ЕНТИМЕМА

ЕНТИМЕМА ( від грецьк. ένυνμέομαι - маю на думці) - неповний, скорочений силогізм, в якому один із засновків або висновок в явному вигляді не сформульовані, хоч їх мають на увазі. Напр., у міркуванні "Всі філософи мудрі, отже, Сократ мудрий" в явному вигляді не сформульований менший засновок: "Сократ - філософ". Застосування Е. значно прискорює процес обміну думками, а також посилює переконливість міркувань. У слід за Аристотелем, Е. інколи характеризують (на противагу демонстративним міркуванням) як риторичний силогізм, "силогізм із ймовірного". На відміну від повних силогізмів, використання Е. дещо утруднює виявлення можливих помилок, які можуть існувати або свідомо припускатись саме в пропущених засновках чи висновку. Логіка аналізує правильність/неправильність Е. (т. зв. проблема ентимематичного слідування) через відновлення Е. до повного силогізму. За допомогою Е. будують більш складні силогізми - епіхейреми.

ЕПІХЕЙРЕМА ( від грецьк. επιχείρημα - скорочений умовивід) - силогізм, обидва засновки якого представлені ентимемами. Схема Е.:

Правильність Е. перевіряють через відновлення кожної ентимеми - складника Е. в повний силогізм. Із висновків відновлених повних силогізмів будують новий силогізм. Якщо висновок останнього співпадатиме із висновком аналізованої Е., то Е. буде правильно побудованою. Засновки (1) і (2) можна представити відповідно:

Отримані висновки можна перетворити на більший та менший засновки нового силогізму:

Кожну Е. можливо перетворити в сорит, якщо засновки Е. перетворити в повні силогізми і розташувати їх певним чином (див. силогізм, ентимема, сорит).