-
1 Накладаю
-
2 водиться
1) водитися, водити товариство, товаришувати (товаришити), заходити з ким, чалитися до кого, накладати з ким. [Не хочу я - озветься Антосьо, - з мужиками заходити. Я з кодлом лісовим не накладаю (Л. Укр.)];2) (иметься) поводитися. [У нас сало таки поводиться];3) безл. (быть в обычае) - поводитися. [У нас іще сього не поводилося. Увесь вечір хазяйка все розказувала, як поводиться в панів (Квітка)]. Как водится - звичайно; як звичайно, звісно;4) вестися. [У нас индики не ведуться - мабуть не вміємо їх викохувати. У тому лісі вовки ведуться].* * *води́тися; ( дружить) зна́тисякак во́дится — в знач. вводн. сл. як веде́ться, як заве́дено, як звича́йно, як во́диться; як пово́диться; ( как всегда) як за́вжди
См. также в других словарях:
НАКЛАДАТЬ — НАКЛАДАТЬ, накладаю, накладаешь, несовер. неправ. вместо накладывать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
