-
1 релятивізм
РЕЛЯТИВІЗМ ( від лат. relativus - відносний) - методологічний принцип наукового, культурологічного, філософського мислення, світоглядно-філософська позиція, що виявляється в абсолютизації відносності змісту і значення феноменів духовної культури та соціального життя (знань, норм, цінностей, традицій, соціальних ін-тів), в абсолютизації їхньої залежності від суб'єкта, від різних умов та ситуацій. Р. заперечує будь-які абсолюти в сфері соціальних явищ та цінностей культури, наголошує на мінливості, плинності, історичності, плюральності духовного світу людини, її знань та уявлень, форм її соціального буття. Р. представлений у двох основних формах: когнітивний (гносеологічний) Р., який стосується сфери знання, проблеми істини, та власне культурологічний Р. (стосується сфери цінностей та соціально-культурних явищ). Когнітивний Р. був вперше обґрунтований софістами (V ст. до н. е.). Спираючись на тезу: "Міра всіх речей - людина" (Протигор), софісти стверджували відсутність загальноприйнятої (єдиної або об'єктивної) істини: є лише відносні істини за міркою даного суб'єкта. Софісти заклали основи також культурного Р., посилаючись на факт існування різних (несумісних) релігійних уявлень, звичаїв, норм (зокрема в сфері моралі - т. зв. етичний, або моральний, Р.). Когнітивний Р. спирався на культурологічний та етичний Р., але водночас слугував теоретичним обґрунтуванням останнього. В філософії Нового часу домінувала антирелятивістська, раціоналістична духовна орієнтація (ідея об'єктивної, абсолютної істини, пошук абсолютного обґрунтування етики та релігії). Р. відроджується в XIX ст. у зв'язку з критикою засад класичної філософії та формуванням некласичної філософії, розвитком історичної науки та пов'язаних з нею соціогуманітарних наук, революцією в природознавстві (кін. XIX - пер. чверть XX ст.). Посилення позицій радикального Р. в духовній ситуації кін. XX ст. знайшло свій вияв у постпозитивістській філософії науки ("історична школа": Кун, Лакатос, Феерабенд, Тулмін та ін.) як прояв "філософії постмодерну", де Р. перетворений у фундаментальний принцип філософського дискурсу та світобачення (Фуко, Ліотпар, Бодріяр, Деррида, Рортпі та ін.). Прибічники сучасного Р. розглядають науку, філософію, культуру з позицій конвенціоналізму та прагматизму - як сукупність окремих "парадигм", "концептуальних каркасів", "дискурсивних практик", "контекстів", які автономні, несумірні один з одним (у кожному з них своя істина). Подібне розчленування на окремі самозамкнені, самодостатні, "закриті" соціально-культурні утворення стосується також історії, розвитку цивілізації. Критики Р. (Ортега-і-Гассет, Поппер, Башляр, Коллінгвуд, Габермас, Ясперс, представники марксистської традиції) вказують на внутрішню суперечливість Р. (заперечуючи існування об'єктивної істини, Р. має заперечувати і власну претензію на істину). Радикальний Р. вступає у суперечність з імперативами розвитку сучасної цивілізації (необхідність подолання відчуженості між етносами, культурами, цивілізаціями, досягнення взаєморозуміння, консенсусу, об'єднання зусиль на основі об'єктивних знань, загальновизнаних ідеалів, принципів).В. Свириденко -
2 релятивізм
ч філос. -
3 релятивізм
-у; филос.релятиви́зм -
4 релятивіст
-а; филос.релятиви́ст -
5 релятивізм
rel'atywizmч. -
6 релятивіст
rel'atywistч. -
7 релятив.
сокр. от релятивистский -
8 релятивізм
relâtivizm -
9 релятивізація
-
10 релятивістичний
филос.релятивисти́ческий, релятивисти́чный -
11 релятивістський
филос.релятиви́стский -
12 релятивістичний
rel'atywistycznyjприкм. -
13 релятивізація
матем. релятивиза́ция -
14 релятивістська інваріантність
релятиви́стская инвариа́нтностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > релятивістська інваріантність
-
15 релятивістська космологія
релятиви́стская космоло́гияУкраїнсько-російський політехнічний словник > релятивістська космологія
-
16 релятивістська поправка
релятиви́стская попра́вкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > релятивістська поправка
-
17 релятивістська теорія
релятиви́стская тео́рияУкраїнсько-російський політехнічний словник > релятивістська теорія
-
18 релятивістська фізика
релятиви́стская фи́зикаУкраїнсько-російський політехнічний словник > релятивістська фізика
-
19 релятивістська частинка
релятиви́стская части́цаУкраїнсько-російський політехнічний словник > релятивістська частинка
-
20 релятивістська швидкість
релятиви́стская ско́ростьУкраїнсько-російський політехнічний словник > релятивістська швидкість
См. также в других словарях:
релятивізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
релятивіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
релятивізм — у, ч. 1) Принцип відносності людських знань. •• Ети/чний релятиві/зм принцип тлумачення моралі, який виходить з твердження про відносний характер моральних уявлень та понять. 2) філос. Суб єктивно ідеалістичне вчення, яке заперечує можливість об… … Український тлумачний словник
релятивіст — а, ч., філос. Прихильник релятивізму … Український тлумачний словник
релятивізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
релятивістичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
релятивістський — прикметник … Орфографічний словник української мови
релятивістський — а, е. 1) філос. Стос. до релятивізму і релятивіста. 2) фіз. Який належить до явищ, що розглядаються на основі теорії відносності. •• Релятиві/стська астрофі/зика розділ астрофізики, який вивчає властивості надщільних космічних тіл – нейтронних… … Український тлумачний словник
релятивістичний — а, е, філос. Стос. до релятивізму … Український тлумачний словник
релятивизм — релятив/изм/ … Морфемно-орфографический словарь
релятивист — релятив/ист/ … Морфемно-орфографический словарь