-
21 знак
1) (жест) знак (-ку). [І він знаками показував їм і остававсь німий (Єв.)]. Мимический знак - мімічний знак; миг[ґ] (-гу), кив (-ву). -ками (мимикой) - на миг(ґ)ах. [Німі розмовляють на миґах]. Сделать, подать, дать знак головою, глазами, рукою - подати, дати знак или показати головою, очима, рукою;2) (признак) знак, ознака, ознак, признака, познака; см. Признак. [Ті ридання (дзвонів) металеві - знак, що хтось розстався з світом (Франко). Смерть виразно поклала свою страшну ознаку на змученому обличчі (Грінч.)];3) (примета) знак, признака, прикмета; см. Примета. [І дуб посадили на прикмету проїжджачим (Шевч.)];4) (пометка) знак, зазначка, познака, відзнака; см. Пометка. Делать на ч.-л. -ки (метить) - значити що. Имеющий знак (намеченный) - значний, значкий, значений. [Значні гроші. Значний віл (Н.-Вол. п.)]; 5 (письменный) знак, значок (- чка). [Почали тими чи иншими значками записувати свої думки (Єфр.)]. Знак переноса - розділка, рисочка. -ки препинания - розділові знаки. Знак вопросительный, восклицательный - знак питання (запитання), знак оклику. Знак действия, корня, мат. - знак дії, знак кореня;6) (след от ч.-л.) знак, значка, познака, слід, прислідок (-дку), (от удара кнутом и т. п.) смуга, пасмуга, басаман; см. След. [Це все поклало свій знак на ніжно-задуману музу (Ніков.)]. -ки насилия - знаки, познаки насильства, ґвалту;7) (свидетельство, знамение) знак, ознака, ознак, знамено, свідоцтво. [Мій меч? Це знамено святої правди (Куліш)]. В знак согласия, благодарности, уважения - на знак згоди, вдячности, пошани. [Товариші мовчки хитнули головою на знак згоди (Крим.)]. Молчание знак согласия - хто мовчить, той не перечить;8) (символ) знак, ознака, знамено [Для мене хрест - знак віри (Куліш)];9) (сигнал) гасло, знак. Дать подать знак к восстанию, к сражению - дати, подати гасло до повстання, до бою. По данному -ку - за даним гаслом, знаком;10) (отличительный, оффициальный) знак, відзнака, ознака. Гербовый, денежный знак - гербовий, грошовий знак. [Скасування грошових знаків (Н. Гром.)]. Знак отличия - відзнака. -ки достоинства - ознаки гідности, (у козаков) клейноди (знаки власти). Орденские -ки - кавалерія, орденські відзнаки. Межевой знак - межовий знак; копець (р. копця), кляк. Предостерегательные -ки - перестережні, застережні знаки. Морские -ки - морські знаки. Береговые -ки - берегові знаки. Условный знак - умовний знак. Каторжный знак - каторжанське тавро.* * *1) знак, -а; ( метка) позна́кав \знак к чего́ — на знак чого́
\знак к вла́сти — знак вла́ди; ( атрибуты власти) ист. клейно́ди, -дів, диал. клейно́ти, -тів
2) (отпечаток, примета) знак, -у и -ув \знак к па́мяти — на зга́дку, на па́м'ять, на спо́мин, на спо́гад
-
22 входящий
матем., техн.вхідни́й; (назначение, признак, свойство) входи́льний, входи́вий -
23 черта
-
24 входящий
матем., техн.вхідни́й; (назначение, признак, свойство) входи́льний, входи́вий -
25 черта
-
26 впливальний
влия́ющий (признак, свойство, назначение) -
27 входильний
матем.; техн. входя́щий (назначение, признак, свойство) -
28 риса
матем. черта́ (особенность, признак) -
29 знамение
1) (знак) ознака, ознак (-ку), знак, знамено. [Домагались од нього ознаки з неба (Єв.). Люба веселочко! будь ти мені за ознаку надії (Самійл.)]. Творить крестное -ние - класти хреста на собі, знаменувати хрест святий;2) (явление, предвестие) ознака, (слав.), знамення. [Господь знамення посилає (Єфр.)]. -ние времени - ознака часу;3) (праздник) Знамення.* * *1) (знак, символ), знак2) (предзнаменование), знаме́ння; ( признак) ознака\знамение ние вре́мени — знаме́ння (озна́ка) ча́су
-
30 качество
1) якість (-кости); (признак) прикмета, прикметність; (достоинство) вартість (- тости). [Психологія займається якістю вражінь (Франко). Гарних якостей у його більше, ніж негарних (Київ). Розмовляли про високі душевні прикмети його (Коцюб.). Збірником своїх поезій показав і свої гарні прикмети, і хиби (Єфр.). Для збільшення якої-небудь прикметности вживається… (Н.-Лев.). Мораль його - непевної вартости (Крим.)]. -тво продукта - ґатунок (-нку), якість, добротність, вартість, сила чого. [Сукно (вино и т. п.) гарного ґатунку. Бахмутське залізо - не такої сили, як сибірське (Звин.). Сукно - високої вартости (Крим.)]. По -ву - якістю, ґатунком, на якість, своїми прикметами, своєю добротністю, вартістю, силою. Заботиться не о -ве, а о количестве - дбати не по якість, а про кількість; дбати не про те, яке воно, а скільки його. В -ве кого, чего - за кого, за що, як(о) хто, як що. [Викликають мене в суд за свідка (як свідка) (Київщ.). Моя скриня за стіл править (Г. Барв.)];2) (народное: недостаток) хиба. За ним, кажись, никаких -честв нет - здається, він нічим негарним не прикмічений. От нея все -ва - від неї все лихо.* * *я́кість, -костів ка́честве кого-чего — як хто-що, за ко́го-що
-
31 мужество
1) (состояние мужчины, муж. пола, противоположн. женству) чоловічість, мужність (-ости);2) (муж. возраст) мужність, мужній вік (-ку), (возмужалость) змужнілість (-ости). Борода - признак -ства - борода - ознака мужности (змужнілости);3) (доблесть) мужність, (отвага) відвага, звага, (смелость) сміливість, смілість (-ости). [Влада не має сили й мужности признатися в своїх гріхах (Н. Рада). Благав її витерпіти і з мужністю перенести горе (Н.-Лев.). Спинилася, сподіваючись од його якого слова, що додало-б їй відваги (Грінч.). Не тратьте зваги, діти, будьте тверді (Л. Укр.)]. Вооружиться всем своим -ством - зібрати всю свою мужність (відвагу).* * *му́жність, -ності -
32 неотъемлемый
невідійманий, невіднятний, невідбірний, невідбираний, невідмінний, невідкличний, невідлучний; срв. Непременный. -мый признак - невідмінна (невідлучна, невіднятна, неминуча) ознака (прикмета). -мое условие - невідмінна умова.* * *невід'є́мний -
33 отличительный
I. відмінний, відмітний. -ный признак - відміна, відмінна ознака. -ная особенность - відмінна прикмета, риса.II. (приговор) відлучний (присуд).* * *відмі́тний; ( опознавательный) розпізнава́льний, відзначни́й; ( характерный) характе́рний -
34 предзнаменование
1) віщування, передвіщання, призвіщання; срв. Предвещание;2) (знамение) знак, ознака, знамено, призвість (-сти), призвістка. [Щось та віщують оті таємничі призвістки (Загір.)]. Видеть в чём хорошее, дурное -ние - добру, недобру (погану) ознаку (призвість, призвістку), добрий, недобрий (поганий) знак убачати в чому.* * *( признак) озна́ка, диал. озна́к, -у; ( примета) прикме́та; ( предвестие) передві́стя, передві́стка, при́звістка, про́вість, -ті -
35 принадлежность
1) (кому) належність, приналежність (-ности) кому; (к чему) належність, приналежність до чого. [Належність до партії. Національна приналежність. Приналежність особи до того чи иншого (соціяльного) стану (Доман.)]. По -жности - куди (кому) належить(ся). [Віддати куди належить(ся)];2) власність (-ности); см. Собственность, Достояние. Эта земля составляет -ность города - ця земля є власність міста;3) (свойство) властивість (-вости) кого, чого. Тепло есть -ность огня - тепло є властивість вогню;4) (снасти, орудия, прибор) прилад (-ду), пристрій (-рою), приряд (-ду), знадіб (- добу), причандалля (-лля), (хозяйственная) надібок (-бка). -сти - приладдя, причандали (- лів), причандалля, справилля, знадіб'я, знадоби, надоби (-бів), приряддя, (обычно для ремесла) справа, припас (-су), майстерія, примусія, (хозяйственные) знадібок, надібок (- бку). [Знадіб до шиття (Л. Укр.). Уся шевська справа (майстерія). Гукни, щоб писар узяв каламар і всю свою справу. Пристрої ковальські люди рознесли (Кон.). Зараз цього не полагодю, бо припасу не маю: ні пилки, ні сокири (Звин.). Фотографічні причандали. Увесь надібок до печи вже маю, нічого не позичаю. Швацьке приладдя (приряддя). Усякі приряди малярські (Л. Укр.)]. Письменные -сти - приладдя до письма (до писання), писемне приладдя. Канцелярские -сти - канцелярське приладдя. Чайные -сти - приладдя (приряд, знадіб'я) до чаю. -сти куренья - курецьке знадіб'я. Типографские -сти - друкарська справа. Дорожные -сти - дорожня справа. Дом со всеми -тями - будинок з усім до його належитим;5) (атрибут власти, достоинства) клейнод (-да), приналежність (-ности). [Булава - клейнод гетьманський или приналежність влади гетьманської]. -сти власти - клейноди (- дів). [Возьміть мої отаманські клейноди (Шевч.)].* * *1) (кому-чему, к чему) нале́жність, -ності, принале́жність (кому-чому, до чого)по принадле́жности — за нале́жністю (за принале́жністю), куди́ ( куда) нале́жить, кому́ ( кому) нале́жить
2) ( о предмете) річ, род. п. ре́чі; ( для работы) прила́ддя; диал. зна́діб, -доба; ( припас) припа́с, -упринадле́жности — мн. ре́чі, род. п. рече́й; прила́ддя; зна́доби, -бів; припа́си, -сів
посте́льные принадле́жности — пості́льні ре́чі, по́стіль, -те́лі, посте́ля
принадле́жности костю́ма — убра́ння и убрання́
3) (неотъемлемое свойство, признак) [невід'є́мна] озна́ка4) (собственность, достояние) вла́сність, -ності, надба́ння, набу́ток, -тку
- 1
- 2
См. также в других словарях:
признак — См … Словарь синонимов
Признак — Признак ♦ Indice Знак, основанный на отношении каузальности; доступный к восприятию факт, отсылающий к другому, обычно не доступному к восприятию, который он включает в себя или о котором сообщает, так что в результате мы используем первый в … Философский словарь Спонвиля
ПРИЗНАК — ПРИЗНАК, признака, муж. Та сторона в предмете или явлении, по которой его можно узнать, определить или описать, которая служит его приметой, знаком. «Основной признак различия между классами их место в общественном производстве, а следовательно,… … Толковый словарь Ушакова
признак — характеристика предмета, выступающая как элемент ориентировки при построении деятельности. Посредством выделения существенных признаков формируются понятия. Самыми простыми для человека являются признаки сенсорные, кои служат построению образа… … Большая психологическая энциклопедия
признак — Свойство объекта, обуславливающее его различие или общность с другими объектами. [ГОСТ 7.0 99] Физическая, морфологическая характеристика или характеристика роста лесоматериалов, оказывающая влияние на их применение.… … Справочник технического переводчика
ПРИЗНАК — (character). Характерная черта или особенность растения. Выражение “диагностический признак” означает свойство, которое позволяет отнести растение к одному конкретному таксону, и отличать его от других … Термины ботанической номенклатуры
Признак — характеристика предмета, выступающая как элемент ориентировки в построении деятельности . Посредством выделения существенных признаков происходит формирование понятия . Наиболее простыми для человека являются сенсорные признаки, которые служат… … Психологический словарь
ПРИЗНАК — ПРИЗНАК, а, муж. Показатель, примета, знак, по к рым можно узнать, определить что н. Различительные признаки. Признаки пола. Признаки весны. П. нетерпения. Без признаков жизни (в состоянии смерти). Признаки делимости (спец.). | прил. признаковый … Толковый словарь Ожегова
ПРИЗНАК — свойство, по которому познают или узнают предмет; определения, которые отличают одно понятие от другого. Философский энциклопедический словарь. 2010 … Философская энциклопедия
Признак — св во, показатель, мера, определяющие особенности морфологии, хим. состава, расположения, окраски, питательных потребностей и характера роста микроорганизмов на питательных средах, их ферментативной активности, антигенной структуры,… … Словарь микробиологии
ПРИЗНАК — некоторая характеристика, присущая объекту (напр., переменная, обладающая определенными свойствами). В геологии различаются признаки таксономические (играющие роль при классификации объектов) и диагностические (используемые для распознавания… … Геологическая энциклопедия
