(o+времени

I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).

II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;

2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.

* * *

(утерять) загубити, згубити, (о мн., позагублювати, погубити), утеряти що, відбігти що и чого, рішити що, (шутл.) посіяти що; (утратить) утратити, стратити, (о мн. потратити), загубити, втеряти кого, що; (лишиться) (по)збутися, рішитися кого, чого, збути, позбути що и чого, знебути що, (понести убыток) втратити на чому. [Ключ Лукашеві віддай - ще загубиш (М. В.). Десь шапку відбіг (Мирн.). Гроші втеряв (Звин.). Втратив надію, спокій. Утратив щирого приятеля (Крим.). На-віки стратив її кохання (Стор.). Десять років загубив я марно (Грінч.). Вона згубила честь, рідних та подруг (Грінч.). Збувся він слави, всього (Л. Укр.). Він пальця збув на війні (Хорольщ.)]. -рять силу, здоровье - в[с]тратити, згубити, збути, знебути силу, здоров'я. -рять силы на работе - виробити силу, спрацювати силу (Франко), спрацюватися. -рять голос - спасти з голосу. -рять время, день - змарнувати, згаяти, угаяти, прогаяти, перевести, збавити, прогайнувати час, день. -рять понапрасну и труд, и деньги - змарнувати і працю, і гроші. -рять ум от старости - вистарити, (о мн.) повистарювати розум, (образно) на дитячий розум перейти. [Діди вже й розум повистарювали]. -рять расположение, право - в[с]тратити ласку, право, відпасти ласки чиєї, права чийого. [Як ти батькової ласки одпадеш, то він, може, одцурається (М. В.)]. -рять надежду - в[с]тратити, згубити и т. д. надію, знадіятися. -рять голову (в перен. зн.) - збутися, позбутися голови, замотиличитися, з плигу збитися. Он рискует -рять жизнь - він важить своїм життям, він наражає своє життя. -рять на службе что - в[с]тратити, згубити и т. д. на службі що, відслужити що. [Одслужив (в москалях) праву ногу не знать на що (М. В.)]. -рять из виду - стратити (упустити) з очей. Лучше с умным -рять, чем с глупым найти - краще з розумним двічі згубити, як з дурнем раз найти. Потерянный - загублений, згублений, утрачений, страчений, (о человеке, времени) пропащий. Страчене життя (Тесл.). Пропаща людина. Пропащий час (Драгом.)]. -ный рай - втрачений рай.

* * *

1) (преим. о конкретных предметах) загуби́ти, згуби́ти, погуби́ти, позагу́блювати; відбі́гти

2) (кого-что - преим. об отвлечённых объектах) втра́тити, стра́тити, збу́ти (кого-що); утеря́ти, стеря́ти (кого-що); ( лишиться) позбу́тися, збу́тися (кого-чого); (о силе, здоровье, времени) зба́вити (що)

1) нар. - перш(е), передніше, давніш(е), передше, уперед, попереду, передом, (диал.) перво[е]; срв. Раньше, Некогда. [Було так перш, - тепер дивись (Шевч.). Ой чом тепер не так, як перше було (Чуб.). З сестрами я й передніше не ладнав (Грінч.). Передше я йому вірив, а тепер - ні (Звин.). Любить мене, як уперед (Франко)]. Как и -де - як (і) перш (давніше);

2) (сперва, сначала) перш(е), спершу, уперед; см. Сперва, Сначала. [Не дам мняса - давай перше гроші (Руд.). Тепер на душу припадає удвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.)] Прежде чем, -де нежели - перш(е) ніж (як), передніше (передше) як (ніж), (полон.) нім. [Я побачусь з вами перш, ніж ви поїдете];

3) предл. с род. п. - перше, передше від (за) кого, від (за) чого и просто кого, чого, поперше, поперед, навперед кого, чого. [Вона теє перше його зачувала (Макс.). Ми не побрались вони поперше нас (М. В.). Я тут був сів передше од вас Крим.)]. Прежде всего - найперше, що - найперше, на[в]самперед, найсамперед, передусім, передовсім, перш (передніше) за все (від усього), найпоперідь, найупередь, самоперше, (о речи) першим словом, (о действии) першим ділом. [Першим словом Антосьо поспитав, чи є баштан (Свидн.)]. Прежде окончания года - перш як рік минув (мине), перш як вийшов (вийде) рік. Прежде времени - передчасно, дочасу; см. Преждевременно. Лень -де нас родилась - ліньки поперед нас народились. Моя жалоба подана -де вашей - мою скаргу подано поперед вашої (перш за вашу и від вашої).

* * *

1) нареч. ( некогда) коли́сь, коли́сь-то; ( до этого времени) пе́рше, перш, попе́реду; ( раньше) давні́ше, давні́ш, рані́ше, рані́ш; передні́ше, передні́ш; диал. пере́дше

2) нареч. ( сначала) споча́тку; ( сперва) спе́ршу, сперш, пе́рше, перш; ( вперед) попе́реду, попере́д

3) предл. с род. п. ( до чего) до (чого); ( перед чем) пе́ред (чим)

4) предл. с род. п. ( раньше кого) рані́ше, рані́ш, пе́рше, перш (за кого, від кого, кого)

проболтать

1) (жидкость) збовтувати, сколочувати (час від часу) що, збовтати, сколотити що; побовтати, поколотити якийсь час що; срв. Взбалтывать;

2) пробазікувати, пробазікати, протеревенити якийсь час; срв. Болтать 3;

3) см. Пробалтываться и Выбалтывать 2. Проболтанный - збовтаний, сколочений.

* * *

1) пробо́втувати, пробо́втати

2) (несов.: взбалтывать в течение определённого времени) пробо́втати; ( ложкой) проколоти́ти

1) ( выбалтывать) вибо́вкувати, ви́бовкати; (выдавать тайну, секрет) вика́зувати, ви́казати

2) (несов.: болтать в течение определённого времени) пробазі́кати, пробала́кати

I. пробежать

1) пробігати, пробігти, перебігати, перебігти, убігати, убігти; (только о времени: протекать) збігати, збігти. [День так швидко пробіжить, як часиночка. Час перебіг нам швидко. Серед праці збігали літа (Єфр.)]. Он -жал это расстояние в полчаса - він перебіг цю відстань за півгодини. Поезд -гает вёрст пятьдесят час - поїзд убігає верстов п'ятдесят за годину. -жать через улицу - перебігти вулицю. -жать по улице - перебігти вулицею. Уже сотню вёрст -жали - уже сотню верстов убігли (пробігли). У меня мороз по коже -жал - по мені холод перебіг, мене мов снігом обсипало, мене ніби морозом потисло. -жать с топотом - протопотіти. -гать, -жать мимо кого, чего - пробігати, пробігти повз кого, повз що, минати, (по)минути кого, що. Задумчивость -жала по лицу его - задума промайнула в нього на обличчі;

2) (бегло прочесть) перебігати, перебігти (очима) що. [Перебігає очима засіяні дрібним писанням сторінки (Васильч.)].

II. 1) пробігати, вибігати. [Вибігаєш за день верстов з двадцять на тих побігеньках];

2) (упустить бегая) пробігати. [Пробігав ти свій обід, тепер дожидай вечері (Харківщ.)].

* * *

прокапать

I. (что) розливати, розлити краплями що; (сквозь что) прокапувати и -капати, прокапати, прокрапати, прокрапати крізь що, протікати, протекти краплями крізь що. [Мої карі очі кров прокапає (Чуб.). Дощ протікає крізь стелю]. Крыша - капала - дах протік. Прокапанный - розлитий краплями; прокапаний.

II. Прокапывать, прокопать -

1) (канаву) викопувати, викопати (рів); (гору) прокопувати, прокопати (гору);

2) (известное время) прокопати. Прокопанный - викопаний; прокопаний.

* * *

1) проко́пувати, прокопа́ти и попроко́пувати

2) (несов.: копать в течение определённого времени) копа́ти [ці́лий день] прокопа́ти

1) ( протекать) протіка́ти, протекти́; ( просачиваться) просо́чуватися, просочи́тися

2) (несов.: капать в течение определённого времени) ка́пати [ці́лий день], прока́пати

прокормить

1) прохарчовувати, харчувати, прохарчувати, харчити, прохарчити прогодовувати, прогодувати; (довольствовать) контентувати, проконтентувати, згодовувати, згодувати кого. [Як вона їх за ті гроші прохарчовує, і сам не знаю (Звин.). На свої гроші і зодягну, і прохарчую себе й жінку (Неч.-Лев.). Зосталося двоє дітей, і тих нічим прогодувати (Грінч.). Всі безземельні або такі, що їх земля не могла згодувати (Коцюб.)]. -мить в течение зимы - перезимувати, визимувати, (о мног.) поперезимовувати, повизимовувати кого, що. [Навчи-ж мене літати за те, що я тебе перезимувала (Рудч.) Насилу визимувала свою худобу (Грінч.)]. -мить в течение лета - перелітувати, вилітувати кого, що. -мить до определенного времени - доконтентувати кого до якого часу. [До весни ще далеко, - чим він нас доконтентує до весни? (Драг.)];

2) (истратить на прокорм) схарчовувати, схарчувати, схарчити, згодовувати, згодувати, вихарчовувати, вихарчити, витрачати, витратити на харч. [Овес тепер дорогий: більше коням згодуєш, ніж заробиш]. Прокормленный - прохарчований, прогодований, проконтентований; схарчований, згодований, витрачений на харч.

* * *

несов.; сов. - прокорм`ить

1) прогодо́вувати, прогодува́ти и згодува́ти; ( предоставляя продовольствие) прохарчо́вувати, прохарчува́ти

2) (кормя, расходовать) згодо́вувати, згодува́ти

3) (несов.: кормить в течение определённого времени) годува́ти [ці́лий тиждень], прогодува́ти

пролететь пролітати, пролетіти, линути, пролинути; (быстро) промайнути; (только о времени) збігати, збігти. [І усміхалась як мати, линувши ніч небесами (Грінч.). Дрібний сніжок пролітає. Час промайнув, що й не оглянулись (Свидн.)]. День по дню, - не побачили, як і півлітечка збігло (Свидн.)І.

* * *

1) проліта́ти, пролетіти; (через что-л.) переліта́ти, перелеті́ти и попереліта́ти (що, через що); несов. проли́нути

2) ( о времени) проліта́ти, пролеті́ти, збіга́ти, збі́гти

-ся, промесить, -ся

I. вимішувати, -ся, вимісити, -ся, умішувати, -ся, умісити, -ся. [Тісто добре вимісилося (умісилося)]. Промешенный - вимішений, умішений.

II. Промешивать, -ся, промешать, -ся - вимішуватися, вимішати, -ся, умішувати, -ся, умішати, -ся. Промешанный - вимішаний, умішаний.

* * *

1) промі́шувати, проміси́ти, перемі́шувати, переміси́ти и поперемі́шувати, розмі́шувати, розміси́ти и порозмі́шувати; ( о тесте) вимі́шувати, ви́місити

2) (несов.: месить в течение определённого времени) міси́ти [ці́лу годи́ну], проміси́ти

1) ( размешивать) розмі́шувати, розміша́ти и порозмі́шувати, перемі́шувати, переміша́ти и поперемі́шувати; ( угли в печи) перегорта́ти, перегорну́ти и поперегорта́ти

2) (несов.: мешать в течение определённого времени) міша́ти [ці́лу годи́ну], проміша́ти

прорвать

I. проривати, прорвати що; (вырвать) виривати, вирвати що (греблю); (одежду) продирати, продрати и продерти, роздирати, розідрати и роздерти що (одежу); (пропалывать) проривати, прорвати, пробирати, пробрати, прополювати, прополоти; (о мн.) попроривати, пороз[попро]дирати; попробирати, попрополювати що. [Нащо-ж ти, доню, стелю проривала? (Чуб.). Водиця гребельку прорвала (Основа). Болячка набрякла та й прорвала (Грінч.)]. -вать неприятельские ряды - прорвати ворожі лави. -вало кого - прорвало кого. [Савчука як-раз прорвало (Виннич.)]. Прорванный - прорватий и прорваний; продертий, розідраний, роздертий; пробраний, прополотий. -ться -

1) прориватися, прорватися, бути прорватим (прорваним) (об одежде) продиратися, продертися и продратися, бути продертим и т. д.; (о нарыве) проривати и прориватися, прорвати и прорватися. [Піймали дуже багато риби, аж невід їх проривався (Єванг.). Ледве промінь прорветься на мить знову хмари (Л. Укр.). Німим отверзуться уста, прорветься слово, як вода (Шевч.). Прорвалася загата (Кримськ.). Мішок прорвався (продерся)];

2) (сквозь что) прориватися, прорватися, (продираться) продиратися, продертися, (пробиваться) пробиватися, пробитися крізь що. [Сурма проривається крізь галас (Л. Укр.). Ринули в тісні проходи, кудою хтів продертися Зогак (Крим.)];

3) прохоплюватися, прохопитися, (обычно о чувстве) вибухати, вибухнути. [Забавки, в яких искрами прохоплюються передчуття будучини (Ніков.). Вибухла глибока, дикая печаль (Крим.)];

4) (бывать) випадати, випасти, траплятися, трапитися.

II. Прорывать, прорыть - проривати, прорити, (прокапывать) прокопувати, прокопати, (о мн.) попроривати, попрокопувати що, крізь що. [Носом прорию (Рудч.). Прокопали хідники]. -рыть нору - прорити, проточити нору. -рыть канал - прорити канаву. Вода -ла - вода прорила (промила) берег. Прорытый - проритий, прокопаний. -ться - прориватися, проритися, бути проритим, прокопуватися, прокопатися, бути прокопаним; см. Прокапываться.

* * *

1) прорива́ти, прорва́ти и попрорива́ти

2) (несов.: рвать в течение определённого времени) рва́ти [ці́лу годи́ну], прорва́ти

1) прорива́ти, прори́ти и попрорива́ти; ( прокапывать) проко́пувати, прокопа́ти и попроко́пувати

2) (несов.: рыть в течение определённого времени) ри́ти [ці́лий день], прори́ти

протачать

I. 1) прошивати, прошити, (во мн.) попрошивати що;

2) (известное время) прошити (який час). -ться - прошиватися, прошитися, бути прошитим.

II. Протачивать, проточить -

1) (продырить) проточувати, проточити, (во множ.) попроточувати що; (промыть) промивати, промити, проривати, прорити що, (во мног. местах) попромивати, попроривати що. Моль -чила всю одежду - міль попроточувала всю одежу. Вода -чила овраг - вода прорила яр;

2) (известное время) прогострити, (на токарном станке) проточити. [Прогострив цілий ранок сокиру]. Проточенный - проточений; промитий, проритий.

* * *

1) (прошивать, тачая) прошива́ти, проши́ти

2) (несов.: тачать в течение определённого времени) ши́ти [ці́лий день], проши́ти

1) прото́чувати, проточи́ти

2) (несов.: точить в течение определённого времени) точи́ти [ці́лий день], проточи́ти

минулість (-лости), уплив (-ву). По -вии года - як минув (мине) рік, як вийшов (вийде) рік, за рік, по року, (гал.) по упливі року. По -вии этого времени - по тому часі. По -вии долгого времени - по довгому часі, після довгого часу. По -вии стольких лет - по стількох роках. По -вии срока - як (вийшов) вийде речінець.

* * *

1) сми́кати (сми́каю, сми́каєш и сми́чу, сми́чеш), ша́рпати; посми́кувати ( время от времени); ( тормошить) термо́сити, то́ргати, то́рсати; ( перебирать) тереби́ти, перебира́ти; ( мять) м'я́ти (мну, мнеш), бга́ти; (волосы, бороду) куйо́вдити; (за волосы; кудель, шерсть) скубти́, ску́бати и скуба́ти

2) (перен.: не давать покоя) сми́кати, ша́рпати; посми́кувати ( время от времени), то́ргати

3) (лён, коноплю) бра́ти, вибира́ти

(о времени) минути. -текло немало времени - минуло чимало часу.

астр., техн., физ.

- времяимпульсный датчик

астр., матем., физ.

- абсолютна единица

1) стя́гель, -гля; ( в стропилах) ба́нтина; ( устройство для сжимания) затя́жка

2) ( действие) затяга́ння, затя́гнення, (неоконч. - ещё) затя́гування; зашмо́ргування; ( времени) зага́ювання, зволіка́ння; запина́ння

1) астр., матем., техн., физ. ( действие) вимі́рювання, мі́ряння, виміря́ння, ви́мір, -ру

- автоматическое измерение

2) матем. (размер, протяжение) ви́мір, -ру

- измерение одночлена