Блюзнҍрство

См. также в других словарях:

• блюзнірство — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• блюзнірство — а, с. Зневажання чого небудь святого, високого і т. ін.; цинізм …   Український тлумачний словник

• блюзнірство — (зневажування, опоганювання чого н. святого, глибоко шанованого), святотатство, святокрадство …   Словник синонімів української мови

• блюзнір — а, ч. Той, хто чинить блюзнірство …   Український тлумачний словник

• омерзити — ржу/, рзи/ш, док., перех., заст. Вчинити блюзнірство щодо кого , чого небудь. || Опоганити, осквернити …   Український тлумачний словник

• святотатство — а, с. Образа, зневага церковної святині; блюзнірство. || перен. Образа чого небудь дорогого, заповітного, глибоко шанованого …   Український тлумачний словник