-
1 тлумачення
ТЛУМАЧЕННЯ - одне з понять, яким позначається смислотворча діяльність у культурі. Т. охоплює процес розуміння та його результат (трактування), а також відповідне подання та обґрунтування Е. тимологічно пов'язане зі словом "тлум" - натовп, гурт, загал, що зумовило його первинне значення: пояснення чогось "іншого" (відмінного від повсякденності та звичаєвості), що здійснюється публічно й призначається для цілої спільноти З. огляду на це, Т. вимагає посередництва обізнаного інтерпретатора та особливої ритуальності. Значимість і ступінь "закритості" того, що треба зрозуміти, визначають міру публічності Т. та ієрархічний статус посередника, який має не лише зрозуміти приховані смисли, а й зробити їх осяжними для всієї профанної спільноти. Як загальне цілісне поняття Т. було засвоєне від доби Античності подальшою герменевтичною традицією, спрямованою насамперед на осмислення сакральних текстів (екзегеза Святого Письма, кабалістика, протестантська теологія); останні пов'язували Т. з божественним натхненням, або просвітленням, що спиралося, одначе, на певні принципи й техніки інтерпретації. З розвитком герменевтики сфера її застосування десакралізується - виникають юридична та історична герменевтики, філологія, філософська герменевтика, завдяки чому поняття, що описують складний процес смислотворення уточнюються й розмежовуються. У філософії термін "Т." може виступати синонімом до екзегези, інтерпретації, розуміння, пояснення. Це пов'язано зі становленням філософської герменевтики (див. герменевтика філософська). Т. досить часто вживається у філософсько-герменевтичних текстах Дильтея, Гайдеггера, Гадамера, Рикера на позначення нерозрізненої цілості всього смислотворчого процесу, при цьому Т. не надається визначальної методологічної чи екзистенційної значущості. Т. розглядається як проміжний процес, що супроводжує розуміння і відрізняється від інтерпретації довільністю (аж до залучення інших форм знаковості). Завдяки варіативності Т. сприяє розширенню горизонту бачення "Іншого" та подальшому поглибленню розуміння.Л.Архипова -
2 тлумачення
матем. истолкова́ние, толкова́ние -
3 змістовне тлумачення
содержа́тельное истолкова́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > змістовне тлумачення
-
4 interpretation
тлумачення; усний переклад; інтерпретація; пояснення- interpretation differences
- interpretation means
- interpretation of contract
- interpretation of evidence
- interpretation of judgement
- interpretation of judgment
- interpretation of law
- interpretation of norm
- interpretation of power
- interpretation of powers
- interpretation of the law -
5 constitutional interpretation
тлумачення конституції; конституційне тлумачення; тлумачення, що міститься в (самій) конституції; тлумачення з точки зору конституціїEnglish-Ukrainian law dictionary > constitutional interpretation
-
6 statutory construction
тлумачення закону; тлумачення, що міститься в (самому) законі -
7 statutory interpretation
тлумачення закону; тлумачення, що міститься в (самому) законі -
8 authoritative interpretation
тлумачення як джерело права; авторитетне тлумаченняThe English-Ukrainian Dictionary > authoritative interpretation
-
9 adverse interpretation
тлумачення, невигідне (несприятливе) для сторони -
10 construction
тлумачення; інтерпретація будування, конструювання, створення- construction licence
- construction license
- construction of law
- construction permit -
11 construction of law
-
12 contract interpretation
-
13 court's construction
-
14 court's interpretation
-
15 crime construction
тлумачення поняття "злочин"; створення злочину ( через закон тощо) -
16 gloss on law
-
17 interpretation of contract
English-Ukrainian law dictionary > interpretation of contract
-
18 interpretation of law
-
19 interpretation of norm
-
20 interpretation of the law
English-Ukrainian law dictionary > interpretation of the law
См. также в других словарях:
тлумачення — я, с. 1) Дія за знач. тлумачити. 2) Текст, який містить пояснення, трактування чого небудь … Український тлумачний словник
тлумачення — [тлума/чеин :а] н :а, р. мн. еин … Орфоепічний словник української мови
тлумачення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
герменевтика — и, ж. Мистецтво і теорія тлумачення текстів, первинний зміст яких не зрозумілий внаслідок їх стародавності або неповноти. •• Музи/чна гермене/втика вчення про тлумачення змісту музичного твору … Український тлумачний словник
екзегеза — и, ж. 1) Філологічне тлумачення літературних текстів, перев. античних. 2) Роз яснення й тлумачення біблійних текстів … Український тлумачний словник
вертикальне електричне зондування — вертикальное электрическое зондирование vertical electrosounding *elektrisches Seigersondieren метод електричної розвідки, що базується на дослідженні залежності напруженості постійного електрич. поля від відстані між двома заземленими… … Гірничий енциклопедичний словник
ПСЕВДО-МАВРИКИЙ — условное наименование автора визант. анонимного произв. Стратегикон (рубеж 6 7 вв.) трактата по воен. делу, приписанного в нек рых рукописях имп. Маврикию. Соч. П. М. важный источник для изучения воен. дела Византии и ее соседей в раннее… … Советская историческая энциклопедия
Градоначальники Киева — Содержание 1 Предыстория 2 Дореволюционный период (1835 1917) 2.1 Городские главы[2] … Википедия
анагога — и, ж. Перено/сне, символічне тлумачення тексту або факту … Український тлумачний словник
буквалізація — ї, ж. Буквальне тлумачення, розуміння чого небудь (зазвичай на шкоду смислу) … Український тлумачний словник
витлумачувати — ую, уєш, недок., ви/тлумачити, чу, чиш, док., перех. 1) Роз яснювати, давати вичерпне пояснення, тлумачення чому небудь. || Перекладати. 2) Уясняти собі, розуміти так чи інакше що небудь … Український тлумачний словник