-
1 Нецнота
Нецнота 1. беззаканикъ [Помилка, треба беззаконникъ, пор. беззаконникъ (див. П. Беринда, Лексіконъ славенорѡсскїй, К., 1627, стовпчик 2)] нечестив непрп̃дбный, небл̃горазумный 2. нечестїе -
2 добродетель
1) доброчесність, чеснота, (редко: добровдалість), добровчинність, доброчинливість (р. -ости), (устар. архаизм у Квитки, Кулиша и Шевченка) добродітель; (акт добродетели) - доброчин (р. -ну); (женская д.) невинність, чеснота, (исчезающий полонизм) цнота. [Високими чеснотами закрити непевність прав своїх (Грінч.). Слухняність - це й єсть перша чеснота панни (Ор. Левиц.). Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті (Ном.)];2) (описат.) добрі прикмети, добрі ознаки, добрі норови, вартість.* * *доброче́сність, -ності, чесно́та, цнотли́вість, -вості, цно́тадоброде́тели — мн. чесно́ти, -но́т
Перевод: с русского на все языки
со всех языков на русский- Со всех языков на:
- Русский
- С русского на:
- Все языки
- Украинский
- Церковнославянский (Старославянский)
