-
1 защёлкать
(языком, кнутом) заляскати, заляскотіти, залящати, (кнутом) затряскати, захвостати, (зубами, пальцами) заклацати; (орехи, подсолнухи) залускати; (о пении соловья) залящати, затьохкати. [Тьох-тьох! залящав коло мене співун-соловейко (Крим.)].* * *1) закла́цати; ( языком) зацмо́кати; ( каблуками и) зацо́кати; (кнутом, пальцами) заля́скати, усилит. заляскоті́ти2) (начать грызть семечки, орехи) залуза́ти, залу́скати -
2 колотить
1) (стучать) калатати, грю[у]кати, лупити, гатити, гупати, вибивати, (диал.) лелущити, гамселити чим у що, чим по чому, об що. [Сторожі калатали усю ніч у бодню. Закричав Омелько і почав лупить з усієї сили кулаком у двері (Н.-Лев.). Були замкнені в нас сінешні двері, і як не грукали, не впущено та й годі (Куліш). А ну, чи почне далі лелущить та гупати кулаком у двері (Н.-Лев.). У бубон калатайкою вибиває (Херс.)]. -тить зубом - зубами клацати, цокотіти, вибивати. -тить лбом - поклони бити, стелитися перед ким. -тить языком - молотити (калатати) язиком, ляпати;2) (что) бити, товкти, (разбивать) розбивати, трощити що. [Трощив посуду, грюкав у двері і в стіл кулаком (Коцюб.)]. -тить бельё (вальком) - вибивати білизну (шмаття) прачем. -тить вещи, посуду - бити, товкти, трощити речі, посуд; см. Разбивать. -тить воздух (языком) - брехати на вітер, ляпати язиком, торохтіти. -тить гвозди, колья - заганяти, бити, побивати цвяхи, кілки. -тить денежки - грошву (грошики) збивати. -тить карту - різати, бити, крити карту. -тить коноплю, лён - тіпати коноплю (точнее плоскінь, матірку). -тить ковры, одежду - вибивати килими, одіж. -тить налоги - вибивати, доїти, тягти податки (з людей);3) (кого: кулаками, палкой) бити, побивати, лупити, лупцювати, (избивать) убивати, (образно) банити, тузати, тіпати, мотлошити лушпанити, дубасити, дубцювати, гатити, гнітити, садити, гніздити, піжити, пірчити, пірити, тасувати, гамселити, кресати, (ш)парити, гилити, лущити, лелущити, духопелити, чесати, чистити, тусати, стусувати, молотити, кібчити, мостити, бух(к)ати, гріти, латати, воложити, мережити, прати, гомшити, штапувати, шустрити кого по чому, у що, давати затьору, хлосту, прочухана, духопелу, -пелів, -пелків, парла, шкварки, матланки, чосу, духу, духану кому, годувати бебехами, стусанами, товчениками, частувати кулаками, товчениками кого и т. п.; срвн. Бить, Лупить. [Я - лупити її, а вона товче своє (Крим.). Раз погладь, а потім хоч що-дня лупцюй, - все стерплять (Л. Укр.). Небіжчик Лесь, повідають, убивав її тяжко за молодих літ (Франко)];4) -тить себя - бити (лупити) себе; см. Колотиться 1;5) (трясти, приводить в дрожь) колотити, бити, трясти, кидати ким, кого. -лотит в виски - у виски гатить, у висках стукоче. В груди -тит - у грудях стукоче. Злость его -тила - злість його трясла. Лихорадка его -тит - його трясця (лихоманка) трясе. Колоченный -1) (о вещах) битий, товчений;2) (кто) битий, побиваний, луплений, убиваний, банений, тузаний, тіпаний; мотлошений и т. д. В темя не -ный - не гвіздком у тім'я битий.* * *2) ( выколачивать) вибива́ти3) (наносить побои, бить) би́ти, товкти́, лупцюва́ти, лупи́ти, мотло́шити, молоти́ти, духопе́лити, товкма́чити, гати́ти, гили́ти, пі́жити, репі́жити, мости́ти, дуба́сити, дубцюва́ти, чухра́ти, ту́зати, тю́жити, гнізди́ти4) (разбивать, раскаливать что-л. бьющееся) би́ти, трощи́ти, товкти́5) ( приводит в дрожь) би́ти, трясти́, труси́ти; ті́пати -
3 прищёлкивать
прищёлкнуть1) (языком, пальцами) прикляскувати, прикляснути, кляскати, кляснути (пальцями), клоцати, клоцнути, клокати, клокнути (язиком); срв. Подщёлкивать. Не пляшет, так -вает - не танцює, так прикляскує;2) (двери, щеколду) пристукувати, пристукнути, застукувати, застукнути (двері, клямку);3) пристукувати, пристукнути, прищикувати, прищикнути що чим; срв. Прихлопывать. Прищёлкнутый - пристукнутий, застукнутий; прищикнутий. -ться (о двери) - пристукуватися, пристукнутися, застукуватися, застукнутися, бути пристукнутим, застукнутим; (прищемливаться) прищикуватися, прищикнутися, бути прищикнутим.* * *несов.; сов. - прищёлкнуть1) ( зубами) кла́цати, кла́цнути; ( языком от удовольствия) прицмо́кувати, прицмо́кнути, цмо́кати, цмо́кнути, цма́кати, цма́кнути; (кнутом, пальцами) ля́скати и приля́скувати, ля́снути; ( каблуками) цо́кати, цо́кнути; ( о соловье) тьо́хкати, тьо́хнути2) ( придавливать) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти; ( прищемлять) прищи́кувати, прищикну́ти, прищи́пувати, прищипну́ти3) (перен. убивать) присту́кувати, присту́кнути -
4 Пощё[о]лкивать
пощелкать и Пощё[о]лкать1) (кнутом) виляскувати, поляскати, (только несов.) вихльоскувати, витрахкувати, (гал.) вилускувати батогом;2) (пальцами, языком) викляскувати, кляскати, покляскати; (пальцами) клокати, поклокати; (только языком) поцмоктувати, поцмоктати; (зубами) клацати, поклацати, цокати (цокотіти), поцокати, клямцати, поклямцати, кланцати, покланцати; (чем-л. металлич. и т. п.) цокати, поцокати, вицокувати, клямцати, поклямцати. [Замки (колодки) цокають (клямцають). Ятіль (дятел) на дереві вицокує. Панотці тільки поцмоктували (Свид.)];3) (потрескивать) лускати (иноді), полускати, лущати, полущати; см. Потрескивать. [Горіхи лущать під ногами];4) (орехи, семячки) лускати, полускати, лузати, полузати (горіхи, насіння). [Дівчата лузають насіння та горіхи (Грінч.)];5) (о соловье) витьохкувати, тьохкати, потьохкати;6) (давать щелчки) давати щиглика, щигля (сапатки, цопки), надавати щигликів и т. д. кому. -
5 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
6 tongue
I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
7 забалтывать
заболтать1) (языком) затеревенити, залепетати, починати, почати молоти, замолоти язиком. [Таке замолов язиком, що й слухати не хочеться. Залепетав усяку дурницю];2) (руками, ногами) замахати, зателіпати (руками, ногами);3) (тесто) забовтувати, забовтати, заколочувати, заколотити що (тісто).* * *несов.; сов. - заболт`ать1) забо́втувати, забовта́ти; (ложкой, мутовкой) заколо́чувати, заколоти́ти -
8 заговаривать
заговорить1) (начать говорить) заговорювати, заговорити, забалакувати, забалакати, здіймати мову, зняти мову, загомоніти до кого про (за) що и що. -ть с кем - заговорювати, заговорити и т. д. до кого, озиватися, озватися и обізватися до кого. В нём -рило любопытство - його взяла цікавість;2) кого - забалакувати, забалакати кого, заговорювати, заговорити кого, замовляти, замовити зуби, забивати, забити баки кому. [Зараз підсіла до чоловіка, та й ну його забалакувати. Та не замовляйте зуби,- не болять. Не забивай баки];3) (завораживать) замовляти, замовити, заворожувати, заворожити, (от болезни) відшептувати, відшептати, вимовляти, вимовити що. [Кров замовляти. Баба пристріт замовляє. Бешихо, бешихо, я тебе вимовляю, на пущі засилаю. Умів і трясцю відшептати (Котл.)]. Заговорённый - заговорений, замовлений; (заговорный) замовний. [Замовний скарб].* * *I( пытаться завести разговор) заговорювати, -рюю, -рюєш, забала́куватиII несов.; сов. - заговор`ить1) ( утомлять разговором) загово́рювати, -рюю, -рюєш, заговори́ти, -ворю́, -во́риш, забала́кувати, забала́кати2) ( воздействовать заговором) этногр. замовля́ти, замо́вити, примовля́ти, примо́вити, загово́рювати, заговори́ти; ( шептанием) відші́птувати, відшепта́ти, -шепчу́, -ше́пчеш3) (сов.: начать говорить) заговори́ти, забала́кати; загомоні́тисо́весть \заговариватьт — со́вість (сумлі́ння) загово́рить
4) (сов.: овладеть речью, языком) заговорити, забала́кати -
9 зацыкать
зацитькати, (языком) зацмокати. [Отець Лука зацитькав на школярів, регіт стих (Васильч.)].* * *заци́кати; (о криках "цыц") заци́тькати -
10 корова
корова, ум. корівка; специальнее: (первый раз отелившаяся) первістка, (телящаяся через год) перелітка, (доящаяся не на все дойки) мимка, (во время течки) гониця; (в детск. языке) маня, муня, миня, биня. -ва яловая, стельная, дойная, молочная - корова ялова (ялівка), тільна, дійна, молочна. Бодливой -ве бог рог не даёт - коли-б свині роги, поколола- б усіх; якби жабі хвіст, усе-б поле витолочила (Приказки). Как -ва языком слизнула (следа не осталось) - як корова язиком злизала; як віл лизнув; як лизень (лиз) злизав (Приказки). Пристало, как седло к -ве - пристало (підходить), як корові кульбака, як свині наритники (Приказки). Чья бы -ва мычала, а наша б молчала - чия б гарчала, чия-б мовчала. Балованная -ва всё стадо балует - дай волю одному, всі на голову сядуть. Морская -ва, зоол. Rhytina Stelleri - морська корова.* * *коро́ва -
11 мёд
1) мед (-ду), (зап.) мід (р. меду), (в детск. языке) медя (-ді, ж. р.). [Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (М. Вовч.). Чорна мушка, що в густий мід залізла (Стефаник)]. Мёд вываренный из сладкого сока плодов - бекмез (-зу). Арбузный мёд - кавуновий мед, кавуновий бекмез (-зу). Банный мёд - відтоплюваний (витоплюваний) мед. Брушёный, запечатанный, печатанный мёд - шитий (зашитий, склеплений, засклеплений, забрушований, забрушений) мед. Красный мёд - гречаний мед. Крупичатый, засахарившийся мёд - скрупнілий (покруплий, зцукрілий, зцукруватілий) мед, покрупини (- пин) (Верхр.). Липовый, казанский мёд - липовий мед, липець (-пцю), липник, липняк (-ку и -ка). Падевой мёд - медова падь (-ди). Подрезной мёд - підсік (-ку), підріз (-зу). Сотовый, цельный мёд - щільниковий мед. Центробежный, выпущенный, жидкий мёд - центрофуговий (спускний) мед, патока. Обильный -дом - см. Медистый. Отсутствие, недостаток -ду - брак меду, безмеддя (-ддя). На языке мёд, под языком лёд - на язиці мід (медок), а під язиком лід (льодок) (Приказка). Коли мёд, так и ложку - як мед, то й ложку (так і ложкою);2) (напиток) мед, (зап. мід), медок (-дку). [Журба в шинку мед-горілку поставцем кружала (Шевч.). Та й ми в батька були, мід-горівочку пили (Пісня)]. Питейный, варёный, брожёный мёд - питний, граний мед. [Грає, як старий питний мед (Н.-Лев.). Пили пиво й граний мед (Хорольщ.)]. Ягодный мёд - ягідний мед; (настоянный на ягодах, с кот. слита наливка) мусулес (-су), мусулець (-льцю), муселець (-льцю). Малиновый мёд - малиновий мед, малинник. Твоими б устами мёд пить - твоїми-б устами та мед пити.* * *мед, -уне \мёд — предик. не з ме́дом, со́лодко
-
12 молоть
малывать1) молоти (мелю, мелеш, мелють) що. [Вода скрутить, вода змеле, вода зшеретує (Рудан.). Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи (Номис)]. -лоть рожь ячмень, пшеницу - молоти жито, ячмінь, пшеницю. -лоть кофе - молоти (терти) каву;2) (махать) махати, крутити. -лоть руками - махати (меляти) руками. Собака -лет хвостом - собака меле (махає, меляє, крутить) хвостом;3) (вздор, языком) молоти, плескати, верзти, верзякати, варнякати, лепетати, бовтати, калатати язиком, курзюкати, блягузкати, балдикати; срв. Болтать и Вздор. [Казна-що меле, аби не мовчати (Сл. Гр.). Випила лишню чарку, та й плеще не знати що (Проскурівна). Верзете казна-що (Крим.). Спиніть його! хай не верзяка! Цить! (Грінч.). Варнякаєте ви таке, що воно зовсім не до діла (Васильч.). Лепечете чорт-зна-що, аж слухати не хочеться (Звин.). Не помислиш уперед, що маєш казати, а так бовтаєш, як той бовтом бовтає (Франко). Ет, калатаєте язиком чорт-батька-зна- що (Липовеч.)]. Молотый - мелений, молотий. -тый кофе - мелена (терта) кава. -тая соль - терта сіль (р. соли). -ться - молотися, бути меленим. [Нехай твоє мелеться, не вибирай (Номис)].* * *1) моло́ти2) (пустословить, болтать) молоти, верзти́, верзякати, варня́кати, плескати, теліпа́ти\молоть языко́м — тріпати язиком
-
13 надробить
1) надрібнити, надробити, накришити чого;2) (языком) надріботати (-бочу, -чеш), надріботіти (-бочу, -ботиш), надроботіти, наторохтіти, начесати; (ногами) надрібота[і ]ти, надрібо[у]шити, (танцуя) надрібцювати.* * *надроби́ти, -дроблю́, -дро́биш, надрібни́ти -
14 намалывать
намолоть1) (муки) намелювати, намолоти, (о мног.) понамелювати чого. [Тобі намелю, йому зшеретую (Рудан.). Бувало пшеничного борошна мішків по десять намелюємо (Канівщ.)];2) (вздора, языком) намелювати, намолоти, наплескувати, наплескати (язиком), наверзти, наверзякати, наварнякати, налепетати, набовтати, накалатати язиком, накурзюкати, наблягузкати, набалдикати чого. Намолотый -1) намелений и намолотий, понамелюваний;2) намелений, намолотий, наплесканий, наверзяканий и т. п. -ться -1) намелюватися, намолотися, понамелюватися; бути намелюваним, намеленим (намолотим), понамелюваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) - а) намолотися; натертися; б) намахатися, накрутитися; намелятися; в) намолотися, наплескатися (язиком), наверзтися и т. п. Срв. Молоть.* * *несов.; сов. - намол`оть1) наме́лювати, -люю, -люєш, намоло́ти, -мелю́, -ме́леш2) (сов.: наболтать) намоло́ти, наверзти́, наплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш [язико́м] -
15 нащёлкивать
нащёлкать1) (орехов, семячек) налускувати, налускати, налузувати, налузати, (о мног.) поналускувати, поналузувати (горіхів, насіння);2) -кать - (кнутом, языком) наляскати, наляскотіти, налящати, (зубами) накла(н)цати, нацокати, (пальцами) наклокати, накла(н)цати; (о пении соловья) натьохкати, налящати; (надавать щелчков) надавати щигликів (лусканів, клаців). Нащёлканный -1) налусканий, налузаний, поналускуваний, поналузуваний;2) налясканий; накла(н)цаний, нацоканий; наклоканий, накла(н)цаний; натьохканий, налящаний. -ться -1) налускуватися, налускатися, поналускуватися; бути налускуваним, налусканим, поналускуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) налускатися, пополускати (досхочу), (о мног.) поналускуватися и т. п., срв. Щёлкать.* * *несов.; сов. - нащелк`ать1) (орехов, семечек) налу́зувати, -зую, -зуєш налу́зати и мног. поналу́зувати, налу́скувати, налу́скати и мног. поналу́скувати2) (давать кому-л. щелчки) дава́ти (даю́, дає́ш) щи́глів (щи́гликів), надава́ти щи́глів (щи́гликів)3) (сов. побить) наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш4) (несов.: щёлкать кнутом, пальцами) ля́скати5) (несов.: о птицах) лящати ( о соловье) тьо́хкати -
16 подщёлкивать
подщелкнуть при(к)ляскувати, при(к)ляснути, під(к)ляскувати, під(к)ляснути. Срв. Прищёлкивать. [Дехто з гостей приплескує їй (танцівниці) в лад долонями та прикляскує пальцями (Л. Укр.)].* * *несов.; сов. - подщелкн`уть1) ( зубами) підкла́цувати, підкла́цнути; ( каблуками) [зле́гка] цо́кати, [зле́гка] цо́кнути; ( языком) підцмо́кувати, підцмо́кнути2) (кнутом, пальцами) підля́скувати, підля́снути -
17 поцокать
поцо́кати, поцокота́ти, поцокоті́ти; ( языком) поцмо́кати, покло́кати -
18 поцокивать
поцо́кувати; ( языком) поцмо́кувати -
19 пощёлкать
-
20 пощёлкивать
1) ( зубами) покла́цувати; ( языком) поцмо́кувати; ( каблуками) поцо́кувати; (кнутом, пальцами) поли́скувати, виля́скувати, ( кнутом) вилу́скувати, вихльо́стувати, диал. вихле́скувати2) ( о птицах) ляща́ти [зле́гка, коли́-не-коли́, ча́сом]; (о соловье, соловьем) потьо́хкувати, витьо́хкувати3) (грызть семечки, орехи) полу́скувати, полу́зувати
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Языком дёрг-дёрг — Пск. Неодобр. То же, что болтать языком. СПП 2001, 84 … Большой словарь русских поговорок
языком разводы разводивший — прил., кол во синонимов: 32 • балаболивший (39) • балабонивший (37) • бобы разводивший … Словарь синонимов
языком не ворочает — папа мама сказать не может, на кочерге, готовый, ногами заплетает, языком еле ворочает, папа мама не выговаривает, хороший, бухой, лыка не вяжет, на ногах не стоит, на ровном месте не стоит, пьяный Словарь русских синонимов. языком не ворочает… … Словарь синонимов
Языком и лаптя не сплетешь. — Языком капусты не шинкуют. Языком и лаптя не сплетешь. См. ЯЗЫК РЕЧЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Языком кружева плетет. — Языком плетет, что коклюшками. Языком кружева плетет. См. ЯЗЫК РЕЧЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
языком еле ворочает — прил., кол во синонимов: 8 • бухой (69) • готовый (80) • на кочерге (58) • … Словарь синонимов
языком болтай, а рукам воли не давай — Языком как хошь, а рукам(и) не ворошь (народн.) См. рукам воли не давай … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Языком тарелку проломил. Поднос пролизал насковозь. — (то же). См. ЗВАНИЯ СОСЛОВИЯ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Языком и щелкай и шипи, а руки за пазухой держи! — См. МИР ССОРА СПОР … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Языком играй, а руками не рассуждай! — См. МИР ССОРА СПОР … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Языком, как хочешь, а рукам воли не давай! — См. МИР ССОРА СПОР … В.И. Даль. Пословицы русского народа