-
1 конфлікт
КОНФЛІКТ ( від лат. confliktus - зіткнення) - в соціальній теорії - зіткнення інтересів, мотивів, тенденцій, суб'єктів суспільного життя. В межах системи як певної цілісності елементи (складові частини) знаходяться в К. з іншими елементами системи за умови, що "відкрите виявлення" інтересів, мотивів, цілей одних елементів системи з необхідністю активізує дії протилежних інтересів, мотивів системи. Зародження К. можливе лише тоді, коли в межах цілісної системи на одному рівні знаходяться неідентичні в своїх виявах елементи; відповідно К. визначається як певна об'єктивація взаємодії неідентичних елементів. Проблему К. як універсального явища суспільного життя визначив Зиммель. К. необхідно відрізняти від антагонізму С. итуація суспільного та особистісного К. не набуває форм взаємовиключного протиставлення елементів системи, як це відбувається в ситуації антагонізму; антагонізм, у свою чергу, можливий як форма співіснування внутрішньосуперечливих тенденцій. Динаміка розвитку К. відбувається або в напрямі до утиску одного з його суб'єктів, або поступової саморуйнації системи. Можливе також повільне "згасання" К., що створює ситуацію взаємодоповнюваності тенденцій, інтересів, мотивів і т.п. Тема К. у практичній психології окреслена Фройдом через боротьбу сил та мотивів. На основі психоаналітичного витлумачення К. (як витіснення бажань, мотивів і т.п.) в психології розглядається процес виникнення неврозів. К. як проблема комунікації веде до пристосування як своєрідної "реакції захисту"; таким чином постає проблема раціонального усвідомлення та можливості подолання особистісних форм К.А.Дондюк -
2 конфлікт
contravention, conflict, dispute -
3 конфлікт
чconflict, clash; dispute -
4 конфлікт
-уконфли́кт -
5 конфлікт
konfliktч.spór, scysja, konflikt -
6 конфлікт
კონფლიქტი -
7 конфлікт
zıddiyet -
8 конфліктний
1) ( пов'язаний з конфліктом) conflict; contentious2) ( схильний до конфліктів) contenious; quarrelsome, disputatious -
9 конфлікт законів
-
10 конфлікт із законом
( злочинця тощо) brush with the law, ( про злочинця) trouble with the lawУкраїнсько-англійський юридичний словник > конфлікт із законом
-
11 конфлікт між рекламодавцями
Українсько-англійський юридичний словник > конфлікт між рекламодавцями
-
12 конфліктна комісія
conflict commission, conflictings commission, ( на підприємстві) mediation boardУкраїнсько-англійський юридичний словник > конфліктна комісія
-
13 конфліктна ситуація
conflict situation, situation of conflictУкраїнсько-англійський юридичний словник > конфліктна ситуація
-
14 конфліктний
-
15 конфліктні інтереси
Українсько-англійський юридичний словник > конфліктні інтереси
-
16 конфліктувати
( з законом) be in trouble, (в т. ч. про інтереси) clash, come into collision, war -
17 конфліктувати із законом
( про злочинця тощо) brush with the lawУкраїнсько-англійський юридичний словник > конфліктувати із законом
-
18 конфліктна комісія
-
19 конфліктна ситуація
competitive environment, conflict situation -
20 конфліктна справа
disputed matter/case
См. также в других словарях:
конфлікт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
конфлікт — у, ч. Зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка. || Ускладнення в міжнародних відносинах, що може призвести до збройної сутички. || Суперечність, сутичка, покладена в основу сюжету художнього твору.… … Український тлумачний словник
конфліктний — прикметник … Орфографічний словник української мови
конфліктність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
конфліктогенний — прикметник … Орфографічний словник української мови
конфліктологія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
конфліктувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
конфліктний — а, е. Стос. до конфлікту. Конфліктна справа. || В основу сюжету якого покладено гострий конфлікт. Конфліктний твір. || Признач. для розгляду конфлікту … Український тлумачний словник
конфлікт-реакція — ї, ж. Реактивний стан, який виникає внаслідок психічного або ситуаційного конфлікту … Український тлумачний словник
конфліктність — ності, ж. Абстр. ім. до конфліктний … Український тлумачний словник
конфліктно — Присл. до конфлікт … Український тлумачний словник