-
1 володіння
ВОЛОДІННЯ - суспільно-особистісний спосіб взаємодії життєдіяльності суб'єкта із соціальною реальністю, який полягає у підпорядкуванні останньої або певних її фрагментів його волі, меті, у досягненні панування над ними для перетворення їх у надійний засіб самовизначення. У соціумі В. є формою вияву та способом існування влади. Володіти соціальними зв'язками, життєвою ситуацією, суспільним явищем, іншою людиною - означає вміти підкорити їх власній волі, зробити засобом власного самоутвердження, тримати їх у покорі, контролювати і управляти ними. Визнання людьми В., як факту життя, примушує їх дотримуватись вимог соціальної ієрархії, субординації та координації відповідних зв'язків та стосунків. Звідси випливає, що В., з одного боку, є засобом самоствердження суб'єкта в системі універсальної соціальної взаємодії суспільства, а з другого - формою вияву влади. Володіти у соціальному плані означає випереджати події власного життя, бачити тенденції його розвитку, знати й уміти опертися на них у реалізації життєвих планів і переконань. Соціальне В. являє собою особливий різновид зв'язку суб'єкта і предмета соціальної дії, котрий не завжди схоплюється юридичними нормами. Володіє той, хто йде першим, хто глибше, далі і швидше бачить предмет у тенденціях його розвитку, вміє надати цим тенденціям адекватної соціальної форми. Як і все у суспільстві, В. розподіляється нерівномірно, набуваючи певної ієрархічної структури залежно від місця даного суб'єкта в системі статусних стосунків громадян. Вищий статус передбачає більший масштаб В., а, отже, і більшу міру панування суб'єкта над обставинами. Наймогутнішим суб'єктом В. виступає держава, а в державі - бюрократія, як особлива корпорація професійних управлінців Н. ижче в ієрархії соціальної могутності стоять суб'єкти, які за масштабом В. менш значимі й могутні - це соціальні інститути, відомства, великі соціальні групи, класи, клани, організації та їх різноманітні об'єднання. Найнижчі щаблі ієрархії соціального В. займають суб'єкти, котрі володіють лише своїм тілом та елементарними життєвими обставинами.В. Коцюбинський -
2 освоєння
ОСВОЄННЯ - категорія людського світовідношення, що відображає процес універсальної соціальної взаємодії людини і світу, перехід індивідуального в соціальне і навпаки, трансформацію людськими індивідами свого життєвого досвіду у власні якості, світоглядні орієнтації, установки, здібності, уміння. Процес О. соціальної реальності активністю суб'єкта, тобто включення реальності у світ суб'єкта, сферу його життєдіяльності, веде до того, що вона стає реальністю, пристосованою до способу дій суб'єкта і несе на собі відбиток його волі. У цьому зв'язку освоїти щосьозначає зробити його своїм з метою функціонального використання (напр., як засобу досягнення мети, предмета задоволення потреби тощо). О. - складний, багатогранний і суперечливий процес людської життєдіяльності, що безпосередньо визначається потенціалом соціального статусу її суб'єкта, який задає масштаб та способи О. соціальної дійсності, виокремлення з неї неосвоєної реальності у формах, що задовольняють вимоги буття, потреби та інтереси людини. О. являє собою цілеспрямований вольовий процес життєдіяльності соціальних суб'єктів, що передбачає мету, засоби її досягнення, поділ світу на даний і належний, перетворення власного світовідношення із даності в проблему та вирішення останньої. Своїм результатом О., як правило, має громадянську позицію особи. Наявність у індивідів комплексу неповноцінності, девіантної поведінки свідчить про спотворений характер соціального О. О. абсолютно суверенне і відбувається виключно на основі добровільного прагнення індивідів. Тільки реальний процес життя, необхідність соціально діяти адекватним чином примушують людських індивідів освоювати навколишній світ, перевіряти у спілкуванні свої знання, життєвий досвід, набуті уміння. Розрізняють три загальних типи О.: духовне, практичне і духовно-практичне. Однак у соціальному плані О. може бути диференційоване також стосовно міри приналежності освоєного фрагмента соціальної дійсності відповідному суб'єктові та характеру маніпулювання ним, тобто О. може виступати як присвоєння, привласнення, володіння, користування. Конкретизуючи зміст категорії "соціальна взаємодія", поняття "О." відображає той аспект активності соціального суб'єкта, який пов'язаний із процесом вольової "суб'єктивації" соціальної реальності, перетворення її на його надбання, приналежність, засіб, цінність тощо. Однак це поняття ще не досить досліджене в соціальній філософії.В. Коцюбинський -
3 управління природою
УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОЮ (екологічний менеджмент) - поняття, яке обіймає такі сфери людської діяльності, як раціональне природокористування, або раціональне використання природних ресурсів, а також управління діяльністю в галузі довкілля. Система екологічного менеджменту має бути невід'ємним складником стратегії будьякого підприємства чи компанії, що має справу із впливами на довкілля. Концепція екологічного менеджменту компанії вперше була застосована в Європі в Нідерландах 1985 р. і згодом набула широкого поширення в компаніях бага - тьох країн Зх. Європи і США. В деяких країнах розроблені національні стандарти екологічного менеджменту. На сучасному етапі екологічний менеджмент визначається також як сфера діяльності, спрямована на охорону природних екосистем. Це визначення екологічного менеджменту прийшло на зміну попередньому розумінню менеджменту як діяльності, пов'язаної здебільшого із використанням природних ресурсів. Сучасне розуміння У. п. вимагає нового осмислення екосистем і біорозмаїття. Збереження біологічного та ландшафтного розмаїття - це лише частина екологічного менеджменту. Спеціалісти в цій галузі повинні не лише володіти багатоаспектними знаннями в галузі природничих наук, а й бачити специфічні проблеми, зумовлені політичним, соціальним та економічним контекстом. Таким чином, У. п. вимагає контекстуального мислення. Воно має розглядатись як еволюційний процес, оскільки екосистемний контекст є розмаїтим, комплексним і динамічним. З огляду на це, виділяють наступні аспекти У. п.: ієрархічний контекст, екологічні межі, екологічна інтегрованість, збір даних, моніторинг, адаптивний менеджмент, міжгалузева (міжвідомча) взаємодія, організаційні зміни, інтегрованість людини в природу та її цінності.Т. Гардашук -
4 hands
-
5 possession
-
6 სამფლობელო
володіння -
7 ownership
володіння; власність; право власностіownership of a dwelling in a multi-occupant building — володіння квартирою (житловим приміщенням) у багатоквартирному будинку
- ownership in commonownership of the means of production — власність на засоби виробництва, володіння засобами виробництва
- ownership of firearms
- ownership of handguns
- ownership of land
- ownership of marital property
- ownership of patent
- ownership of property
- ownership ratio
- ownership of real property
- ownership of the piece of land
- ownership of the stock
- ownership reservation -
8 possession
володіння; об'єкт володіння; власність, майноpossession of a firearm without a licence — = possession of a firearm without a license володіння вогнепальною зброєю без доволу
- possession at lawpossession of a firearm without a license — = possession of a firearm without a licence
- possession for use
- possession in deed
- possession in fact
- possession in law
- possession of a stolen article
- possession of an explosive
- possession of drugs
- possession of firearms
- possession of land
- possession of stolen goods
- possession of territory
- possession rule
- possession under a lease
- possession without a licence
- possession without a license -
9 custody
володіння; контроль; контроль володіння; зберігання; охорона; догляд, опіка, опікування; затримання; варта; взяття під варту; утримання під вартою; позбавлення волі, тюремне ув'язнення- custody conflict
- custody for remand
- custody of children
- custody of juries
- custody of law
- custody of minors
- custody of mother
- custody of prisoner
- custody pending review
- custody pending trial
- custody receipt -
10 having
having a firearm in one's possession without a licence — = having a firearm in one's possession without a license володіння вогнепальною зброєю без дозволу
having a firearm in one's possession without a license — = having a firearm in one's possession without a licence
- havings- having a small family
- having clean hands
- having moderate means
- having no home
- having scanty means
- having the right to vote -
11 leasehold
володіння на підставі оренди, володіння на правах орендаря; орендована земельна власність- leasehold estate
- leasehold interest
- leasehold property
- leasehold tenure -
12 naked possession
володіння без титулу; фактичне володіння за відсутності правопідстави -
13 seisin
володіння (земельною власністю, рухомим або нерухомим майном); вступ у володіння- seisin in fact
- seisin in law -
14 seizin
-
15 occupancy
володіння, заволодіння, оволодіння, окупація -
16 occupation
володіння; оволодіння; заволодіння, завоювання, окупація; перебування на посаді; термін перебування на посаді; професія- occupation of public buildings
- occupation of territory
- occupation regime
- occupation zone -
17 allodial tenure
володіння нерухомістю; землеволодіння за безумовним правом власності -
18 possession of land
володіння землею, землеволодіння -
19 adverse holding
володіння, засноване на затвердженні правового титулу всупереч домаганням іншої особи -
20 adverse use
володіння, що базується на ствердженні права власності всупереч домаганню іншої особи
См. также в других словарях:
володіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
володіння — я, с. 1) Дія і стан за знач. володіти. 2) Те, що є чиєю небудь власністю (земля, майно тощо) … Український тлумачний словник
діяльність з управління цінними паперами — діяльність, що здійснюється від свого імені за винагороду на підставі відповідного договору протягом певного терміну щодо управління переданими у володіння цінними паперами, які належать на правах власності іншій особі, в інтересах цієї особи або … Глосарій термінів фондового ринку
домоволодіння — я, с. 1) Володіння домом (у 1 знач.). 2) Один або декілька будинків, що є чиєю небудь власністю … Український тлумачний словник
землеволодіння — я, с. Володіння землею (у 5 знач.) на правах власності чи оренди … Український тлумачний словник
рабоволодіння — я, с. Володіння рабами (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
співволодіння — я, с., книжн. Спільне з ким небудь володіння чимсь … Український тлумачний словник
область — володіння, панування … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
посесія — Посесія: аренда [1;47,X] нерухоме майно, земельне володіння, домоволодіння, орендований маєток [46 2] нерухоме майно, орендований маєток, володіння [46 1] оренда [2] орендне володіння землею разом з приписаними до маєтку селянами [43] … Толковый украинский словарь
Слобода (Бурынский район) — Село Слобода укр. Слобода Страна УкраинаУкраина … Википедия
посідання — я, с. Дія за знач. посідати I 1). || рідко. Володіння, власність. •• Уво/дити в посіда/ння кого юр. передавати у власність кому небудь майно, спадщину і т. ін., ствердивши право на володіння відповідним юридичним актом … Український тлумачний словник