-
1 ілюмінація
техн. иллюмина́ция -
2 ілюмінаційний
техн. иллюминацио́нный -
3 ілюмінаційний патрон
иллюминацио́нный патро́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > ілюмінаційний патрон
-
4 ილუმინაცია
ілюмінація -
5 illumination
ілюмінація -
6 иллюминационный
ілюмінаційний.* * *ілюмінаці́йний -
7 иллюминация
ілюмінація; (иллюминирование) ілюмінування, освітлювання, освітлення.* * *ілюміна́ція -
8 iluminacja
[ілюмінацья]f -
9 iluminacyjny
[ілюмінацийни]adj -
10 иллюминационный патрон
ілюмінаці́йний патро́нРусско-украинский политехнический словарь > иллюминационный патрон
-
11 иллюминационный патрон
ілюмінаці́йний патро́нРусско-украинский политехнический словарь > иллюминационный патрон
-
12 illuminate
v1) освітлювати2) ілюмінувати; прикрашати вогнями; влаштовувати ілюмінацію3) роз'яснювати, тлумачити; проливати світло, висвітлювати4) освічувати5) оздоблювати (прикрашати) кольоровими малюнками* * *[i'l(j)uːmineit]v1) освітлювати; опромінювати (нaпp., посмішкою)2) ілюмінувати, прикрашати вогнями; влаштовувати ілюмінацію3) роз`ясняти, витлумачувати; проливати світло ( на що-небудь); просвіщати4) cпeц. ілюмінувати, прикрашати ( рукопис) кольоровими малюнками5) cпeц. опромінювати; виявляти ( ціль) радіолокацією -
13 illumination
n1) освітлення2) ел. освітленість3) звич. pl ілюмінація4) військ. супровід променем прожектора; опромінювання (в радіолокації)5) роз'яснювання, тлумачення6) освічення8) яскравість* * *n1) освітлення; eл., тex. освітленість; вiйcьк. супровід променем прожектора; опромінення ( у радіолокації)2) часто pl ілюмінація3) роз'яснення, тлумачення; освіта4) cпeц. ілюмінування, прикрашання ( рукопису) кольоровими малюнками -
14 illuminator
n1) освітлювальний прилад; світильник2) освітлювач, ілюмінатор (про людину)3) мор. ілюмінатор4) художник-ілюстратор* * *n1) освітлювальний прилад, світильник2) просвітитель3) cпeц. художник-ілюмінатор4) ілюмінатор, фахівець з ілюмінації5) мop. ілюмінатор6) тex. освітлювач, опромінювач -
15 illuminator
n1) освітлювальний прилад, світильник2) просвітитель3) cпeц. художник-ілюмінатор4) ілюмінатор, фахівець з ілюмінації5) мop. ілюмінатор6) тex. освітлювач, опромінювач -
16 illuminate
[i'l(j)uːmineit]v1) освітлювати; опромінювати (нaпp., посмішкою)2) ілюмінувати, прикрашати вогнями; влаштовувати ілюмінацію3) роз`ясняти, витлумачувати; проливати світло ( на що-небудь); просвіщати4) cпeц. ілюмінувати, прикрашати ( рукопис) кольоровими малюнками5) cпeц. опромінювати; виявляти ( ціль) радіолокацією -
17 illumination
n1) освітлення; eл., тex. освітленість; вiйcьк. супровід променем прожектора; опромінення ( у радіолокації)2) часто pl ілюмінація3) роз'яснення, тлумачення; освіта4) cпeц. ілюмінування, прикрашання ( рукопису) кольоровими малюнками -
18 иллюминационный
техн.ілюмінаці́йний -
19 иллюминационный
техн.ілюмінаці́йний -
20 illuminable
adj1) що піддається освітленню (ілюмінації); освітлюваний2) тлумачний* * *aякий піддається освітленню [див. illuminate]
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ілюмінаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ілюмінація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
ілюмінаційний — а, е. Прикм. до ілюмінація. Ілюмінаційні вогні. || Признач. для ілюмінації … Український тлумачний словник
ілюмінація — ї, ж. Яскраве освітлення з застосуванням кольорових вогнів, світлових написів, зображень і т. ін. з нагоди якого небудь свята, перемоги … Український тлумачний словник
ілюмінація — (лат. сяйво) 1. Мистецтво барвистого оформлення стародавніх рукописів (манускриптів), їх ілюстрування мініатюрами. 2. Оформлення садово паркових композицій нічними феєрверками, які здійснювались з приводу важливих державних подій, святкування… … Архітектура і монументальне мистецтво
трансілюмінація — ї, ж., мед. Огляд органа в прохідному світлі … Український тлумачний словник
лампіон — а, ч. Скляний або паперовий ліхтар для яскравого освітлення або ілюмінації … Український тлумачний словник
плошка — и, ж. Невелика глиняна посудина у вигляді блюдця, яку наповнюють олією, салом і т. ін. і використовують для освітлення або ілюмінації, вкладаючи гніт; каганець … Український тлумачний словник
флуоресценція — флуоресце/нція або флюоресце/нція, род. флуоресце/нції (англ. fluorescence) короткотривала (від пікосекунд мілісекунд) люмінесценція. Виникає внаслідок: опромінення речовини світлом, йонізуючим промінням, проходження крізь неї електричного струму … Фізико-технічний словник-мінімум
