-
1 довіра
ДОВІРА - морально-практичне ставлення індивіда до партнера у спілкуванні, яке ґрунтується на вірі в його чесність і щирість. Особистісна настанова у стосунках Д. передбачає обопільне очікування позитивних (благих) наслідків. Д. може прибрати наївну (дитячу) форму; набувати символічного значення (клятва, присяга та ін.); триматися на особистій відданості чи пристрасті; базуватися на дотриманні інтересів спільної справи Н. айбільш поширеною і усталеною формою Д. є авторитет - у взаєминах дітей і батьків, учнів і вчителів та ін., а також у владних стосунках, напр., у ставленні до авторитету лідера. Ця форма Д. ґрунтується на ієрархії, і тому може перейти у догматизм. Абсолютна значимість і цінність притаманні Д. у взаєминах дружби і любові, а також - у спрямуванні релігійної свідомості (довіра до Бога). У ділових, партнерських стосунках юридичним гарантом Д. є договір, який регламентує взаємні обов'язки сторін. -
2 довід
доказа́тельство ( следствие) -
3 довіра
дове́рие -
4 довёртывать
-
5 довёртывать
-
6 довёртывать
I несов.; сов. - доверн`утьдокру́чувати, докрути́тиII несов.; сов. - доверт`етьдові́рчувати, доверті́ти, докру́чувати, докрути́ти -
7 довёртываться
I несов.; сов. - доверн`утьсядокру́чуватися, докрути́тисяII несов.; сов. - доверт`етьсядові́рчуватися, доверті́тися, докру́чуватися, докрути́тися -
8 довёртываться
докру́чуватися -
9 довёртываться
докру́чуватися -
10 довідкова таблиця
спра́вочная табли́цаУкраїнсько-російський політехнічний словник > довідкова таблиця
-
11 довідковий
спра́вочный -
12 довідкові дані
спра́вочные да́нныеУкраїнсько-російський політехнічний словник > довідкові дані
-
13 довідливість
доказа́тельность -
14 довідна паста
дово́дочная па́ста -
15 довідний
техн. дово́дочный, доказа́тельный, доказу́емый, дока́зываемый, состоя́тельный ( доказательный) -
16 довідний брусок
дово́дочный брусо́кУкраїнсько-російський політехнічний словник > довідний брусок
-
17 довідний верстат
дово́дочный стано́кУкраїнсько-російський політехнічний словник > довідний верстат
-
18 довідник
спра́вочник -
19 довідність
матем. доказа́тельность, доказу́емость -
20 довільна змінна
произво́льная переме́ннаяУкраїнсько-російський політехнічний словник > довільна змінна
См. также в других словарях:
ДОВ — дебитуминизированное органическое вещество ДОВ дисперсия оптического вращения физ. ДОВ дети с ограниченными возможностями Источник: http://www.regnum.ru/news/915901.html ДОВ … Словарь сокращений и аббревиатур
довёл — ДОВЁЛ, довелся, довела, довелась. прош. вр. от довести, довестись. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ДОВ — (муж.) Дов означает медведь . Медведь упоминается в Танахе как олицетворение ловкости и силы (Эйха 3:10). Мужские еврейские имена. Словарь значений … Словарь личных имен
довёз — [довести] … Словарь употребления буквы Ё
довёл — [довести] … Словарь употребления буквы Ё
довёрт — (РСЯР) … Словарь употребления буквы Ё
довіку — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
довір'я — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
довіра — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
довіку — присл. Усе життя; до кінця життя. || Завжди, вічно. || Ніколи. •• Не забу/ти дові/ку див. забува/ти … Український тлумачний словник
довіра — и, ж. Те саме, що довір я … Український тлумачний словник