-
1 семіотика
СЕМІОТИКА (грецьк. σημειωτικόζ - пов'язаний зі знаком, від σημειτον - знак) - наука про різні системи знаків, які використовуються у процесах комунікації для передачі повідомлення, інформації О. сновним поняттям С. є знак. С. вивчає загальні властивості знаків, види знаків, закономірності будови знакових систем, незалежно від їхнього конкретного змісту, способи інтерпретації знаків тощо В. иділяють три розділи С.: синтаксис, що вивчає правила поєднання одного знака з іншим і створення знакових систем; семантику, що вивчає правила приписування значень знакам і знаковим системам; прагматику, що вивчає синтактико-семантичні особливості знаків у процесах їх використання суб'єктами. Прикладами знакових систем є природна людська мова, різні штучні мови, системи музичних знаків тощо. Основоположник С. - амер. математик і логік Пірс Р. озробка проблем С. тісно пов'язана з розвитком структурної лінгвістики, кібернетики, логіки та теорії інформації С. пеціальну систему знаків або сигналів, призначену для передачі повідомлення, називають кодом. -
2 семіотика
-
3 семіотика
-и; мед.семио́тика -
4 семіотика
semiotykaж. -
5 семіотика
semiotika -
6 Моррис, Чарльз Вільям
Моррис, Чарльз Вільям (1901, Денвер - 1979) - амер. філософ; фахівець у галузі семіотики. Закінчив Чиказький ун-т. У 1931 - 1947 рр. - проф. цього ун-ту. За своїми поглядами - послідовник класичного прагматизму; підтримував ідеї логічного позитивізму, у психології - біхевіоризму. Упродовж усього життя особливу увагу приділяв поєднанню здобутків амер. прагматизму (теорії Пірса, Міда) з логічним позитивізмом. Найвідоміша праця М. "Основи теорії знаків" (1938), у якій семіотика розглядалась як загальна теорія знаків та знакових процесів. Структура знакового процесу (семіозису), за М., складається із чотирьох компонентів: знакового засобу, десигнату, інтерпретатора та інтерпретанти. Семіозис можна охарактеризувати як з точки зору його вимірів (синтаксичного, семантичного, прагматичного), так і рівнів. М. розрізняв дескриптивну і чисту семіотику. У рамках першої і другої він виділяв три основних підрозділи: синтактику, семантику і прагматику. У чистій семіотиці намагався створити метамову, за допомогою якої можливо було б розглядати будь-які знакові ситуації. Семіотика, за М., - це наука, у рамках якої цілком вірогідним є вирішення питання щодо об'єднання різних наукових дисциплін. Саме виникнення семіотики є кроком до уніфікації наук, пов'язаних повністю або частково зі знаками. На думку М., логіку, математику, лінгвістику, естетику можна цілком включити до семіотики. Під семіотичну компетенцію потрапляють також епістемологічні і методологічні проблеми (щодо інших наукових дисциплін, то це можливо зробити лише частково). Ідеї М. значно вплинули як на амер. філософію, так і на дослідження у галузі семіотики у різних країнах світу.[br]Осн. тв.: "Шість теорій свідомості" (1932); "Прагматизм і криза демократії" (1934); "Логічний позитивізм, прагматизм і науковий емпіризм" (1937); "Основи теорії знаків" (1938); "Знаки, мова і поведінка" (1946); "Мова цінностей" (1957); "Позначення і значення" (1964).Філософський енциклопедичний словник > Моррис, Чарльз Вільям
-
7 соціальна прагматика
СОЦІАЛЬНА ПРАГМАТИКА - дослідження особливостей семіотичних значень (у комунікативній ситуації) з урахуванням соціальних детермінант (ролей, норм, статусів комунікантів, їх інтерпретаційної діяльності як представників певного суспільства). Дисциплінами, пов'язаними з С. п., є лінгвістична прагматика, соціосеміотика, соціолінгвістика, психолінгвістика (див. семіотика, прагматика, соціально-прагматичний аналіз, соціальний дискурс, соціальна прагматика дискурсу). -
8 Білий, Олег Васильович
Білий, Олег Васильович (1948, Київ) - укр. філософ. Закінчив УАД (1973). Докт. філологічних наук (1988). Керівник науково-дослідницької групи Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ, перший заст. головного редактора ж. "Політична думка". Фахівець у галузі філософії культури, теорії літератури, естетики, політичної філософії. Автор багатьох статей, розділів колективних монографій, індивідуальних досліджень. Праця Б. "Політологія посткомунізму" була видана укр. і англ. мовами, перевидана у доповненому вигляді у США і рекомендована як посібник для студентів амер. ун-тів.[br]Осн. тв.: "Літературно-художня цінність" (1986); "Таємниці "підпільної людини" - художнє слово - буденна свідомість - семіотика в лади" (1991); "Політологія посткомунізму" (1995) та ін.Філософський енциклопедичний словник > Білий, Олег Васильович
-
9 логіка
ЛОГІКА (грецьк. λογική - наука про умовивід, від λόγοξ - слово, поняття, судження) - дослідження міркувань (філософських, математичних та ін.) з метою створення теорії їх правильності. Необхідність цих досліджень виникає у зв'язку з потребами обґрунтування знання. В цьому аспекті Л. розглядалась багатьма філософами як частина теорії пізнання (органон). Предмет Л. уточнюється як дослідження не змісту міркування ("про що"), а його форми ("як"). У цьому аспекті Л. характеризується як формальна, на відміну від "змістовної", якою вважається діалектична Л. В сучасній Л. з появою таких розділів, як модальна Л., Л. дії, Л. запитань і відповідей та ін. її "формальність" вважається відносною і пов'язується із ступенем схематизації міркування, що робить відносним розподіл Л. на теоретичну і прикладну. Головні напрями досліджень у сучасній Л.: 1) теоретична Л.: теорія доведень, теорія аналізу, формальна семантика; 2) практична Л.: Л. дій, Л. рішень, евристика, праксеологія, конфліктологія; 3) філософська Л.: часова Л., динамічна Л., епістемічна Л., когнітивна Л., Л. тропів (метафор, аналогій), деонтична Л., Л. оцінок, Л. норм, Л. імперативів; 4) логічний аналіз мови: теорія комунікації, теорія аргументації, теорія мовленнєвих актів, аналіз дискурсу, дискусій, риторика, семіотика; 5) Л. інформаційних технологій: логіко-когнітивний аналіз, комп'ютерна Л., Л. програмування, Л. ''штучного інтелекту". Метапроблеми Л.: історія Л., соціологія Л., філософія Л., викладання Л.А. Ішмуратов
См. также в других словарях:
семіотика — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
семіотика — и, ж., спец. 1) Наука про різні знаки й системи знаків (мовні й немовні), що їх використовують у людському суспільстві для передавання інформації. 2) Розділ медицини, що вивчає ознаки хвороб … Український тлумачний словник
семіологія — ї, ж. Те саме, що семіотика … Український тлумачний словник
знак — sign, mark Zeichen, Merkmal – матеріальний об’єкт, що сприймається як носій певного смислу, значення, інформації. З. поділяють на природні та штучні. В гірничих науках використовують маркшейдерські, нівелірні та геодезичні знаки. Загальні… … Гірничий енциклопедичний словник
Список заслуженных механизаторов сельского хозяйства Российской Федерации, 2000—2010 годы — Приложение к статье Заслуженный механизатор сельского хозяйства Российской Федерации Содержание 1 … Википедия
Dragonlance — логотип DragonLance DragonLance (буквально «Драконье Копьё», в России также известна под названием «Сага о Копье») фантастическая вселенная, создателями которой являются Лора и Трейси Хикмен, а также Маргарет Уэйс. Под руковод … Википедия
Сага о Копье — логотип DragonLance DragonLance (буквально «Драконье Копьё», в России также известна под названием «Сага о Копье») фантастическая вселенная и книжный цикл, один из наиболее известных в жанре фэнтези. Создателями его являются Маргарет Уэйс и… … Википедия