-
1 мале
-
2 мале коло
ма́лый круг -
3 _сила та слабкість; велике та мале
all great minds run in the same channel better to be a big toad in a small puddle than a small toad in a big puddle burn not your house to rid of the mouse conceit is nature's gift to small men to make up for that which they don't have every great man is unique every oak has been an acorn for want of a nail the shoe was lost; for want of a shoe the horse was lost; and for want of a horse the man was lost grain by grain, and the hen fills her belly a great ship asks deep waters great men are not always wise the greatest crabs be not all the best heavy burdens kill little people, but they make great ones he that can take rest is greater than he that can take cities an inch is as good as an ell the Iamb who bites a wolf never bites again little boats should stay close to shore little minds are tamed and subdued by misfortune, but great minds rise above it a little body often harbours a great soul little things worry little minds many a little makes a mickle a mouse may help a lion none thinks the great unhappy oaks may fall when reeds stand the storm one man's weakness is another man's chance one swallow does not make a summer a small leak will sink a great ship there are no small steps in great affairs there is safety in numbers trifles lead to serious matters trifles make perfection, but perfection is no trifle union is strength the weakest goes to the wallEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > _сила та слабкість; велике та мале
-
4 малый круг
мале́ ко́ло -
5 малый круг
мале́ ко́ло -
6 Male
[мале] -
7 petit jury
мале журі, малий склад суду присяжних -
8 petty jury
мале журі, суд присяжних -
9 small business
-
10 trial jury
мале журі присяжних, суд з 12 присяжних, судова колегія присяжних -
11 кибиточка
мале́нька киби́тка, халабу́дка, презр. халабу́дина -
12 a little body often harbours a great soul
мале тілом, та велике духомEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > a little body often harbours a great soul
-
13 малое бессемерование
Русско-украинский металлургический словарь > малое бессемерование
-
14 minikin
['mɪnɪkɪn] 1. n1) мале́нька річ, мале́нька істо́та2) друк. найдрібні́ший шрифт, брилья́нт2. adj1) мале́нький2) мані́рний -
15 business
(bus, biz)1. n ком. бізнес; діло; справа; підприємництво; торговельна діяльність; торгівля; діяльність; a підприємницький; діловий; 2. n підприємство; компанія; фірма; a фірмовий1. заняття або системна діяльність, що реалізується у виробничій (manufacture), промисловій, торговельній (trade) та ін. сферах з метою одержання прибутку (profit) шляхом купівлі та продажу товарів (goods) і послуг (service¹); 2. організація, покликана засобами торгівлі задовольнити потреби суспільства і одержати прибуток; ♦ існує кілька основних видів підприємств, а саме: одноосібне підприємство (sole proprietorship), партнерство (partnership) та компанія (company) або корпорація (corporation)═════════■═════════advertising business рекламна справа • рекламний бізнес • рекламне агентство; annual business річна справа; banking business банківське діло • банківські операції; bankrupt business збанкрутіле підприємство; beverage business підприємство у сфері виробництва напоїв; big business велике підприємство; brokerage business посередницька справа • брокерська контора; capital-intensive business капіталомістке підприємство; commercial business торговельне підприємство • торгівля; competing business конкурентне підприємство; current business поточна справа; durable goods business торгівля товарами довгострокового вжитку; export business експортний бізнес; family-owned business сімейне підприємство • родинне підприємство; foreign-owned business підприємство, яке належить закордонному власнику; government business державна справа; hospitality business готельний бізнес; illegal business заборонена справа • незаконне підприємство • незаконна справа; import business бізнес у сфері імпорту; incorporated business акціонерне підприємство • акціонерна компанія; insurance business страховий бізнес; investment business інвестиційна діяльність; joint business спільне підприємство; large-scale retail business велике підприємство роздрібної торгівлі; loan business кредитна справа; local business місцеве підприємництво; mail-order business посилковий торговельний бізнес; mercantile business торговельне підприємство; official business офіційна справа; private business приватне підприємство; produce business торгівля сільськогосподарськими продуктами; profitable business прибутковий бізнес; proprietary business виробництво фірмової продукції; publishing business видавнича справа • книготорговий бізнес; real estate business бізнес у сфері нерухомості; retail business роздрібна торгівля • підприємство роздрібної торгівлі; seasonal business сезонне підприємництво; securities business торгівля цінними паперами; service business бізнес у сфері обслуговування; small business мале підприємництво; small-scale retail business мале роздрібне підприємство; unincorporated business неакцір-нерне підприємство; well-established business солідне підприємство • солідна фірма; wholesale business оптове підприємство • оптова торгівля═════════□═════════business ability спроможність до комерційної діяльності; business account рахунок підприємств; business acquaintance ділове знайомство; business activities види ділової діяльності; business activity ділова діяльність • господарська діяльність • економічна діяльність; business acumen ділова хватка; business address службова адреса • ділова адреса; business agent торговельний агент; business approach діловий підхід; business area сфера торговельно-промислової діяльності; business broker професійний брокер • професійний агент • діловий брокер; business canvasser торговельний агент; business саг автомобіль для ділових поїздок; business card візитна картка • візитівка; business circles ділові кола; business class бізнес-клас; business community ділові кола • ділове суспільство; business concept поняття ділової діяльності; business concern ділова справа; business conduct ведення діла; business connections ділові зв'язки; business costs ділові витрати; business credit кредит на торговельно-промислову діяльність; business cycle діловий цикл • цикл ділової діяльності • економічний цикл; business cycle indicator показник економічного циклу; business cycle recovery піднесення ділової активності; business data processing обробка комерційної інформації; business day час роботи банку • робочий день • час роботи біржі; business deal торговельна угода; business district діловий район • торговельний район; business economics економіка підприємства; business education комерційна освіта; business enterprise торговельна фірма • торговельно-промислове підприємство; business environment економічне оточення; business equipment виробниче устаткування; business establishment ділове підприємство • ділові кола • торговельно-промислове підприємство; business ethics ділова етика; business expenses витрати підприємців • торговельні витрати; business factor економічний фактор; business financing фінансування підприємств; business firm підприємницька фірма; business fortune удача в діловій діяльності • багатство, нажите внаслідок ділової діяльності; business hours години роботи підприємства • години торгівлі • години роботи біржі • робочі години; business house торговельний дім; business in futures ф'ючерсні угоди; business instinct ділове чуття • діловий нюх; business integrity чесність у діловій діяльності; business investment капіталовкладення підприємства; business law торгове право; business leader діловий лідер • керівник промислового підприємства; business life ділове життя; business management управління торговельно-промисловим підприємством; business manager комерційний директор • торговельний керівник; business merger об'єднання підприємств • злиття компаній; business method методика ділової діяльності; business monopoly підприємницька монополія; business name назва фірми • назва підприємства; business office торговельна канцелярія • торговельна контора; business of the day порядок денний; business opportunities можливість ділової діяльності; business outlook перспективи ділової діяльності • майбутня економічна кон'юнктура; business partner діловий партнер • торговельний партнер • діловий компаньйон • діловий учасник; business practice практика ділових відносин; business premises будинок підприємства; business press ділова преса; business principle діловий принцип; business procedure методика ділової діяльності; business profits прибуток підприємства; business property власність підприємства • власність фірми; business publication комерційне видання • фірмове видання; business purpose мета ділової діяльності; business quarter діловий квартал; business receipts прибутки від ділової діяльності; business relation діловий зв'язок; business relations ділові відносини • торговельні зв'язки; business reply cards картки для ділової відповіді; business representative торговельний представник; business revival пожвавлення господарської кон'юнктури; business secret виробничий секрет; business sector діловий сектор • виробничий сектор • сектор торговельно-промислової діяльності; business strategy ділова стратегія; business support підтримка підприємства; business tax податок на підприємця • податок на підприємство; business taxation оподаткування підприємства; business tax form бланк податкової декларації для підприємця; business tax package комплекс заходів з оподаткування підприємця; business tenant орендар/орендарка підприємства; business terms умови ділової діяльності; business-to-business advertising реклама для підприємців; business-to-business sales обсяг продажу торговельно-промислових підприємств • гуртовий оборот фірми; business training навчання торговельно-промислової діяльності; business trends тенденції в галузі ділової діяльності; business trip ділова поїздка • відрядження; business turnover торговельний оборот підприємства; business undertaking торговельно-промислове підприємство; business venue місце зустрічі фірми • місце ділової зустрічі; business volume торговельний оборот • обсяг ділових операцій; business week робочий тиждень; business world діловий світ; business year бюджетний рік • звітний рік • господарський рік; out of business банкрут; to be engaged in business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to be forced out of business бути витісненим з підприємницької діяльності; to be in business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to be out of business банкрутувати/збанкрутувати; to close down a business ліквідувати фірму • ліквідуватися; to conduct a business вести справу • займатися комерцією • керувати підприємством; to do business вести справу • вести діло; to engage in business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to establish a business створювати/створити підприємство; to expand a business розширяти/розширити підприємство; to finance a business фінансувати підприємство; to go into business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to go out of business ліквідувати підприємство • припиняти/припинити діяльність; to launch a business відкривати/відкрити підприємство; to manage a business керувати підприємством; to open a business засновувати/ заснувати підприємство • відкривати/відкрити підприємство; to operate a business керувати підприємством; to run a business керувати підприємством; to sell out a business продати підприємство; to set up a business починати/почати справу • засновувати/заснувати підприємство • починати/почати бізнес; to start a business починати/почати справу • засновувати/заснувати підприємство • починати/почати бізнес; to take over a business брати/взяти на себе ведення справи; to wind up a business ліквідувати підприємствоbusiness¹:: business enterprise; business² ‡ business² (383)═════════◇═════════бізнес < англ. business — діло, торгівля, справа; також форма бізнесмен — комерсант, ділок, торговець (ЕС-СУМ 1: 139; СІС: 96); підприємство/підприємництво/підприємницький < нім. Unternehmung < unter — під і nehmen — брати, приймати (ЕС-СУМ 4: 54-55)* * *господарська діяльність; бізнес; справа; клієнт; підприємництво; підприємство; клієнтура; підприємницька діяльність; оборот ( компанії); обсяг господарської діяльності -
16 pinion
1. n1) кінцівка пташиного крила2) махове перо3) поет. крило4) тех. шестірня, триб, мале зубчасте колесо2. v1) підрізувати крила2) зв'язувати руки* * *I n2) ( махове) перо3) крилоII v2) зв'язувати ( руки); (to) міцно прив'язувати до чого-небудьIII n; тех.мале зубчасте колесо пари, ведуче колесо, шестірня -
17 зальце
уменьш.мале́нький зал (-у), мале́нька за́ла, за́ля за́лка -
18 малое
сщ. мале (-лого). Он довольствуется -лым - він задовольняється з малого. Без -лого - безмаль, без маль не, без трошки, трохи не. [Безмаль не двадцять (Шейк.). Без трошки два хунти (Борзенщ.)].* * *в знач. сущ.мале́, -о́го -
19 малый
1) малий, невеликий, дрібний. [Де ти в світі подінешся з малим сиротою? (Шевч.). Малі чоботи на мене (Сл. Гр.). Сини мої невеликі (Шевч.). Дітоньки мої дрібнії! (Пісня)]. Он мал ростом или он -лого роста, а брат его ещё меньше - він малий (низький) на зріст, а його брат ще менший (нижчий). -лые дети - малі, дрібні діти. [Граються, як малі діти (Сл. Ум.). Куди я піду з дрібними дітьми? (М. Гр.)]. От -лого до большого - від малого до великого. -лое число - мале число. -лый траур - півжалоба. -лая (строчная) буква - мала, дрібна літера. В -лом виде - в малому вигляді. На -лое время - на малий (короткий) час, на малу (коротку) часину. С -лых лет - змалку, змалечку, з мальства, з дитинства, з малих літ. У них дело за -лым стало - їм малого не вистача. Бесконечно -лый (мат.) - безконечно малий. Мал да удал - хоч мале та бистре, малий та бистрий, малий та смілий. Мал золотник, да дорог - мала штучка червінчик, а ціна велика. Без -лого - замалим, замалом, мало не, трохи не, чи не, безмаль. [Замалим не двісті (Сл. Гр.). Мало не столітній дід (Київщ.). Улянка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр.)]. Без -лого пять метров - мало (трохи) не п'ять метрів, чи не п'ять метрів, безмаль п'ять метрів. -лая Азия - Мала Азія. См. ещё Маленький, Малёхонький, Малёшенький, Малое;2) см. Малой.* * *I прил. II сущ.1) (молодой человек, юноша, подросток) хло́пець, -пця, мали́й, -о́го2) (мужчина, человек) хло́пець3) (слуга, лакей) хло́пець, -пця -
20 нужда
и Нужда1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.* * *диал. н`ужа1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів2) ( потребность) потре́ба, нужда́из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́
не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му
\нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́
\нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же
нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це
См. также в других словарях:
МАЛЕ — столица Мальдивской Республики. Название Male от и. е. основы male выделяться в рельефе , возвышаться , расти . См. также Мальдивы. Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001. МАЛЕ … Географическая энциклопедия
МАЛЕ — МАЛЕ, столица (с 1968) Мальдивской Республики, на острове Мале. Свыше 55 тыс. жителей. Порт на Индийском океане. Рыболовство. Вывоз сушеной рыбы, кокосовых орехов, копры. Музей … Современная энциклопедия
Мале — МАЛЕ, столица (с 1968) Мальдивской Республики, на острове Мале. Свыше 55 тыс. жителей. Порт на Индийском океане. Рыболовство. Вывоз сушеной рыбы, кокосовых орехов, копры. Музей. … Иллюстрированный энциклопедический словарь
мале́ц — малец, мальца [не малец, мальца] … Русское словесное ударение
мале — сущ., кол во синонимов: 4 • город (2765) • остров (218) • порт (361) • … Словарь синонимов
малеїн — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Мале — У этого термина существуют и другие значения, см. Мале (значения). Город Мале мальд. މާލެ Страна Мальдивы … Википедия
Мале — (Male), столица и единственный порт Мальдивской Республики, на о. Мале. 63 тыс. жителей (1995). Рыбоводство. Вывоз сушёной рыбы, кокосовых орехов, копры. * * * МАЛЕ МАЛЕ (Male), столица и единственный порт Мальдивской Республики, на о. Мале. Ок.… … Энциклопедический словарь
Мале — столица Мальдивской Республики. 15 тысяч жителей (1972). Порт и торговый центр на острове Мале в Индийском океане. Вывоз сушёной рыбы, кокосовых орехов, копры. Морское и воздушное сообщение с городом Коломбо (Шри Ланка) … Большая советская энциклопедия
МАЛЕ — МАЛЬДИВЫ Мале столица и единственный порт архипелага Мальдивской Республики расположен на одноименном острове. Население города составляет примерно 56000 жителей. Это политический, культурный и торговый центр, в котором сосредоточена значительная … Города и страны
малеҳ — [مليح] а. кит 1. намакин, бонамак 2. маҷ. бомалоҳат, дилкаш; табассуми малеҳ (бештар дар сифати хубии одам ва сухан) табассуми хубу дилкаш … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ