-
1 рефлексія
РЕФЛЕКСІЯ ( від лат. reflexio - обернення назад) - самосвідомість і самопізнання, співвідносність елементів мислення і дійсності. Першою Р. пробудженої свідомості, зафіксованою в Біблії, було те, що люди помітили - вони голі. Це дуже важлива риса, бо саме нею людина відрізняється від тварини - остання не знає сорому. Поглибленням даного спрямування думки є обернення її на весь духовний світ людини. Класичною є антична установка: "Пізнай самого себе", котра мала також зміст відходу від натурфілософії до антропології і робила індивіда головним предметом філософії. Подальший крок зробив Аристотель: дійшов найвищого поняття "мислення мислення". У своїй логіці він вперше дослідив його як систему понять і категорій, суджень, силогізмів, піддав критиці порушення логічних законів і вимог софістами і т. зв. діалектиками. В Повий час Локк переніс поняття Р. на пізнавальний процес як такий, розкрив її як джерело пізнання. Все воно походить від досвіду, а останній поділяється на два види: відчуття і Р. - внутрішнє сприйняття діяльності нашого розуму, з якої він отримує ідеї мислення, сумніву, віри, міркування тощо. Це джерело ідей людина має повністю всередині себе, і воно може бути назване внутрішнім почуттям. Вагому теорію Р. розробив Гегель. Він виділив і дослідив три загальних види Р.: Р. покладання, Р. зовнішня, Р. визначення. Покладання - це надання чому-небудь буття. Воно важливе тому, що в мисленні не можна рухатися, не визнаючи істинності того чи того положення. Зовнішня Р. називається ще обумовлювальною. Прикладами її є полярні категорії: позитивне передбачає негативне, і навпаки; так само форма і зміст, явище і сутність, конечне і безконечне тощо обумовлюють одне одного, не можна їх мислити окремо, ізольовано. Р. визначення виражається у визначеннях, розкритті властивостей предмета через відношення до інших предметів. Загальні види Р. - це форми співвідносності понять, думок, свідчення того, що вони не існують без взаємного зв'язку. Від них Гегель відрізняв більш конкретні - рефлексивні визначення. В формальній логіці і математиці звичайно наводиться одне з них і під рефлексивністю тут розуміють тотожність: А = А, або А є А. У Гегеля вона одна з багатьох: тотожність, відмінність, протилежність, суперечність, основа; до останньої належать: форма і сутність, форма і матерія, форма і зміст, також формальна, реальна і повна основа; завершуються рефлексивні визначення категорією умови: при наявності однієї або всіх умов чи обставин прихована суть, можливість переходять в існування, стають явищем. Інші групи рефлексивних визначень дають "Явище" і "Дійсність" (назви другого і третього розділів "Вчення про сутність" "Науки логіки" Гегеля, адже, на думку філософа, т. зв. сутності і є т. зв. Р.). В реальній дійсності не існує цілком ізольованих речей та істот, елементів, начал, причин тощо. Мислення розриває універсальні зв'язки, в яких вони знаходяться. Оскільки ж мислення прагне до об'єктивності, то повинно ці зв'язки відтворити в самому собі. Р. та її різновиди і є інтелектуальними засобами такого відтворення.М. Булатов -
2 рефлекс
чreflex, jerkбезумовний рефлекс фізіол. — unconditioned reflex
умовний рефлекс фізіол. — conditioned reflex
-
3 рефлекс
refleksч.refleks, odruch ( імпульс)умовний / безумовний рефлекс — refleks warunkowy / bezwarunkowy
-
4 рефлексія
жreflexion; introspection -
5 рефлекс
-у; физл.рефле́кс -
6 рефлексія
-їрефле́ксия -
7 рефлексія
refteksyjaж. -
8 рефлекс
რეფლექსი -
9 рефлексія
Короткий українсько-англійський словник термінів із психології > рефлексія
-
10 рефлекс
refleks -
11 рефлексія
refleksiya -
12 дифракційний рефлекс
ru\ \ дифракционный рефлексen\ \ diffraction spotde\ \ Beugungsfleckfr\ \ \ réflexion de diffractionпляма на рентгенограмі, що виникає внаслідок взаємодії відбитого пучка з фотоплівкою -
13 глабелярний рефлекс
-
14 кашлевий рефлекс
-
15 ноцицептивний рефлекс
-
16 піднебінно-серцевий рефлекс
Українсько-англійський словник > піднебінно-серцевий рефлекс
-
17 розгинальний рефлекс
-
18 сечоміхуровий рефлекс
-
19 феморальний рефлекс
мед. -
20 аксон-рефлекс
-у; физл.аксо́н-рефле́кс
См. также в других словарях:
РЕФЛЕКС — РЕФЛЕКС, быстрая непроизвольная реакция организма на определенный РАЗДРАЖИТЕЛЬ например, коленный рефлекс, который происходит при постукивании по согнутому колену. Рефлекс управляется рефлекторной дугой, находящейся в ЦЕНТРАЛЬНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЕ … Научно-технический энциклопедический словарь
РЕФЛЕКС — независимая от нашей воли и бессознательная передача возбуждения от нервов чувствительных к нервам двигательным или управляющим выделениями; рефлекторные движения и выделения. Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском… … Словарь иностранных слов русского языка
рефлекс — (от лат. reflexus отраженный) опосредствованная нервной системой закономерная ответная реакция организма на раздражитель. Рефлекторный принцип в деятельности мозга был сформулирован Р. Декартом в первой половине XVII в., хотя сам термин Р. вошел… … Большая психологическая энциклопедия
рефлекс — а, м. reflexe< reflexus обратное движение. 1. иск. Изменение тона или увеличение силы окраски предмета, возникающие при отражении света, падающего от соседних освещенных предметов. БАС 1. Кроме того, он <художник> должен наблюдать за… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
рефлекс — дермографизм, отсвет, реакция Словарь русских синонимов. рефлекс сущ., кол во синонимов: 7 • аксон рефлекс (1) • … Словарь синонимов
Рефлекс — Рефлекс ♦ Réflexe Неосознанное движение, возникающее в ответ на внешнее раздражение. Например, от удара по голове человек зажмуривает глаза, а обжегшись, отдергивает руку. Условными называют рефлексы, искусственно связывающие два вида… … Философский словарь Спонвиля
РЕФЛЕКС — РЕФЛЕКС, рефлекса, муж. (лат. reflexus отражение). 1. Нервная реакция живого организма на внешнее раздражение (физиол.). Условный рефлекс. || Бессознательное, машинальное движение, вызванное внешним раздражением. 2. перен. Отражение, следствие,… … Толковый словарь Ушакова
Рефлекс — (от лат. reflexus обращённый, повёрнутый назад, отражённый), в живописи, реже в графике отсвет цвета и света на каком либо предмете, возникающий в тех случаях, когда на этот предмет падает отсвет от окружающих объектов (соседних предметов … Художественная энциклопедия
Рефлекс — (от лат. reflexus обращенный, отраженный) ответная реакция живого организма, обусловленная воздействием какого либо определенного фактора внешней или внутренней среды на анализатор , проявляющаяся в сокращении мышц, выделении секреции. Обычно… … Психологический словарь
РЕФЛЕКС — РЕФЛЕКС, а, муж. Непроизвольная реакция организма на внешние или внутренние раздражители. Рефлексы головного мозга. Условный р. (приобретённый в результате неоднократного воздействия раздражителей). Безусловный р. (врождённый). | прил.… … Толковый словарь Ожегова
РЕФЛЕКС — (от лат. reflexus отраженный) англ. reflex; нем. Reflex. Ответная реакция организма на те или иные воздействия (стимулы), осуществляющаяся через нервную систему. Различают безусловные (врожденные) и условные Р. (приобретенные в течение… … Энциклопедия социологии