-
1 виведення
ВИВЕДЕННЯ - розумова дія, процес міркування, результатом якого є нові знання, одержані на основі здобутих раніше. Знання, одержане в процесі В., називають вивідним знанням. Воно принципово відрізняється від знання, набутого в процесі безпосереднього чуттєвого споглядання або спостереження. Розрізняють логічне й фактичне В. Логічне В. спирається на закони логіки, а тому його кінцевий результат має силу логічної необхідності. Прикладом логічного В. є силогізм. Фактичне В. ґрунтується на змісті тверджень, а його кінцевий результат правомірний на підставі фактів. Так, справедливість висновку "якщо х є тіло, то х має просторові розміри" зумовлюється законами не логіки, а фізики О. скільки логіка вивчає властивості реального В., які не залежать від змісту міркувань, а пов'язані з його формою, то логічне В. має формальний характер. У цьому випадку воно набуває особливої форми і здійснюється як логічний вивід. -
2 виведення
с1) (випроваджування, висилання) withdrawal, pull-out, evacuationвиведення зі строю — crippling, lay-up
2) ( вилучення) withdrawal, removal, getting outвиведення плям — stain cleaning, removal of stains
3) комп. output, read-out4) (формули, рівняння) derivation5) (сортів рослин, порід тварин) raising, hatching ( out), breeding; ( вирощування) growing6) ( паразитів) extermination7) -
3 виведення
1) выведе́ние, вы́вод, вы́водка2) уво́д, сведе́ние3) сво́дка, сведе́ние4) возведе́ние, выведе́ние5) выведе́ние, изображе́ние, представле́ние6) произво́дство; возведе́ние7) ( лошадей из помещения для прогулки) вы́водка -
4 виведення
გაყვანა; გამოყვანა; ამოყვანა -
5 виведення
выснова -
6 виведення татуювання
Українсько-англійський юридичний словник > виведення татуювання
-
7 виведення з експлуатації
decommissioning; taking out of service; retirement from service; phasing out -
8 виведення з кризи
turnaround; financial rehabilitation; crisis management; recovery -
9 виведення з-під оподатковування
Українсько-англійський словник > виведення з-під оподатковування
-
10 негайне виведення
( військ тощо) immediate withdrawalУкраїнсько-англійський юридичний словник > негайне виведення
-
11 аксіома
АКСІОМА (грецьк. άξιωμα - положення, що вважається справедливим) - вихідне твердження наукової теорії, котре приймається за істинне без його доведення. Аксіоматичний статус висловлювань теорії може обумовлюватись або їх самоочевидністю (а, отже, відсутністю потреби в їхньому обґрунтуванні), або їх граничним характером, тобто відсутністю в даній теорії більш фундаментальних положень, на підставі яких можна було б одержати зазначені висловлювання за правилами виводу цієї теорії. Логіко-методологічні функції А. полягають насамперед в окресленні через задану систему А. предметних меж теорії. Дотримання цих меж у процесі міркувань дозволяє уникнути позапредметного застосування тієї чи тієї теорії, котре призводило б до парадоксів. З іншого боку, будучи граничними положеннями теорії, А. є базовими підставами для розгортання теоретичної системи та доведення всіх її похідних істин (теорем). Завдяки наявності А. стає можливим доведення як логічна операція, бо коли б у теорії не існувало граничних підстав, то процедура обґрунтування будь-якої теореми перетворилася б на нескінченну. Звичайно за А. вибирають такі твердження теорії, про які наперед відомо, внаслідок їхньої простоти і очевидності, що вони істинні. Але це не обов'язково. А. може бути будь-яка теорема, якщо в сукупності з іншими А. вона відповідає таким вимогам: 1) вибрані як А. твердження теорії мають бути достатніми для виведення всіх інших тверджень теорії; 2) вони не повинні виводитись одне з одного; 3) це мають бути такі твердження, які б широко використовувалися для виведення (або доведення) теорем. Стимули вибору та оцінки А. визначаються за межами даної теорії й базуються на "внутрішньому" та "зовнішньому" досвіді. У формалізованих численнях математичної логіки А. є не змістові твердження, а формули, з яких за правилами виведення цього числення одержують інші формули (теореми), що їх доводять у цьому численні (див. аксіоматичний метод). -
12 дедуктивна логіка
ДЕДУКТИВНА ЛОГІКА - сукупність теорій, що описують процес дедукцїі, тобто закономірності виведення достовірних висновків з певних тверджень. Д.л. будується як формальний аналог до таких теорій, де єдиним способом доведення істинності тверджень є виведення цих тверджень з сукупності вихідних тверджень або аксіом за чітко сформульованими правилами виведення, без звернення до інших аргументів. Теорії такого типу називають дедуктивними; до них належать математичні теорії. Проте за зразком дедуктивних теорій можна побудувати теорії і в інших галузях знань (див. аксіоматичний метод). Д.л., що сама будується як дедуктивна теорія, дає методи побудови змістовних дедуктивних теорій та перевірки несуперечливості існуючих теоретичних побудов (див. логіка формальна). -
13 гіпотетико-дедуктивна теорія
ГІПОТЕТИКО-ДЕДУКТИВНА ТЕОРІЯ - одна з форм логіко-філософського аналізу наукового знання, що полягає у побудові гіпотетико-дедуктивної моделі для теорії, структура якої вивчається. Г.-Д.т. є конкретизацією поняття дедуктивної, або аксіоматичної, теорії, яка склалася в методології математики на основі урахування специфічної проблематики природничо-наукового знання, що спирається на спостереження та досвід. Побудову Г.-Д.т. умовно поділяють на три етапи. Перший полягає у висуванні низки гіпотез про причини явищ, що їх досліджують, другий - у виведенні шляхом дедукції можливих висновків з цих гіпотез, які є описом спостережуваних даних. Виведення висновків передбачає емпіричну інтерпретацію гіпотез. На третьому етапі гіпотези разом з висновками з них виступають як аксіоматична система, де аксіомами є гіпотези, а теоремами - висновки з них. Правилами виведення у Г.-Д.т. крім звичайних логічних правил є т. зв. інтерпретативні речення, які пов'язують теоретичні поняття, що випливають з гіпотез, та поняття про ознаки речей, які досліджувалися і були описані у висновках з гіпотез М. етод побудови Г.-Д.т. називається гіпотетико-дедуктивним методом.Філософський енциклопедичний словник > гіпотетико-дедуктивна теорія
-
14 вивід
-
15 засіб
zasjbч.1) środek, preparatзасіб пересування — pojazd;
2) ( засоби) pośrodki, sposobyзапобіжні засоби —... ki ostrożności
снодійне —... nasenny
засоби перев'язки —...i opatrunkowe
-
16 сушіння
-
17 Брентано, Франц
Брентано, Франц (1838, Марієнбург - 1917) - нім. філософ, засновник інтенціональної психології. Навчався у Вюрцбургу і Відні. Отримав сан римо-католицького священика (1864), від якого згодом відмовився (1870). Проф. Вюрцбурзького, а потім Віденського ун-тів. Від серед. 70-х рр. XIX ст. розпочав викладати наукові студії про людську душу О. цінюючи розвиток нім. філософії від Канта до Гегеля як неухильне переродження у спекулятивний ідеалізм, він прагнув у дусі традицій Аристотеля і Декарта відродити на емпіричній основі філософію як науку. Досліджуючи ментальні процеси, або "акти свідомості", і розрізняючи їх на психічні та фізичні феномени, Б. відновив і модернізував схоластичну філософську теорію про інтенціональність свідомості. Він виходив із того, що рисою, яка об'єднує психічні феномени (слухання, судження, виведення, поціновування, любов, бажання, відраза, ненависть та ін.) і відрізняє їх від фізичних феноменів (колір, звук, фігура, краєвид та ін.), є "інтенціональна невід'ємна присутність предмета" (напр., хтось бачить щось або бажає чогось). Б. виходив із того, що свідомість може вказувати на предмети або ж мати "спрямованість на щось" завдяки актам сприйняття та ідеації, включаючи відчуття та уявлення; завдяки судженням, включаючи акти визнання (ствердження), відкидання (заперечення) чи пригадування; завдяки актам любові або ненависті, в яких беруться до уваги прагнення, наміри, бажання та почуття людини К. ритерієм істинності таких психічних феноменів було проголошено принцип очевидності. Ідеї, висловлені в одній із найвпливовіших праць Б. - "Психології", з емпіричного погляду стали вихідним пунктом дослідницької праці його численних учнів та послідовників в різноманітних ділянках духовної культури С. еред студентів Б. у різні часи були Гуссерль, Еренфельс, Майононг, Масарик, Марті, Твардовський, Штумпф, Фройд та ін. Б. залишив по собі велику творчу спадщину майже з усіх галузей філософського знання.[br]Осн. тв.: "Психологія з емпіричного погляду" (1874); "Про походження морального знання" (1889); "Про майбутнє філософії" (1893); "Вступ до психології почуттів" (1907); "Істина й очевидність" (1930). -
18 Введенський, Олександр Іванович
Введенський, Олександр Іванович (1856, Тамбов - 1925) - рос. філософ, логік, психолог. Провідний представник неокантіанства в Росії. Закінчив історико-філологічний ф-т Петербурзького унту. Один із організаторів Санкт-Петербурзького філософського тов-ва (1898) А. пріорному (аксіоматичному) знанню протиставляв знання апостеріорне (досвідне) та метафізичне (що ґрунтується на вірі). Натурфілософські дослідження В. побудовані на визнанні суб'єктивної природи пізнавального досвіду та його категорійного апарату. Гносеологію вважав головною філософською дисципліною на тій підставі, що вона з'ясовує умови існування беззаперечного знання (математичного та природознавчого) і визначає межу між знанням та вірою. Вона встановлюється за допомогою логіки, тому своє вчення В. назвав логіцизмом. Заперечуючи науково-філософський статус метафізики, вбачав у ній (як у "морально обґрунтованій вірі") необхідний елемент світогляду поряд з істинним знанням. У своїх творах з психології В. ставив питання про необхідність виведення вчення про сутність психічного за межі психології і поєднання його з моральним обов'язком, який постулює свободу волі та безсмертя душі.[br]Осн. тв.: "Логіка як частина теорії пізнання" (1909); "Психологія без будь-якої метафізики" (1914).Філософський енциклопедичний словник > Введенський, Олександр Іванович
-
19 вивідне знання
ВИВІДНЕ ЗНАННЯ - висновок, одержаний за певними правилами виведення з інших знань. В.з. може фігурувати у вигляді дедуктивного наслідку, індуктивного узагальнення або гіпотетичного висновку, отриманого шляхом "неповної дедукції". У першому випадку між вихідними засновками та одержуваним В.з. має місце відношення логічного слідування, коли підстави є достатніми для однозначного (а тому категоричного) висновку. У разі індуктивного узагальнення передбачається перехід від одиничного (або часткового) судження до загального. При цьому розрізняють повнота неповноіндуктивне узагальнення (залежно від того, чи охоплюють підстави весь клас досліджуваних явищ, чи лише його частину) (див. індукція, індуктивний метод, узагальнення). В науці індуктивні узагальнення експериментальної практики називають "емпіричними законами". Коли йдеться про перехід від загального знання до часткового, то даний перехід не завжди забезпечує дедукування категоричних наслідків. Гіпотетичний (ймовірнісний) характер В.з. при цьому може зумовлюватись невизначеною валентністю вихідних засновків (як це, скажімо, має місце в контексті застосування гіпотетико-дедуктивного методу) або їх неповнотою. В.з. може бути одержане як прямим, так і непрямим шляхом. Перший не передбачає введення припущень у побудову виводу, тоді як другий являє собою метод обґрунтування гіпотез шляхом зведення до абсурду (несумісних наслідків) припущень їх контрверсій. Якщо вихідні знання є несуперечними і достатніми для встановлення валентності гіпотези, то тільки одне з двох припущень - або ствердження, або заперечення гіпотези - приведе міркування до суперечності (при цьому істинним вважатиметься те припущення, котре забезпечує несуперечні наслідки). У разі несумісності вихідних даних з обох вищезгаданих полярних припущень буде одержано абсурдне твердження. Нарешті, за умови неповноти базових підстав для визначення істинності чи хибності гіпотези - ні припущення останньої, ні припущення її заперечення не дадуть взаємовиключних наслідків (див. також доведення, спростування). -
20 висновок
ВИСНОВОК - структурний складник міркування (або умовиводу); висловлення, в якому фіксують нове знання і яке отримують внаслідок його виведення (висновування) за допомогою певних логічних правил з інших висловлень - засновків міркування (див. міркування, умовивід).
- 1
- 2
См. также в других словарях:
виведення — я, с. Дія за знач. вивести і виводити I (в 1 7 знач.). •• Ви/ведення да/них переміщення даних від джерела до приймача даних. Графі/чне ви/ведення да/них виведення даних засобами комп ютерної графіки … Український тлумачний словник
виведення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Для виробництва чавуну використовують залізні руди з вмістом заліза понад 50%, а також шкідливих домішок: сірки – менше 0,3%; фосфору – менше 0,2%; цинку, свинцю, арсену та міді – менше 0,1% кожного. Для виведення шкідливих домішок при плавці металу використовують флюсові вапняки. При цьому коефіціє — В Україні, яка займає одне з провідних у світі місць за запасами та видобутком З.р., вони зосереджені в Криворізькому та Керченському залізорудних басейнах, Криворізько Кременчуцькій, Білозерсько Оріхівській, Одесько Білоцерківській… … Гірничий енциклопедичний словник
блок — I а, ч., тех. 1) Простий механізм для підняття важких предметів, що має форму колеса (на осі) з жолобом, через яке перекинуто ланцюг, канат і т. ін. 2) Головна деталь ремінної передачі (з ременем трапецієподібного поперечного перетину). II а, ч.… … Український тлумачний словник
гніздо — а/, с. 1) У птахів – влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят. || Місце, пристосоване тваринами або комахами для зимівлі, виведення малят і т. ін. 2) перен. Домашнє вогнище; оселя. || зневажл. Місце, де збираються… … Український тлумачний словник
запам'ятовуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до запам ятовувати. •• Вну/трішній запам ято/вуючий при/стрій спец. запам ятовуючий пристрій, до якого процесор має доступ без використання каналів введення виведення (надоперативна пам ять – кеш і регістри). Запам… … Український тлумачний словник
селекція — ї, ж. 1) Виведення нових або поліпшення існуючих порід свійських тварин та рослин штучним відбором і схрещенням. || Наука, що вивчає методи виведення нових або поліпшення існуючих порід свійських тварин і сортів рослин. 2) Вирізнення кого , чого… … Український тлумачний словник
сім'явивідний — а/, е/. Призначена для виведення сі/м я. •• Сім явивідна/ прото/ка продовження каналу придатка сім яників хребетних тварин і яєчка людини; її функція – виведення сперматозоїдів при статевому акті … Український тлумачний словник
супервізор — а, ч. 1) Керуюча програма, признач. для організації багатопрограмного режиму роботи обчислювальної системи. •• Суперві/зор вве/дення ви/ведення керуюча програма операційної системи, яка здійснює ініціювання та завершення процедур введення… … Український тлумачний словник
плóтер — рос. плоттер англ. plotter пристрій для виведення на папір або інший матеріал широкоформатної графіки; використовується переважно для виведення технічних креслень, схем … Тлумачний словник з інформатики та інформаційних систем для економістів
фáйл вихідний — рос. выходный набор данных, выходной файл англ. output data set, output file набір даних, підготовлених для виведення через системний пристрій пакетного виведення … Тлумачний словник з інформатики та інформаційних систем для економістів
