-
1 куліси
мн. театр.wings, coulisses, slips, side-scenes -
2 куліса
I -и; техн., ж., с.-х.кули́саII -и; театр.кули́са; (чаще мн. ч.)кулі́си прям., перен. — кули́сы
-
3 Куліш
-
4 кулі
ч невідм. -
5 куліса
ж тех.link, link motion, gate -
6 куліш
ч( kind of) thick soup; thick gruel -
7 кулі
нескл. сущ. м.ку́ли -
8 куліш
-лешу́род супа ( обычно густого - из пшена или других круп), диал. куле́ш -
9 куліси
kulisyмн. -
10 кулісa
kulisa, perde artı -
11 Куліш, Пантелеймон Олександрович
Куліш, Пантелеймон Олександрович (1819, побл. містечка Вороніж, Чернігівщина - 1897) - укр. культурний та суспільний діяч, історик, літератор, етнограф. Закінчив місцеву гімназію (1839), деякий час вчився на історико-філологічному від. та юридичному ф-ті Київського ун-ту. Од 1841 р. викладав рос. словесність та історію в навчальних закладах Луцька, Києва, Рівного, Петербурга. К. - один із головних розробників ідеології Кирило-Мефодіївського братства. Хоч до організації братства К. не був причетним безпосередньо, його заарештували і вислали до Тули із забороною писати і друкуватися (заборона була скасована у 1856 р.). У 1861 - 1862 рр. К. разом з Білозерським та Костомаровим організував і редагував перший загальноукр. ж. "Основа"; у 1867 - 1870 рр. керував львівським народовським ж. "Правда" (разом з Вахняним). Основою історичних, літературно-естетичних та філософських поглядів К. був ідеалістичний романтичний світогляд, який згодом зазнав еволюції, головним чином у галузі історії, через перехід до оцінки історичної ролі укр. козаччини та гайдамацького руху як руйнівних історичних сил. К. протиставляв впорядковане станово-класове укр. суспільство нерегульованій козацькій вольниці. Слово Боже, за К., є внутрішньою ідеальною суттю історії; воно проявляється у народних ідеалах, що втілюються у культурних та цивілізаційних здобутках. Освіта і культурний поступ мають протистояти темним стихійним силам руйнування. Антитеза внутрішнього, духовного, Божого та зовнішнього визначає структуру і спрямування мислення К. Внутрішнє виявляє себе у гармонії природи, у поезії, яка здатна безпосередньо висловити "правду серця" (на відміну від раціональної істини), у народних ідеалах, що зберігають Слово Боже. Зрештою консервативна тенденція приводить К. до романтизації минулого ("хутора") як антипода бездуховній урбанізації і цивілізації.[br]Осн. тв.: "Чорна рада" (1857); "Нотатки про Південну Русь". У 2 т. (1856 - 1857); "Історія возз'єднання Руси". У 2 т. (1874 - 1877); "Мальована Гайдамаччина" (1876); "Козаки стосовно держави і суспільства" (1877); "Хутірська філософія та відсторонення від світу поезії" (1879).Філософський енциклопедичний словник > Куліш, Пантелеймон Олександрович
-
12 кулісний
crank, link, wing -
13 кулінарія
-
14 кулінарний
-
15 кулінар
чcook; culinary specialist -
16 кулінарне мистецтво
-
17 кулінарний
-
18 кулінарні властивості
-
19 кулірний
-
20 кулісна сівба
с.-г.
См. также в других словарях:
кулёр — кулёр … Русское словесное ударение
кулёк — кул/ёк/ … Морфемно-орфографический словарь
КУЛЁК — КУЛЁК1 Кулёк с огрызками. Жарг. мол. Пренебр. О глупом, несообразительном человеке. Максимов, 213. Биться из кулька в рогожку. Перм. Ирон. То же, что поправляться из кулька в рогожку. Сл. Акчим. 1, 72. Вывернуться из кулька в рогожку. Арх. Одобр … Большой словарь русских поговорок
КУЛЁК — КУЛЁК, кулька, муж. Небольшой мешок из рогожи. Положить в кулек припасы на дорогу. || Бумажный пакет, картуз (обл.). Сахар просыпался из разорвавшегося кулька. ❖ Из кулька в рогожку погов. о неудачной попытке исправить что нибудь, приведшей к… … Толковый словарь Ушакова
КУЛ — В древнетюркском языке слово кул , помимо значений раб, слуга , имело также значения раб Аллаха, товарищ, спутник, хлебопашец, воин, работник, помощник, представитель и др. Диалектальный вариант: Гул. Антрополексема.. Татарские, тюркские,… … Словарь личных имен
КУЛЁК — КУЛЁК, лька, муж. 1. см. куль. 2. Небольшой бумажный мешочек (разг.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
КУЛ-МА — КУЛ МА, кулемка ж. сев. вост. ловушка на мелких зверьков; в Сиб. это дворик из кольев, с воротцами, в которых насторожен журавец, очеп, ставится слопец, плошка, кляпцы. Кулемка льну, вят. связочка пакли. Куемный, к кулеме относящ. Кулемник м. вор … Толковый словарь Даля
кулёк — кулёк, кульки, кулька, кульков, кульку, кулькам, кулёк, кульки, кульком, кульками, кульке, кульках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
кул — кулон, невольник Словарь русских синонимов. кул сущ., кол во синонимов: 2 • кулон (7) • невольник … Словарь синонимов
КУЛЁМА — неваровая. Костром. Бран. Неповоротливый, несообразительный человек. /em> Кулёма небрежно, неряшливо одетый человек. ЖКС 2006, 177 … Большой словарь русских поговорок
кулёк — КУЛЁК1, лька, м. Студент кулинарного училища, а также кулинар, повар. Аббрев. с суффиксацией, Ср., напр., комок. См. также кулёк 2 … Словарь русского арго