъыджэбзым теплъызат. Iуащхь.
    Нэр тепщIыпщIэн = нэр текIылэн.
    * Хьэсанш щауэм и джатэм нэр топщIыпщIэ. Къэб. фольк.
    Нэр теубыдэн вперить глаза, взгляд, взор в кого-что-л.
    Нэр тIууэ хуэгъэплъэн дать кому-л. нагоняй; навести страх на кого-л.
    Нэр уфIыцIын зажмурить глаза.
    Нэр хуэгъэIеин кубано-зеленчукские зло, неприязненно смотреть на кого-л.
    Нэр хуэуфIыцIын закрыть глаза, смотреть сквозь пальцы на что-л.
    * Абы жиIэр уэ лэжь, ИщIэр умыщIэ, Уи нэр хуэуфIыцI. П. Б.
    Нэр хъуэпскIын сверкнуть - о глазах.
    Нэр щыджылын рябить в глазах (от яркого пламени, от света).
    * Дыхьэрэну мэплъ и нэкIур, Нэр щоджылыр уIуплъамэ. Къэб. п. и ант.
    Нэр щысыкIын слепить глаза.
    {И} нэр щыункIыфIыкIын потемнело в глазах, стало дурно.
    * А напIэзыпIэм Таусэ Трам и нэхэр щыункIыфIыкIащ.. пхырыху къыфIэщIащ. Iуащхь.
    Нэр щIэплъызэн = нэр теплъызэн.
    * Хъусин и нэхэр мэз щIагъым щIэплъызэурэ зыкъомрэ щыта нэужьым ежьэри зиплъыхьащ. Лъэб.
    Нэр щIэукъуэнцIэн прищурить глаза.
    Нэр щIэIуэтыкIын протереть глаза.
    Нэр щIегъэлъэфэн закатывать глаза.
    * Динэ зэхиуфа и набдзэхэм и нэ фIыцIэ лыдхэр щIригъэлъафэрт. Зы б. з.
    {И} нэр щIым етауэ потупив глаза, взор.
    * {КIукIуэ} хогупсысыхь, и нэр щIым етами, зытеувэр имылъагъу хуэдэщ. Iуащхь.
    Нэрэ напIэрэ я зэхуакум (бзэхын) мгновенно, в один миг.
    * {Фызыжьым:} - Мастэ сIыгъар нэрэ напIэрэ я зэхуакум кIуэдащ. фольк.
    Нэрэ напIэрэ зэхуэмыхьын = напIэ зэтемылъхьэн.
    * Анусэ цIыкIу мыгъуэм жэщ псом нэрэ напIэрэ зэхуихьакъым.. Хь. А.
    Нэрэ нэпсрэ зэщIимыхын не переставая, долго плакать.
    * Фызыжьым и къуиблри иныжьым IэщIэкIуэдауэ, абы ялъ зыщIэжын зэрыщымыIэр игъейуэ, нэрэ нэпсрэ зэщIимыхыу жьэгум дэст. фольк.
    Нэрэ Iэрэ я зэхуакум = нэрэ напIэрэ я зэхуакум.
    Нэри пэри хьын все сносить, сметать на своем пути ( о бурном потоке).
    * Нэри пэри зыхь псышхуэм къыхыхьэну зызыгъэхьэзыр щIалэр.. {Мыхьэмэт и фызымрэ и шыпхъумрэ} ягъэщIагъуэу уващ. Къэр. Хь.
    Нэхэр зэблэгъэплъын косить глаза, взгляд.
    * Хьэ банэ макъыр зэрызэхихыу, тхьэкIумэкIыхь анэжьым и гур къилъэтащ, и напIэхэр тригъауэри и нэхэр зэблигъэплъащ. Дыщэ кI.
    {И} нэхэр зэблэжын глаза разбежались.
    * Зыхуэмыубыдыжу абы {Марусхъан} и нэхэр зэблож, гуфIэу и гур къолъэт. Iуащхь.
    {Я} нэхэр зэтедиен уставиться друг на друга.
    {И} нэхэр илэлыхьын = {и} нэр къилэлын.
    Нэхэр къиджэгукIын играть глазами.
    нэ закъуэ 1. одноглазый ( о великане в адыгских сказках)
    / Зы нэ фIэкIа зимыIэ (адыгэ таурыхъхэм хэт Иныжьым хужаIэ).
    Иныжь нэ закъуэ.
    2. см. нэ лъэныкъуэ.
    * Ди унэшхуэр тIошхэ-щэшхэщ, ди лэгъунэр шхэгъуэ закъуэщ, ди нэ закъуэр пIэм къыхоплъ. фольк.
    нэ зэв узкоглазый
    / Зи нэр зэв.
    нэ кIуэцI нашэ косоглазый.
    нэ лъэныкъуэ одноглазый
    / Зи нэ лъэныкъуэр нэф.
    нэ фIыцIэ черноглазый
    / Зи нэр фIыцIэ.
    нэ хъурей {человек} с круглыми глазами
    / Зи нэхэр хъурейуэ щыт (цIыху).

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > нэ

  • 3 бзу

    воробей
    / ЦIыхухэм я псэупIэм и гъунэгъуу щыпсэу, зи фэр морэ=гъуабжафэу щыт къуалэбзу цIыкIу.
    * Пщэдеирей ныбгъуэ нэхърэ, нобэрей бзу. (погов.) Бзум ил и лэпсщ. (погов.) Уэсукхъуэр бзу цIыкIум къегъэхъей. (погов.) Зи хущхьэ хъум и бзу. (погов.)
    Бзу кхъуей птичье молоко.
    Бзум худрапхъей имыIэн не иметь ни крошки.
    * ЦIыхум дахыхьэн дыукIытэу хьэджафэ шыру, унэм дыкъыщIыхьэжмэ, бзум худрапхъей димыIэу дыкъэбгъэнащ. Къ. Хь.
    бзу дамэху название птицы
    / Губгъуэ къуалэбзу лъэпкъ.
    бзу кIэзэгуэх зоол. каменка
    / Къуалэбзу лъэпкъ; мывэкIэпыс.
    Бзу кIэзэгуэхи, бзу кIэплъи, бзуупцIи къэкIуат зэIущIэм. Ад. фольк.
    бзу кIэплъ зоол. горихвостка
    / КIэ гъуэжь-плъыжьыфэ зыпыт къуалэбзу лъэпкъ.
    бзу кIэплъ фIыцIэ зоол. горихвостка-чернушка
    / КIэ гъуэжь-плъыжьыфэ зыпыт къуалэбзу фIыцIэ лъэпкъ.
    / Къуалэбзу лъэпкъ.
    бзу пэ кIыхь зоол. бекас
    / Шэдылъэхэм щыпсэу къуалэбзу лъэпкъщ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > бзу

  • 4 бырыб

    пушистый (о волосах, пухе)
    / Къэушэрыба, къэпща.
    * И щхьэц фIыцIэ бырыб дэжьеяр сатин джанэ фIыцIэ пщампIэ лъагэм къытеуэрт. Къэб.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > бырыб

  • 5 вындыржьыч

    совершенно черный
    / ФIыцIэ дыдэ.
    Вындыржьычу щIакIуэ фIыцIэ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > вындыржьыч

  • 6 къыу

    I лебедь
    / Псым есхэм ящыщ къуалэбзу ин, и пщэр кIыхьу икIи къарэкъэшу, езыр къазым ещхьу.
    Къыухэр псым тесщ.
    къыу натIапцIэ лебедь-шипун
    / Къыу лъэпкъхэм ящыщу зи пщэр къарэкъэш, зи пэр фIыцIэ къуалэбзу.
    къыу фIыцIэ лебедь черный
    / ЩIыпIэ хуабэ лъэтэж, къэлъэтэжу къуалэбзу лъакъуэ псыгъуэ кIыхь.
    къыу хужь лебедь белый
    / ЩIыпIэ хуабэхэм лъэтэжу, къэлъэтэжу къуалэбзу хужь лъакъуэ псыгъуэ кIыхь.
    II междом. звукоподражание лебединому крику
    / Къыум къыжьэдэкI, къыур зэрыджэ макъыр къегъэлъагъуэ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къыу

  • 7 лэнкI

    бот. бирючина обыкновенная ( Ligustum vulgare)
    / Гъурц лIэужьыгъуэ, пхъэщхьэмыщхьэ къыпыкIэхэр хъурейрэ, фIыцIэ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > лэнкI

  • 8 лIы

    1. мужчина
    / ЦIыхухъу.
    * ЛIы цIэрыIуэ. ЛIым и лIыгъэр зауэм къыщацIыху. (погов.) ЛIы и махуэрэ шы и махуэрэ зэхуэдэкъым. (погов.)
    2. муж, супруг
    / ЦIыхубзым и щхьэгъусэ.
    Мы дэжэун.
    ЛIы дэкIуэн выйти замуж.
    ЛIы етын выдать кого-л. замуж.
    * Сэ сыщымыIэу, Аминатыр лIы иратат. Къу. Хь.
    ЛIы жагъуэ хуашэ хуэдэ быть в плохом настроении (букв. словно выдают замуж за нелюбимого человека).
    ЛIы и жэщ темная, пасмурная ночь.
    ЛIы икъугъэ (икъущ) настоящий мужчина.
    * Хьэхьей, Нартхэ ди Бэдынокъуэ! Нартхэ ди лIы икъугъэ, Бэлэрыгъ зекIуэкIэ, Уи шыфэлIыфэр сфIэдахэщ. Нарт.
    ЛIы и лIыж = лIым я лей.
    * ГуфIэгъуэ мыухыжыр зыгъуэта нартхэм лъэIукIэ ирагъэблэгъащ лIы и лIыж Батрэзыр. Нарт.
    ЛIы фIыцIэ гъущIынэ храбрый мужчина.
    * Сосрыкъуэу си напщIэ, лIы фIыцIэ гъущIынэ. Нарт.
    ЛIы хъун = лIыпIэ иувэн.
    ЛIы цIыкIу къамэшхуэ мужчина с амбициями.
    ЛIы щIын сделать, воспитать кого-л. мужчиной.
    ЛIым я лей храбрейший из храбрых. ЛIым я лейуэ щхьэ хъыжьэ, зауэ хъумэ, лIы хахуэ. Ад. фольк.
    ЛIыуэ анэм къилъхуа настоящий мужчина. *
    ЛIыуэ пащIэ тетын быть настоящим мужчиной.
    * УлIу пащIэ птетмэ си пащхьэм къиувэ. Щ. Ам.
    ЛIыфI натIэ ухъу хорошего мужа тебе ( пожелание девушке).
    * Пщащэм, гушыIэ хуэдэу: - НасыпыфIэ, лIыфI натIэ ухъу! - жраIэ. Ад. фольк.
    лIы дакъэ крепкий, сбитый мужчина
    / ЛIы быдэ, Iэчлъэч.
    лIы дэкIуэгъуэ брачный возраст девушки, пора замужества
    / Бзылъхугъэм и балигъыпIэ, ар унагъуэ щихьэ хъуну ныбжь.
    Пщащэм и лIы дэкIуэгъуэ хъуащ.
    лIы закъуэ бобыль
    / Щхьэгъусэ, унагъуэ зимыIэ (зимыIэж) цIыхухъу.
    лIы закъуэ унэ семья мужчины без братьев и сыновей
    / Къуэш, къуэ зимыIэ цIыхухъум и унагъуэ.
    лIы къуапцIэ стройный высокий мужчина
    / ЦIыхухъу уардэ.
    * Сосрыкъуэу лIы къуапцIэ, сэркIэ укъэмыпцIэ. Нарт.
    лIы пцIанэ безоружный мужчина
    / Iэщэ зымыIыгъ цIыхухъу.
    * Атаманым Бадым и псалъэр и фIэщ хъуащ, лIы пцIанэм сыт ищIэн, Iэрыубыд хъуащ жыхуиIэ хьисэпкIэ къепсыхащ. Iуащхь.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > лIы

  • 9 набдзапцIэ

    черные густые брови ¦ с черными густыми бровями, черновровый
    / Набдзэ фIыцIэ Iув; набдзэ фIыцIэ Iув зытет.
    ЩIалэ набдзапцIэ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > набдзапцIэ

  • 10 алътес

    атлас ¦ атласный
    / Данэ щэкI пIащIэ лъэпкъщ, и фIыпIэмкIэ тецIуукIыу.
    Алътес шхыIэнтебзэ. Алътес джанэ.
    * ХьэсаншкIэ зэджэр лIы фIыцIэ есщ, жыг щхьэгурысти, алътес къэпталыр зигъэкIэрахъуэурэ елажьэ. Къэб. п. и ант.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > алътес

  • 11 афэху

    устар. кольчуга, покрытая серебром
    / ДыжьынкIэ ла, щIэгъэна афэ.
    * Дэ дымыделэтэмэ, Уей, ди СосрыкъуапцIэр, Ди лIы фIыцIэ гъущIынэр, Ди емынэ шужьейр, Зи лъэужьыр тхуэмахуэр, Зи афэхур тхуэпашэр къыздетшэжьэнт. Нарт.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > афэху

  • 12 бадзапцIэ

    1. мошкара
    / Бадзэ жьгъей цIыкIу Iэрамэу къэзылъэтыхьхэр (нэхъыбэу шы вей, вэнвейхэм йопщI).
    2. зоол. зелёная падальница обыкновенная
    / Бадзэ фIыцIэ пIащэшхуэ, удзыфафэ къыщIэлъадэу.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > бадзапцIэ

  • 13 бгырылъын

    (бгырылъщ) неперех. гл. быть привязанным, прикрепленным к поясу
    / Бгым кIэрылъу, кIэрыщIауэ щытын.
    * Мэжид къамэ фIыцIэ бгырылът. Сов. Къэб. ифольк.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > бгырылъын

  • 14 бгъантIэу

    нареч. нараспашку, с открытой грудью
    / Бгъэ тIэтауэ.
    * ХьэмкIутIей къуагъым цIыху къыкъуэкIащ хъурыфэ пыIэ фIыцIэ щхьэрыгъыу, шынел цейм къыхэщIыкIа кIагуэ хуабэ бгъантIэу щыгъыу. Iуащхь.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > бгъантIэу

  • 15 бзыхьэхуэ

    лоскут
    / Зыгуэр щабзкIэ, къыпыкI щэкI кIапэлъапэ цIыкIуфэкIу.
    * ХьэIишэт.. гупсысэ фIэкIуэдар къигъуэтыж хуэдэу, гузавэу щэкI фIыцIэ бзыхьэхуэр иIуэту щысщ. КI. Т.
    Бзыхьэхуэ емыгъэщIын сделать что-л. хорошо, аккуратно.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > бзыхьэхуэ

  • 16 блэ

    = глагольная приставка выражает значения «рядом, сбоку; мимо»
    / Глагол префикс (лэжьыгъэр зыгуэрым ибгъукIэ блэкIыу къызэрыхъур къегъэлъагъуэ).
    Унэм блэкIын. Абы ар блэплъащ.
    I змея
    / Хьэпщхупщ лъэпкъ (и пкъыр хъурей псыгъуэ кIыхьщ,, мэпщ).
    * Блэ зэуар аркъэным щощтэ. (погов.)
    Блэ уэным хуэдэу словно ядовитая змея.
    блэ фIыцIэ см. блащхъуэ.
    II предплечье
    / Iэблэ.
    III семь раз
    / Блэрэ, хым зы и гъусэу апхуэдизрэ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > блэ

  • 17 бурш

    перец душистый ( черный)
    / Шыбжий фIыцIэ мэ гуакIуэ зиIэ.
    Къалмыкъ шейм бурш хэдзэн.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > бурш

  • 18 вагъэ

    пашня
    / Гъавэ трасэн папщIэ, къызэрагъэдзэкIа щIы.
    * ЩIакIуэ фIыцIэ убгъуа хуэдэ, вагъэр ди пащхьэм щигъуэлъыкIат. Iуащхь. Къуалэжьхэр гуп Iуву зэхэту вагъэм и ужьым щызэрызохьэ. Щ. I.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > вагъэ

  • 19 вэдыщхьэфIыцIэ

    славка-черноголовка (птица)
    / Бзу щхьэ фIыцIэ цIыкIу лъэпкъ.
    ВэдыщхьэфIыцIэм мэзым зэран хуэхъу хьэпщхупщ зэмылIэужьыгъуэхэр къищыпурэ ешх.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > вэдыщхьэфIыцIэ

  • 20 вэщхъун

    а) (евэщхъу) перех. гл. при пахоте сделать огрех
    / ЩывэкIэ, пхъэIэщэр лъэмыгъэIэсу щIы Iыхьэ къыдэнэн.
    * ЗыщIыпIэ закъуикI {Хьэсин} ивэщхъуакъым, вабдзэхэм куууэ къыщIагъалъэурэ щIы фIыцIэ щабэр къызэрагъэдзэкIырт. Ахъ. М.
    б) (мэвэщхъу) неперех. гл. занимаясь пахотой, допустить огрех
    / ЩывэкIэ, лъэмыIэсу пхъэIэщэм щIы Iыхьэ къыдинэн.
    * Тракторыр вэщхъуркъым.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > вэщхъун

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»