Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

(1937)

  • 1 бути пораненим

    stop a bullet сл., stop a packet

    Українсько-англійський юридичний словник > бути пораненим

  • 2 колориметричний аналіз

    Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > колориметричний аналіз

  • 3 анестезуючий

    Українсько-англійський словник > анестезуючий

  • 4 головна організація

    parent organisation; head office; chief office

    Українсько-англійський словник > головна організація

  • 5 азбофанера

    асбофане́ра

    Українсько-російський словник > азбофанера

  • 6 чистка

    purge (polit.)

    Українська-французький словник > чистка

  • 7 багатокілометровий

    bahatokiłometrowyj
    прикм.

    Українсько-польський словник > багатокілометровий

  • 8 володіння

    სამფლობელო

    Українсько-грузинський словник > володіння

  • 9 громовержець

    грамабой

    Українсько-білоруський словник > громовержець

  • 10 максимальная магнітна сприйнятливість

    Термінологічний Словник "Метали" > максимальная магнітна сприйнятливість

  • 11 з’ясуватися

    añlaşılmaq

    Українсько-турецький словник > з’ясуватися

  • 12 Михайло Михайлович Бахтин

    Філософський енциклопедичний словник > Михайло Михайлович Бахтин

  • 13 Зеров, Микола Костьович

    Зеров, Микола Костьович (1890, Зіньків, Полтавщина - 1937) - культуролог, поет, перекладач, критик, літературознавець. Закінчив історико-філологічний ф-т Київського ун-ту (1908 - 1914). Проф. укр. літ-ри в Київському ін-ті народної освіти (1923 - 1934). Активний діяч культурно-мистецького відродження 20-х рр.: ідейний лідер "неокласиків", учасник літературної дискусії 1925 - 1928 рр., перекладач світової класики (передусім античної літ-ри). Ідеологічні переслідування й обмеження діяльності З., розпочаті 1926 р., посилюються на початку 30-х рр. У квітні 1935 р. він був заарештований, у листопаді 1937 р. розстріляний на Соловках. З. вибудував власну систему поетики та естетичних ідей; у культурознавчих та історико-літературних дослідженнях спирався на оригінально потрактовану філософію культури; практикував і обґрунтовував інтерпретування певних літературномистецьких явищ минулого як моментів цілісного душевно-духовного життя відповідної доби, тобто їх розуміння (в герменевтичному тлумаченні цієї дослідницької процедури). Засада цілісності зобов'язувала, з його погляду, враховувати одночасне взаємонашарування історичних, соціальних і культурних чинників, що впливають на зародження і функціювання мистецьких явищ. Обстоював самобутність і глибинні духовні джерела укр. культури, головною перешкодою у розвитку якої вважав не зовнішні впливи, а духовний провінціалізм і хуторянство. У цій площині, яків підтримці гасла європейськості, З. був однодумцем Хвильового. Наполягав на засадах культурної спадкоємності, акцентуючи необхідність звертання до античних надбань - джерел кожної європейської культури, в т.ч. й укр.
    [br]
    Осн. тв.: "Камена" (1924); "Нове українське письменство" (1924); "До джерел" (1926); "Від Куліша до Винниченка" (1929).

    Філософський енциклопедичний словник > Зеров, Микола Костьович

  • 14 Липківський, Василь Костянтинович

    Липківський, Василь Костянтинович (1864, с. Полудні, Київщина - 1937) - священик, канд. богослов'я, активний учасник укр. національного церковного руху пер. трет. XX ст. в православній церкві в Україні по здобуттю нею автокефалії. Закінчив КДА. Перекладач богословських текстів на укр. мову. Більшість його творів було знищено. Брав участь у відновленні діяльності укр. православних громад, у формуванні та діяльності Всеукраїнських православних церковних рад. Один із організаторів Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). 1921 р. Всеукраїнським православним церковним собором обраний архієпископом УАПЦ, митрополитом Київським і всієї України. Під тиском радянських репресивних органів на другому соборі Церкви 20.10.1927 р. "звільнений від тягаря митрополичого служіння". 1937 р. заарештований НКВД за "антирадянську" діяльність і згодом розстріляний. Вніс значний вклад у "розмосковлення" та модернізацію православ'я в Україні, ліквідацію в ньому монархічно-єпископських засад А. втор кількатомної "Історії Української Православної Церкви", збірників проповідей, ряду богословських та публіцистичних праць.
    [br]
    Осн. тв.: "Православна Христова церква українського народу" (1951); "Відродження Церкви в Україні (1917 - 1930)" (1959); "Відродження Української церкви" (1961).

    Філософський енциклопедичний словник > Липківський, Василь Костянтинович

  • 15 Семковський, Семен Юлійович

    Семковський, Семен Юлійович (справжнє прізвище Бронштейн) (1882, Могильов - 1937) - укр. філософ. Двоюрідний брат Л. Троцького (Кронштейна). Закінчив юридичний ф-т Петербурзького ун-ту. Проф. кафедри теоретичних основ марксизму в Академії теоретичних знань (Харків), голова Наукового комітету Укрголовпрофосвіти Наркомосу УСРР; заснував (1921) при комітеті науково-дослідну кафедру марксизму і марксознавства, а при ній філософсько-соціологічну секцію - першу філософську установу в Україні. Від 1922 р. - голова філософсько-соціологічного відділення і зав. кафедрою філософії Українського ін-ту марксизму (від 1927 р. - Ін-ту марксизму-ленінізму). В 1934 - 1936 рр. - голова Комісії з філософії при АН (Київ) і керівник Харківської науково-дослідної кафедри історії європейської культури. У 1936 р. заарештований, в 1937 р. розстріляний. Реабілітований посмертно. У фокусі досліджень С. - національні питання та філософські питання нової фізики (зокрема теорії відносності). На думку С., у націй немає майбутнього, оскільки світовий ринок ламає всі національні "перегородки" і специфікації. Був проти беззастережного визнання права націй на відокремлен-, ня. Наголошував на значенні науки для ' розвитку діалектики. Тяжів до надання філософії наукоподібності, налагоджував зв'язок філософів з ученими. Автор однієї з перших об'єктивно-матеріалістичних інтерпретацій нової фізики.
    [br]
    Осн. тв.: "Національне питання в Росії" (1917); "Що таке марксизм (Маркс і Дарвін)" (1922); "Людвіг Фоєрбах" (1804 - 1872); "Нарис матеріалістичної філософії" (1922); "Діалектичний матеріалізм і принцип відносності" (1926).

    Філософський енциклопедичний словник > Семковський, Семен Юлійович

  • 16 Флоровський, Георгій Васильович

    Флоровський, Георгій Васильович (1893, Єлисаветград - 1979) - рос. богослов, філософ, історик культури, релігійний діяч. У 1916 - 1920 рр. - викладач Новоросійського ун-ту (Одеса). Од 1920 р.- в еміграції. Проф. Православного Богословського ун-ту в Парижі (1926 - 1939), проф. і декан Свято-Володимирської духовної академії в Нью-Йорку (1948 - 1955), проф. Колумбійського (1951 - 1955), Гарвардського (1956 - 1964), Принстонського (1964 - 1979) ун-тів. Активний учасник екуменічного руху. Початковий період творчості Ф. пов'язаний з участю в Євразійському русі (1920 - 1928), одним із теоретиків якого він виступав на поч. 20-х рр. Коло наукових інтересів Ф. у цей період становлять філософія, історія рос. культури і літератури. В 1923 р. у Празі захистив магістерську дис. "Історична філософія Герцена". Поступово відмежовуючись від євразійців (остаточно - у 1928 р.), Ф. цілковито зосереджується на проблемах православного богослов'я. Чільною з-посеред них є ідея неопатристичного синтезу, згідно з якою єдиною запорукою плідного розвитку християнської культури є постійне відновлення духовного зв'язку з грекопатристичною спадщиною як її життєдайним джерелом. Ідея неопатристичного синтезу лише окреслена, але не розгорнута Ф. усебічно. Певного спробою її реалізації є праця "Шляхи російського богослов'я" (1937), що містить аналіз складного і драматичного становлення рос. духовної культури. Попри певну упередженість оцінок (для Ф. основний критерій - це відповідність патристичному канону), ця праця зберігає наукову значущість донині, слугуючи своєрідним довідником (у т.ч. і бібліографічним) з історії рос. богослов'я, філософії й культури.
    [br]
    Осн. тв.: "Східні Отці IV ст." (1931); "Візантійські Отці V - VIII ст." (1933); "Шляхи російського богослов'я" (1937).

    Філософський енциклопедичний словник > Флоровський, Георгій Васильович

  • 17 технецій

    fr\ \ \ technetium
    елемент №43 періодичної системи Д.І.Менделеева (VII група, 5 період), атомна маса 98,91; відомий 21 ізотоп з масовими числами 90—110; типові ступені окислювання +VII, +III, +II, -I; сріблястий з коричневим відтінком метал, відноситься до радіоактивних елементів; Tпл 2445 К; хімічні властивості близькі до властивостей ренію; нерозчинний у соляній, розчиняється в азотній кислотах; отриманий у 1937 році Э.Сегре, К.Лер'є (Італія) опроміненням 92Mo дейтронами (утворюється при поділі ядра урану); найбільш відомий ізотоп 99Tc (T1/2 = 12 · 105 років); походження назви — від грецького technetos — штучний; застосовують як інгібітор корозії, як компонент каталізаторів, як конструкційний матеріал у ядерній енергетиці, як легувальний елемент у корозійоностійких сплавах

    Термінологічний Словник "Метали" > технецій

  • 18 Аверинцев, Сергій Сергійович

    Аверинцев, Сергій Сергійович (1937, Москва) - рос. філолог, історик давньої літератури, християнської культури, перекладач філософських, релігійних, художніх текстів, християнський мислитель. Закінчив філологічний ф-т МДУ (1961). Докт. філологічних наук (1980), чл.-кор. РАН (1987), член Європейської академії (1991), Всесвітньої академії культури (1992). Проф. Gonoris Causa НУ "КМА" (1998), іноземний член НАНУ (2000). Різноманітні галузі досліджень А. поєднує прагнення до глибинного філологічно-філософського осмислення текстів культури у перспективі християнської антропології. А. належать численні дослідження духовного життя й світогляду пізньої Античності, Візантії, Близького Сходу, компаративістські студії на базі історичної герменевтики ("Грецька література і близькосхідна словесність. Протистояння і зустріч двох творчих принципів" та ін.), історико-генетичні розвідки основних ліній спадкоємності європейської і, зокрема, східнослов'янської культури, серед них - численні публікації, присвячені темі Софії. Філософсько-просвітницьке значення творчості А. для пострадянського простору пов'язане з актуалізацією класичних традицій і засад гуманітарного мислення й залученням читача до широкого кола духовних надбань, витіснених за роки панування комуністичного режиму (див., напр. "Софія - Логос. Словник", 1999).
    [br]
    Осн. тв.: "Плутарх та антична біографія" (1973); "Поетика ранньовізантійської літератури" (1977); "Поети" (1996); "Риторика і витоки європейської літературної традиції" (1996).

    Філософський енциклопедичний словник > Аверинцев, Сергій Сергійович

  • 19 Васильєв, Сергій Олександрович

    Васильєв, Сергій Олександрович (1937, Волгоград) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1961). Канд. філософських наук (1970), ст. наук. співр. Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. Викладав філософію і логіку у вузах України. Фахівець у галузі філософії мови, семіотики, логіки. Досліджував проблеми знакової діяльності, механізмів утворення і розуміння текстів, процедур творчого мислення. Автор багатьох статей у наукових збірках та часописах, співавтор колективних монографій.
    [br]
    Осн. тв.: "Філософський аналіз гіпотези лінгвістичної відносності" (1974); "Синтез смислу при створенні й розумінні тексту" (1988).

    Філософський енциклопедичний словник > Васильєв, Сергій Олександрович

  • 20 Гнатенко, Петро Іванович

    Гнатенко, Петро Іванович (1937, с. Маршали Сумської обл.) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1962). Докт. філософських наук (1988), проф., чл.-кор. АПНУ (1994) З. ав. кафедрою філософії ДНУ. Коло наукових інтересів - історія філософії, зокрема укр. філософської думки, проблеми національної психології. Автор понад 100 праць, у тому числі семи монографій, співавтор підручників з філософії та культурології для вищих навчальних закладів.
    [br]
    Осн. тв.: "Національний характер" (1992); "Український національний характер" (1997); "Національна психологія" (2000)та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Гнатенко, Петро Іванович

См. также в других словарях:

  • 1937 en BD — 1937 en bande dessinée Chronologie de la bande dessinée : 1936 en bande dessinée 1937 en bande dessinée 1938 en bande dessinée Sommaire 1 Évènements 2 Nouveaux albums 2.1 Franco Belge …   Wikipédia en Français

  • 1937 — Années : 1934 1935 1936  1937  1938 1939 1940 Décennies : 1900 1910 1920  1930  1940 1950 1960 Siècles : XIXe siècle  XXe …   Wikipédia en Français

  • 1937 — This article is about the year 1937. Millennium: 2nd millennium Centuries: 19th century – 20th century – 21st century Decades: 1900s  1910s  1920s  – 1930s –  1940s   …   Wikipedia

  • 1937 — Años: 1934 1935 1936 – 1937 – 1938 1939 1940 Décadas: Años 1900 Años 1910 Años 1920 – Años 1930 – Años 1940 Años 1950 Años 1960 Siglos: Siglo XIX – …   Wikipedia Español

  • 1937 — Portal Geschichte | Portal Biografien | Aktuelle Ereignisse | Jahreskalender ◄ | 19. Jahrhundert | 20. Jahrhundert | 21. Jahrhundert   ◄ | 1900er | 1910er | 1920er | 1930er | 1940er | 1950er | 1960er | ► ◄◄ | ◄ | 1933 | 1934 | 1935 | 1936 |… …   Deutsch Wikipedia

  • 1937 (EP) — Infobox Album | Name = 1937 Type = Album Artist = Soul Junk Released = Nov 01, 2005 Recorded = October November 2003 Genre = Length = Label = Sounds Are Active Producer = Reviews = * [http://www.prefixmag.com/reviews/cds/S/Soul Junk/1937 Soul… …   Wikipedia

  • 1937 NN — Asteroid (5452) 1937 NN Eigenschaften des Orbits (Simulation) Orbittyp Hauptgürtelasteroid Große Halbachse 2,2223  …   Deutsch Wikipedia

  • 1937 — ГОСТ 1937{ 90} Чай черный байховый нефасованный. Технические условия. ОКС: 67.140.10 КГС: Н56 Чай. Кофе. Какао Взамен: ГОСТ 1937 73 Действие: С 01.05.91 Примечание: переиздание 2000 в сб. Кофе. Чай Текст документа: ГОСТ 1937 «Чай черный байховый… …   Справочник ГОСТов

  • 1937 AD — Asteroid (330) Adalberta Eigenschaften des Orbits (Simulation) Orbittyp Hauptgürtelasteroid Große Halbachse 2,4677  …   Deutsch Wikipedia

  • 1937 JG — Asteroid (525) Adelaide Eigenschaften des Orbits (Simulation) Orbittyp Hauptgürtelasteroid Große Halbachse 2,2452  …   Deutsch Wikipedia

  • 1937 LN — Asteroid (1142) Aetolia Eigenschaften des Orbits Orbittyp Hauptgürtelasteroid Große Halbachse 3,1787 AE Exzentrizität 0,0891 …   Deutsch Wikipedia

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»